К.п.н. Єсьман І.В.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, Україна

Модель, заснована на трансакціональному аналізі в системі виховання батьків

В умовах сьогодення в Україні активно вивчається європейський досвід реалізації сімейного виховання і відповідно впроваджуються програми виховання батьків в європейських країнах (модель чуттєвої комунікації; модель, заснована на трансакціональному аналізі; адлерівська модель; модель групових консультацій; модель християнського виховання батьків тощо).

Одним із найбільш популярних та поширених напрямів виховання батьків є модель, заснована на трансакціональному аналізі. Теоретичні основи цієї моделі розробив відомий американський психіатр Ерік Берн, на думку якого життя – це боротьба між двома протилежними силами: прагненням людини до близькості з іншою людиною, до перебування в соціумі, соціальних відносинах та стремління до збереження особистого простору, власної індивідуальності, зумовлене психічними та біологічними факторами.

У 60-х роках ХХ століття цю теорію розвивав Томас Харріс, що зосередив свою увагу, насамперед, на питаннях аналізу взаємного впливу людей. Теорію трансакціонального аналізу застосовували саме у вихованні батьків учені М. Джеймс і Д. Джонгвард.

Теорія трансакціонального аналізу базується на розгляді розвитку особистості в соціальному оточенні, у взаємостосунках та взаємовпливах з іншими людьми [1, с. 74].

Досліджуваний напрям оперує такими суспільними категоріями, як торгівельні відносини між людьми і соціальні обміни. Ці форми взаємодії, на думку авторів теорії, і визначають форми громадського життя. Теорія трансакціонального аналізу прагне визначити розвиток особистості за допомогою поняття «соціальний обмін».

Сутність трансакціонального аналізу полягає в тому, що людина може відчувати, оцінювати дійсність і поводитися в різних ситуаціях трьома способами: 1) по-дитячому («дитина»); 2) по-дорослому («дорослий»); 3) по-батьківські («батько»). Усі три прояви особистості («дитина», «дорослий», «батько») розвиваються поступово й у взаємодії з навколишнім соціальним середовищем.

Таким чином, трансакціональний аналіз – це метод дослідження всіх виявів особистості, їх взаємовпливів один на одного і систематизації отриманих у результаті цього дослідження знань.

Відомий дослідник питання виховання батьків М. Фін виокремлює такі основні напрями трансакціонального аналізу: всі люди народжуються щасливими, але в житті вони можуть навчитися переживати не тільки це; в особистості кожної людини живе дитина, дорослий і батьки; випробування в процесі розвитку людини можуть привести до формування здорової або нездорової особистості; дитина робить певні висновки щодо себе вже в ранньому (дошкільному) віці, і це відображається на її уявленнях про світ, віруваннях і поведінці; люди можуть мати самосвідомість і брати активну участь у розвитку своєї особистості; позитивний вплив (турбота, можливість бути почутим, шанобливе ставлення, любов і т.д.) і позитивне сприйняття є головним чинником, що визначає розвиток здорової особистості [2].

Е. Берн і Т. Харріс підкреслюють, що завдяки трансакціональному аналізу мова психоаналітичних теорій стала більш зрозумілою, ясно й точно визначилась основна їх одиниця – трансакція (обмін). Представники цієї теорії стверджують, що запроваджений ними в психології новий, більш точний метод вивчення особистості спрощує роботу дослідників, лікарів і взагалі всіх зацікавлених проблемою особистості і її взаємозв’язків з людьми [1, с.75].

Завдання виховання батьків на основі моделі трансакціонального аналізу можна визначити так: навчити батьків оперувати поняттями трансакціонального аналізу при вивченні своєї поведінки або розгляду взаємин у сім’ї, що допоможе їм аналізувати й краще розуміти проблеми, пов’язані із соціальними зв’язками в родині. Модель вчить батьків знаходити спільну мову з дітьми, ставити себе на їх місце, краще їх розуміти і на цій основі допомагати їм вирішувати проблеми.

У рамках моделі трансакціонального аналізу існує три основних типи комунікації між людьми: 1) трансакції доповнення, при яких комунікація відбувається на одному рівні, 2) пересічні (перехресні) трансакції, при яких стан сторін не відповідає один одному, 3) приховані трансакції, при яких інформація при спілкуванні передається в прихованій формі. Батьки навчаються аналізувати взаємини в сім’ї за допомогою цих основних понять, з метою навчитися спілкуватися і помічати перехресні й приховані трансакції там, де вони є.

Т. Харріс закликає батьків, в першу чергу, поважати своїх дітей. Одне з пріоритетних завдань виховання батьків – допомога їм у розвитку особистості дитини, і саме це, на думку Т. Харріса, найбільш ефективно здійснюється завдяки вихованню батьків за трансакціональним методом, сутність якого полягає у тому, що ключ до зміни поведінки дітей – у зміні взаємостосунків між батьками та дітьми. Т. Харріс слушно зазначав, що: «Найкраще можна допомогти дітям, допомагаючи їх батькам» [2, с. 184].

Таким чином, згідно моделі трансакціонального аналізу у вихованні батьків головним завданням є навчити членів сім’ї взаємним компромісам і вмінню використовувати їх в інших соціальних сферах.

Література:

1. Берн Эрик. Трансакционный анализ и психотерапия / Эрик Берн; [перевод с англ.]. – СПб., изд-во «Братство», 1992. – 224 с.

2. Харрис Т. А. Я о'кей – Вы о'кей: [пер. с англ.] / Т. А. Харрис – Красноярск : Фонд ментального здоровья, 1993. − 288 с.

3. Хямяляйнен Ю. Воспитание родителей: Концепция, направления и перспективы: Книга для воспитателей детского сада и родителей. – М.: Просвещение, 1993. – 183 с.