Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

 

Студентка ІV курсу Михайльова Ю. О., студентка ІV курсу Сулима Ю.В.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту рослин на морфогенез і продуктивність картоплі

В основі формування продуктивності сільськогосподарських культур знаходяться  процеси поглинання, транспортування, перерозподілу метаболітів та засвоєння елементів мінерального живлення. Для регуляції продукційного процесу в практиці сільського господарства використовують синтетичні регулятори росту. Серед них найбільш застосовуваними є стимулятори [4].

Дія стимуляторів росту – поліфункціональна. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [3].

Картопля важлива овочева, технічна та кормова культура. Її ще називають другим хлібом. Встановлено, що харчування картоплею з незначним додаванням інших продуктів забезпечує життєздатність і працездатність людини. У бульбах картоплі містяться вуглеводи, жири, білки, пектинові речовини, органічні кислоти, аміловий спирт, клітковина, вітаміни та мінеральні солі. Тому важливим є вивчення можливостей підвищення продуктивності культури [1]. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин.

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою  кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК3) та 6-бензиламінопурином (6-БАП). Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м2, повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами наших досліджень встановлено, що синтетичні стимулятори росту та розвитку рослин 1-НОК, ГК3, 6-БАП зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності рослин картоплі сорту Санте (табл.).

Таблиця

Вплив стимуляторів росту та розвитку рослин на анатомо-морфометричні показники картоплі сорту Санте (фаза завершення утворення бульб)

Варіант досліду

 

 

Показник

Висота росли (см)

Кількість листкових пластинок  на рослині (шт)

Маса листків з однієї рослини (г)

Маса стебла (г)

Діаметр стебла (см)

Маса кореня (г)

Діаметр кореневої шийки (см)

Урожайність з дослідної ділянки (кг)

Контроль

53,98±2,12

326,13

±14,73

88,07

±4,14

126,09

±6,11

1,01

±0,03

41,32±2,06

0,95

±0,02

62,91

±29,78

ГК3

61,53

±3,09

407,52

±20,11

154,67

±5,69

142,93

±7,03

0,85

±0,03

38,56

±1,34

0,91

±0,02

69,41

±3,14

1-НОК

47,25

±1,74

357,75

±13,93

129,41

±5,47

106,12

±4,56

1,05

±0,04

62,69

±2,63

1,07

±0,03

81,18

±3,79

6-БАП

51,98

±2,57

303,02

±14,48

97,59

±4,23

93,97

±4,69

0,92

±0,03

32,57

±1,51

1,05

±0,03

78,04

±3,42

Зокрема досліджено, що за дії гіберелової кислоти спостерігалося збільшення лінійних розмірів дослідних рослин на 14%. При застосування синтетичного аналога цитокінінів висота рослин практично не змінювалася, а за дії ауксин подібного препарату 1-НОК висота рослин зменшувалася на 12%.

Нами встановлено, що за дії ГК3 та 1-НОК зростала кількість листкових пластинок на рослині (25 і 10%) та їх маса (76 і 47%). Застосування цитокінінового регулятора росту дещо зменшувало кількість листкових пластинок (7%) та збільшувало їх масу (11%) у порівнянні з контролем. При застосуванні гіберелової кислоти зростала масса стебла (13%). За дії 1-НОК та 6-БАП маса стебла зменшувалася на 16 та 26 у порівнянні з контролем. При цьому діаметр цього вегетативного органу після обробки стимуляторами росту практично не змінювався.

Маса кореня після обробки синтетичним модифікатором ауксинової дії зростала на 52%. За д і ї ГК3 та 6-БАП масса кореня зменшилася на 21 та 7%. Діаметр кореневої шийки при застосування стимуляторів росту практично не змінювався.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [4]. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що за дії 6-БАП відбувалося зростання площі листкової поверхні у порівнянні з контролем протягом усього вегетаційного періоду (рис.). У рослин оброблених ГК3 та 1-НОК площа листя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. Вплив стимуляторів росту на площу листкової поверхні рослин картоплі сорту Санте (см2).

на кінець вегетації була більшою ніж у контролі та варіанті із 6-БАП.

Зростання площі асимілюючої поверхні зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії 1-НОК середня урожайність картоплі зростала на 28,31%, при застосування ГК3 на 7,43%, а при обробці 6-БАП на 13,44%.

Отже, застосування стимуляторів росту 1-НОК, ГК3, 6-БАП на рослинах картоплі сорту Санте зумовлювало зростання лінійних розмірів дослідних рослин, збільшувало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1.     Болотских А.С. Картофель / А.С. Болотских/ – Х.: Фолио, 2002. – 254 с.

2.     Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3.     Лядовский С.Я., Щербаченко В.П. Применение регуляторов роста на растениях томата с целью повышения холодостойкости и ускорения созревания плодов // Физиолого-биохимические основы применения регуляторов роста в Сибири. – Иркутск: Изд-во АН СССР, 1986.– С. 50-55.

4.     Прусакова Л.Д. Регуляторы роста растений // Физиология растений. – 1989. – Т. 28, №4. – С. 233-239.

5.     Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.