УДК: 378.14(477)(045)

Д-р. пед. наук, доц. Зарубінська І. Б.

Національний авіаційний університет

АНАЛІЗ СТАНУ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ НА БАЗІ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Постановка проблеми та її актуальність. Наприкінці XX століття сформувалася нова галузь світової економіки – міжнародний ринок освітніх послуг. Його щорічний обсяг за деякими оцінками складає 50-60 мільярдів доларів США, а кількість споживачів сягає декількох мільйонів. Зазначимо, що ринок, який створювався десятиліттями, нині практично розподілений. Позицію лідера займають США, які контролюють майже третину світового освітнього фінансового обігу. Причому, наймасовішими є послуги щодо отримання вищої освіти іноземними студентами. Американська вища школа має прибуток від навчання іноземних студентах у п'ятнадцять разів більший, ніж витрачає на неї сам уряд США. До речі, вища освіта – п'ята за обсягом у грошовому обчисленні стаття експорту американської економіки, яка інколи перевищує обсяг надходжень від експорту зброї [1].

В Україні, за інформацією Міністерства освіти і науки, вищу освіту зараз здобувають близько 61 тисячі іноземних студентів. Наявна в Україні система фундаментальної вищої освіти, що складалася протягом декількох століть, кваліфікований викладацький склад вищих навчальних закладів та дешевизна навчання (у середньому, у сім разів дешевше, ніж у США, та у чотири – ніж у Великій Британії) роблять вищі навчальні заклади нашої держави достатньо привабливими для іноземців. Найбільше в Україні студентів із Туркменістану – 12758 осіб, Азербайджану – 5895 осіб, Китаю – 4102 особи, Нігерії – 3890 осіб, Індії – 3489 осіб, Іраку – 3371 особа, Росії – 2869 осіб. За 2012-2013 навчальний рік іноземні студенти заплатили за своє навчання 4,3 млрд. грн., тобто ми контролюємо менше половини відсотка світового фінансового ринку освітніх послуг [2].

Наведені достатньо скромні для системи вищої освіти України дані свідчать про те, що потрібна реальна оцінка наших можливостей і розуміння того, як вони співвідносяться з потребами глобального ринку освітніх послуг.

Метою статті є аналіз особливостей та місця на міжнародному ринку освітніх послуг системи вищої освіти України, яка має всесвітньо відомі педагогічні та наукові школи, в умовах глобалізації та відродження традицій академічної мобільності, та дослідження проблем адаптації іноземних студентів до навчання в українських вищих навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу. До 2025 року за прогнозними оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), наведеними у її щорічній доповіді, загальна кількість студентів у світі зросте до 250-260 мільйонів, а кількість іноземних студентів сягне п'яти-семи мільйонів, дві третини з яких складатимуть вихідці з Азії. Причому, на позиції лідерства щодо постачання студентів до інших країн виходять Індія та Китай. Четверо з кожних десяти випускників вищих навчальних закладів буде припадати на ці дві  країни. На один лише Китай припадатиме 29% випускників у віці 25-34 років, що  дасть відставання за цим показником від Сполучених Штатів та Європи у сукупності лише приблизно на 25% [4].

У доповіді ОЕСР зазначається, що, якщо існуючі тенденції збережуться, то кількість 25-34-річних громадян з вищою освітою в Аргентині, Бразилії, Китаї, Індії, Індонезії, Росії, Саудівської Аравії та Південній Африці буде у 2020 році майже на 40% більше, ніж в усіх країнах ОЕСР. У 2000 році картина була дещо іншою – 51 мільйон 25-34-річних з вищою освіту в країнах ОЕСР та 39 мільйонів в країнах, що не входять до ОЕСР. Китай за прогнозом ОЕСР буде мати у 2020 році випускників вищих навчальних закладів приблизно на рівні прогнозованої чисельності населення США у віці 25-64 років [4].

Таким чином, міжнародний ринок освітніх послуг стрімко розвивається і Україна має бути активним його учасником.

Відомо, що питання академічної мобільності студентів лежить у площині положень Болонської декларації разом з головним питанням – необхідністю підвищення конкурентоспроможності випускників шляхом підвищення якості європейської, а відтак і української, вищої освіти

Остання за часом конференція міністрів освіти європейських країн, яка проходила в Бухаресті 26, 27 квітня 2012 року, знову підтвердила в своєму комюніке основні цілі Болонського процесу: "…забезпечення якісної вищої освіти для всіх, покращення здатності випускників до працевлаштування та посилення мобільності як засобів кращого навчання" [3].

Розглянемо деякі особливості підготовки фахівців з числа іноземних громадян на прикладі Національного авіаційного університету.

