Прояв агресивної поведінки студентської молоді та особливості гендерної ідентифікації: динаміка взаємозв’язку

Психология и социология / 3.Современные тенденции в методологии психологических исследований.

Студентка магістратури, Лапій Х.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

Прояв агресивної поведінки студентської молоді та особливості гендерної ідентифікації: динаміка взаємозв’язку

До постановки проблеми. Спрадавна людство проявляло інтерес до феномену агресії [1]. І в даний час агресія є предметом активних науково-практичних досліджень. Відмінності в агресивній поведінці знаходяться в ряду найбільш достовірних гендерних відмінностей, але вони далеко не такі великі і не настільки очевидно пов'язані з біологічними відмінностями, як можна було б припустити[3] .

Кожна гендерна роль супроводжується певними якостями, які є відображенням існуючих стереотипів мужності і жіночності. Чоловік повинен бути сильним, незалежним, активним, агресивним, самодостатнім, орієнтованим на індивідуальні досягнення і т.п. Жінка - ніжною, тактовно, терплячою, слабкою, залежною, емоційної, орієнтованої на сім'ю і т.п. На сьогоднішній день в житті все частіше зустрічаються приклади зростання агресивності як у юнаків, так і у дівчат, і суспільству стає все складніше і складніше боротися з цією проблемою[1].

Мало хто у своїх роботах намагався розглянути залежність агресивної поведінки від гендерної ідентифікації.

Крім того,проблема агресивності набуває особливої гостроти та актуальності в студентському віці бо саме в цей час у студента відбувається інтенсивне становлення життєвої позиції, закладаються основи тих якостей спеціаліста, з якими він ввійде в нову для нього атмосферу діяльності, де відбуватиметься його подальший розвиток як особистості[3] .

У вітчизняній науці питань гендерної ідентифікації присвячені роботи В.А. Геодакяна, Є.П. Ільїна, Д.Н. Ісаєва, В.Є. Кагана, Я.Л. Коломинського, І.С. Кона, A.B. Лібіна, М.Х. Мелтсас, І.В. Романова, П.В. Ходирєвої..Серед зарубіжних авторів, які займалися гендерними дослідженнями, варто згадати С. Бем, А. Бандура, До. Джеклін, А. Ігли, Ф. Катца, Л. Колберга, Е. Маккоби, У. Мішель, 3. Фрейда[1].

Проблематикою роботи є аналіз гендерної ідентифікації, як чинника агресивної поведінки студентської молоді, а також залежність агресивної поведінки від гендерної ідентифікації.

Мета роботи – вивчити особливості прояву агресивної поведінки у студентської молоді та простежити її залежність від гендерної ідентифікації

Матеріали експериментального дослідження. Дослідження з проблеми прояву агресивної поведінки студентської молоді та особливостей гендерної ідентифікації проводилось на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Вибірку склали 80 студентів (40 хлопців та 40 дівчат). Як діагностичний інструментарій нами було вибрано такі методики: опитувальник агресивності Баса Дарки, методика «Маскулінність – Фемінність»С.Бем.

Після першого зрізу було впроваджено корекційну програму, після чого відбувся другий зріз.. Результати подано в таблиці 1.

Як видно з таблиці відбулись позитивні зміни за видами агресивності у студентів. До початку формувального експерименту було зафіксовано у хлопчиків та дівчат: фізична агресія (хлопці – 42.5%, дівчата – 7,5%), непряма агресія (хлопці – 22,5%, дівчата – 0%), роздратування (хлопці – 17,5%, дівчата – 7,5%), негативізм (хлопці – 0%, дівчата – 0%), образа (хлопці – 0%, дівчата – 5%), підозрілість (хлопці – 10%, дівчата – 27,5), вербальна агресія (хлопці – 5%, дівчата – 47,5), докір совісті (хлопці – 2.5%, дівчата – 5%), а після формувального експерименту кількість таких студентів зменшилась фізична агресія (хлопці – 37.5%, дівчата – 7%), непряма агресія (хлопці – 10%, дівчата – 7,5%), роздратування (хлопці – 25%, дівчата – 5%), негативізм (хлопці – 5%, дівчата – 7,5%), образа (хлопці – 0%, дівчата – 0%), підозрілість (хлопці –5%, дівчата – 15), вербальна агресія (хлопці – 15%, дівчата – 42,5), докір совісті (хлопці – 2.5%, дівчата – 2,5%).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика показників видів агресивності до та після корекційної програми (дані у %)

