Зелік В.О., студент

Леонідов І.Л., к.е.н., доцент

Національна металургійна академія України

Триєдиний механізм удосконалення інноваційної політики

В економіці України обсяг інвестицій є недостатнім, що перешкоджає своєчасному й ефективному опануванню передових досягнень в інноваційній сфері та руху до сталого розвитку. За даними Всесвітнього економічного форуму індекс рівня інновативності економіки України у 2012 році склав лише 0,23, що позиціонує її в межах групи «країн, що рухаються навздогін». Ñóïåðå÷íîñò³ ³ííîâàö³éíîãî ðîçâèòêó â Óêðà¿í³ ïðîÿâëÿþòüñÿ ì³æ îá’ºêòèâíèìè çàêîíîì³ðíîñòÿìè ³íòåíñèô³êàö³¿ ãëîáàëüíèõ ïðîöåñ³â òà îáñÿãàìè ô³íàíñóâàííÿ íàóêîâî-òåõí³÷íèõ ðîçðîáîê. ³äáóâàºòüñÿ çàãîñòðåííÿ öüîãî ïðîòèð³÷÷ÿ â ôîðì³: старіння наукових кадрів, еміграції спеціалістів найвищої кваліфікації; незацікавленості резидентів економічно розвинених країн в інвестуванні українських виробництв інноваційної сфери (частка вітчизняного «hi-tech-сектору» в структурі прямих іноземних інвестицій найбільших національних інвесторів не досягає і 3%); низькому рівні попиту на науково-інноваційні розробки з боку держави; законодавчої неврегульованості окремих питань розподілу прав інтелектуальної власності.

Досвід світових лідерів в області своєчасного й ефективного опанування передових досягнень в інноваційній сфері свідчить про необхідність посилення державного регулювання галузей науки, техніки і новітніх технологій. Згідно зі стратегією розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобальних викликів реалізація економічної та інноваційної політики відбуватиметься шляхом формування фундаментальних основ сталого розвитку, активізації реформ з подальшим закріпленням стабільно стійких його темпів. Ïð³îðèòåòíèìè ö³ëÿìè òàêî¿ ñòðàòå㳿 º ñòâîðåííÿ ð³âíèõ óìîâ ³íâåñòóâàííÿ äî åêîíîì³êè Óêðà¿íè ñóá’ºêòàìè ãîñïîäàðþâàííÿ ð³çíèõ ôîðì âëàñíîñò³, ïðîçîðèõ çàñàä ³íâåñòóâàííÿ, ñòâîðåííÿ ô³ë³àë³â òðàíñíàö³îíàëüíèõ êîðïîðàö³é, çíèæåííÿ ïîäàòêîâîãî íàâàíòàæåííÿ òîùî. Íà ð³âí³ çàáåçïå÷åííÿ ñòðàòå㳿 âèçíà÷àþòüñÿ ôîðìè çàëó÷åííÿ ïåðåäîâèõ ³íîçåìíèõ ³ííîâàö³é â ³íòåëåêòóàëüíèé ðîçâèòîê ñêëàäîâèõ íàö³îíàëüíîãî âèðîáíèöòâà ó ïîºäíàíí³ ç áåçêîøòîâíîþ äîïîìîãîþ, ïåðåäà÷åþ òåõíîëîã³é ç âèêîðèñòàííÿì â³ò÷èçíÿíî¿ ñèðîâèíè, óòâîðåííÿì íîâèõ ðîáî÷èõ ì³ñöü, çàäîâîëåííÿì ïîòðåá âíóòð³øíüîãî ðèíêó òà ðîçøèðåííÿ åêñïîðòíèõ ìîæëèâîñòåé Óêðà¿íè òîùî. Êîîðäèíóþ÷èé ð³âåíü ñòðàòå㳿 ïðåäñòàâëåíèé ðîçðîáêîþ ïðàâèë â³äáîðó ñïîñîá³â ïîºäíàííÿ çàñîá³â äîñÿãíåííÿ ñòðàòåã³÷íèõ ö³ëåé ç ïîãëÿäó, íàñàìïåðåä, åôåêòèâíîñò³.

На реалізацію стратегії спрямоване виокремлення її тактичних рівнів.

На кон’юнктурному рівні тактики для створення попиту на інновації з боку держави доцільним є формування державного замовлення на наукові розробки, спрощення доступу до єдиного реєстру наукових опрацювань, посилення технічних та екологічних вимог у межах державних стандартів випуску продукції. Кваліфікаційний рівень передбачає забезпечення розширеного відтворення кадрового складу наукової сфери шляхом підвищення соціального статусу наукового працівника, створення системи преференцій (стажування, грантові дослідження, участь у розробленні та/або подальшому впровадженні наукової продукції) з метою залучення у сферу науки талановитої молоді, запровадження спрощеної та прозорої процедури реєстрації в патентних відомствах України, ЄС і США правомочності інтелектуальної власності на результати наукових досліджень молодих вчених. На мотиваційному рівні тактики відбувається формування економічних умов інноваційного розвитку через впровадження комплексної системи стимулювання інноваційної діяльності, податковий, фінансово-кредитний та організаційний складники якої базуватимуться на результатах успішного досвіду розвитку інноваційної економіки провідних країн світу, розширення сфер міжнародного співробітництва в напрямі проведення спільних наукових досліджень у галузі матеріалознавства, нано-, біо- та інформаційних технологій шляхом забезпечення сучасною експериментально-дослідною базою провідних освітніх і наукових закладів з метою залучення вітчизняних фахівців для реалізації міжнародних науково-дослідних проектів, періодичного видання експортного каталогу високотехнологічних товарів і послуг.

Важливою складовою успішного інноваційного розвитку є відповідний ринок, де роль держави актуалізується у створенні сприятливого інвестиційного клімату шляхом підтримки творців інтелектуального продукту, удосконаленні інфраструктури цього ринку, зменшення тиску на приватний сектор. Такий тип інноваційної політики впроваджено в Германії, Швеції і Швейцарії. Розвиток саморегулювання ринку інвестування як окремого елементу національного ринкового простору сприятиме покращенню здатності економіки України до своєчасного й ефективного опанування передових досягнень в інноваційній сфері. Цьому сприяє активізація наступних функцій ринку інвестування: акумулювання грошових заощаджень домогосподарств, фірм, кредитно-фінансових установ та держави у відповідних венчурних фондах, спеціалізованих банках та інших ринкових інституціях, завданням яких є консолідація інвестиційних ресурсів з різних джерел, які в майбутньому будуть розміщені в об’єкти інновацій; створення ефективної інфраструктури для використання інвестиційного капіталу при фінансуванні інноваційних заходів суб’єктів господарювання; стабілізація цін на інвестиційні ресурси, що спрямовуються в інноваційну сферу.

Заходи громадського регулювання сприятимуть своєчасному й ефективному опануванню передових досягнень в інноваційній сфері шляхом інформування про діяльність національного âèðîáíèêà ³íòåëåêòóàëüíîãî ïðîäóêòó, ïðîâåäåííÿ â³äïîâ³äíèõ ðåéòèíã³â òîùî.

Взаємодія ринкового само-, громадського та державного регулювання формує триєдиний механізм удосконалення інноваційної політики, що сприяє модернізації економіки як запоруки сталого розвитку.