Коновалова К.О.

Полтавська загальноосвітня школа №11, Україна

Система етикетних форм звертання у сучасній англійській мові

Система етикетних форм звертання являє собою лінгвістичний засіб реалізації загальноприйнятих систем ввічливості. Звертання є елементом мовного етикету, який виявляє соціальні відношення у процесі спілкування.

Поняття ввічливості є комплексною категорією, яка вивчається соціолінгвістикою, соціальною психологією, психолінгвістикою, еволюційною психологією та мовознавством. Маючи вираження у комунікативному контексті, категорія ввічливості набуває більшого значення, виражаючи і ставлення до особи, до якої звертаються, і характеризуючи людину, що говорить.

Сучасні мовознавці відзначають, що використання етикетних форм звертання (гоноративів) є виявом глибинних соціальних та традиційних зв’язків, які усталилися у тій чи іншій спільноті і дозволяють глибоко простежити роль людини, що говорить та людини, до якої звертаються

Етикетні форми звертання забезпечують дотримання формальності, соціальної дистанції, ввічливості або вираження пошани через вибір альтернативних форм, які знаходять семантичне, лексичне або граматичне вираження.

Сучасна англійська мова належить до групи мов, вираження ввічливості у яких знаходить лише у вживанні певних афіксів, термінів, які передують імені певної особи, які висловлюють ступінь пошани, так само як і ідентифікують його або її. Гоноративи англійської мови мають розгалужене варіювання від простого “Mrs.”, коли співрозмовник звертається до заміжньої жінки до “His Holiness”, коли обговорюється особа Папи Римського.

За своєю функцією етикетні форми звертання служать для висловлення почуття пошани та поваги, але в той же час вони також розділяють людей на певні категорії, базуючись на аспектах їхньої соціального положення – сімейний стан, рівень освіти, професія, релігійний статус. У сучасній англійській мові етикетні форми звертання вживаються у писемному та усному мовленні.

Виокремлюють наступні типи форм звертання у сучасній англійській мові:

1. Британські титули

2. Загальні звертання (гоноративи, що означають стать та сімейний стан)

3. Звертання, що позначають заняття, професії

4. Звертання, що позначають посади державних діячів та політиків.

Переважна більшість загальних гоноративів зазвичай розміщуються безпосередньо перед ім’ям особи. Етикетні форми звертання, які вживаються (і стилістичні, і як форма звертання) у випадку, якщо згадувана особа чоловік - «Mr» (незалежно від сімейного положення) і у випадку, якщо згадувана особа жінка, залежно від її сімейного статусу: якщо вона незаміжня «Miss», якщо вона заміжня – «Mrs». При відсутності інформації про сімейний статус жінки, або за умови її небажання демонструвати свій сімейний статус, вживається гоноратив «Ms.».

Гоноратив “Master” найчастіше в сучасній англійській мові вживається для звертань до хлопчиків та молодих людей до 16 років, найчастіше, коли особа, що звертається є набагато старшою і спілкування має суворо формальну природу.

Інші форми звертання можуть визначати заняття персони, наприклад “Doctor”, “Captain”, “Coach”, Officer, “Reverend” для усього духівництва і/або “Father” (для священників католицької, західної ортодоксальної, східної ортодоксальної та англіканської церков), або “Professor”. До осіб, які здобули наукові звання, наприклад доктор наук, звертаються “Doctor” (абревіатура Dr).

Необхідно визначити групу шанобливих форм звертання, які заміщують ім’я згадуваної особи, наприклад “Sir’ or “Ma'am”, or “Your Honor”. Вживання таких гоноративів вимагає уваги до пунктуації у писемному мовленні. Відповідаючи на запитання традиційно вживаються конструкції “Yes, Sir” чи навіть “Sir, yes Sir”.

У музиці, до виконавця з надзвичайними здібностями чи віртуоза вживається гоноратив “Maestro”.

Своєрідною є система гоноративів у армії. У авіації до командуючого великим авіа підрозділом прийнято звертатися “Captain” із додаванням його повного імені чи прізвища. Необхідно відзначити, що ця традиція повільно зникає у США, де, звертаючись до пілота, військовий етикет не вимагає використання гоноратива “Captain” у писемному мовленні, наприклад у офіційних листах та запрошеннях [2,с.67]. Однак цей гоноратив широко вживаний при звертанні до пілотів авіаліній, які мають багаторічний стаж.

При згадуванні чи звертанні до звільнених у відставку військових офіцерів часто вживається назва їхньої останнього чину, такі як “Captain”, “Colonel”, “General”, тощо.

Особи, що займаються політичною діяльністю як правило мають свої форми гоноративів. До монарха звертаються “His/Her Majesty”, в той час, коли традиційними звертаннями до президента є “Your Excellency” чи “Mr/Madam President”, до міністрів або секретарів характерною формою звертання є “Your Excellency” чи Mr/Madam Secretary. Гоноративом для вираження пошани до прем’єр-міністра є форма “the Honorable”. Члени американського сенату - “Senator”.

Класифікаційна база освітніх та професійних гоноративів практично немає жіночих форм ввічливості, оскільки історично статус жінки у британському суспільстві визначався її сімейним положенням.

Гоноративи, нейтральні за статевою ознакою вважаються у сучасній англійській мові як гарна альтернатива гоноративам Miss, Mrs, Ms та Mr, якщо виникає ситуація, в якій необхідно уникнути наголошення на статі особи, про яку йдеться. В таких випадках частіше вживається тільки ім’я прізвище особи, до якої звертаються.

Необхідно зазначити, що у сучасній англійській мові спостерігається тенденція до мінімалізації вживання гоноративів, особливо в усному мовленні.

Отже, етикетні форми звертання сучасної англійської мови виражають соціальний статус особи відповідно до її статі, сімейного положення (у жінок), ступеня освіти, професій та занять, рівня професійності у своїй галузі.

Література:

1. Asif Agha. Language and Social Relations (Studies in the Social and Cultural Foundations of Language No. 24), Cambridge University Press, 2007

2. Disler Edith A. Language and gender in military: honorifics, narrative and ideology in Air force talk, 2008

3. Fowler H. W. and Fowler F. G., The King's English, Oxford University Press, New York,1990.

4. J. G. Peristiany Honor and Grace in Anthropology (Cambridge Studies in Social and Cultural Anthropology), 1992

5. James Joseph Errington. Shifting languages: interaction and identity in Javanese Indonesia in Issue 19 of Studies in the social and cultural foundations of language. Cambridge University Press, 1998

6. Norikok Itamura Adapting Brown and Levinson’s theory to the Analysis of casual Conversation European, Asian Middle Eastern Languages & Studies, University of Sydney, 2008

7. P.O. Granick The Greeting in Japanese “Australian journal of linguistics, 1996

8. Penelope Brown and Stephen C. Levinson, Politeness: Some Universals in Language Usage. Cambridge Univ. Press, 1987