Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н. Грицуленко С.І.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

Україна в міжнародному обміні інтелектуальною власністю

В умовах стрімкого розвитку НТП великого значення набувають новітні досягнення науки, техніки, технології, наукоємних виробництв, що є результатом творчої діяльності людини і визнаються категорією інтелектуальної власності (ІВ), як суб'єкта економічної обмінної діяльності. В міжнародному обміні ІВ (МОІВ) беруть участь практично всі країни світу, у т.ч. Україна. Ступінь цієї участі визначається економічним і науково-технічним потенціалом держави. При цьому, на частку розвинених країн світу припадає понад 90% світової торгівлі об'єктами ІВ. У публікаціях фахівців з означеної проблеми [1-5] відзначено, що міжнародна торгівля ІВ має розглядатися як складова частина загальної економічної політики держави, що підтверджує досвід багатьох країн світу, які завдяки лібералізації обміну ІВ домоглися швидкого технологічного прогресу, стрімких темпів економічного розвитку. Особлива роль такого обміну визначається унікальним характером об'єктів ІВ (винаходів, товарних знаків, «ноу-хау» та ін.), що є головним і ефективнішим засобом поширення, яке забезпечує прискорення НТП, вирішення соціально-економічних проблем суспільства. Проте, в Україні склалася неоднозначна ситуація в цій сфері: незважаючи на активізацію процесу міжнародного співробітництва у сфері ІВ, частка країни на світовому ринку ІВ є меншою 0,1%, що вказує на певні проблеми щодо повноправної участі у товарообміні інтелектуальними продуктами. Тому доповідь присячена питанням специфіки розвитку світового ринку ІВ та участі України в процесі МОІВ.

ІВ є особливим об’єктом міжнародної торгівлі, результатом якої стало формування світового ринку ІВ – сфери ділової активності, де відбувається комерційна передача прав на використання об’єктів ІВ, і процес якої належить до сфери послуг. Починаючи з середини ХХ ст., міжнародна торгівля знаннями неухильно розвивається, що змінило структуру світової торгівлі. В епоху, коли наука стала виробничою силою, з’явилися нові форми світогосподарських відносин, основою яких є передача науково-технічних, виробничих, управлінських знань і досвіду. Передача прав власності від автора (власника) інтелектуального продукту до суб’єкта інноваційної діяльності відбувається на основі взаємної згоди – «взаємного обміну вигодами». Світовий ринок об’єктів ІВ, тісно пов’язаний з іншими товарними ринками, є невід’ємною складовою світового ринку в цілому. У разі продажу результатів творчої діяльності часто на комерційній основі надаються додаткові послуги для ефективного виконання угоди (технічні, комерційні, фінансові, управлінські та ін.). Досить часто продажа прав на використання об’єктів творчої діяльності тягне за собою постачання машин і обладнання. У загальній структурі продажів послуг на світовому ринку в останні десятиріччя повсюдно відзначається переважне зростання торгівлі саме об’єктами ІВ, щорічні темпи приросту якого складають близко 10% [6]. Серед сегментів ринку ІВ виокремлюють (табл. 1) [1]:

