Лозинська Юлія Іванівна

Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна

Особливості культури спілкування працівників правоохоронних органів із громадянами

Спілкування – основна форма людського буття. Культура спілкування є складовою частиною культури людини. Для неї характерною є нормативність, яка визначає, як мають спілкуватися люди в певному суспільстві, у конкретній ситуації.

Культура людського спілкування – це частка загальної моральної культури особистості. Відсутність культури спілкування – свідчення бездуховності людини [1, с. 13].

На сьогодні культура спілкування в правоохоронній системі України набуває великого значення.

Аналіз сучасних досліджень свідчить, що проблеми, пов’язані з аспектами спілкування, зокрема працівників органів внутрішніх справ, вивчені недостатньо, тому дослідження в цьому напрямі в даний час є дуже актуальною проблемою, вирішення її становить значний інтерес і в теоретичному, і в прикладному плані [2, с.100].

Однією зі складових професійної діяльності працівників міліції, незалежно від їх спеціалізації, є спілкування, яке допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних взаємовідносин.

Правоохоронець, окрім знання закону, повинен володіти певними комунікативними здібностями, вміти налагоджувати стосунки з людьми, переконувати людину, враховуючи її індивідуально-психологічні особливості, викликати інтерес до спілкування у зв’язку з тими чи іншими обставинами, що мають певне правове значення [3, с.34].

Спілкування працівників міліції здійснюється в рамках різноманітних професійних дій, таких як спілкування з громадянином, який звернувся по допомогу, профілактична бесіда, у ході особистого пошуку, розвідувального опитування тощо. Від професіоналізму у спілкуванні працівника міліції, який щодня зіштовхується в різних ситуаціях з безліччю людей, з якими він вступає у спілкування, і від того, наскільки вміло він вступає з ними в контакт, наскільки швидко та ефективно це робить, залежить і кінцевий результат його діяльності [4, с. 286].

Доцільним є виділити деякі особливості спілкування та поведінки працівника правоохоронних органів у найбільш розповсюджених ситуаціях. Наприклад, при прийомі відвідувачів у службовому кабінеті слід пам’ятати, що таке спілкування часто розпочинається ще до того, як промовляються перші слова при зверненні співрозмовників один до одного. Найперше, слід переакцентувати увагу зі своїх справ на людину, яка увійшла до кабінету. Саме з цього моменту починають діяти такі правила етикету, як ввічливе поводження з відвідувачем, природна та гідна поведінка, тактовність. Ці прості правила передбачають також те, що з відвідувачем встановлюється візуальний контакт, який повинен супроводжуватись привітанням у доброзичливій формі. Всі дії повинні супроводжуватись привітним виразом обличчя та жестами. Важливе значення для підвищення ефективності встановлення контакту з відвідувачем має охайний зовнішній вигляд працівника, порядок на його столі та у службовому кабінеті [3, с. 35].

В цей же час у професійній діяльності працівників правоохоронних органів трапляються і екстремальні ситуації. Основними та принциповими моментами сутності спілкування з громадянами у даних ситуаціях є вміння точно виражати та розуміти співрозмовників, приймати рішення виходячи з звичайної системи координат людини. Ці етичні аспекти є необхідним компонентом всіх вмінь, які визначають спілкування. Працівник міліції за своїм службовим становищем не має право ставитися безвідповідально до спілкування з людьми. Важливим фактором ефективності спілкування в екстремальних умовах є вивчення і врахування психологічних особливостей індивіда і його поведінки в конкретній ситуації [5, с. 28].

Працівникові міліції під час спілкування потрібно особливу увагу приділяти моральному стану людей, підтриманню їх волі і духу. Для громадян дуже важливо відчувати увагу та підтримку органів влади, переконатися в тому, що вони застосовують всі засоби для того, щоб їм допомогти боротися з лихом, що все робиться послідовно, цілеспрямовано, за єдиним планом. Професійна діяльність вимагає від працівників правоохоронних органів постійного вдосконалення навичок своєї мовленнєвої компетенції та підвищення культури спілкування. Наведені рекомендації повинні допомагати працівникам міліції підвищувати ефективність спілкування та професійну діяльність загалом.

Література:

1. Гриценко Т. Б. Етика ділового спілкування: / за ред. Т. Б. Гриценко, Т. Д. Іщенко, Т. Ф. Мельничук / Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 344 с.

2. Гориславська І. О. До питання професійного спілкування працівника органів внутрішніх справ / І. О. Бориславська // Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки з громадськістю. Збірник, 2003. -С. 100 - 102.

3. Дубова І. О. Деякі психологічні особливості професійного (непроцесуального) спілкування працівників правоохоронних органів з населенням під час виконання своїх професійних обов’язків /
І.О. Дубова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - Номер: 2 (ч. 2), 2000. - С. 35.

4. Двужильна К. В. Спілкування у професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ / К. В. Двожильна // Південноукраїнський правничий часопис. - Номер: 4, 2006. - С. 285 - 287.

5. Білоскурська О. В. Правосвідомість та правова культура, як невід’ємні складові конституційного обов’язку додержуватися Конституції України та законів України / О.В.Білоскурська // Науковий вісник Чернівецького національного університету: зб. наук. праць. Юридичні науки.-Вип. 525. -Чернівці: Рута, 2010. - С. 28 - 32.