Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ІV курсу Михайльова Ю. О., студентка ІV курсу Сулима Ю.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту рослин на морфогенез і продуктивність картоплі

В основі формування продуктивності сільськогосподарських культур знаходяться процеси поглинання, транспортування, перерозподілу метаболітів та засвоєння елементів мінерального живлення. Для регуляції продукційного процесу в практиці сільського господарства використовують синтетичні регулятори росту. Серед них найбільш застосовуваними є стимулятори [4].

Дія стимуляторів росту – поліфункціональна. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [3].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. Її ще називають другим хлібом. Встановлено, що харчування картоплею з незначним додаванням інших продуктів забезпечує життєздатність і працездатність людини. У бульбах картоплі містяться вуглеводи, жири, білки, пектинові речовини, органічні кислоти, аміловий спирт, клітковина, вітаміни та мінеральні солі. Тому важливим є вивчення можливостей підвищення продуктивності культури [1]. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин.

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами наших досліджень встановлено, що синтетичні стимулятори росту та розвитку рослин 1-НОК, ГК₃, 6-БАП зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності рослин картоплі сорту Санте (табл.).

Таблиця

Вплив стимуляторів росту та розвитку рослин на анатомо-морфометричні показники картоплі сорту Санте (фаза завершення утворення бульб)

Варіант досліду Показник	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з однієї рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Урожайність з дослідної ділянки (кг)
Контроль	53,98±2,12	326,13 ±14,73	88,07 ±4,14	126,09 ±6,11	1,01 ±0,03	41,32±2,06	0,95 ±0,02	62,91 ±29,78
ГК3	61,53 ±3,09	407,52 ±20,11	154,67 ±5,69	142,93 ±7,03	0,85 ±0,03	38,56 ±1,34	0,91 ±0,02	69,41 ±3,14
1-НОК	47,25 ±1,74	357,75 ±13,93	129,41 ±5,47	106,12 ±4,56	1,05 ±0,04	62,69 ±2,63	1,07 ±0,03	81,18 ±3,79
6-БАП	51,98 ±2,57	303,02 ±14,48	97,59 ±4,23	93,97 ±4,69	0,92 ±0,03	32,57 ±1,51	1,05 ±0,03	78,04 ±3,42

Зокрема досліджено, що за дії гіберелової кислоти спостерігалося збільшення лінійних розмірів дослідних рослин на 14%. При застосування синтетичного аналога цитокінінів висота рослин практично не змінювалася, а за дії ауксин подібного препарату 1-НОК висота рослин зменшувалася на 12%.

Нами встановлено, що за дії ГК₃ та 1-НОК зростала кількість листкових пластинок на рослині (25 і 10%) та їх маса (76 і 47%). Застосування цитокінінового регулятора росту дещо зменшувало кількість листкових пластинок (7%) та збільшувало їх масу (11%) у порівнянні з контролем. При застосуванні гіберелової кислоти зростала масса стебла (13%). За дії 1-НОК та 6-БАП маса стебла зменшувалася на 16 та 26 у порівнянні з контролем. При цьому діаметр цього вегетативного органу після обробки стимуляторами росту практично не змінювався.

Маса кореня після обробки синтетичним модифікатором ауксинової дії зростала на 52%. За д і ї ГК₃ та 6-БАП масса кореня зменшилася на 21 та 7%. Діаметр кореневої шийки при застосування стимуляторів росту практично не змінювався.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [4]. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що за дії 6-БАП відбувалося зростання площі листкової поверхні у порівнянні з контролем протягом усього вегетаційного періоду (рис.). У рослин оброблених ГК₃ та 1-НОК площа листя

Рис. Вплив стимуляторів росту на площу листкової поверхні рослин картоплі сорту Санте (см²).

на кінець вегетації була більшою ніж у контролі та варіанті із 6-БАП.

Зростання площі асимілюючої поверхні зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії 1-НОК середня урожайність картоплі зростала на 28,31%, при застосування ГК₃ на 7,43%, а при обробці 6-БАП на 13,44%.

Отже, застосування стимуляторів росту 1-НОК, ГК_3, 6-БАП на рослинах картоплі сорту Санте зумовлювало зростання лінійних розмірів дослідних рослин, збільшувало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1. Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских/ – Х.: Фолио, 2002. – 254 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Лядовский С.Я., Щербаченко В.П. Применение регуляторов роста на растениях томата с целью повышения холодостойкости и ускорения созревания плодов // Физиолого-биохимические основы применения регуляторов роста в Сибири. – Иркутск: Изд-во АН СССР, 1986.– С. 50-55.

4. Прусакова Л.Д. Регуляторы роста растений // Физиология растений. – 1989. – Т. 28, №4. – С. 233-239.

5. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.