Право/9.Цивільне право

Студент групи ПМН-51 Дяковський О.С

 Національний Університет Державної Податкової Служби України

Проблемні питання законодавства України про юридичні особи публічного пава

Складно уявити собі сучасне суспільне життя без таких учасників  цивільно-правових відносин як юридичні особи публічного права. Трансформаційні соціально-економічні процеси, що відбуваються в державі зумовлюють необхідність широкого та докорінного реформування національного законодавства, а разом із тим нового осмислення юридичної сутності та значущих правових понять і категорій.

Юридичні особи завжди були та залишається об’єктом  підвищеної уваги юристів. Сучасні дослідники приділяють значну увагу проблемним питанням правового регулювання юридичних осіб публічного права. Серед них варто відзначити роботи юристів - науковців В. Грібанова, В. Долинської, В. Кравчука, О. Красавчикова, А. Пушкіна, Д. Пяткова, В.Любомир . Кожен із них зробив значний внесок  у вивчення питання правового регулювання юридичних осіб публічного права, але залишається ряд проблем які на думку автора потребують подальшого наукового дослідження.

Однією з правових форм участі держави в цивільних відносинах є створення нею юридич­них осіб. Створюючи юридичні особи,  держа­ва як власник майна діє через свої органи. Цивільний кодекс  України   вказує на те, що дер­жава набуває і здійснює цивільні права та обовязки через органи державної влади у ме­жах їх компетенції, встановленої законом. Без  цих відповідних органів держава не може діяти і розпо­ряджатися належними їй засобами [2, с. 3].

Державні органи наділені повноваження­ми, що зумовлюються функціями, покладени­ми на державу, представляють обєктивну волю й інтереси держави. В окремих випадках у порядку, який встановлюється законодав­ством, від імені держави за спеціальними до­рученнями можуть діяти фізичні та юридичні особи. Що стосується створення державою юридичних осіб публічного права, то відповід­но до Цивільного кодексу України таким правом наділені Пре­зидент України, органи державної влади.

Згідно з Конституцією України Прези­дент України утворює, реорганізує та лікві­дує за поданням Премєр-міністра України міністерства та інші центральні органи вико­навчої влади; утворює суди у визначеному законом порядку. Необхідно наголосити на тому, що  створюючи юридичні особи публіч­ного права, Президент України виступає від імені держави. У даному випадку засновни­ком юридичної особи публічного права вис­тупає держава як власник майна в особі Пре­зидента [1, ст.6] .

Аналіз Конституції України, інших законо­давчих актів свідчить про те, що засновниками юридичних осіб публічного права з боку держа­ви виступають саме органи державної вико­навчої влади. При цьому органи державної ви­конавчої влади здійснюють право державної власності від імені держави України. Заснов­ницькі повноваження щодо юридичних осіб публічного права входять до компетенції ор­ганів державної виконавчої влади. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і коорди­нує роботу міністерств, інших органів вико­навчої влади. Так, відповідно до Господарсь­кого кодексу  України   виключно за рішенням Кабінету Міністрів України може бути створе­но казенне підприємство, яке є одним із видів юридичних осіб публічного права. Конституцією України закріплено, що Премєр-міністр Ук­раїни звертається із поданням до Президента Ук­раїни про утворення, реорганізацію та лікві­дацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбаче­них Державним бюджетом України на утри­мання цих органів [2, ст.15].

Центральні органи виконавчої влади можуть створювати державні підприєм­ства та державні установи, які є видами юри­дичних осіб публічного права. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»  міс­цева державна адміністрація є місцевим орга­ном виконавчої влади і входить до системи ор­ганів виконавчої влади. Згідно із ст. 19 цього Закону місцева державна адміністрація прий­має рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління. Отже в Україні відсутнє спеціальне законодавство що регулює питання пов’язані з юридичними особами публічного права, а тому порядок їх утворення,  функціонування, участь у цивільно правових відносинах  визначається нормативно правовими актами , в більшості з яких вказано тільки те, що дане публічно правове утворення є юридичною особою. Тому прийняття спеціального закону про правовий статус юридичних осіб публічного права в Україні є не неминучим і необхідним [4, ст.15].

Юридичною особою публічного права , заснованих державою, є також  і установа. Цивільний кодекс України передбачає організаційно правову форму установи, але тільки для юридичних осіб приватного права. Що ж стосується  юридичної особи публічного права, то до них відносяться міністерства , відомства та інші органи державної влади. Узагальнюючого нормативно - правового акта щодо установ як юридичних осіб публічного права немає. [3, ст.25].

З вище зазначеного слід зробити висновок, що юридичні особи публічного права є невід’ємною складовою суспільних відносин і потребує :

1.Прийняття Закону України «Про юридичний статут юридичних осіб публічного права ;

2.Систематизацію національного законодавства у сфері юридичних осіб публічного права .

 

Список використаних джерел:

1.     Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96. // Відомості Верховної Ради України N 30, - 1996, - ст. 141.

2.     Господарський кодекс України від 16.01.2003,-  № 436 IV. // Відомості  

Верховної Ради  України, № 25 , - 2003, - ст. 120

3.     В.Любомир Порядок створення юридичних осіб публічного права, заснованих державою. // Право України,-  №4,-  2009, - 116 с.