Филологические науки.  1. Методика преподавания языка и литературы.

Скрипник Тамара Миколаївна, к.п.н.

Європейський університет, м.Київ, Україна

Вивчення англомовної поезії

в перекладі та мовою оригіналу

Створюючи методику вивчення англомовної поезії в перекладі та мовою оригіналу, насамперед працюємо над розвитком освітнього фактору: розвиток літературної та лінгвістичної компетенцій. Важливим є у цій справі врахування рівня володіння студентами іноземною мовою для можливого повноцінного зіставлення текстів оригіналу й перекладу. Саме тому ми звернулися до проблем формування вмінь і навичок  аналізувати й виразно читати поетичні твори в перекладі та мовою оригіналу, до проблем перекладу поетичних творів, які обумовлені фонетичними, граматичними й синтаксичними особливостями української та англійської мов, – все це з метою сприяти глибшому розумінню значення художнього твору, формуванню зазначених компетенцій. Вибір кількох перекладів для аналізу відбувається з огляду на їх художню й естетичну цінність. Структура навчання зазначених дисциплін охоплює такі аспекти: естетично-моральні й емоційно-художні (формування сфери моральних та естетичних цінностей); евристичні (розвиток творчих здібностей); прикладні (що стосуються дієво-практичної сфери навчання, тобто опанування іно­зе­мної мови, збагачення усного мовлення та підвищення рівня літера­ту­р­ного розвитку як ознаки освіченості особистості);  індивідуальні (спонуки до саморозвитку, формування внутрішньо­осо­би­стісної мотивації навчальної діяльності).

Інтеграція змістового й теоретичного матеріалу  літератури та іноземної мови логічно вимагає інтеграції  методичних і психолого-педагогічних засад навчання цих предметів.   Методика  вивчення поетичних творів у перекладі та мовою оригіналу складається  з комплексу методів і методичних прийомів, що є загальними і основоположними для методик навчання літератури та іноземної мови.  Її складовими є проведення словникової роботи, підготовки до виразного читання, що синезує методи підготовки до виразного читання рідною мовою й підготовки до виразного читання англійською мовою. Своєю чергою, кожен із зазначених методів синтезує прийоми ознайомлювального, вибіркового, фрагментарного   читання та читання “мовчки” (“про себе”).  Поглиблене усвідомлення художньої цінності твору відбувається у процесі вибіркового читання, коли уточнюється значення смислових і граматичних синтагм, з’ясовується еквівілентність лексики перекладу і твору-оригіналу. Обов’язковим  елементом є словникова робота.Принципово важливим є первинне ознайомлення з тек­стом рідною, а не іноземною мовою (на відміну від методики навчання іноземної мови).  Пропонується застосовувати послідовно такі види роботи:

 - прослуховування твору рідною мовою;

- емоційна хвилинка;

- читання тексту мовчки (“очима”, “про себе”);

- словникова робота;

- бесіда з метою з’ясування загального розуміння тексту;

- прослуховування твору мовою оригіналу у виконанні  носія мови чи викладача,  чи попередньо підготовленого студента;

- емоційна хвилинка;

- словникова робота;

- дослівний переклад, усне створення підрядника тексту (метафраза тексту).

 

    Практична робота з текстами відбувається у процесі аналізу твору. Аналіз полягає, по-перше, у визначенні відмінностей у лексич­но­му складі твору в перекладі та мовою оригіналу,  по-друге, у зіставленні назви, те­ми та ідеї творів, по-третє, в порівнянні зображально-виражальних засобів ство­рен­ня клю­чових образів, розгляді лінгвостилістичного аспекту твору, звертанні уваги студентів до особливостей граматики англійської мови та до розмаїття засобів перекладу гра­ма­тичних синтагм рідною мовою. Завдяки аналітичній роботі відбувається пропедевтичне ознайомлення з основами теорії пе­рекладу.

