Педагогические  науки

2.Проблемы подготовки специалистов

К.х.н. Валюк В.Ф.

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини, природничо-географічний факультет, кафедра хімії та екології, 02003, Україна, Умань, вул. Садова 2, e-mail: Vvalyuk@mail.ru

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ

Освіта є необхідною умовою для діяльності особистості і суспільства щодо збереження та розвитку матеріальної і духовної культури. Освіта продовжує грати ключову роль в історії людських цивілізацій. Як підкреслює Н. Д.  Андрєєва: «Освіта і наука є стрижнем сучасної цивілізації» [1, с.6]. Сфера освіти має саме безпосереднє відношення до подій, що відбуваються в світі і в даний час виступає як фактор національної безпеки. Поведінка людини в суспільстві і природі визначається сформованим у результаті освіти світоглядом людини. Світогляд особистості формується під впливом різних факторів: соціально-економічних, політичних, наукових, соціальної організації (структури) суспільства, громадських інститутів, системи безперервної освіти, трудових колективів, сім'ї і т.д.

Освіта як одна зі сфер життя суспільства розвивається в складних соціально-економічних і політичних умовах, які в свою чергу накладають відбиток на функціонування всієї системи освіти. Відмова від багатьох ціннісних установок, а також різке протиставлення Людини і Природи поставили сферу освіти перед проблемою вибору нових світоглядних орієнтирів, що сприяють формуванню життєвих орієнтації людини у змінних умовах сучасного життя. Важливість формування світогляду школярів обумовлена тим, що з плином часу несуттєві деталі, факти, вивчені в школі, учні забувають. Але загальне розуміння розвитку явищ, їх наукова оцінка залишаються. Залишаються загальні висновки, світоглядні ідеї, з позицій яких особистість оцінює явища і події навколишнього світу [ 2, с. 53 ].

Формуванню наукового світогляду підростаючого покоління завжди приділялася достатня увага вченими та педагогами попередніх століть. Важливість формування світогляду учнів і особливе світоглядне значення природничо-наукових знань підтверджували М. В. Ломоносов, А. С. Макаренко, Н. І. Пирогов, В. О. Сухомлинський, Л. М. Толстой, Н. Г. Чернишевський та ін. Необхідність формування світогляду школярів вже в молодшому віці підкреслював К. Д. Ушинський: «Кожен клас, починаючи з самого молодшого, повинен мати свій світогляд, який доступний віку учнів. З кожним роком цей світогляд має поглиблюватися, розширюватися, поповнюватися» [3 , с. 116].

Починаючи з XX століття наукові погляди на проблему формування світогляду учнів були різноспрямованими. У радянській педагогічній науці проблема світогляду розглядалася тільки в контексті комуністичного виховання. У теоретичних дослідженнях педагогів і психологів того періоду в основному застосовувався партійно-класовий підхід до проблеми формування наукового світогляду школярів. Теоретичною базою формування наукового світогляду служили марксистсько-ленінські ідеї. Нормативні документи, навчальна та навчально-методична література - все було насичено ідейною спрямованістю.

У 30-40-х рр. XX ст. питання про формування світогляду залишалось центральним у педагогіці і педагогічній практиці. У працях радянських педагогів були обґрунтовані принципи партійно-класового підходу до проблеми формування світогляду, історизму, єдності теоретичних знань і практичного досвіду учнів. Наукові роботи присвячувалися дослідженню сутності, структури і функцій наукового світогляду як педагогічної категорії. Визначено основні шляхи та завдання формування світогляду школярів. Особливу увагу при формуванні світогляду учнів приділялось таким формам навчання в школі, як позакласна робота, позаурочна робота і суспільно - корисна праця.

Інший напрямок у дослідженнях проблеми характеризується появою і переважанням робіт, в яких формування світогляду розглядається в навчальній діяльності. Даному напрямку стало надаватися особливе значення, тільки починаючи з 60-х років. Але незважаючи на цей факт, формування світогляду пов'язувалося з ідейно-політичною спрямованістю розвитку особистості. У цей період предметом досліджень стає навчальний зміст шкільних предметів і процес формування світогляду в навчальній діяльності.

Дослідженню можливостей змісту понять, що вивчаються в школі, для формування світогляду учнів присвячені роботи І. Я. Лернера [4]. Вчений відводить велику роль змісту понять, що вивчаються в школі. Він вказує на необхідність наповнення знань світоглядним змістом, включення учнів у діяльність щодо застосування та реалізації цих знань, формування відносин, потреб, мотивів, інтересів, що випливають із змісту знань і діяльності.

