Педагогічні науки

К. соціол. н., доцент Маркозова О.О.

К. т. н, доцент Маркозов Д.О.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

РОЛЬ КУРАТОРА СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ У ФОРМУВАННІ КОЛЕКТИВУ

Виходячи з того, що людина є істотою соціальною, її розвиток і формування як самостійної особистості значною мірою відбувається під впливом оточуючого середовища. Одним із таких досить впливових середовищ є студентська група університету, в якій молода людина не тільки навчається протягом п’яти років, але і виховується, набуває соціальних якостей. Для того, щоб цей процес був максимально ефективним, студентська група повинна стати не формальним об’єднанням окремих особистостей, а цілісним соціальним колективом. Однак нажаль, більшість студентських груп навіть і наприкінці навчання назвати колективом можна тільки умовно.

Очевидно, що причин такого стану речей може бути декілька, однак, з нашої точки зору, одна з основних полягає у недосконалій роботі куратора академічної групи, бо саме він повинен зробити студентський колектив міцним знаряддям виховання і розвитку особистості.

Термін «куратор» походить від латинського слова «curator» – наставник, людина, якій доручено спостерігати за певною роботою чи процесом. Діяльність куратора має місце в різноманітних сферах людського суспільства: політичній, соціальній, економічній, педагогічній тощо. У нашому випадку слід звернути увагу на поняття «педагог-куратор», «куратор студентської групи». На думку А.М. Алексюка, «це людина, яка займається виховною роботою в навчальному закладі і є певним посередником між суспільством і студентом в процесі формування особистості через різноманітні види діяльності студентського колективу» [1, с. 218]. У свою чергу Т.Є. Ісаєва стверджує, що «Завданням куратора академічної групи є не просто зовнішнє спостереження і контроль за ходом навчальної та пізнавальної діяльності студентів, а його перетворення в активного учасника освітнього процесу, який надає необхідну допомогу у вирішенні організаційних, інформаційних, педагогічних, соціально-психологічних завдань» [2, с. 58].

Основна і найскладніша робота куратора – це його організаційна діяльність на першому курсі, так як від неї значною мірою залежить, чи сформується із студентів дійсно цілісний і дружній колектив однодумців, а також їх поведінка, відвідування занять та успішність навчання, участь у громадській роботі. Тому виховну роботу куратору слід починати ще до першого вересня з формального ознайомлення з контингентом групи на основі вивчення особових справ студентів. Ця робота може дати багато цінної і необхідної інформації про склад і характер сім’ї студента, його успішність у школі, стан здоров’я, захоплення тощо.

Починаючи з перших днів занять, куратору необхідно познайомитися з кожним студентом групи та встановити привітний, доброзичливий тон у стосунках. Слід враховувати, що багато студентів приїжджають на навчання в університеті з інших міст і часто відчувають себе розгубленими у новому, незнайомому середовищі. У зв’язку із цим дуже важливо, щоб протягом перших тижнів куратор став для своєї групи потрібною, компетентною людиною, в якої завжди можна спитати поради, попросити допомоги. Для більш швидкої адаптації студентів до нових умов життя, на першому тижні навчання варто провести екскурсію по університету, дати детальні інструкції щодо часу та розпорядку роботи бібліотеки і читального залу, розкладу дзвінків, правил поведінки, прав і обов’язків студентів. Багатьом студентам може бути важко звикнути до нового ритму життя, інтенсифікації навчального навантаження, збільшення числа дисциплін тощо. Щоб акліматизація пройшла спокійно та безболісно, куратору потрібно заходити до студентів своєї групи по декілька разів на день. Важливість цього етапу також полягає у тому, що за перші тижні навчання авторитетами групи можуть стати негативні лідери. Тільки розумний, зважений вплив куратора зведе формування негативного лідерства нанівець.

Декому може здатися, що студентів не слід занадто опікувати, але ті стосунки, які закладаються в перший місяць навчання, є запорукою подальшого успішного формування цілісного колективу. Саму в період, коли студент ще не звик до нового навчального закладу, не володіє необхідною інформацією, треба зробити так, щоб єдиним, завжди доступним та достовірним її джерелом стали слова куратора. На другому тижні навчання під час виховної години бажано провести письмове психолого-педагогічне тестування, яке допоможе виявити особливості характеру, інтереси та вподобання студентів, а також обрати старосту та актив групи. З вибором старости неможна помилитися ні в якому разі, адже коли настане час вести за собою та організовувати групу, може виявитися, що староста і куратор прямують у різних напрямках.

На другому етапі перед куратором стоїть завдання перетворити актив групи у ядро колективу, зробити його опорою для руху вперед. Тепер вимоги до групи повинні виходити не тільки від куратора, але й від активістів. Вони поступово повинні стати керівною силою, здатною вести решту студентів за собою. Але цьому передує ретельна робота куратора з активом, передусім зі старостою Для цього потрібно постійно збирати актив, роз’яснювати студентам їх права, обов’язки та шляхи виконання поставлених завдань, підказувати, як краще повести себе в тій чи іншій ситуації.

Дуже важливим моментом у формуванні колективу студентів академічної групи є організація спільної діяльності та дозвілля. Формами колективної діяльності можуть бути спортивні змагання, конкурси самодіяльності, інтелектуальні ігри, свята на різну тематику, що дасть можливість кожному студенту проявити себе, а також буде сприяти формуванню товариських відносин, згуртує групу, сформує у студентів спільні інтереси і погляди. Виховні заходи будуть більш успішними, якщо куратор буде постійно зосереджувати увагу на тому, що можливості для творчості має кожен студент.

Важливими завданнями для куратора групи є покращання рівні навчання; активізація роботи з залучення талановитих студентів в пізнавальний, науковий і творчий процеси; підтримання контактів з батьками студентів; створення і збереження між куратором і студентами відносин довірливості і доброзичливості при вирішенні проблемних питань; надання групі в цілому і окремим студентам необхідної психологічної допомоги; розвиток студентського самоврядування, самодіяльності студентів. Комплексне вирішення цих завдань буде сприяти формуванню колективізму, гармонійному розвитку кожного студента групи, зростанню його особистісного і професійного рівня. Крім того, формування колективу не в останню чергу буде сприяти саморозвитку особистості, яка може творчо і свідомо визначати мету своєї діяльності. Спілкування куратора і студента має бути духовно насиченим, цікавим, бо суспільству необхідна особистість, яка вміє працювати на результат.

Таким чином, важливе місце в процесі формування особистості та професійної підготовки майбутнього фахівця займає виховна діяльність, що здійснюється в тому числі і через інститут кураторства, основним завданням якого є перетворення студентської групи у міцний і творчий колектив. Навчаючись у такому колективі, поряд з оволодінням теоретичним і практичним знанням, молода людина набуває досвід спілкування і взаємодії, організації спільної роботи, які їх знадобляться у подальшому житті.

Література:

1. Алексюк, А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. [Текст]: підручник / А.М. Алексюк. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2. Исаева, Т.Е. Классификация профессионально-личностных компетенций вузовского преподавателя [Текст] / Т.Е. Исаева // Педагогика. – 2006. – №9. – С. 55–60.