Економічні науки

Саморай А.О., к.е.н. Кузічкіна Н.І.

Харківський Торговельно-Економічний Інститут

Київського Національного Торговельно - Економічного Університету

Власний капітал: законодавчі зміни в обліку та порядок його формування

Власний капітал є важливою складовою серед джерел формування ресурсів підприємства. До власного капіталу відносяться: зареєстрований капітал, капітал в дооцінках, додатковий капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Облік власного капіталу має досить велике значення з огляду на важливість даного виду капіталу для підприємства.

Наказом №627 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 27.06.2013 р. внесено суттєві зміни до Плану рахунків та Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 29. Змінено назву рахунку 40 з «Статутний капітал» на «Зареєстрований (пайовий) капітал».

- Змінено призначення рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал». Даний рахунок використовують для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного  й іншого  зареєстрованого капіталу, пайового капіталу підприємства відповідно до  законодавства  і установчих  документів,  а також внесків  до  оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу.

Відкрито нові субрахунки:

- 401 "Статутний капітал"- відображається статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних підприємств.  За  кредитом  субрахунку 401  "Статутний   капітал" відображається  збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення  (вилучення).Сальдо на цьому субрахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано  в установчих документах підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним  засновником, учасником, акціонером тощо.

- 402 "Пайовий капітал"- відображається і узагальнюється  інформація про суми пайових внесків членів споживчого    товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших  підприємств, що передбачені установчими документами. 
- 403 "Інший зареєстрований капітал"- відображається зареєстрований капітал інших підприємств, зокрема  приватних підприємств, формування якого передбачено в установчих документах.

- 404 "Внески до незареєстрованого статутного капіталу"- відображаються внески, які надходять для формування 
статутного капіталу, зокрема акціонерного товариства, після його оголошення і до реєстрації відповідних змін до установчих документів. Змінено назву рахунку 41 з «Пайовий капітал» в «Капітал у дооцінках»;

Змінено призначення рахунку 41 «Капітал у дооцінках». Даний рахунок використовують для обліку і узагальнення інформації про дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, які відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу і розкриваються у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід). Залишок на цьому рахунку зменшується у разі уцінки та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності тощо [1].

Складання Звіту про власний капітал регламентується інструкцією (методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності. інструкції метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Підприємства у графах звіту про власний капітал, в яких зазначаються складові власного капіталу, наводять лише ті з них, які зазначені у балансі. У консолідованому звіті про власний капітал також наводиться інформація про зміни у власному капіталі в розрізі неконтрольованої частки.

У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться суми виплат власникам (дивіденди), дані про спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу та відрахування до резервного капіталу. Суб’єктами державного (комунального) сектору економіки у додаткових статтях наводиться інформація про суму чистого прибутку, що має бути сплачена до бюджету відповідно до законодавства, дані про спрямування прибутку до спеціальних (цільових) фондів, та на матеріальне заохочення [2].

Облік власного капіталу має важливе значення з огляду на те, що він використовується кредиторами для оцінювання кредитоспроможності підприємства, тому неправильний облік або ж фінансова звітність може потягнути за собою судові позови з боку тих суб’єктів ринку, які використовують цю інформацію для визначення своїх стосунків з даним підприємством. Окрім того, облік власного капіталу відіграє суттєву роль у стосунках між власниками підприємства, оскільки прибуток зазвичай розподіляється пропорційно частці у статутному капіталі кожного з власників чи засновників підприємства.

Організація синтетичного та аналітичного обліків власного капіталу має ряд недоліків. Серед них можна виділити:

- відсутність у наказі про облікову політику підприємств окремого пункту про облік власного капіталу;

- недостатню оперативність в одержанні облікової інформації через використання журнально- ордерної форми ведення обліку;

- невизначеність ситуації з покриттям збитків, оскільки без кардинальних змін у діяльності прибутків у найближчому майбутньому очікувати не слід;

- недосконалість аналітичного обліку статутного капіталу [1].

Ефективне використання власного капіталу полягає, з одного боку, в тому, щоб отримати як найбільший прибуток, тобто максимізувати рентабельність власного капіталу, а з іншого – не втратити фінансової стійкості, залишитися платоспроможним. Використання лише власного капіталу підприємства робить його стан абсолютно стійким, але зводить до мінімуму рентабельність власного капіталу, а отже, і доходи власників підприємства.

Облік власного капіталу має досить велике значення через важливість даного виду капіталу для діяльності підприємства; облік власного капіталу на підприємстві організований лише для виконання вимог чинного законодавства, в той час як правильна організація обліку є запорукою отримання точної і потрібної інформації, яка є основою ефективних управлінських рішень.

Існує проблема необхідності уточнення та упорядкування існуючого методологічного забезпечення обліку капіталу підприємств. З цією метою пропонується створити зрозумілі для бухгалтерів облікові шаблони, що дозволить їм забезпечувати, згідно з концептуальною основою Міжнародних стандартів фінансової звітності, якісні характеристики консолідованих звітів, таких, як: зрозумілість, доречність, достовірність і зіставність.

Література:

1. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 433 від 28.03.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки: http://buhgalter911.com

2. Складання звіту про власний капітал (форма N 4) — (заповнення, інструкція, рекомендації) . [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки: http://grossbuh.com.ua

3. Сопко В. В. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів) / В. В. Сопко. – К. : Центр навчальної літератури, 2011. – 312 с