Шевчук О.А., Кришталь О.О., Прокопець С.В.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Бочарова В.Б.

Вінницький національний аграрний університет

НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН ЦУКРОВОГО БУРЯКА ГІБРИДУ ЯЛТУШКІВСЬКИЙ ЧС 72 ПРИ ОБРОБЦІ КВІТКОНСНИХ ПАГОНІВ РЕТАРДАНТАМИ

Вивчення можливості використання ретардантів та етиленпродуцентів в насінництві цукрового буряка з метою гальмування надмірного росту насінників і на основі підвищення їх продуктивності є важливим напрямком буряківничого насінництва.

В окремих роботах представлений вплив ретардантів на рослини цукрового бурка. Так, при використанні суміші хлористого калію і ССС при кореневій обробці за 2-3 тижні до збирання врожаю підвищувалась цукристість коренів більше чим на 1% [4], позитивні результати були при застосуванні 2-ХЕФК у фазу третьої пари листків [3]. Застосування етиленпродуцента карбіду кальцію, як в чистому вигляді, так і суміші з сечовиною підвищувало схожість насіння на 3-4% [5].

Відомо, що інтенсивний ріст куща-насінника може призвести до надмірного галуження, утворення квітконосних пагонів третього і наступних порядків, які якісного насіння не дають. Крім того, через розтягнений період цвітіння насіння дозріває неодночасно [1]. В зв’язку з цим необхідно контролювати продукційний процес цукрового буряка при застосуванні кожного нового регулятора росту. Отже, літературні дані про вплив ретардантів на насіннєву продуктивність рослин цукрового буряка вивчені недостатньо і суперечливі. В зв’язку з цим метою нашої роботи було вивчення впливу ретардантів нового покоління – декстрелу та паклобутразолу – на насіннєву продуктивність та посівні якості рослин цукрового буряка при обробці квітконосних пагонів.

В даній роботі проводилися дослідження на рослинах цукрового буряка гібриду Ялтушківський ЧС 72. Це однонасінний диплоїдний ЧС гібрид урожайно-цукристого напрямку. Створений Ялтушківською дослідно-селекційною станцією і Інститутом цукрових буряків у Сербії і Чорногорії. Урожайність коренеплодів – 505 ц/га, цукристість – 17,3%, збір цукру – 86 ц/га. Стійкий до церкоспорозу. Рекомендований для вирощування в зоні Лісостепу і Полісся [2].

Обробку квітконосних пагонів рослин цукрового буряка 0,05% паклобутразолом і 0,3% декстрелом здійснювали в 2013 році в фазу бутонізації.

Результати досліджень свідчать, що обробка насінників цукрових буряків декстрелом та паклобутразолом призводить до рістгальмуючої дії росту осьових органів рослин. При цьому слід відзначити, що гальмується ріст квітконосів першого порядку. У дослідних рослин в результаті гальмування зменшується загальний приріст і висота рослин, що супроводжується збільшенням кількості квітконосних пагонів другого та наступних порядків.

Таким чином, обробка ретардантами – дектрелом та паклобутразолом – у фазу бутонізації, пригнічує ріст насінників і сприяє формуванню більш компактного куща. Препарати стимулювали ріст бічних пагонів, які в силу корелятивних зв’язків помітно відставали в рості, при цьому формувався більш продуктивний тип куща з більшою кількості бічних пагонів.

Під впливом ретардантів в усіх варіантах досліду збільшувалася насіннєва продуктивність. Так, у контролі маса насіння з однієї рослини становила 142,6±5,23 г, у варіанті з 0,3%-им декстрелом – 166,1±5,05 г, а у варіанті з 0,025%-им паклобутразол – 200,5±3,26 г.

Проведене нами фракціонування насіння по варіантах досліду дозволило виділити чотири фракції в межах діапазону 3,25-6,0 мм, причому ретарданти суттєво впливали на його склад: при суттєвому рості загального врожаю насіння відбувалося відносне збільшення вмісту фракції 4,5-5,5 мм. Насіння фракцій 4,5-5,5 мм, 3,5-4,5 мм, 2,5-3,5 мм у рослин дослідних варіантів мають більшу у порівнянні з контролем масу.

Одержані результати свідчать також, що насіння оброблених ретардантами рослин відрізнялося інтенсивністю проростання і схожістю. Всі фракції насіння, одержаного від коренеплодів, які оброблялися 0,025%-им паклобутразолом у фазу бутонізації, мали більш високу схожість і енергію проростання у порівнянні з контролем, дія 0,3%-ого декстрелу в цьому відношенні була менш ефективною.

Таким чином, обробка рослин цукрового буряка 0,3%-им декстрелом, 0,025%-им паклобутразолом призводить до підвищення насіннєвої продуктивності насінників при висадковому способі вирощування і збільшення маси плодів фракцій 4,5-5,5 мм. Застосування за цієї технологією 0,025%-ого паклобутразолу призводить до підвищення енергії проростання і схожість всіх фракцій насіння.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Глевецький І. В. Буряківництво : навч. посібник / І. В. Глевецький. – К. : Вища школа, 1991. – 320 с.

2. Елітні сорти цукрового буряка // Насінництво. – 2007. – № 3. – С. 15-17.

3. Наливайко С. Е. Что дают свекле регуляторы роста? / С. Е. Наливайко, А. М. Селезнев, Р. Ф. Слесарева // Сахарная свекла. – 2009. – № 6. – С. 16-17.

4. Пахомова Л. М. Влияние минеральных элементов и регуляторов роста на отток ассимилятов и продуктивность сахарной свеклы / Л. М. Пахомова, Е. Н. Балахонцев, В. К. Гирфанов // Физиология и биохимия культ. растений. – 1978. – Т. 10, №2. – С. 151-155.

5. Шевченко А. Г. Регуляторы роста на безвысадочных семенниках / А. Г. Шевченко, Ю. А. Бондаренко // Сахарная свекла. – 1998. – №9. – С. 15-16.