Національний авіаційний університет – багатонаціональний вищий навчальний заклад, який має багатолітню практику підготовки фахівців для багатьох галузей економіки не лише з числа українських, але й з 1949 року – з числа іноземних громадян.

Загальна кількість студентів у базовому вищому навчальному закладі в Києві становить 20239 осіб (14103 – за денною формою навчання, 6136 – за заочною, дистанційною). З них за |нинзаза різними формами навчаються 1277 іноземних громадян із|із| 52 країн світу. Причому, громадяни країн СНД, Азії та Близького Сходу складають 89% всіх іноземців, які навчаються в університеті. Світовий ринок праці засвідчує|помітимо|, що конкурентоздатним|конкурентоспроможним| при працевлаштуванні може вважатися|лічити| фахівець|спеціаліст|, який відповідає, як мінімум, таким критеріям: високий професіоналізм, володіння сучасними методами та технологіями конструювання, моделювання та вироблення інноваційних рішень|розв'язань|, уміння працювати в світовому інформаційному просторі, вільне володіння однією або декількома іноземними мовами|язиками|, знання методів організації виробничих взаємовідносин та основ конфліктології, ініціативність, комунікабельність, висока працездатність, здібність та готовність до самостійної, високопродуктивної праці.

Розглянемо на прикладі Національного авіаційного університету, що може отримати молодий іноземець, який приїхав на навчання для здобуття вищої освіти до України: |площин

1. Можливість|спроможність| здобуття|здобуття| вищої освіти в престижному вищому навчальному закладі, яким є Національний авіаційний університет, диплом якого визнається у всьому світі.

2. Можливість|спроможність| здобуття|здобуття| вищої освіти за спеціальностями, які можуть бути відсутніми у вищих навчальних закладах його країни|дому|, причому, за індивідуальним навчальним планом.

3. Можливість|спроможність| здобуття|здобуття| в університеті вищої освіти за двома спеціальностями (за програмою другої вищої освіти, яка успішно реалізується в університеті вже понад 20 років), коли|аби| майбутній,|із| наприклад, інженер-механік отримує|одержувати| ще й диплом юриста, психолога або інженера-програміста.

4. Можливість проходження теоретичної та практичної підготовки за програмою міжнародної академічної мобільності у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу протягом одного-двох семестрів.

5. Можливість участі у програмі подвійного диплома, коли студент Національного авіаційного університету одночасно навчається за узгодженим планом в одному з престижних університетів Європейського Союзу і може отримати ще один диплом фахівця з вищою освітою.

6. Можливість|спроможність| навчання|вчення| офіційними мовами|язиках| Міжнародної організації цивільної|громадянської| авіації (ІСАО), причому, не тільки російською, але й англійською, з|із| отриманням|здобуттям| відповідного сертифіката, який би підтверджував професійний рівень володіння нею.

7. Можливість|спроможність| навчання|вчення| за планами та програмами, які узгоджені з|із| відповідними планами та програмами провідних вищих навчальних закладів світу|світу| і враховують вимоги та рекомендовану практику ІСАО (за напрямами та спеціальностями авіаційного профілю).

8. Можливість|спроможність| проживання протягом, як мінімум, декількох студентських років в місті, країні з|із| іншим освітнім, науковим, етнокультурним| та комунально-побутовим рівнем і набуття|здобуття| внаслідок цього більш високого особистісного розвитку|особистості|.

9. Доступна плата за навчання, прийнятний|допустимий| рівень побутових умов, фізична, правова та економічна безпека в місцях|місце-милях| проживання. |розв'язання|

Саме над задоволенням наведених та інших потреб|ці та очікувань|чекань| молодих іноземців і працює колектив Національного авіаційного університету. Безумовно, на цьому шляху|колії| є проблеми, але|та| вони відомі й вирішуються з розумінням того, що |розв'язанням|робота як з українськими, так і з іноземними студентами має бути не просто системною, а стратегічно вивіреною, з використанням короткострокової|короткотермінової|, середньострокової та довгострокової| стратегії. Це дає можливість|спроможність| не перебувати в режимі очікування|чекання| проблем, а формувати та реалізовувати ефективні випереджуючі менеджерські рішення|розв'язання| та дії, спрямовані|спрямовані| на підвищення номенклатури та якості освітніх послуг, поліпшення|покращання| стандартів життєдіяльності студентів та успішну реалізацію перспективних освітніх планів та програм.

