Психология и социология / 8. Педагогическая психология

К.психол.н., доцент Царькова О.В.,

Студентка V курсу, Кобзар А.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Психологічний аспект стресового стану у майбутніх фахівців в період навчання у ВНЗ

До постановки проблеми. В наші дні одним з найбільш поширених видів афектів є стрес. В сучасному житті стреси відіграють значну роль. Вони впливають на поведінку людини, її працездатність, здоров'я, взаємини з оточуючими і в родині. Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Стрес є присутнім в житті кожної людини, так як наявність стресових імпульсів у всіх сферах людського життя і діяльності є безсумнівною. Виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і особливостей з тим, що вимагається, та ін.[3].

Проблема стресу в останній час є однією з самих актуальних тем в світовій психологічній науці та практиці. За нашого часу, з одного боку, накопичена значна кількість багатопланових досліджень різних видів стресу – стрес життя, посттравматичний, професійний та інші стреси, з іншого –відмічена складність і багато в чому суперечність, недостатність концептуальної та методологічної розробки даного психофізіологічного феномена. Підготовка студентів у педагогічних закладах освіти є досить специфічною, що не виключає виникнення стресових станів, які обумовлені більш високими вимогами до темпу навчальної діяльності. Цим підтверджується актуальність даної проблеми та необхідність її детального вивчення.

Аналіз стану розробленості проблеми в спеціальній літературі.

Протягом історії розвитку навчань про стрес, як одного з основних видів якісно своєрідних емоційних процесів, не раз робилися спроби пов'язати фізіологічні зміни в організмі з впливом стресу на психіку людини (Г. Сельє, В. Вундт, У .Кеннон, У. Джемс, К. Ланге, П. Бард)[5].

Для пояснення поняття стресу Р. Лазарус сформулював два основних положення. По-перше, термінологічну плутанину і протиріччя у визначенні поняття "стрес" можна буде усунути, якщо при аналізі психологічного стресу враховувати не тільки зовнішні спостережувані стресові стимули і реакції, але і деякі, пов'язані зі стресом, психологічні процеси - наприклад, процес оцінки загрози. По-друге, стресова реакція може бути зрозуміла тільки з урахуванням захисних процесів, породжуваних загрозою, - фізіологічні та поведінкові системи реакцій на загрозу пов'язані з внутрішньою психологічною структурою особистості, її роллю в прагненні суб'єкта впоратися з цією загрозою [4].

Поняття "стрес", яке, за концепцією Р. Сельє, визначається як загальний адаптаційний синдром, було, безумовно, прогресивним явищем. Введення цього поняття визначило той об'єктивний критерій, який дозволяє узагальнювати величезну різноманітність зовнішніх впливів, орієнтованих на людину або тварину з однієї позиції, а саме з позиції їх психологічної суті для даного індивіда. Тим самим виділяється первинний пусковий (причинний) чинник, що визначає подальший розвиток емоційних реакцій, яким є психологічний стан, що виникає у даного індивіда у відповідь на дію [2].

Проблематика роботи полягає у встановленні причин, аспектів, винекнення стресового стану у майбутніх фахівців в період навчання у ВНЗ.

Студентське життя повне надзвичайних і стресогенних ситуацій, тому студенти часто переживають стрес і нервово-психічне напруження. В основному у студентів стрес розвивається через великий потік інформації, через відсутність системної роботи в семестрі і, як правило, стрес в період сесії.

Навчальні стрес-фактори породжують негативні емоційні реакції, які можуть дезорганізувати навчальну діяльність, особливо в період підвищеної відповідальності за її результати (екзаменаційна сесія). Серед них можна виділити низьку успішність під час семестру, конфлікти з викладачами, нерозуміння або недостатнє знання предмета, страх перед ймовірністю бути відрахованим з вузу, дефіцит часу, велику інтенсивність екзаменаційного періоду, високі темпи і швидкість здачі окремих іспитів і заліків, необхідність опрацювання величезних обсягів навчальної інформації.

Вивчення особливостей емоційного напруження, що виникає у студентів під впливом навчальних стрес-факторів, показало, що екзаменаційний стрес робить значний вплив на різні функціональні системи, аж до порушення механізмів саморегуляції на фізіологічному рівні. Більшість студентів перед іспитами відчуває сильне хвилювання. Змінюється і структура мови. Таким чином, за даними більшості дослідників, екзаменаційний стрес являє собою серйозну загрозу здоров'ю студентів. Тому деякі фахівці вищої школи взагалі ставлять під сумнів необхідність іспитів, пропонуючи замінювати їх або програмованою формою навчання, або ж атестаційної системою з визначенням підсумкової оцінки студента за результатами проміжних результатів [6].

