Екологія/Промислова екологія і медицина праці

Д.фарм.н. Сагайдак-Нікітюк Р. В., д.фарм.н. Посилкіна О.В.,

к.фарм.н. Сайко І. В.

Національний фармацевтичний університет, Україна

Обґрунтування ознак класифікації відходів фармацевтичної галузі

Сьогодні глобалізація реверсивної логістики набуває великого значення в процесі міжнародної інтеграції виробництва та розподілу субстанцій, лікарських засобів (ЛЗ) і виробів медичного призначення (ВМП), внаслідок яких зростає рівень забруднення навколишнього природного середовища.

У процесі виробництва ЛЗ утворюється велика кількість найменувань відходів. Це пов’язано, по-перше, зі значною матеріаломісткістю фармацевтичного виробництва (матеріальні витрати складають приблизно 75% від собівартості ЛЗ); по-друге, широким асортиментом ЛЗ, що виготовляються на фармацевтичних підприємствах (наприклад, ПрАТ «ФФ «Дарниця» випускає понад 130 найменувань ЛЗ; ТОВ «ФК «Здоров’я» – більше 200 найменування ЛЗ, ПАТ «Фармак» – понад 200 препаратів; ПрАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» – понад 110 ЛЗ і т.п.) [1]. У зв’язку з цим спостерігається і багатономенклатурність субстанцій і матеріалів, які використовуються у виробничому процесі. Так, для виробництва окремого ЛЗ може бути використано до кількох десятків найменувань субстанцій й матеріалів. Наприклад, для виробництва таблеток трифтазину потрібно тринадцять найменувань речовин (трифтазин, магній стеариновокислий, кальцію карбонат, тальк, вазелінова олія, гліцерин, желатин та ін.) і дев’ять найменувань допоміжних матеріалів (коробка картонна, етикетка паперова, плівка полівінілхлоридна, фольга алюмінієва тощо). Для виробництва таблеток ібупрофену 0,2 г № 10 використовується сімнадцять найменувань речовин (ібупрофен, целюлоза мікрокристалична, крохмаль картопляний, полівінілпіролідон, аеросил, кальцію стеарат, двоокис титану, желатин, віск бджолиний тощо) і чотири найменування допоміжних матеріалів (алюмінієва фольга, листки-вкладиші, етикетки, картон для тари).

Крім широкого асортименту утворених на фармацевтичних підприємствах відходів спостерігається і різноманіття їх форм. Так, у процесі виробництва й споживання ЛЗ утворюються тверді, газоподібні (викиди в атмосферу) та рідкі (стічні води) відходи. Усереднений розподіл відходів фармацевтичних підприємств України залежно від консистенції наведений на рис. 1 [1].

Рис. 1. Усереднений розподіл відходів фармацевтичних підприємств України за консистенцією

Тверді фармацевтичні відходи утворюються на таких стадіях виробничого процесу:

- основні стадії технологічного процесу (змішування, зволоження, грануляція, сушіння, таблетування, наповнення капсул, знепилювання і т.п.);

- допоміжні роботи (подрібнення, просів, приготування зволожувача тощо);

- фасування, пакування і маркування ЛЗ.

Наприклад, при виробництві супозиторіїв в умовах фармацевтичного підприємства (для збереження конфіденційності – фармацевтичного підприємства «А») утворюються такі відходи: некондиційні супозиторії – 1,17 кг/доба, відходи пакувальних матеріалів – 1,3 кг/доба, допоміжні матеріали для санітарно-гігієнічної підготовки виробництва – 1,4 кг/доба.

Фармацевтичні відходи в основному належать до небезпечних і потребують вибору відповідних методів знищення, а це в свою чергу вимагає чіткого групування відходів залежно від форми їх утворення, небезпеки тощо. Все перераховане вище і обумовлює необхідність розробки класифікації відходів фармацевтичної галузі з урахуванням їх специфічних особливостей.

Зараз не існує чітко визначеної класифікації відходів фармацевтичної галузі. На підставі проведених досліджень й узагальнення літературних джерел запропоновано класифікацію відходів з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі, вважаючи за доцільне відходи фармацевтичної галузі поділяти на промислові фармацевтичні відходи, відходи споживання ЛЗ та відходи, що утворилися в процесі розробки та дослідження ЛЗ (рис. 2) [1, с. 25].

Промислові фармацевтичні відходи – це відходи, що утворилися в процесі діяльності фармацевтичного підприємства. Вони є хімічно неоднорідними, складними полікомпонентними сумішами речовин з різними хіміко-фізичними властивостями та є токсично-, хімічно-, біологічно-, корозійно-, вогне- і вибухонебезпечними. Промислові відходи поділяються на відходи фармацевтичного виробництва і побутові відходи фармацевтичного підприємства.

Виробничі фармацевтичні відходи – це відходи, які утворилися в процесі виробництва ЛЗ, ВМП і парафармацевтичної продукції (ПФП) (відбраковані субстанції і матеріали; відбраковані ЛЗ, які не прийняв відділ технічного контролю; відходи пакувальних матеріалів; склобій (ампул, флаконів та т.п.); ганчір’я; блістери, ампули, флакони, пляшки, тюбики з некондиційним продуктом; шрот тощо).

Побутові відходи фармацевтичних підприємств – це використані або відпрацьовані товари та матеріали, які застосовувалися для забезпечення діяльності основного, допоміжного й обслуговуючого виробництва (наприклад, ртутні, люмінесцентні лампи, акумулятори, відпрацьовані автомобільні шини тощо).

Рис. 2. Запропонована класифікація фармацевтичних відходів

До побутових відходів фармацевтичних підприємств на підставі проведеного аналізу їх діяльності в сфері екології запропоновано відносити так, як:

· лампи відпрацьовані (розжарювання, люмінесцентні, ртутні та ін.);

· металобрухт (брухт чорних металів, комп’ютерна електронна техніка тощо);

· відпрацьовані хімічні речовини (відпрацьований розчин електроліту, ртутьмісткі розчини, відпрацьований каталізатор і т.п.);

· обслуговування транспортних засобів (корпус акумуляторів, відпрацьовані нафтомастильні матеріали (відпрацьовані рідини мастильно-охолоджувальні, відпрацьовані емульсії на олійній основі; відпрацьовані моторні мастила) тощо);

· відпрацьовані фільтрувальні матеріали і тканинні відходи (фільтровані матеріали, відпрацьовані фільтри (відпрацьовані фільтри повітряні, паливні; гальмові накладки; респіратори) та ін.);

· інші відходи (побутове сміття з території фармацевтичного підприємства, будівельне сміття, будівельні відходи тощо).

Впровадження запропонованої класифікації фармацевтичних відходів дозволить дібрати відповідні методи їх знищення з урахуванням фізико-хімічних властивостей, класу небезпеки й умов утворення.

Література:

1. Сагайдак-Нікітюк Р. В. Логістика управління відходами фармацевтичної галузі : моногр. / Р. В. Сагайдак-Нікітюк . – Х.: ППВ «Нове слово». 2010. – 290 с.

2. Сагайдак-Никитюк Р. В. Актуальность внедрения реверсивной логистики в фармацевтическую отрасль / Р. В. Сагайдак-Никитюк, О. В. Посылкина // Фармацевтическая промышленность. Промышленное обозрение. – 2010. – № 6 (23). – С. 64–98.

3. Сагайдак-Нікітюк Р. В. Управління відходами в умовах фармацевтичної галузі на підставі логістичного підходу : метод. рек. / Р. В. Сагайдак-Нікітюк, О. В. Посилкіна, Я. Г. Оніщенко. – Х.: НФаУ, 2012. – 21 с.