Зокрема, піклуючись про майбутнє своїх вихованців, Національний авіаційний університет, з метою підвищення їх конкурентоздатності на вітчизняному та світовому ринку праці, з 1999 року успішно реалізує у навчальному процесі так званий "англомовний |проект", в рамках якого|каких| підготовка фахівців за 18 напрямами та 20 спеціальностями у повному обсязі здійснюється англійською мовою. У англомовних академічних групах навчаються не тільки громадяни України, але й громадяни країн близького та далекого зарубіжжя. По кожному із зазначених напрямів та спеціальностей навчання англійською мовою проходять до 37% студентів. Випускники "англомовного |проекту" отримують диплом фахівця державного зразка та сертифікат, що підтверджує професійний рівень володіння англійською мовою.

Світовий та вітчизняний досвід свідчить про те, що передумовою успішного навчання іноземних студентів у чужій для них країні є створення для них оптимальних умов для максимально безболісної адаптації – пристосування до нових, незвичних умов життя та навчання в Україні. Деякі аспекти адаптації іноземних студентів розглянуті в [5]. Практичний досвід роботи з іноземними студентами показує, що в процесі їх адаптації можна виокремити декілька складових :

1. Адаптація до нових кліматогеографічних| умов країни перебування, до різниці в поясному часі. Вона є особливо актуальною в перший період перебування іноземних студентів в Україні.

2. Соціокультурна та побутова адаптація, яка передбачає пристосування до нових житлових, санітарно-гігієнічних умов, необхідності самостійно обслуговувати себе, вирішувати|рішати| побутові питання, питання дозвілля, релігійних обрядів тощо. 3. Мовна адаптація. Через незнання мови|язика| або недостатнє володіння нею (російською, англійською або українською) іноземні студенти не можуть спочатку нормально взаємодіяти з|із| новим оточенням, їм важко долати|переборювати| "мовний бар'єр", тому багато часу проводять за комп'ютером та в товаристві земляків. Практично всі іноземні студенти, хто|КТО| більшою, хто|КТО| меншою мірою, проходять через|відчувають| емоційні|емоціональні| та когнітивні перевантаження.

4. Академічна адаптація – знайомство та пристосування іноземних студентів до української освітньої системи|утворення|, українських освітніх стандартів, організації навчального процесу, викладачів та методики проведення навчальних занятьЗ погляду на викладене зазначимо, що в університеті є повне розуміння того, що його привабливість та престижність для іноземних студентів не є чимось назавжди сталим та беззаперечним і що треба постійно удосконалювати зміст навчання, запроваджувати сучасні форми та методи організації навчального процесу та підвищувати якість підготовки фахівців в цілому, у тому числі, шляхом все більшої індивідуалізації їх навчання. Зокрема, в Національному авіаційному університеті іноземні студенти навчаються в малочисельних академічних групах; для них організуються додаткові навчальні заняття та консультації; наставниками їх академічних груп призначаються найбільш досвідчені викладачі; у гуртожитках створюються більш комфортні умови тощо.

Висновки. Можна практично безпомилково вважати, що наявність у вищому навчальному закладі іноземних студентів є своєрідним індикатором якості підготовки в ньому фахівців, його престижу та іміджу. Динаміка розвитку Національного авіаційного університету на основі його концепції перетворення у вищий навчальний заклад світового рівня дає всі підстави зробити висновок про сприятливі перспективи досягнення цієї мети, його виходу на рівень світових стандартів та інтеграції зі світовим освітнім та науковим простором.

До основних завдань|задач| університету в контексті міжнародної академічної мобільності та роботи з|із| іноземними студентами відносяться:|з'являється| підвищення якості їх підготовки за обраними напрямами та спеціальностями, створення|створіння| необхідних та достатніх умов для їх адаптації – пристосування до нових, незвичних для них умов життя та навчання, а також сучасних умов їх життєдіяльності на рівні міжнародних стандартів.

Список використаних джерел:

1. Всемирный доклад ЮНЕСКО. К обществам знаний. – Париж. ЮНЕСКО. 2005. – 239 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001418/141843r.pdf

2. Иванова Е. Альма-ненька / Е. Иванова // Корреспондент. Общественно-политический журнал. – К.: – 2013. – №48 (587). – С. 24-26.

3. Making the Most of Our Potential: Consolidating the European Higher Education Area: Bucharest Communiqué. Final Version / EHEA Ministerial Conference. Bucharest, 26-27 April 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minedu.fi/OPM/Koulutus/artikkelit/bologna/liitteet/

Bucharest_Communiqué.pdf

4. OECD (2012). Education at a Glance 2012: Highlights. – Paris. OECD Publishing. 2012. – 91 pp. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.oecd.org/edu/highlights.pdf

5. Zarubinska I. Specific approach to foreign students training at the National Aviation University / I. Zarubinska, A. Polukhin // The Fifth World Congress "Aviation in the XXI-st Century" "Safety in Aviation and Space Technologies". K.: – 2012. – pp. 11.1-11.4.