Оскільки серед студентів чимало осіб з різного роду психосоматичними захворюваннями, турбота про зниження рівня психічних навантажень, зняття додаткових стресів, формування індивідуального стресостійкості (толерантності до стресу) повинна бути обов'язковою умовою вузівського і шкільного навчально-виховного процесу, запорукою збереження психічного і фізичного здоров'я його учасників.

Основна мета роботи полягає в теоретичному вивченні особливостей, факторів, а також психологічних аспектів виникнення стресових станів у майбутніх фахівців в період навчання у ВНЗ.

Матеріали теоретичного дослідження. При дослідженні теоретичного матеріалу ми хочемо розглянути види психологічних стресових станів.

Одним з найбільш знайомих і часто зустрічаємих психічних станів є переживання.

Термін "переживання" в психології має неоднозначне значення, виходячий за рамки власних психічних станів. Під переживанням в широкому плані розуміють наявність прагнень, бажань, що відображають у свідомості людини процес вибору ним цілей і мотивів діяльності.

Будь-який психічний стан реалізується як складний комплекс щодо однорідних або якісно різних переживань, розгорнутий у часі.

Одним з таких комплексів є настрій, тобто відносно стійкий стан помірної або слабкої інтенсивності, що надає протягом більш або менш тривалого періоду певне емоційне забарвлення (емоційний фон) психічного життя людини. Безпосередньо пов'язане з настроєм ще одне інтегральне психічний явище - самопочуття, тобто відчуття фізіологічної та психологічної комфортності внутрішнього стану. Так само як і емоції, психічні стани поділяють на стенічні та астенічні. Стеничність (від греч. "сила") - загальна характеристика таких станів, які забезпечують високу працездатність людини, її стійкість в діяльності в умовах перешкод, здатність до тривалої непреривної активності. Під працездатністю розуміють потенційну готовність і фактичну можливість людини виконувати певний вид діяльності на необхідному рівні ефективності протягом певного часу.

У навчальному процесі є багато обставин, що сприяють виникненню зростання і розвитку монотонії: необхідність зберігати нерухомість, відсутність багатьох звичних подразників, недолік кисню в повітрі та ін. Серед позитивних станів, що істотно впливають на рівень і характер праці, особливу увагу привертає стан, який зветься натхненням.

Протилежністю стеничності є астенія. Даний психічний стан виявляється в загальній нервово-психічній слабкості: підвищеній втомі, швидкій виснаженості нервових процесів, зниженому порозі чутливості, нестійким настроєм, порушенням сну. Наслідком цього є труднощі адаптації до нового ритму життя, гострі переживання із-за тимчасових невдач і т. п[1].

Висновки. В ході теоретичного дослідження ми можемо зробити висновки, що психологічні стресові стани по-різному впливають на майбутніх фахівців в період навчання у ВНЗ, і це залежить від досвіду студента, його психологічної готовності та адаптивності в ситуації.

Отже, можна констатувати той факт, що стресс та стресові стани - невід'ємна частина повсякденного життя кожного студента. Реакція на стрес, як і початок трудового дня, режим харчування, фізична активність, якість відпочинку і сну, взаємини з оточуючими, є складовими частинами способу життя. Від самого студента залежить, яким буде його спосіб життя - здоровим, активним або ж нездоровим, пасивним, а, отже, як часто і довго він буде перебувати в стресовому стані.

Перспективи подальших досліджень. При вивчені теоретичного матеріалу і проблем аспекти стресового стану у майбутніх фахівців в період навчання у ВНЗ, ми хочемо дати поштовх для:

- розробки методик рекомендацій викладачам;

- розробки тренінгів;

- складання та апробація психодіагностійної бази по вивченню стресових станів студентів в період навчання у ВНЗ.

Література:

1.Семиченко В.А. Психічні стані.- К.: "Магфстр", 1998.- 208с. Рос. мовою.

2. Г.Сельє. Стрес життя.-Москва "Прогресе" 1990.

3. Богословський В.В. Загальна психологія / Навчальний посібник для студентів пед. інститутів. Стеканов А.Д., Виноградова та ін. - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Просвещение 1991.

4. Китаєв-Смик Л.А. Психологія стресу: Самвидав. "Наука". Москва 1983

5. Г. Селье. Стресе без дистресса. Москва «Прогресе» 1982.

6. Щербатих Ю.В. Екзаменаційний стрес: діагностика, протягом і корекція. Воронеж: Студія ІАН, 2000. - 168 с.