Таблиця 1 – Сегменти ринку інтелектуальної власності

Назва сегменту	Види угод, що укладаються на відповідному сегменті ринку ІВ
1. Ринок авторських прав	1.1. Про передачу виключних прав (надання дозволу на використання твору певним способом у встановлених договором межах особі, яка от-римує право забороняти подібні дії іншим особам). 1.2. Про передачу не-виключних прав (надання дозволу на використання твору певній особі, що не виключає можливості його використання автором, іншими особа-ми, які отримали аналогічний дозвіл).
2. Ринок прав на програми для ЕОМ і бази даних	2.1. Про часткову передачу виключних прав. 2.2. Про передачу всіх май-нових прав. 2.3. Про передачу невиключних прав.
3. Ринок прав на товарні знаки і знаки обслугову-вання	3.1. Виключні (про передачу значних обсягів прав на використання то-варних знаків, у т.ч. зобов’язання власника не використовувати їх протя-гом терміну дії угоди). 3.2. Невиключні, по яких власник зберігає за собою право на використання товарного знаку, що є предметом угоди.
4. Ринок патентних прав	4.1. Виключні (гарантують покупцеві відсутність конкуренції з боку власника в часових і територіальних межах, вказаних у договорі). 4.2. Невиключні (надають право на використання об’єкта промислової влас-ності, не позбавляючи цього права інших суб’єктів господарювання).
5. Ринок ноу-хау та інжиніринго-вих послуг	5.1. Про передачу ноу-хау в матеріалізованій формі (документів, ком-п’ютерних програм, баз даних, ін.). 5.2. Про передачу ноу-хау в немате-ріальній формі (консультацій, навчання, технологічної допомоги). 5.3. Про надання інжинірингових послуг (укладання технічних завдань, про-ведення передпроектних робіт, наукових досліджень, техніко-економіч-них обґрунтувань, розробка технічної документації, консультації під час монтажу, консультування економічного, маркетингового характеру, ін.).

Отже, світовий ринок ІВ є системою економічних відносин у сфері обміну інформацією, знаннями, досвідом у матеріалізованій і нематеріальній формах. Його суб'єкти – державні структури, наукові організації, освітні установи, інноваційні фірми, інвестори і творці інтелектуальної продукції. Тому МОІВ можна визначити як сукупність економічних відносин між різними країнами (іноземними контрагентами) з приводу передачі і використання результатів творчої діяльності, що мають науково-технічну і соціально-економічну цінність. НТП, глобалізація і міжнародне співробітництво обумовили зростання обсягів світового ринку ІВ [6, 7, 11], показники якого узагальнено в табл. 2:

Таблиця 1 – Показники зростання світового ринку інтелектуальної власності

Показник	Величина показника
1. Обсяг світових витрат на дослід-ження і розробки (ДіР)	1107-1192 млрд. $ за 2009-11 рр.; темпи приросту ся-гають до 4% щорічно (при цьому темпи зростання співвідношення витрат на ДіР до ВВП досягли 9%)
2. Обсяг світової торгівлі ліцензіями на об'єкти ІВ	73 млрд. $ щорічно, темпи приросту якого сягають 12% (щодо світового виробництва: 2,5-3%)
3. Обсяг світового експорту високо-технологічної продукції	+ 8% щорічно
4. Обсяги товарних марок	В світі зареєстровано більше 25 млн. товарних знаків
5. Вартість відомих брендів	Сягає десятків млрд. $
6. Щорічний оборот лідерів-суб’єктів ринку інжинірингових послуг	До 202 млрд. $
7. Країни-лідери світового ринку ІВ (промислово розвинені), з них:	90% світового ринку ІВ
– США, Японія, Великобританія, Ні-меччина і Франція	Більше 60% світового ринку ІВ
8. Патентні відомства-лідери за обся-гом заявок на винаходи у 2011 р.:	Кількість поданих у світі заявок на видачу патентів – 2140600, у т.ч. на винаходи:
– Китай (разом із Гонконгом)	526412 заявок на видачу патентів на винаходи
– США	503582 заявки на видачу патентів на винаходи
– Японія	342610 заявок на видачу патентів на винаходи
–Південна Корея	178924 заявки на видачу патентів на винаходи
9. Галузі-лідери світової торгівлі лі-цензіями на об'єкти ІВ:	64,6% всього обсягу комерційних операцій
– електротехнічна і електронна про-мисловість	19% всього обсягу комерційних операцій
– загальне машинобудування	18% всього обсягу комерційних операцій
– хімічна промисловість	17,4% всього обсягу комерційних операцій
– транспортне машинобудування	10,2% всього обсягу комерційних операцій
10. ТНК-лідери за обсягом заявок на міжнародні патенти у 2011 р.:	18901 міжнародна заявка від 15-ти компаній-лідерів
– «Panasonic Corporation», Японія	1-ше місце: 2154 міжнародні заявки
– телекомунікаційний гігант «ZTE Corporation», Китай	2-ге місце: 1853 міжнародні заявки (у 2012 р.: 1-ше – 2826 міжнародних заявок на винаходи)
– «Qualcomm Incorporation», США	3-тє місце: 1677 міжнародні заявки

