Жемба А. Й.

доцент кафедри міжнародної економіки НУВГП, м.Рівне

Розвиток університетської науки та академічного підприємництва в умовах глобалізації

Модернiзaцiя освiти, що відбувається в Україні останні 20 poкiв - це складний процес адаптації національної освiтньої системи до вiдповiдниx змiн у Європейських країнах i пов'язана з пiдвищенням ролі знань як рушiя суспiльноro добробугу та проrpeсу. Iдея створення єдиного освітнього європейського простору та практичний iнструментaрiй i технології його запровадження були результатом багаторiчних пошyкiв освітян Європи [l,c. 43], та націлені на створення інтелектуального потенціалу країн.

Враховуючи те, що наукомісткі технології досить швидко застарiвають, стає зрозyмiлою необхiднiсть розвивати освіту та науку, розвивати власнi наукомісткі технології, впроваджувати їx в yci сфери дiяльноcтi, а також шукати можливоcтi пiдвищення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освiти за умов глобaлiзацii. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розкриття ролі підприємницької освіти в людинотворчих і суспільнотворчих процесах, необхідність розвитку яких визначається стратегічною перспективою становлення суспільства знання.

З-поміж наукових праць, які містять фундаментальну розробку питань, пов’язаних з обґрунтуванням сучасних функціональних особливостей діяльності університетів, впливу університетської діяльності на світові інноваційні процеси, розкриттям взаємозв’язків університетів та бізнесу, слід виділити роботи таких зарубіжних учених, як: Делягін М., П.Друкер, М.Кастельс, Дж.Кендрик, Б.Кларк, П.Ромер, Е.Тоффлер, А.Анчишкін, В.Віфлеємський, В.Гойло, О.Добринін, С.Дятлов, В.Іноземцев, В.Капелюшников, В.Марцинкевич, А.Панарін, Ю.Рубін, М.Шмельов та ін.

Цю проблематику активно досліджують і вітчизняні вчені-економісти, зокрема, Л.Антонюк, А.Гальчинський, В.Геєць, М.Згуровський, А.Колот, Д.Лук’яненко, А.Поручник, А.Рум’янцев, А.Філіпенко, А.Чухно та ін. Їх праці присвячені дослідженню новітніх процесів, що відбуваються на світовому ринку освітніх послуг, тенденцій формування національного освітнього ресурсу, модернізації вітчизняної освіти на європейських засадах тощо.

Однак багато аспектів цієї наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими та обґрунтованими. Насамперед потребують поглибленого вивчення питання щодо визначення передумов та глобалізаційних детермінант інтернаціоналізації науково-освітньої діяльності університетів, з’ясування місії підприємницької освіти для розвитку підприємництва і національного економічного зростання.

Метою дослідження є розкриття інтеграційних процесів в освіті як чинників її модернізації та соціально-інституційного, суспільного і цивілізаційного розвитку та дослідження впливу підприємницької освіти на конкурентоспроможність національних економік в умовах глобалізації.

Науково-освітня діяльність в постіндустріальній парадигмі глобального економічного розвитку відіграє визначальну роль у генеруванні таких ресурсів як знання, інновації та інформація, насамперед, на базі функціонування університетів.

Беручи до уваги неминучу подальшу відкритість України для міжнародної конкуренції у всіх сферах економіки, одним зi стратегiчно важливих довгострокових факторiв конкурентоспроможності Укpaїни, може бути конкурентоспроможність її бізнес-освіти. Рiвень освiти у вищих навчальних закладах (ВНЗ), її розвиток та якiсть повинні вiдповiдати iснуючим мiжнародним стандартам i кращим зразкам світової практики. Що тaкi ВНЗ iснують, пiдтверджують представники сучасного бiзнесу (i не тільки українського), якi професiйно орієнтуються у цих стандартах, з кожним роком збiльшують фiнансування навчання своїх посланців: студентів - навчатися в укрaїнських ВНЗ, менеджерів - підвищувати там квaлiфiкaцiю за гнучкими програмами МВА [2, с. 95].

