Мета: а також експериментальне дослідження морфологічних змін внутрішніх органів при впливі нагріваючого мікроклімату різної т

к.мед.н. Орєхова О.В.

Український науково-дослідний інститут промислової медицини,

Україна

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ПІД ВПЛИВОМ КОМПЛЕКСУ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ У МЕТАЛУРГІВ.

The level and structure of morbidity on cardiovascular pathology with temporary disablement are studied in workers of heated workshops of modern metallurgical enterprise and of control group.

Experimental studying of morphologic changes in internal organs at severe and chronic overheating is made. It is determined that heating microclimate results in high level of morbidity with temporary disablement in workers of metallurgical heated workshops.

The main pathogenic mechanisms of injury’s reaction can be defined through morphological changes occurred under the heating microclimate impact.

Heating microclimate, morbidity with temporary disablement, shock reaction, hypoxia injure.

Аналіз матеріалів центра медичної статистики МОЗ України і Госкомстата України свідчить про те, що в 1980-2001рр. в Україні спостерігалось значне підвищення первинної та загальної захворюваності серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця (ІХС), гіпертонічна хвороба (ГХ) та кардіоцеребральні ускладнення. Артеріальна гіпертензія широко розповсюджена серед осіб працездатного віку населення і визнана виробничо обумовленою. Так підвищення артеріального тиску мають 84,6 % робітників нафтової промисловості, більше 70 % шахтарів, 45,4 % робітників машинобудування [1].

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності є одним з критеріїв оцінки впливу умов праці на здоров’я працюючих [9]. Вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і клінічні дослідження [2,3,4,5,6] підтверджують, що теплове навантаження має негативний вплив на організм працюючих в цілому і зокрема на серцево-судинну систему.

Дія високої температури на організм людини розглядається багатьма авторами як стрес, шокова реакція що викликає глибокі структурні ураження життєво-важливих органів і цим пояснюється високий рівень захворюваності робітників гарячих цехів [7,8].

Метою нашої роботи є вивчення рівня, структури та причин захворювань серцево-судинної системи з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) у робітників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва. Це дослідження необхідно для визначення ризиків виникнення ЗТВП і подальшої розробки шляхів оздоровчих заходів по їх зниженню. Проведене також експериментальне дослідження для виявлення морфологічних змін внутрішніх органів при підгострому та хронічному перегріванні для визначення патогенетичних механізмів впливу нагріваючого мікроклімату на організм.

Матеріали і методи дослідження:

Вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності проводилось за 5 років (2002-2006 роки) у “цілорічних” робітників (3040 чол.) основних гарячих цехів металургійного комбінату “АрселорМіттал Кривий Ріг” (доменного, мартенівського, конверторного, блюмінгу) зі стажем роботи 3 і більше років, тобто в основному адаптованих до умов виробництва, та у робітників контрольної групи (290 чол.). Аналіз показників ЗТВП проведений з урахуванням випадків і днів непрацездатності на 100 робітників в середньому за 5 років, а також по нозологічним формам серцево-судинної патології з урахуванням Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті десятого перегляду.

Експериментальне дослідження проводили на безпородних щурах самцях вагою 180 – 200 грамів (по 13 – 14 в кожній серії) Їх піддавали перегріванню в камері штучного мікроклімату ( КШМ ) при температурі 40°С, відносній вологості повітря 50 – 60 %і швидкості руху повітря 0,5 м/с на протязі 10 днів ( підгострий експеримент ) і на протязі одного і 3-ох місяців ( хронічний ) по 3 години щоденно. По закінченню терміну перегрівання тварин забивали на наступний день під ефірним наркозом методом декапітації. Гістологічно досліджувались наступні органи: серце, легені, головний мозок, наднирники. Зрізи органів фарбувались гематоксилін-еозином, по Слінченко на виявлення фібрину і колагенових волокон, мозок фарбували по Ніслю, наднирники по Візелю для виявлення адреналіну ( А ) і норадреналіну ( НА ) [ 7 ].

Обробку матеріалу проводили із застосуванням стандартного пакету програм Microsoft Office Excel. Отримані дані мали нормальний закон розподілу ймовірностей і для їх аналізу використовувались, переважно, параметричні критерії Стьюдента і Фішера. Для порівняння середніх величин кількісних показників при нормальному розподіленні признаку використовували t- критерій Стьюдента. Достовірним вважали рівень значущості р< 0,05 з надійністю 95 %.

Результати та їх обговорення:

Внаслідок проведеного аналізу ЗТВП нами встановлено, що вцілому на металургійному підприємстві ЗТВП складає 108,3±3,6 випадків і 1269,2±32,5 днів непрацездатності.

Середній вік робітників основних цехів 40,5±0,2 років, а робітників контрольної групи 40,03±0,65 років. Різниця у віці недостовірна, тобто можна казати про однорідність груп.

У відповідності до шкали оцінки показників захворюваності [9] рівень захворюваності за кількістю випадків тимчасової втрати працездатності оцінюється у доменному цеху як вище середнього, у конверторному, мартенівському, блюмінгу і в контрольній групі як високий.

У процесі аналізу структури випадків ЗТВП у робітників гарячих цехів встановлено, що за кількістю випадків на першому місці перебувають хвороби органів дихання 57,8%, на другому – хвороби кістково-м’язової та сполучної тканин 10,9%, на третьому – травми та отруєння 8,8%, на 4 – хвороби системи кровообігу 5,6%, хвороби органів травлення 4,8%, шкіри та підшкірної клітковини 3,1%, хвороби сечостатевої системи – 2,5% та ін.