Отже, зростання обсягів ліцензійної торгівлі, передачі технологій, купівлі-продажу наукоємної продукції, патентів, ноу-хау, надання інжинірингових послуг сприяють формуванню світового ринку прав на об’єкти ІВ. Водночас її права перетворюються на важливий інструмент глобальної конкуренції держав та їх союзів за доступ до інноваційних ресурсів і ринків інноваційної продукції.

Україна як активний учасник міжнародного співробітництв у сфері ІВ, підписала майже всі угоди Всесвітньої організації ІВ – ВОІВ, угоду СОТ про торгівельні аспекти прав ІВ, що дозволило гармонізувати національне законодавство з питань ІВ міжнародним. Країна володіє значним науково-технічним потенціалом. Проте, на відміну від розвинених країн, де 85-90% приросту ВВП забезпечуються виробництвом і експортом наукоємної продукції, в Україні – лише 1% [10], що гальмує розвиток інноваційної економіки і процес успішної інтеграції до світового ринку ІВ, оцінюваний у 2,5-3 трлн. дол. (прогноз до 2020 р. – 4 трлн. дол.) [5]. Аналіз участі України в МОІВ (табл. 2-6), показує неоднозначну ситуацію, що склалася у цій сфері:

Таблиця 2 – Надходження заявок і видача патентів на об’єкти ІВ

Показник	Розподіл по роках [8]			2012 2010
	2010	2011	2012
Надійшло заявок на винаходи:	5311	5249	4955	0,93
• за національною процедурою:	2811	2928	2847	1,01
від національних заявників	2552	2643	2491	0,98
від іноземних заявників	259	285	356	1,37
• за процедурою РСТ^1	2500	2321	2108	0,84
в т.ч. від національних заявників	1	1	1	1,00
Видано патентів на винаходи:	3874	4061	3405	0,88
на ім’я національних заявників	2034	1902	1557	0,77
на ім’я іноземних заявників	1840	2159	1848	1,01
Чинних патентів на винаходи	24617	24773	25276	1,03
Надійшло заявок на корисні моделі:	10678	10436	10217	0,96
• за національною процедурою:	10669	10424	10212	0,96
від національних заявників	10521	10284	10019	0,95
від іноземних заявників	142	140	193	1,36
• за процедурою РСТ	9	12	5	0,56
в т.ч. від національних заявників	1	–	–	–
Видано патентів на корисні моделі:	9405	10291	9951	1,06
на ім’я національних заявників	9261	10108	9800	1,06
на ім’я іноземних заявників	144	183	151	1,05
Чинних патентів на корисні моделі	35259	38225	40168	1,14
Надійшло заявок на промислові зразки:	1686	1761	1851	1,10

продовж. табл. 2

від національних заявників	1442	1439	1517	1,05
від іноземних заявників	244	322	334	1,37
Видано патентів на промислові зразки:	1431	1337	1541	1,08
на ім’я національних заявників	1258	1098	1225	0,97
на ім’я іноземних заявників	173	239	316	1,83
Чинних патентів на промислові зразки	9907	9454	8084	0,82
Міжнародна реєстрація промислових зразків	484	452	498	1,03
Надійшло заявок на знаки для товарів і послуг:	20603	21091	32051	1,56
від національних заявників	16711	16837	17944	1,07
від іноземних заявників	3892	4254	4837	1,24
Зареєстровано свідоцтв на знаки для товарів і послуг:	16686	16677	15459	0,93
на ім’я національних заявників	13058	12854	11611	0,89
на ім’я іноземних заявників	3628	3823	3848	1,06
Чинних свідоцтв на знаки для товарів і послуг:	120133	133411	129025	1,07
Надійшло від ВОІВ міжнародних заявок на знаки для товарів і послуг	7974	8665	9270	1,16
Подано до ВОІВ заявок на міжнародну реєстрацію знаків від національних заявників	285	370	368	1,29
Зареєстрованих міжнародних знаків	10003	7537	8145	0,81