Види агресивності	Процентне співвідношення до корекційної програми		Процентне співвідношення після корекційної програми
Види агресивності	студенти хлопці	студенти дівчата	студенти хлопці	студенти дівчата
фізична агресія	42,5	7,5	37,5	7
непряма агресія	22,5	-	10	7,5
роздратування	17,5	7,5	25	5
негативізм	-	-	5	7,5
образа	-	5	-	-
підозрілість	10	27,5	5	15
вербальна агресія	5	47,5	15	42,5
докір совісті	2,5	5	2,5	2,5

З метою виявлення чинників таких проявів нами було порівняно результати методик за показники видів агресивності та типів гендерної ідентифікації до і після проведення тренінгу. За результатами хлопці в своєї більшості обрали якості типу гендерної ідентифікації – маскулінність: до експерименту 65%, після 67,5%, а щодо гендерної ідентифікації – фемінність: до експерименту 7,5%, після 12,5%. Дівчата – обрали: якості типу гендерної ідентифікації – фемінність (до експерименту 47,5%, після 52,5%), якості типу гендерної ідентифікації – маскулінність (до експерименту 45%, після 62,5%). Порівняльні результати першого і другого зрізу за методикою «Маскулінність – Фемінність» Сандри Бем наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика показників типів гендерної ідентифікації до та після корекційної програми (дані у %)

Тип гендерної Ідентифікації	Процентне співвідношення до корекційної програми		Процентне співвідношення після корекційної програми
Тип гендерної Ідентифікації	студенти хлопці	студенти дівчата	студенти хлопці	студенти дівчата
маскулінність	65	45	67,5	62,5
фемінність	7,5	47,5	12,5	52,5
андрогінність	27,5	7,5	20	5

Такі результати свідчать і про те, що у хлопців і дівчат на рівні підвищення показників за зазначеними видами агресії були змінені і показники щодо типу гендерної ідентифікації, що є підтвердженням нашої гіпотези (взаємозалежність прояву агресивної поведінки та типу гендерної ідентифікації). Так наприклад, на ряду зі збільшенням показників вербальної агресії у хлопчиків (яка, за нашими дослідженнями, притаманна дівчатам) значно збільшились показники щодо типу гендерної ідентифікації – фемінність. На нашу думку чинниками підвищення агресивності за деякими видами відбулося внаслідок багатьох чинників: порушення внутрішньої гармонії, вплив оточуючих, особистісні проблеми тощо.

Отже, виявлення цих чинників є подальшою перспективою нашого дослідження.

Висновки. Результати експерименту підтверджують те, що існують і статеві відмінності в силі та прояву агресивних реакцій. Хлопчиків відрізняє переважання реакцій фізичної агресії, тоді як дівчата частіше удаються до вербальних способів вираження агресії.. Виявлено, що у хлопців і дівчат на рівні підвищення показників за деякими видами агресії були змінені і показники щодо типу гендерної ідентифікації. Зі збільшенням показників вербальної агресії у хлопчиків (яка, за нашими дослідженнями, притаманна дівчатам) значно збільшились показники щодо типу гендерної ідентифікації – фемінність.

Перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми агресивності та особливостей прояву гендерної агресивної поведінки Подальшої розробки вимагають наступні перспективні напрямки досліджень: розробка психолого-педагогічні рекомендації профілактики агресивної поведінки студентської молоді.

Література:

1. Гендерні аспекти самореалізації особистості. Навчальний посібник до спец-семінару. - М., 2001. – 36 с..

2. Крайг Г. Психологія розвитку. / Г.Крайг - СПб.: Видавництво «Пітер», 2000. - 992 с.

3. Обозов Н.Н. Межличностные отношения / Н.Н. Обозов. – Л.: изд-во Ленингр. ун-та. – 1999. – 396 с.