Захворювання серцево-судинної системи у робітників гарячих цехів займають 4 місце в структурі ЗТВП і становить 6,67±0,17 випадків і 110,9±1,5 днів непрацездатності на 100 працюючих, а в холодних цехах 4,9±0,5 випадків. та 66,8±1,3 днів непрацездатності.

Необхідно відмітити, що в структурі ЗТВП металургів є перебування на 4 місці випадків втрати працездатності через хвороби системи кровообігу 5,6%. На нашу думку це свідчить про негативний вплив на стан серцево-судинної системи умов праці та трудового процесу, а саме підвищеного теплового впливу та психоемоційного навантаження у представників операторських професій.

Порівняння захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) серцево-судинної системи у робітників основних цехів показує, що найбільш високий рівень спостерігається в мартенівському цехі 8,35±0,98 випадків і 143,3±18,8 днів та в блюмінгу 6,98±0,28 випадків та 113,04±2,34 днів непрацездатності і достовірно вищі ніж в доменному та конверторному цехі і в контрольній групі.

В структурі ЗТВП серцево-судинної системи найбільш розповсюдженими є гіпертонічна хвороба (ГХ) і ішемічна хвороба серця (ІХС) та хвороби артерій, артеріол і вен, прояв яких в різних професійних групах залежить як від віку і стажу працюючих, так і від характеру і умов праці.

При аналізі ЗТВП серцево-судинної системи по окремим нозологічним одиницям встановлено, що в гарячих більша кількість випадків і днів непрацездатності припадає на ГХ. Так найбільший рівень захворюваності на ГХ реєструється в конверторному цеху 55,8%, в мартенівському – 55,1%, в блюмінгу 51,7%, в доменному цеху на гіпертонічну хворобу припадає 37% від усіх серцево-судинних захворювань. В контрольній групі захворюваність на ГХ складає 47,5%.

Рівень ІХС в основних цехах коливається від 8,7% (у мартенівському цеху) до 17,9% (у конверторному). Хвороби артерій, артеріол і вен займають 2 і 3 місця в структурі захворюваності (від 12,6% в мартенівському до 29% у доменному цеху).

Цереброваскулярні хвороби знаходяться на 4 місці і тільки мартенівському цеху вони складають 19,5% і займають 2 місце після ГХ.

На гостру ревматичну гарячку та хронічні ревматичні хвороби серця та інфаркт міокарду приходиться від 0 до 4 % та від 0 до 0,8 % відповідно, а в контрольній групі не зафіксовано.

Морфологічний аналіз життєво-важливих органів при підгострому та хронічному перегріванні виявив глибокі структурні їх пошкодження. В основі лежить шокова реакція з системним ураженням мікроциркуляційного русла (МЦР), що супроводжується незворотними порушеннями геодинаміки. При цьому розвивається паралітичне розширення та повнокров’я судин МЦР з розвитком стазів, садж-феномену, підвищеною проникливістю судинних стінок з виникненням розповсюджених набряків, крововиливів. На цьому фоні проявляються вторинні ішемічні дистрофічно-некротичні зміни функціонуючих елементів органа. Так в міокарді знаходять скрізь білкову дистрофію міозитів, а також некробіоз їх окремих волокон, множинні ділянки міомаляції з дрібнозернистим глибчастим розпадом клітин аж до їх розплавлення. Останні мають осередковий характер і розташовуються за ходом судин. В подальшому некротичні ділянки заміщуються молодою сполучною тканиною. Виражені структурні пошкодження міокарду при перегріванні як на ранніх етапах, так і в більш пізніх термінах обумовлюють високий рівень серцево-судинних захворювань (ГХ, ІХС) у робітників гарячих цехів металургійного виробництва.

Висновки:

Показники ЗТВП робітників основних металургійних цехів за шкалою Е.Л. Ноткіна оцінюється за кількістю випадків і днів як високий.

Рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серцево-судинної системи залежить від конкретних умов праці в цехах та рівня впливу виробничих факторів і він достовірно вищій ніж в холодних цехах, що свідчить про несприятливий вплив комплексу виробничих факторів гарячих цехів металургійного виробництва на стан системи кровообігу робітників.

Особливістю структури ЗТВП робітників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва є перебування на 4 місці хвороб системи кровообігу (5,6 %), що зумовлене особливостями умов праці.

В структурі ЗТВП серцево-судинної системи у робітників гарячих цехів основна роль належить ГХ від 37 до 55,8%.

При перегріванні розвивається хронічна шокова реакція, що супроводжується незворотними системними розладами газодинаміки в життєво-важливих органах з вторинними гіпоксичними пошкодженнями. Це є основою раннього патогенетичного лікування і ранньої патогенетичної профілактики з метою попередження і зниження рівня загальних, виробничо обумовлених та професійних захворювань у робітників, які працюють в умовах нагріваючого мікроклімату.

Виявлені особливості ЗТВП робітників гарячих цехів потребують розробки та впровадження адаптованих для них комплексів лікувально-профілактичних заходів. На нашу думку вони повині бути спрямовані на підвищення загальної резистентності організму та імунітету, профілактику гіпоксії та серцево-судинної патології.