¹За процедурою РСТ видаються міжнародні патенти, розповсюджувані на країни, вказані у поданій заявці.

Таблиця 3 – Розрахункові коефіцієнти

Показник	Розподіл по роках			2012 2010
	2010	2011	2012
Коефіцієнт патентної активності^1	3,158	3,200	3,074	0,973
Коефіцієнт винахідницької активності^2	0,555	0,577	0,545	0,982
Коефіцієнт самозабезпеченості країни^3	0,885	0,840	0,824	0,931
Коефіцієнт технологічної залежності країни^4	0,044	0,051	0,063	1,432

¹Число патентних заявок, поданих вітчизняними заявниками в патентне відомство країни, у розрахунку на 10 тис. осіб. ²Число патентних заявок на винаходи, поданих вітчизняними заявниками в патентне відомство країни, у розрахунку на 10 тис. осіб. ³Відношення числа патентних заявок, поданих вітчизняними заявниками всередині країни, до загального числа патентних заявок, поданих у патентне відомство країни. ⁴Відношення числа патентних заявок, поданих іноземними заявниками в патентне відомство країни, до числа внутрішніх патентних заявок, поданих вітчизняними заявниками.

Таблиця 4 – Реєстрація договорів на розпорядження майновими правами ІВ

Вид договору	Кількість договорів [8]			2012 2010
	2010	2011	2012
Договори на винаходи, корисні моделі, промислові зразки:	1885	2109	2088	1,11
• договори на передачу (відчуження) майнових прав	1400	1822	1716	1,23
• ліцензійні договори на використання	223	210	207	0,93
• відкриті ліцензії на використання^1	262	77	165	0,63
Договори на знаки для товарів і послуг:	1395	1709	1702	1,22
• договори на передачу виключних майнових прав	1205	1536	1531	1,27
– від українських правовласників	960	1262	1267	1,32
– від іноземних правовласників	245	274	264	1,08
• ліцензійні договори на використання	190	173	171	0,90
– від українських правовласників	138	99	100	0,72
– від іноземних правовласників	52	74	71	1,37

1ліцензія відкри́та (індивідуальна) – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше 1-го місяця) з визначенням його загального обсягу.

Таблиця 5 – Зовнішня торгівля роялті і ліцензійими послугами (РіЛП¹)

Рік	Експорт [9] (тис. дол. США)		Імпорт [9] (тис. дол. США)		Частка РіЛП в обсязі зовнішньої торгівлі, %		Сальдо по РіЛП
	Вього	у т.ч. РіЛП	Вього	у т.ч. РіЛП	експорт	імпорт
2010	11759405,7	41514,3	5447694,3	435327,9	0,35	7,99	-393813,6
2011	13792217,6	46067,7	6235194,6	411838,9	0,33	6,61	-365771,2
2012	13599128,0	56416,2	6736071,5	419815,5	0,41	6,23	-363399,3

1РіЛП – послуги, пов’язані з патентною та ліцензійною діяльністю [9].