Вченими Р. М. Роговою, В. Г. Школьником, Ю. Ф. Фоміних у складі наукового світогляду учнів виділені наступні елементи: природничо-науковий, гуманістичний, ідейно-політичний. Так, дослідження P.M. Рогової присвячено обґрунтуванню ідейно-політичних і гуманістичних аспектів у змісті світогляду учнів [5] . На наш погляд, не доцільно виділяти аспекти в науковому світогляді учнів, так як воно являє собою цілісну систему поглядів і переконань особистості. Погляди і переконання ґрунтуються на інтеграції знань про різноманіття світу. Лише останнім часом стали з'являтися наукові праці, присвячені формуванню наукового світогляду згідно з сучасними тенденціями розвитку освіти і науки. Серед них відзначаємо роботи А. І. Магомедової «Формування основ наукового світогляду у випускників основної загальноосвітньої школи», С. А. Іванова «Розвиток ноосферного світобачення в учнів 5-7 класів у процесі вивчення природознавства», В. І. Грачової «Педагогічні умови формування екологічних переконань як компонента наукового світогляду учнів» В. В. Кузьменко «Формування в учнів наукової картини світу (ХХ століття)» [6], та ін.

В процесі формування наукового світогляду можна виділити ряд етапів.

Рис. 1. Схема процесу формування наукового світогляду школярів.

На рисунку 1. показано взаємозв'язок етапів формування наукового світогляду учнів. Якісні освіти, що відбуваються в особистості при формуванні наукового світогляду можна позначити як етапи його формування. Ми визначили три основні етапи формування наукового світогляду у старшокласників.

Перший етап - підготовчо-діагностичний, характеризується підготовкою учнів до формування власного світогляду, діагностикою наявних поглядів, переконань і світоглядних знань старших школярів.

Другий етап – формуючий, можна поділити на ряд окремих етапів, що характеризуються формуванням світоглядних знань, поглядів і переконань учнів. Світоглядні знання є основою для вироблення власних поглядів і переконань учнів. Теоретичні біологічні знання мають високий ступінь узагальненості в порівнянні з емпіричними і розкривають об'єктивно існуючі вагомі зв'язки явищ і процесів у живій і неживій природі. Вони є основою для формування світоглядних поглядів і переконань учнів.

Спочатку можуть бути сформовані тільки окремі світоглядні погляди учнів, оскільки вони не володіють системою теоретичних знань. Формування в учнів системи поглядів - тривалий процес і вимагає значної бази світоглядних знань. Окремі погляди можуть переходити в світоглядні переконання. Переконання являють собою усвідомлені і прийняті особистістю знання, вони стають основою поведінки людини в навколишньому середовищі. На рівні сформованих переконань школярі підходять до філософського розуміння результатів природничих і гуманітарних наук.

Третій етап - оціночно-коригуючий, - складає заключний етап у формуванні наукового світогляду старших школярів. Даний етап характеризується осмисленням і оцінюванням учителем всіх етапів процесу і одночасно застосуванням і закріпленням поглядів і переконань учнями. Порівнюються прогнозовані і реальні результати процесу формування наукового світогляду учнів.

Світоглядні ідеї служать підставою для відбору та побудови змісту природничо-наукової і гуманітарної освіти школярів, оскільки вони відображають розвиток сучасної науки. Зміст природничо-наукової і гуманітарної освіти має потужний потенціал для формування наукового світогляду учнів, реалізуючи світоглядні ідеї, які є основою для формування поглядів і переконань школярів.

Список використаних джерел

1. Андреева Н. Д. Система эколого-педагогического образования студентов-биологов в педагогическом вузе / Н. Д. Андреева // Монография. - СПб: Изд. РГПУ им. А. И.Герцена, 2000. – С.111.

2. Ильченко В. Р. Формирование естественнонаучного миропонимания школьников / В. Р. Ильченко// Книга для учителя - М.: Просвещение, 1993. – С.192.

3. Ушинский К. Д. Новая школа / К. Д. Ушинский // Собрание сочинений в 3-х т. -Т. 1.-М.: Просвещение, 1993. – С. 247.

4. Лернер И. Я. Проблемы формирования коммунистического мировоззрения учащихся 8-10 классов / И. Я. Лернер // М.: Просвещение, 1978. – С.89.

5. Рогова P.M. Процесс формирования идейно-политических основ мировоззрения учащихся старших классов советской школы / P.M. Рогова // Автореф. дис. на соиск. ученой степ. док. пед, наук - М., 1985. – С 48с.

6. Кузьменко В.В. Інтегровані навчальні курси як засіб формування наукового світогляду / В.В. Кузьменко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 34. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 47 – 51.