      Запропонована  методика обумовила вибір методу компаративного аналізу,

який включає методи і прийоми роботи з поетичним твором рідною мовою й  методи і   прийоми роботи з текстом іноземною мовою.  Основна мета –навчити правильно, глибоко розуміти поетичні твори в перекладі в курсі світової літератури, формувати кваліфікованого читача-інтерпретатора. Методичні прийоми спрямовані на виконання основних завдань: навчити аналізувати поетичні твори; навчити зіставляти  домінантні образи, ключові слова, словосполучення в текстах перекладу та оригіналу;

. Найчастіше компаративний аналіз засосовують для виявлення спільних підстав, якостей, властивостей та подібностей у творах, що мають генетико-контактні, історико-культурні та інші зв’язки. На заняттях із вивчення англомовної поезії ми озна­йо­м­­люємося із компарандумом (те, що порівнюють) і компаратумом (з чим порівнюють) та досліджуємо терціум ком­параціо­ніс творів (спільну підставу, якість, властивість, подібність) у перекладі та мовою оригіналу. У процесі компаративного аналізу застосовуються методичні прийоми транспозиції (перенесення), досліджуються  позитивні якості інтерференції (впливу).

Створення настанови для студентів на розуміння значення і місця тексту у світовому літературному процесі, на вивчення його напам’ять. Викладачем має бути конкретно поставлена мета роботи, наведені приклади її практичного значення для студентів.  Настанова створюється під час лекції та попередньо підготовлених усних доповідей студентів, виразного читання й емоційного забарвлення повідомлення; забезпечення заняття наочністю, додатковим матеріалом у вигляді інформаційно-ілюстрованих карток, фоновим матеріалом. Мотивація навчальної діяльності.  Рушійною силою діяльності  (компаративний аналіз) є бажання  прочитати твір, написаний автором його мовою. Таке бажання неодмінно виникає після порівняння двох-трьох перекладів і помічених в них  розбіжностей в лексиці, назвах творів. навіть у висловлених ідеях.  

“Ситуація успіху”. Необхідною умовою є доступність інформації, що створює почуття успіху, конкретні ситуації її застосування, ситуації здорової конкуренції, диференційовані завдання з урахуванням особливостей психологічних даних студентської аудиторії та конкретного студента.   Пропонуються такі завдання: сказати напам’ять вислови або рядки, які найбільше сподобалися рідною та англійською;  навести приклади  граматичних зв’язок на правила, що їх  вивчали на заняттях з англійської мови; прочитати частину тексту англійською мовою;  виразно прочитати весь твір англійською мовою.

Виразне читання застосовується на двох етапах уроку. На першомуна початку заняття читання викладачем або підготовленим студентом. Мета: ознайомити з твором і створити настанову на його правильне розуміння і вивчення. На другомучитання студентами після аналітичної роботи. Мета: перевірити правильність сприйняття, емоційний вплив на свідомість студентів, у процесі виразного читання поглибити розуміння естетично-художньої цінності твору. Прийоми транспозиції, антиципації та реципації, позитивні якості інтерференції застосовуються для усвідомлення змісту: знаходження смислових одиниць під керівництвом викладача і самостійно, встановлення їх логічних зв’язків, встановлення подібностей і відмінностей у текстах перекладів і мовою оригіналу.

Матеріал для аналітичної роботи. Літературознавчий: тема, ідея, образ героя, рима, поетичні стопи, ритм, композиція. Робота з літературознавчим матеріалом у перекладі та мовою оригіналу,  порівняння  текстів дають  змогу поглибити уявлення студентів, по-перше, про творчу манеру автора і перекладача, по-друге, про їх етичні та естетичні ідеали (особистісна характеристика ),  по-третє,  про особливості часу створення текстів (історіографічний аспект).

Лексичний: аналіз зображально-виражальних засобів рідною та англійською мовою (смислові одиниці, поетичні вислови,  ключові і домінантні слова, образи); робота з ними у порівняльному аспекті призначена для  швидкого запам’ятовування  в ході заняття з метою вивчення їх напам’ять.  