Таблиця 6 – Зовнішня торгівля науково-дослідними і

дослідно-конструкторськи послугами (НДДКП¹)

Рік	Експорт [9] (тис. дол. США)		Імпорт [9] (тис. дол. США)		Частка НДДКП в обсязі зовнішньої торгівлі, %		Сальдо по НДДКП
	Вього	у т.ч. НДДКП	Вього	у т.ч. НДДКП	експорт	імпорт
2010	11759405,7	209444,8	5447694,3	47116,7	1,78	0,86	+162328,1
2011	13792217,6	245162,7	6235194,6	46402,4	1,78	0,74	+198760,3
2012	13599128,0	257797,6	6736071,5	45157,1	1,90	0,67	+212640,5

1НДДКП – послуги, пов’язані з науковми дослідженнями і розробками [9].

Змушені констатувати наступне (див. табл. 1-3):

– явно недостатню патентну активність вітчизняних заявників: у 2011 р. частка країни у загальному числі поданих у світі заявок на видачу патентів склала лише 0,82%; у 2012 р. зменшення числа заявок на винаходи і корисні моделі зумовило падіння коефіцієнтів патентної (-3,2%) і винахідницької активності (-1,8%); рівень останього (0,6) незрівнянно малий щодо інших країн (Південна Корея – 26,9; Японія – 22,8; США – 7,8; Китай – 2,2; Росія – 1,9 [11]);

– залежність національної промисловості від іноземних розробників, на що вказує зниження показника самозабезпеченості з 0,89 до 0,82, а також значне зростання коефіцієнта технологічної залежності (+43%);

– все ще слабку привабливість ринку країни для іноземних інвесторів і партнерів: у 2012 р. із-за кордону надійшло 2995 заявок на отримання патентів (17,6% від загального числа поданих в країні заявок), тоді як у Росії на частку іноземних заявників припадає до 36%, в США – більше 50% [11];

– невисокий приріст темпів видачі патентів (+1,3%), зумовлений негативною динамікою по винаходах (-12%), а також чинних патентів (+5,4%), у зв’язку з від’ємною динамікою по промислових зразках (-18%);

– мізерно малу і без позитивних зрушень патентну активність національних заявників за кордоном: за процедурою РСТ за 3 роки подано лише 4 заявки, тоді як патентування за кордоном, особливо, якщо продукція має експортний потенціал, – єдина можливість захистити права ІВ за кордоном (країни-лідери-2012 за числом поданих заявок РСТ: США – 49051, Японія – 38874, Німеччина – 18852, Китай – 16402 [11]);

– відсутність в країні фірм, які можна зіставити по числу патентних заявок на винаходи з великими компаніями США, країн ЄС, Японії, Китаю (ТНК-лідер-2012 за обсягом міжнародних заявок на винаходи: телекомунікаційний гігант «ZTE Corporation», Китай – 2826 заявок [11]).

Позитивна динаміка спостерігається лише у сфері щодо знаків для товарів і послуг: зростання темпів надходження національних заявок як до патентного відомства країни (+7%), так і до ВОІВ для міжнародної реєстрації (+29%), що майже вдвічі більше за іноземних заявників (+16%).

Проте, орієнтацію на високу патентну активність не слід ставити за основну мету. Якщо ціль – розвиток інноваційної економіки, доцільніше використовувати показники ліцензування (див. табл. 4):

– загальна кількість зареєстрованих договорів зросла в середньому на 16,5%, серед яких найбільша частка припадає на договори відчуження майнових прав на об’єкти ІВ (80-90%);

– статистика показує значне зростання числа товарних знаків, щодо яких зареєстровано договори на відчуження виключних майнових прав (+27%), причому вітчизняні правовласники в 4 рази активніші за іноземних; останні виявили високу активність щодо реєстації ліцензійних договорів (+37%).

Оцінка ступеня участі України в МОІВ шляхом обстеження зовнішньої торгівлі послугами, пов’язаними з патентно-ліцензійною діяльністю та науковими дослідженнями і розробками, виявила (див. табл. 5-6):

– від’ємне сальдо балансу платежів за послуги патентно-ліцензійної діяльності (частка імпорту в 20 разів перевищує частку експорту); однак, у даному випадку негативне сальдо може бути і ознакою інтенсивного освоєння закордонних науково-технічних досягнень;

– позитивне сальдо балансу платежів за послуги, пов’язані з науковими дослідженнями і розробками (частка експорту в 2,4 рази перевищує частку імпорту), що має динаміку зростання (+31%).

