К.геогр.н. Савранчук Л.А.

Чернівецький національний університет, Україна

ГЕОГРАФІЧНА МОЗАЇКА РОЗТАШУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА КОМПЛЕКСІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА м.ЧЕРНІВЦІ

Дослідження туристичної привабливості об’єктів пізнавальної значущості у поліетнічному середовищі Чернівецької області дозволило зробити висновок, що область має значний рекреаційно-туристичний потенціал, який вимагає моніторингу за станом рекреаційної ситуації у регіоні, а розвиток різних новітніх видів туризму дозволить зменшити прояв рекреаційної сезонності та сприятиме зайнятості населення у галузі туризму упродовж усього року та збільшить території рекреаційно-туристичних занять людини.

До об’єктів рекреації можна віднести печери (142), водні об’єкти (ставки, 1150), природоохоронні території (33), зокрема заказники (57) та пам’ятки природи (184). За показниками загальної кількості цих об’єктів передує Заставнівський район. У кінці списку: Кельменецький (природоохоронні території), Кіцманський (печери), Путильський (ставки) [2].

Орографічне різноманіття Чернівецької області слугує сприятливим чинником для розвитку різних видів спортивного туризму: пішохідного, гірськолижного та ін. Значні перепади висот та невелика площа області зумовлюють високу оглядовість її територій, що «насичує» туристичні маршрути пізнавальними та емоційними враженнями.

Рекреаційні властивості водних об’єктів мають особливо важливе значення для короткотривалого відпочинку. Водні артерії відрізняються різноманітністю ділянок за водністю та складністю, що дозволяє планувати туристичні маршрути різних категорій. На Карпатських річках можуть використовуватись байдарки, катамарани, гумові човни. На р. Дністер придатні невеликі вітрильники, катери, судна. Найбільша кількість ставків знаходиться у Сокирянському, Кельменецькому, Заставнівському районах.

На території Чернівецької області поєднуються різні типи ландшафтів: від степових до голково-лісових та субальпійських. Естетична привабливість різноманітна та часом контрастна. Під час рекреаційного природокористування потрібно зважати на збереження рекреаційних ресурсів та різноманітності ПТК.

Історико-архітектурні ресурси слугують найважливішою складовою історико-архітектурного потенціалу області. Їх популяризація відбувається засобами туризму та екскурсій, методами задіяння їх у системі туристичної роботи, використання під туристичні об’єкти тощо. Найчастіше їх включають у туристичні маршрути. В деяких випадках більшість з них перебуває у неекспозиційному стані, що негативно впливає на розширення тематики та географії краєзнавчих турів. Аналіз просторового розміщення пам’яток історії, археології, архітектури і містобудівництва та музеїв показав, що найбільша їх кількість сконцентрована у м. Чернівцях. У розрізі адміністративних одиниць найбільша кількість вказаних об’єктів перебуває у Хотинському, Кіцманському і Заставнівському районах. Найменше їх виявлено у Кельменецькому (пам’ятки архітектури та містобудування), Герцаївському районі (пам’ятки археології, музеї та пам’ятки історії) і Глибоцькому (музеї). [3]

До об’єктів рекреації відносять і джерела мінеральних вод. Їх в Чернівецькій області розвідано 96. Вони компонуються в 6 типів: гідрокарбонатні, хлоридні, сульфатні, води складного іонного вмісту, залізисті та сірководневі. Більшість з них є слабо мінералізованими лікувально-столовими, за винятком лікувальних хлоридних джерел Буковинського Передкарпаття і Карпат («Черешенька», «Сарата», «Сергії», «Банилів-Підгірний», «Красноїльськ», «Стара Красношора», «Мигове»).

Кліматичні ресурси визначають рекреаційну атрактивність території та період їх можливої експлуатації. Сезонність кліматичних показників зумовлює циклічність рекреаційного природокористування та сприяє його урізноманітненню. Для рівнинної частини області характерне тепле літо, порівняно м’яка зима і помірна кількість опадів. Малосніжні зими нерідко поєднуються з посушливими веснами і сухим літом. Клімат передгірної частини більш прохолодний і вологий. Літо досить тепле, зима м’яка. Кількість опадів збільшується до 800 мм. У горах клімат вологіший і холодніший. Тут чітко виявляються висотно-зональні чинники формування мікроклімату.

Однією з найважливіших характеристик, що визначає умови рекреаційного використання території, є лісистість. Ліси виступають підґрунтям розвитку широкого спектру видів рекреації, зокрема, аерофітотерапії, прогулянково-промислової, оздоровчо-спортивної та пізнавально-естетичної рекреації. Наявність лісів впливає на склад повітря, естетичне сприйняття місцевості, умови прохідності території. Загальна площа лісів складає близько 30% її території. Лісистість коливається від 13% на рівнині до 75% у горах. Область відзначається фауністичним різноманіттям.

