Филологические науки/1.Методика  преподавания языка и литературы

Соломчак Н.Ф.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

Психолого-педагогічні основи активних методів навчання іноземної мови та стратегії діяльності викладача в сучасному інформаційному просторі

Необхідність впровадження інноваційних технологій у навчальний процес зумовлена наявністю протиріч між зростаючими вимогами до якості підготовки майбутнього фахівця, що передбачає вміння комплексно застосовувати знання, та ізольованим вивченням навчальних предметів; варіативності змісту підготовки та уніфікованими навчальними програмами у вищих навчальних закладах; збільшення обсягу змісту дисципліни та обмеженою кількістю годин, відведених на їхнє вивчення в навчальних планах; процесами інтеграції наукових дисциплін і неузгодженістю їхніх аналогів у навчальних програмах; необхідністю використання інформаційних технологій в підготовці фахівців і нерозробленості моделі її впровадження [6].

Модульна система навчання сформувалася в 1960-і роки в США і швидко розповсюдилася в Західній Європі. Вихідною методологічною позицією побудови технології модульного навчання є загальна теорія функціональних систем (Л.Берталанфі, П.Анохин, К.Судаков і ін.). В основі модульної технології лежать наступні принципи її побудови: принцип системного квантування; принцип проблемної спрямованості; принцип когнітивної візуалізації; принцип економії навчального процесу.

Дані принципи припускають наявність наступних психолого-педагогічних закономірностей:

1. Навчальний матеріал значного об’єму запам’ятовується важко.

2. Навчальний матеріал, компактно розташований в певній системі, полегшує сприйняття.

3. Виділення в матеріалі, що вивчається, смислових опорних моментів сприяє ефективному його запам’ятовуванню.

Ми вважаємо, що модульне навчання принципово відрізняється від інших систем, перш за все, змістом навчання, що подається в закінчених, самостійних одиницях навчального матеріалу – модулях. Специфіка модульного навчання полягає ще й в тому, що студент самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною програмою, яка включає: цільову програму дій, банк інформації, методичне керівництво по досягненню дидактичних цілей. При цьому функції педагога можуть варіюватися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Гнучкість, орієнтованість на кінцевий результат, можливість регулювання об’єму змісту навчання за умови модульного підходу забезпечують оптимальну комбінацію змістовних елементів, що припускають як оволодіння новими теоретичними знаннями, так і його практичне освоєння. В умовах динамічної професійної діяльності, переходу до нової освітньої парадигми, багатопрофільної освіти, інтеграції освіти і виробництва, дефіциту аудиторного часу необхідні нові підходи до проектування змісту і реалізації підготовки майбутніх фахівців, які дозволять досягти високої якості професійної компетенції. Підготовка з іноземної мови, в свою чергу, передбачає формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, зокрема вміння спілкуватися з іноземними партнерами, вивчати документацію на іноземній мові, працювати з іншомовними джерелами інформації. Тому професійна компетентність майбутнього фахівця передбачає не тільки ґрунтовні знання граматики і фонетики іноземної мови, а й уміння використати ці знання в професійній діяльності, тобто знання спеціалізованої лексики з різних напрямів професійної діяльності, наявності професійно-особистісних якостей [5, 78].

Реалізуючи функції мовлення на предметному змісті майбутньої професії (що передбачає її інтеграцію з професійно-орієнтованими), інтегративна технологія формує цілісне сприйняття світу, збагачує діапазон предметних знань, розвиває дивергентне мислення, покращує знання і навички з інших циклів підготовки. Науковцями доведено, що підготовка на інтегративній основі [4, 4] має низку переваг:

- інтегрований зміст є інформаційно більш ємнісним, ніж диференційований, і спрямований, в першу чергу, на формування здатності мислити системно, категоріями;

- інтегровані поняття дозволяють виробити у студентів високий тип орієнтування, тобто формування орієнтовної основи дій високого рівня узагальнення;

- інтегрований зміст володіє значними можливостями для формування альтернативного мислення майбутніх фахівців, що дозволяє критично оцінювати факти і події, знаходити нові нетрадиційні способи вирішення професійних проблем;

- навчальний процес, побудований на інтегративній основі, сприяє розвитку симультантного мислення, тобто здатності бачити щось загальне за нібито різноякісними процесами;

- інтегроване навчання спрямоване на становлення діалектичного мислення студентів, оскільки дозволяє використовувати проблемні ситуації різних рівнів складності;

- в процесі інтеграції образно-емоційного і логічного компонентів навчального процесу досягається цілісне сприйняття світу;

- залучення в навчання різних механізмів пізнавальної діяльності максимально залучає внутрішній ресурс особистості;

- інтеграція різнохарактерного змісту сприяє реалізації цілісного підходу в навчанні, підвищує рівень особистісної і професійної мотивації студентів.