Соцiальнi зміни в сучасному світі привели до визнання особливої ролі освiти в суспiльному розвитку, поглибили вимоги до результатів вищої професійної освiти. 3 наближенням людства до iнформaцiйного сусniльства підвищуються вимоги до професійної підготовки випускників ВНЗ, особливо до рівня їx інформаційної культури й iнформaцiйної компетентноcтi. Безперервний i швидкий розвиток комп'ютерних систем i засобiв комунікацій, переxiд до нових операційних систем, відновлення версiй прикладних програм, засобiв та мов програмування висуває більш жорсткі вимоги до комп'ютерної грамотності фахiвця та його вмінь використовувати цi засоби у своїй повсякденнiй роботi. Тому нині актуальною є підготовка фахiвця не тільки в практичнiй площині майбугньої спеціальності, але й орієнтованого на подальше навчання «впродовж життя», якщо змiнилися умови роботи (а це притаманно сучасному iнформaцiйному суспiльству) [3].

Відповідно до концепції «управлiння людиною», коли працiвника розглядають як не лише як об'єкт, але й суб'єкт управління, фахівець - головний суб'єкт підприємства й особливий суб'єкт управлiння. Такий погляд відповідає концепції всебiчного розвитку особистостi i в такий спосіб формується новий погляд на людей, як на найважливіший ресурс підприємництва. Інвестиції в людину i кадрову політику стають довгостроковим фактором конкурентоспроможностi i виживання підприємств. Наявність висококваліфіковаиої робочої сили є одним з найважливіших факторiв підвищення продуктивності праці, забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції (надання фахових послуг). На теоретичній моделі GEM (рис. 1) [4, p. 14] представлено три набори базових економічних рамок (умов), що впливають на підприємництво в країні, а саме – ті, що представляють собою основні вимоги до господарської діяльності; підвищують ефективність і є прискорювачами (підсилювачами) ефективності; розвивають інновації та підприємництво.

Рис. 1. Модель впливу підприємницької освіти на підприємництво та національний економічний розвиток (за спеціальним звітом GEM ) [4, p. 14]

Як показує GEM-модель, підприємницька освіта та професійна підготовка представлені у вигляді специфічних (конкретних) підприємницьких рамкових (основних, базових) умов, що впливають на підприємницькі відношення, діяльність і прагнення (устремління, бажання), і, як наслідок, на економічний розвиток [4, с. 13-14].

З огляду на євроінтеграційний курс міжнародної економічної політики України, університети першими із числа суб’єктів міжнародних відносин почали інтегруватися в європейський освітній простір. Досягнення високих позицій університетів у глобальних рейтингах є одним з найефективніших засобів їх конкурентної боротьби у міжнародному освітньому просторі.

Досвід інноваційної підприємницької діяльності дослідницьких ВНЗ США, Великобританії та інших економічно розвинених країн свідчить про значну роль університетської науки та академічного підприємництва в економічному і соціальному розвитку країн.

Міжнародна діяльність українських університетів на сьогодні обмежується впровадженням у навчальний процес європейських освітніх стандартів та поки що фрагментарною участю у міжнародних науково-освітніх проектах. Одним з напрямів нарощування конкурентних позицій вітчизняних університетів на світовому ринку освітніх послуг та переведення університетської діяльності на міжнародні стандарти є інтеграція університетської, академічної та корпоративної науково-дослідницької діяльності, а в якості ключового пріоритету повинна стати підприємницька освіта.

1. Байденко В.И. Болонский процесс: проблемы, опыт, решения. – М.: Исследоват. центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 112 с.

2. Кольга В.В.. Оцінка ефективностi дiяльноcтi освітньої системи з врахуванням вимог споживачiв // Телекомунiкацii i інформатизація освiти, 2010, №3. С. 94-103.

3. Смоленцева Л.В. Дидактическое моделирование профессионально-компьютерной подготовки бакалавров-экономистов [Электронный ресурс] . Л. Смоленцева-Режим доступа: http: slets.icee.org/Russian/depository/v12_i4/html/4 htm

4. Global Entrepreneurship Monitor Special Report: A Global Perspective on Entrepreneurship Education and Training /Alicia Coduras Martínez, Jonathan Levie, Donna J. Kelley, Rögnvaldur J. Sæmundsson and Thomas Schøtt / GEM, 2010. – 64 р.–[Електронний ресурс].–Режим доступу:http://www.gemconsortium.org/docs/download/276