Важливим питанням дослідження є виявлення екологічної комфортності рекреаційних об’єктів. Антропогенне навантаження на рекреаційне середовище є високим: на 1 га лісових угідь складає 3,5 осіб/га (в Україні пересічно 4,5 осіб/га); на водні об’єкти майже у два рази перевищує показник по Україні (1572:1877 осіб/); на рекреаційні землі в області 14 осіб/га (16 осіб/га в Україні). [2]

Соціальні (інфраструктурні) рекреаційні ресурси – об’єкти соціального походження, які використовуються для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення. Вони впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, її спеціалізацію та ефективність. До цієї групи відносять засоби розміщення, засоби харчування, засоби задоволення сучасних рекреаційних потреб та їх техніко-економічні можливості. Соціально-значущі об’єкти представлені в області туристичними комплексами і готелями (97 об’єктів), агросадибами (91, крім Заставнівського і Герцаївського районів, де їх немає), дитячими оздоровчими закладами (402 об’єкти). Найбільшу кількість указаних об’єктів виявлено у м. Чернівці, Кіцманському, Вижницькому і Сторожинецькому районах, найменшу – в Сокирянському, Глибоцькому (агросадиби), Герцаївському, Кельменецькому і Заставнівському (готельно-туристичні комплекси) районах. [3] Територія Чернівецької області добре забезпечена об’єктами рекреації та туризму.

Найбільший показник біосоціальних рекреаційних ресурсів (усього в області 195) характерний для м. Чернівці (119).

Дослідження з метою покращення туристичної привабливості урбаністичного рекреаційного комплексу м. Чернівці на тлі поліетнічного середовища Чернівецької області дали можливість виділити ландшафтно-рекреаційні функціональні зони. Основу типів цих зон (озеленених територій) Чернівців складають парки, сквери, ботанічний сад, парк-музей архітектури та побуту, Чорнівський та Цецинський ліси, міські сади, гідропарк, озера. Також виділяють такі спеціалізовані озеленені території як цвинтарі (11 об’єктів). У місті найбільш цінною з туристичної точки зору є «зона історичного ареалу міста» (226 га) та буферна зона навколо центральних корпусів Чернівецького національного університету, які внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. [1] В межах цих територій мають діяти особливі правила та обмеження щодо будівельної та господарської діяльності.

Зона поза межами інтенсивного освоєння функціонально відноситься скоріше до передмістя і на її території слід обмежувати нове житлове будівництво і створити «зелену зону» навколо Чернівців. Також потрібно покращити стан існуючих парків і скверів та створити нові. Практично в усіх периферійних житлових районах міста та у цілому лівобережному районі відсутні будь-які парки. Законодавчо і практично необхідно обмежити відведення території садівничих товариств, які знаходяться у правобережному районі під нову житлову забудову, а також заборонити будь-яке будівництво на території міських лісів. [1]

Крім потреби в інфраструктурних об’єктах бажане створення громадських центрів, об’єктів озеленення та дизайну міського простору. Те, що Чернівці позиціонуються як туристичний центр та центр транскордонної торгівлі вимагає спорудження нового аеропорту. Існуючий аеропорт займає цінні території у серединній частині міста та обмежує розвиток житлової забудови. [1]

Майже не створюються ландшафтно-рекреаційні об’єкти громадського призначення. Рівень озеленення міста загалом високий, але частка упорядкованих громадських парків, скверів, водних об’єктів є нижчою за вітчизняні нормативи.

Місто Чернівці – єдине велике місто України, де цілісно збережена значна за розмірами зона історичного ареалу міста, в межах якої є об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО. Це є ключовою передумовою розвитку туризму у місті.

Крім торгових об’єктів у громадських центрах потрібно розміщувати культурно-побутові та спортивні заклади, ландшафтно-рекреаційні об’єкти громадського користування. Це сприятиме формуванню особливої ідентичності серед населення даного житлового району, кращому задоволенню культурно-побутових потреб на локальному рівні, розвантаженню загальноміського центру. [1]

У м. Чернівці актуальною стає проблема перепрофілювання окремих територій під інші функції, створення нових повноцінних ландшафтно-рекреаційних об’єктів, збереження цінної історичної забудови в центрі міста, розв’язання транспортної проблеми.

Список використаних джерел:

1. Колядинський П.В. Деякі аспекти функціонально-геоекологічного зонування міської території (на прикладі м. Чернівці) / П.В. Колядинський // Географія та екологія: наука і освіта. Матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Умань, 15-16 квітня 2010 р.). – Умань: В-ць «Сочінський». 2010. – С. 101-102. 2. Коновалова Н. Особливості природокористування при функціонуванні та використанні територіально-рекреаційних систем / Н. Коновалова, І. Кібич, Т. Скутар // Науковий вісник Черн. ун-ту: зб. наук. праць. – Чернівці: Рута, 2009. – Вип. 434: Географія. – с. 116-123. 3. Скутар Т.Д. Методичні підходи до оцінки рекреаційного природокористування. / Т.Д. Скутар // Матер. ІІІ міжнар. наук. конф., присвяченої 10-й річниці каф. геоекології на 25-й річниці каф. фіз. геогр. ТНПУ [«Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива»]. (Тернопіль, 28-29 травня 2010 р.). – Тернопіль. ПіП, 2010. – С. 192-194.