Рижкова М.С.

кандидат педагогічних наук., старший викладач

Української інженерно-педагогічної академії

Активізація пізнавальної діяльності студентів на заняттях з інформатики

Питання активізації пізнавальної діяльності студентів відноситься до найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки та практики. Реалізація принципу активності має особливе значення, бо навчання та розвиток мають діяльний характер і від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку та виховання студентів.

Визначним у цьому питанні стало дослідження М.Кашина, проведене у 1950 році, де автор виступив з нещадною критикою на адресу традиційного навчання. Особливо гостро автор ставив питання про пасивність учнів у процесі навчання. Спираючись на результати своїх спостережень М.Кашин довів, що самостійна робота займає лише 10 відсотків часу, до того ж ця робота зводиться до читання підручника та виконання тренувальних вправ. На доданок до цього було підмічено, що чим доросліше учні, тим менше використовувалася їх самостійна робота. Це питання залишається актуальним й у сучасному навчальному процесі.

Самостійна робота на заняттях сприяє активності студентів на заняттях, підвищенню якості знань, формуванню мотивів навчання, активної життєвої позиції, що у сукупності сприяє підвищенню ефективності процесу навчання.

Невід’ємною частиною будь-якого заняття є розв’язання різноманітних задач, виконання вправ. На заняттях з інформатики студенти виконують завдання як практичного, так і теоретичного характеру. Основною проблемою, з якою стикається кожен педагог у своїй практичній діяльності є відсутність пізнавального інтересу та бажання розв’язувати стандартні задачі. Успіх навчання полягає у сформованості уміння мислити. Одним з шляхів активізації мисленнєвої роботи студентів на заняттях з інформатики є застосування творчих завдань.

Під творчою роботою розуміють таку діяльність, в результаті якої набувається дещо нове, оригінальне, що виявляє індивідуальні здібності та вподобання, нахили та особистий досвід студента. Головними ознаками творчих завдань є: самостійність, вміння логічно обробляти матеріал, вміння самостійно порівнювати, узагальнювати окремі факти, класифікувати знання за тими чи іншими ознаками, висловлювати своє відношення до явищ та подій, давати власну оцінку виконаній роботі.

Творчі завдання з інформатики можна класифікувати за деякими ознаками: 1) за змістом розрізняють завдання-розповіді, завдання-парадокси, інтегровані задачі, задачі, що припускають декілька способів розв’язання, творчі задачі, що потребують додаткових знань, самостійної побудови алгоритму; 2) за виконанням діяльності студентами можна виділити конструювання обернених задач, розробку презентацій з теми, написання рефератів, складання кросвордів, створення власних проектів.

Одним з творчих завдань можна запропонувати створення власного портфоліо на будь-яку тему. Дуже важливо надати студентам право вибору галузі знань та вузькому напряму з предмету, бо виникне власна зацікавленість кожної особистості.

Створення портфоліо засноване на проектній технології. Зазначимо, що метод проектів не є нововведенням у педагогічній науці. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття з’явилися нові педагогічні методики, концепції, течії. Популярними стали ідеї видатних педагогів Дж. Дьюї, Г.Кершенштайнера, У.Кілпатрика, М.Монтессорі та інших. У Російській імперії освітні інновації знайшли відображення у працях П.Блонського, В.Вахтерова, К.Вентцеля, П.Каптерева, С.Шацького. За радянських часів в Україні починають застосовуватись універсальні методи навчання, головними з яких були активно-трудовий, дослідницький, ілюстративний, лабораторний, генетичний, графічний, евристичний. Вони повинні були стати основою комплексного методу навчання [2].

В світовій практиці метод проектів активно використовується у США. Головною ідеєю проектної діяльності, на думку американських вчених, повинна бути вільна діяльність дитини, яка обрана ним самим. В основу метода проектів було покладено три базові принципи, запропоновані О.Паркхест, яка викладала у школі м.Дальтоне: свобода дитини, взаємодія його з групою дітей, гнучкий розподіл навчального часу.

В навчальних закладах України на сучасному етапі виконуються дослідницькі, творчі, ігрові проекти. Більшість з них спрямована на розв’язання екологічних, соціальних проблем.

Педагоги багатьох шкіл та ВНЗ протягом багатьох років проходять навчання на курсах Intel. В процесі прослуховування лекцій кожен педагог зі своєю ініціативною групою студентів розробляє проект на вільну тему, що є актуальним сьогодні. При такій постановці навчання педагог виступає як консультант, переходячи від ролі лектора та контролера, до ролі наставника та помічника.

Особливо цінним при використанні проектної технології є впровадження новітніх інформаційних технологій у навчальний процес, активне та грамотне використання Інтернет ресурсів, виховання критичного ставлення до інформації, що здобуває студент [1].

Таким чином, використання творчих завдань на заняттях з інформатики сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів, бо діяльність – це найважливіша форма прояву життя людини, його активного відношення до оточуючого світу.

Література:

1. Білоконь Л. Метод проектів в навчально-виховному процесі / Л.Білоконь // Директор школи, ліцею, гімназії. – №5. – 2009. – С. 15-20.

2. Лазарев В.С. Новое понимание метода проектов в образовании / В.С.Лазарев // Педагогика. – №10. – 2011. – С. 3-11.