Штепа О.О., старший викладач кафедри правознавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

Захист права інтелектуальної власності: європейський досвід

До сьогоднішнього часу ЄС розробив різні підходи до регулювання прав інтелектуальної власності. У сфері торговельних марок (ТМ) право спільноти було уніфіковано в Регламенті з ТМ та в законодавстві держав-членів ЄС. Регламент про патенти було спочатку запропоновано Єврокомісією у 2000р. згідно Лісобонської стратегії, але переговори щодо цього розпочалися лише у 2004р. На основі общирних консультацій Комісія прийняла Повідомлення «Посилення патентної системи в Європі» у квітні 2007р., що спричинило обговорення щодо патентної реформи в Раді ЄС. [3, c. 2-3].

Обговорення запровадження уніфікованої системи авторського права в ЄС вже розпочалося, і Європейська комісія з цього приводу зауважила, що для створення єдиної рамкової структури з ліцензування в Європі де-які зацікавлені сторони пропонують більш істотну гармонізацію авторського права. Захист твору авторським правом співтовариства матиме миттєвий ефект, дія якого поширюватиметься на все співтовариство, створюючи таким чином єдиний ринок для авторських та суміжних прав [3; c. 6].

Торговельна угода проти поширення контрафактної продукції – проект багатосторонньої торговельної угоди, яка сприятиме суворій охороні прав інтелектуальної власності, у тому що стосується діяльності в Інтернет та торгівлі товарами, що базуються на інформації. На думку Єврокомісії, проект угоди свідчить, що загальна її мета полягає в тому, щоб запобігти правопорушенням у сфері прав інтелектуальної власності, які здійснюються у великому масштабі і мають істотний економічний вплив [3; c.8].

Цікавим є досвід боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності Швейцарії. Про нього інформував у своєму виступі на Третьому Глобальному конгресі по боротьбі із контрафакцією і піратством канцлер держави К.Блохер.

Організаційною формою державно-приватного партнерства у боротьбі з порушеннями прав інтелектуальної власності стала створена у червні 2005 року Швейцарська комісія по боротьбі з контрафакцією і піратством. Ініціаторами виступили Швейцарський федеральний інститут інтелектуальної власності і Національний комітет Міжнародної торгівельної палати . У 2007 році Комісія була перейменована в Асоціацію «Зупинити піратство».

Завданням Асоціації є розрахована на тривалий період боротьба проти контрафакції і піратства за допомогою підвищення рівня інформованості, вдосконалення форм координації між державним і приватним секторами, а також координація у межах цих секторів.

Фінансується діяльність Асоціації частково із держбюджету та частково із коштів приватного сектору. На таких же паритетних засадах сформовано керівний орган – Виконавчий комітет, який складається з представників державних структур і приватного бізнесу. Президент Комітету Анастасія Лі-Трейєр - від Асаціації швейцарських виробників брендової продукції, а посаду віце-президента займає державний службовець – Йорг Хансен – посадова особа Швейцарського федерального інституту інтелектуальної власності.

Державний сектор Асоціації «Зупинити піратство» представлений такими структурами, як Швейцарська федеральна митна адміністрація, Федеральна служба поліції, Федеральна служба у справах споживачів, Федеральний департамент закордонних справ, Федеральна служба сільського господарства, Федеральна служба метрології, Державний секретаріат економіки, Швейцарське агенство терапевтичної продукції, Інститут по боротьбі з економічною злочинністю та іншими.

Приватний сектор Асоціації об΄єднує понад 40 учасників, серед яких окремі фірми, торгові і промислові об΄єднання та громадські організації [1; c. 321-33].

Велика Британія стала однією з перших країн, уряд якої визнав загально-національну значущість системної боротьби з новим видом кримінальної злочинності – злочинами у сфері інтелектуальної власності. Наслідком цього стало оприлюднення у 2004 році програмного документа під назвою «Національна стратегія боротьби зі злочинністю у сфері інтелектуальної власності». Головною умовою успішної протидії злочинності має стати об΄єднання дій уряду, бізнесових структур і громадських організацій для створення справжньої розгалуженої мережі захисту прав інтелектуальної власності. При цьому основним завданням є створення єдиної національної системи розслідування та аналізу кримінальної ситуації у сфері інтелектуальної власності, а також узагальнення і пропаганда вітчизняного й зарубіжного досвіду боротьби з контрафакцією та інтелектуальним піратством.

З метою виконання завдань, передбачених національною стратегією, у 2004 році була створена спеціальна Группа протидії інтелектуальній злочинності, яка стала підрозділом британського Відомства з інтелектуальної власності.

Вийнятково важливу роль у формуванні завдань щодо протидії інтелектуальній злочинності мають щорічні Доповіді про її стан, які готуються групою. Вони визначають масштаб і розповсюдженість злочинності на національному і регіональному рівнях, спираючись на інформацію правоохоронних органів, недержавних організацій, в тому числі організацій захисту прав споживачів, спеціальних підрозділів бізнес-структур, органів стандартизації, а також власних розслідувань групи. Окрім характиристик економічних витрат, у Доповіді зазначається загроза від підробленої продукції для здоров΄я і життя людей. Новим моментом є встановлення зв΄язків між інтелектуальною злочинністю та іншими видами злочинів, у тому числі, тероризмом [2;c. 44-46].

Література

1. Бочарова, Наталія. Державно-приватне партнерство у сфері захисту прав інтелектуальної власності: сучасний досвід Швейцарії [Текст] / Наталія Бочарова // Інтелектуальна власність. – 2011. - № 10. – С. 32-34.

2. Бочарова, Наталія. Сучасний досвід Великобританії у протидії злочинності в сфері інтелектуальної власності [Текст] / Наталія Бочарова // Інтелектуальна власність. – 2011. - № 5. – С. 44-46.

3. Фаренвальд, А. Актуальні питання розвитку охорони прав інтелектуальної власності в Європейському Союзі [Текст] / А. Фаренвальд // Вестник патентного поверенного. – 2011. - № 2. – С. 2-10.