Оцінюючи загалом ситуацію з участі України в МОІВ, слід наголосити на слабкості її теперішніх позицій у конкурентній боротьбі на світовому ринку ІВ.

МОІВ сьогодні є самостійною сферою економічних відносин, тому умовою успішної інтеграції України до системи міжнародних економічних відносин стає розширення і підвищення ефективності вітчизняної зовнішньої торгівлі цими видами товарів і послуг. Для цього необхідні зміни якості економічного зростання за рахунок: розвитку інноваційних високотехнологічних кластерів для створення спеціалізованих мереж знань; подальша розбудова інфраструктури венчурних фондів, інкубаторів, технопарків, що дозволяє компаніям без затримки стартувати з високотехнологічним продуктом; вбудова в міжнародні науково-технологічні програми і стратегічні альянси, перегляд методів фінансування пріоритетів створення національної інноваційної системи; ефективна реалізація науково-обгрунтованої концепції інтеграції України до МОІВ на засадах СОТ з урахуванням науково-технічних і виробничих інтересів держави та дотримання міжнародних угод ВОІВ.

Не зважаючи на означені проблеми щодо включення України до світового ринку ІВ, стратегічний вибір зроблено: створення в перспективі економіки, що відіграє одну з ключових ролей у світовому науковому і технологічному розвитку, адаптованої і вбудованої в міжнародні кластери сучасних наукоємних виробництв; інтеграція можливостей освіти, науки і бізнесу.

Таким чином, можна дійти наступних висновків. Сучасна економіка базується на новітніх досягненнях науки, техніки, технології, наукоємних виробництв, що є результатом творчої діяльності людини і визнаються категорією ІВ, як суб'єкта економічної обмінної діяльності. ІВ є особливим об’єктом міжнародної торгівлі, результатом якої стало формування динамічно зростаючого світового ринку ІВ. В МОІВ беруть участь практично всі країни світу, у т.ч. Україна, яка поки ще демонструє слабкі позиції у конкурентній боротьбі на світовому ринку ІВ. Тому для успішної інтеграції вітчизняної економіки до системи міжнародних економічних відносин необхідні якісні зміни економічного зростання за рахунок ефективного використання інструментів ІВ в якості стратегічного засобу конкурентної боротьби і досягнення економічних успіхів на світовому ринку прав на її об’єкти.

Література

1. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність / В.Д. Базилевич: [підручник]; 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2008. – 431 с.

2. Бутнік-Сіверський О.Б. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт / О.Б. Бутнік-Сіверський // Інтелектуальний капітал. –2003. – № 5. – С. 3-12.

3. Геец В. Характер переходных процессов к экономике знаний / В. Геец // Экономика Украины. – 2004. – № 4. – С. 7-9.

4. Дэниелс Джон Д. Международный бизнес / Джон Д. Дэниелс, Ли X. Радеба. – М.: Дело, 1994. – С. 695-696.

5. Ковалев М. Интеллектуальная собственность в экономике / М. Ковалев // Экономист. – 2003. – № 1. – С. 37-44.

6. Мешко Н.П. Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі технологіями. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/.

7. Мировая статистика. Фарма 2020. [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.pharma.2020.ru.

8. Річна звітність держдепартаменту інтелектуальної власності України у 2009-2012 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua.

9. Статистична звітність державної служби статистики у 2009-2012 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.org.ua.

10. Створення та використання високих технологій та об’єктів права інтелектуальної власності на підприємствах України у 2011 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/.

11. Трансфер технологий, где происходит сбой?: онлайн-дискуссия 26.04.2013. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www. STRF.ru.