До способів реалізації зазначеної технології ми відносимо:

1) набуття навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами (підбір текстів, що відображають специфіку спеціальності, яку здобувають студенти; вивчення спеціальних тем професійної спрямованості для розвитку усного мовлення; вивчення словника-мінімуму, що відноситься до професійної підмови спеціальності, з включенням термінологічного мінімуму);

2) користування усним монологічним та діалогічним мовленням у межах побутової, суспільно-політичної, загальнопрофесійної та фахової тематики (активізація лексичного і граматичного матеріалу); переклад з іноземної мови на рідну текстів загальнопрофесійного характеру (практика перекладу з іноземної мови на рідну і з рідної на іноземну загальнопрофесійних текстів і текстів за фахом; оволодіння навичками написання ділової кореспонденції); реферування та анотування суспільно-політичної та загальнопрофесійної літератури рідною та іноземною мовами; науково-дослідницька робота студентів (підготовка доповідей та участь у науково-практичних студентських конференціях) [2].

Необхідність вивчати іноземну мову з орієнтацією на її практичне застосування передбачає уміння поєднувати глибокі професійні знання і навички з комп’ютерною грамотністю. Використання комп’ютерних програм є ефективним засобом навчання іноземної мови, оскільки за умови відповідного вибору методики роботи, дотримування принципів системності, наочності, дана методика виконує ряд педагогічних функцій: формується особистість інформаційного суспільства з «новою грамотністю», яку розуміють як активне використання людиною доступних засобів інформаційних та телекомунікаційних технологій у повсякденному житті та, насамперед, в освіті [1, 313], виробляється вміння швидко знаходити, опрацьовувати, використовувати значні об’єми якісної інформації, розвиваються творчі здібності, що створює атмосферу психологічного комфорту, змінюються форми здобування освіти та інформації, трансформуючи їх у дистанційні. Нині існує розмаїття комп’ютерних програм що використовуються для відпрацьовування лексико-граматичного матеріалу, обробки інформації, джерелами якої можуть бути непрограмні (текстові), програмні, графічні, аудіовізуальні матеріали, ресурси Інтернет тощо, одержання новітньої фахової інформації через іноземні джерела, в тому числі професійно орієнтовані електронні.

Отже, реалізація поєднання зазначених технологій має низку переваг: сприяє гнучкості, доступності, єдності, цілісності та інформаційної ємкості знань. Це, в свою чергу, формує позитивну мотивацію до здобування професійної освіти та виводить її на якісно новий рівень.

Література:

1. Гуревич Р.С. Перспективи освіти в інформаційному суспільстві // Актуальні проблеми виробничих та інформаційних технологій, економіки і фундаментальних наук: Збірник наукових праць. – Випуск 2. – Вінниця: ТОВ «Планер», 2005. – 546с.

2. Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В. English after Classes: методичний посібник. Книга 3. – Харків: Веста: «Ранок», 2004. – 207 с.

3. Сікорський П.І. Технологізація навчання і проблеми засвоєння знань // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти: Зб. наук. пр. – Львів: Сполох, 2002. – Вип..8. – 57 – 69.

4. Беляєва А.П. Интегральная теория и практика многоуровневого непрерывного профессионального образования /. – СПб.:Рос. акад. образования, Ин-т проф.-техн. Образования, 2002 – 238 с.

5. Берталанфи Л. Общая теория систем: критический обзор// Исследования по общей теории систем. – М.: Наука, 2009. – С.77-79.

6. Берулава М.Н. Интеграция содержания общего и профессионального обучения в профтехучилищах: теоретически-методический аспект. – Томск: Томский университет, 2008. – 222 с.

7. Бордовський Г.А. Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: вопросы терминологии // Педагогіка. – 2003.-№5. – С. 13 – 16.