Экономические науки/ 16.Макроэкономика

аспірант Соляннік К.В.

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. В. Лазаряна, Україна

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ЗМЕНШЕННЯ ТРАНЗИТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Проблема зменшення обсягу транзитних вантажів в умовах зростання товарообороту між Китаєм та країнами Центральної і Східної Європи особливо актуальна для залізничного транспорту України. Адже лише за період з 2007 по 2012 рр. обсяги транзиту на залізничному транспорті зменшились у середньому в 2-3 разів - з 99882,37 тис. т в 2007 році до 40940,14 тис. т в 2012 р., що спричинило появу значних резервів пропускних і переробних спроможностей залізниць, особливо на ділянках міжнародних транспортних коридорів, обумовило погіршення стану залізничної інфраструктури та втрату Укрзалізницею більш ніж 2-2,5 млн. грн. на добу доходу від перевезення транзитних вантажів. Така ситуація викликана рядом причин як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.

Внутрішні причини зменшення транзитного потенціалу залізничного транспорту України можна кваліфікувати як причини техніко-технологічного, економічного, політичного та правового характеру. Зокрема, першою і однією з головних причин є технічно застарілий рухомий склад, об’єкти колійної інфраструктури та зношений стан інших об’єктів основних фондів залізниць, які значно обмежують швидкість руху транзитних вантажів. Сьогодні майже на кожному напрямку МТК, які проходять територіє України, залишаються ділянки, що мають пропускну спроможність у декілька раз нижчу ніж в цілому для всієї магістралі та не дозволяють розвивати швидкість вищу ніж у 80 км/год.

Друга причина – це відсутність гнучкої тарифної політики «Укрзалізниці» на транзитні перевезення. В той час, коли основні конкуренти (Латвія, Білорусь) або повністю відмовляють від підвищення тарифів, або намагаються якомога менше збільшити їх розмір, в Україні ж за період 2007-2012 роки тариф на транзитні перевезення, зокрема, вугілля за маршрутом ст. Тополі (на кордоні з Росією) до порту Південний виріс на 125%. Це призвело до того, що вже сьогодні вартість транспортування 1 т-км російського вугілля по білоруській залізниці нижче українського тарифу в 1,7 рази.

Третя причина зменшення обсягу транзиту - низький рівень розвитку інфраструктури державного кордону, низька пропускна спроможність прикордонних пунктів пропуску та складність і тривалість процедур перетину кордону. Незважаючи на досягнення значних домовленостей між залізничним транспортом України та Митною службою, й сьогодні час обслуговування транзитних вантажів на кордоні займає значну долю в загальному часі транспортування вантажів від місця відправлення до місця призначення. Одночасно з цим важливою проблемою залишається низький рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії залізничного транспорту з іншими галузями економіки, неефективність існуючих моделей логістичної взаємодії. Так, відсутність координації при плануванні промислово-складської і транспортно-логістичних зон призвело до неефективного розміщення транспортно-логістичних центрів на території країни, обумовило зростання рівня витрат вітчизняних виробників та сповільнення темпів росту української економіки.

Інша причина падіння обсягів транзиту - непослідовність політики Державної адміністрації залізничного транспорту та і уряду країни взагалі щодо вирішення проблем галузі. Зокрема, заходи з покращення стану основних фондів залізниць не носять системного характеру, відсутнє досконале нормативно-правового забезпечення діяльності залізничної галузі, залишаються неузгодженими деякі законодавчі акти з відповідними нормами європейських країн. Все це ще більше ускладнюють ситуації в сфері транзитних перевезень.

Одночасно з цим, зниження транзитного рейтингу «Укрзалізниці» обумовлено рядом зовнішніх причин, до числа яких можна віднести [1]: 1) створення більш сприятливих умов для транспортування вантажів залізничним транспортом з Європи в Азію по альтернативним маршрутам в обхід України. Зокрема, як відзначають експерти вже сьогодні вантажопотік між Європою та Російською Федерацією через територію Білорусії в 5 разів більший, ніж через територію України; 2) жорстку конкуренцію за додаткові транзитні потоки. Сьогодні більшість сусідніх країн проводять активну наступальну транзитну політику, яка спрямована на розвиток додаткових потужностей інфраструктури, модернізацію рухомого складу, спрощення та впорядкування переміщення вантажів через кордони, впровадження сучасних технологій перевезень та сприятливу тарифну політику. Такі дії активно реалізуються з боку Російської Федерації, яка намагається забезпечити зниження рівня витрат на доставку експортних вантажів, максимально завантаживши потужності власної транспортної системи; 3) зміну кон’юнктури міжнародного ринку транспортних перевезень. Швидкими темпами розвивають комбіновані та контейнерні перевезення, зростають вимоги до швидкості та якості транспортних послуг, впроваджуються логістичні принципи транспортного обслуговування вантажовласників.

Література

1. Корнійко Я.Р. Сучасний розвиток транспортної системи України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/ article/viewFile/3092/3046. - Назва з екрана.

2. Мірошко В.М. Розвиток морських портів для реалізації транзитного потенціалу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php?s=business_economic_science&id=5707. - Назва з екрана.