Мовленнєвий: фонетичний, граматичний, синтаксичний (системно-структурні утворення фонологічного, морфологічного та синтаксичного характеру). Вибір лексики англійською мовою (смислові одиниці,  фонетичні і граматичні зв’язки, поетичні вислови) для аналізу відбувається, по-перше,  на основі вивченого на заняттях з англійської мови (активізація пасивного словника), по-друге, пропонується для розгляду матеріал, що перевищує  емпіричний ліміт знань студентів (словникова робота), по-третє, такий, що приваблює увагу своєю незвичайністю, швидко запам’ятовується. Порівняння англомовних лексичних одиниць з еквівалентами у перекладі також призначено для швидкого запам’ятовування, вивчення їх напам’ять і подальшого активного застосування у практичних ситуаціях. Аналітична робота сприяє мимовільному і симультанному запам’ятовуванню елементів тексту, переходу лексичних одиниць із “невідомого”  у “тимчасову” та “постійну” пам’ять [1, 521].

      За приклад такої роботи можна навести аналіз вірша В.Г.Одена О, куди  ти ідеш?та його перекладів. Під час повного аналізу в цьому творі розглядаються образи героїв, образ долини, образ небезпеки, особливості внутрішньої рими, прийом алітерації, історіографія твору. Отже, образи героїв у 1, 2 і 3-й строфах.

Переклад українською. О. Мокровольський Куди ж ти, куди?. Герої: каже вершнику віршник; плете полохкий палахкому;  жах зуху на вухо…

 Переводы на русский.  В.Топоров “Куда ты, куда…” Герои: “наезднику молвил начетчик”; “пытливому начал пугливый”;   “сказал домосед непоседе…”

О.Шаповалов “Куда ты, куда?” Герои: “у рыцаря спрашивал ритор; “так трус обращался к матросу”; “страх нашептывал стражу…”

Л.Михальская Куда ты стремишься?” Герои: “рек коннику книжник”; “рек путнику пленник”;  “рек страннику страх…”

 W.H.Auden: “O where are you going?” said reader to rider… (читач  вершнику)

O do you imagine”, said fearer to farer… (переляканий  платнику)

“O what was that  bird”, said horror to hearer… (жахливий слухачу)

Після ознайомлення з перекладами у студентів виникали запитання про значення

слів начетчик, жах, зух, ритор, а також  про те, чому такі різні герої твору в перекладах.  Це спонукало виконати лінгвостилістичний аналіз, звернутися до твору мовою оригіналу і виконати дослівний переклад та компаративний аналіз.

Висновок студентів: В.Г.Оден застосував прийом алітерації у створенні образів героїв. Заради дотримання цього прийому перекладачі змінили образи героїв.

Висновок викладача: аналітична робота з текстом сприяла запам’ятовуванню студентами найчастиіше перших рядків кожної строфи. Інші рядки твору без аналітичної роботи запам’ятовувалися набагато гірше.

Результати роботи: в кожній групі 2-3 студенти вивчили вірш напам’ять англійською і в перекладі, інші виразно прочитали англійською мовою, виконали компаративний аналіз і вивчили напам’ять у перекладі. Старшокласниця Т.С. виконала дві літературознавчі розвідки з творчості В.Г.Одена і посіла І і ІІІ місце у конкурсі МАН “Дослідник”, 2010 і 2011рр, м.Київ.

Ключові слова: англомовна поезія у перекладі та мовою оригіналу, методичний прийом  транспозиції, компаративний аналіз.

Key words: English-language poetry in the translation and in the language of the original, methodological reception transposition,  comparative analysis.

Література

1. Аткинсон Р. Человеческая память в процессе обучения : пер. с англ. / Р. Аткинсон ; общ. ред.: Ю. М. Забродина, Б. Ф. Ломова ; вступ. ст. : Ю. М. Забродина, В. П. Зинченко, Б. Ф. Ломова/. – М. : Прогресс, 1980. – 528 с.

Дисертація Методика вивчення старшокласниками англомовної поезії у перекладі та мовою оригіналу. Автор 31 статті й книг: 1.Скрипник Тамара. “Аналіз англомовної поезії у процесі вивчення дисципліни “Світова література” : метод. посіб / Т.М.Скрипник.– К.:  вид-во Європейського ун-ту, 2011.– 152с.

2.Скрипник Тамара. “Поэтические контакты времен и континентов :

Компаративный анализ англоязычной и русской поэзии / Тамара Скрипник. –

  Saarbrucen, Deutschland :  LAP Lambert Academic Publishing. –2013. – 86с.