УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Лоткіна Д.Р., магістр, Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка

Заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засіб перерозподілу кадрів по галузях. Заробітна плата працівника, незалежно від виду підприємства, залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і кінцевих результатів господарської діяльності підприємства, регулюється податками і максимальним розміром не обмежується.

У відповідності зі СТ.1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі яку згідно з трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівнику за виконану роботу або зроблені послуги [5]. Визначення поняття заробітної плати, що наводиться в першій частині ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону «Про оплату праці», є найважливішим елементом правової основи організації заробітної плати [2, 5].

В умовах ринкової економіки заробітна плата – це елемент рин­ку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. В цьому розумінні найчастіше вживаються усереднені по­казники ставок оплати одиниці (наприклад, людино-години) праці певної якості.

З позицій найманого працівника заробітна плата – це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалі­зації здатності до праці і який має забезпечити об’єктивно необхід­не відтворення робочої сили. З позицій підприємця заробітна плата – це елемент витрат ви­робництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці [6].

У цілому механізм оплати праці залежить від засобів, які виділяє роботодавець на дані цілі. Однак розмір оплати праці не може бути нижчим за державний мінімальний розмір оплати праці, що визначається розміром прожиткового мінімуму, необхідного для нижньої межі відтворення працездатності людини. Ця величина повинна відповідати споживчому кошику. Схематично сутність заробітної плати з точки зору економіки праці, ринкової економіки та економічної теорії розглянута на рис. 1.

 


               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1 – Сутність заробітної плати

Джерело: узагальнено автором за [1, 6]

 

Витрати на оплату праці як складові собівартості впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. За нормальної організації виробничого процесу збільшення цих витрат свідчить про підвищення якості продукції, рівня продуктивності праці та доходу. Формування витрат на оплату праці підприємства здійснюється під впливом різних чинників та особливостей галузі функціонування підприємства.

Умовно витрати на оплату праці можна поділити на такі групи:

1) витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг);

2) витрати на виплату авторських винагород;

3) витрати на виплату за виконані роботи (послуги) за договорами цивільно-правового характеру;

4) інші виплати в грошовій або натуральній формі, установлені за згодою сторін;

5) обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, що надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством;

6) внески платника податків на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством. Ці витрати входять також до валових витрат підприємства [3].

Витрати на оплату праці на підприємстві визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості і якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, системи працівників за виробничі результати. Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції.

Частина основної зарплати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку кошторисної ставки цих витрат на одиницю продукції.

Додаткова заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості окремих видів (груп однорідних видів) продукції.

Із суми нарахованої заробітної плати здійснюються різноманітні утримання, 01.01.2011 р. вступив в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 р., згідно якого замість внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тепер існує один – єдиний соціальний внесок [4].

Отже, заробітна плата – це грошовий дохід працівників, або витрати підприємств, установ, організацій, що залежить від кількості витраченої праці під час створення матеріального блага або конкретного товару, або витрат робочого часу при наданні послуг. Оплата праці використовується як найважливіший засіб стимулювання зростання праці, прискорення науково-технічного прогресу, підвищення якості продукції, підвищення ефективності виробництва і зміцнення дисципліни; забезпечення прямої та жорстокої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів.

Література:

1.      Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб./ Н.І. Єсінова. – К.: Кондар, 2004. – 423 с.

2.     Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 № 50. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

3.     Потьомкін Л. Сучасні тенденції організації заробітної плати а промисловості України / Л. Потьомкін // Україна: Аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 15-21.

4.     Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010. / Закон України // – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

5.     Про оплату праці / Закон України від 24.03. 1995 р. №108/95 // Відомості Верховної Ради України – 01/01/1999 – № 40. – К.: Парламентське видавництво. – 821 с.

6.     Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навчальний посібник / В.М. Ковальов, В.С. Рижиков, О.Л. Єськов та ін. / Мін-во освіти і науки України, Донбаська державна машинобудівна академія. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 255 с.