Право/ 1. Теорія держави і права

Дякович О. В.

Інститут  права та психології НУ «Львівська політехніка», Україна

ПРАВОВА ГЛОБАЛІСТИКА ЯК НОВІТНЯ ТЕНДЕНЦІЯ В ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ

Правова глобалістика є новітньою наукою юриспруденції. Проте процес оновлення юриспруденції не слід пов’язувати виключно з глобалізаційними питаннями сьогодення. Це звичайний, онтологічний, природній процес, що зумовлюється розвитком людства, його історії, науковим, технічним ті іншими прогресивними еволюційно-пізнавальними процесами. Як вказує Р.-Ж. Бержель, «соціальне по суті, юридичне правило існувало вже на стадії зародження суспільства і завжди змінювалося і продовжує змінюватися по мірі  еволюції суспільств, яким воно породжене і якими управляє. Підпитуючись моральними ідеями, випробовуючи вплив з боку різнорідних чинників (соціологічних, економічних, технічних, політичних ...), право є відображенням суспільства, потреби якого воно обслуговує, і зазнає еволюцію, що протікає паралельно з його еволюцією»[1, c. 195].  Це безперервний процес. Його первинною стадією можна вважати перехід від мононорми до правової норми. Тобто юриспруденції, як доречі і кожній нації, притаманний розвиток.

Емпіричне здійснення ідеї відбувається не шляхом спокою, а в стані постійного руху, руху тобто динаміки, потрібно постійно наближати емпіричні знання до прагматичної дійсності. Наука існує не тільки (а, можливо, і не стільки) для того, щоби слугувати основою пізнання та розуміння природи, застосовувати здобуті знання на практиці з метою перетворення зовнішнього світу, формування нової сфери буття людини.

Юруспруденція як і кожна наука відчуває свого роду боротьбу між консервативними і еволюційними силами. Такі юридичні феномени як юридична норма, галузь права, правова система, законодавство, нормативно-правовий акт  не може бути споконвічно сталою категорією.

 «Таким чином, в рамках будь-якої юридичної порядку встановлюється напруга між консервативними і еволюційними силами ..., результатом взаємодії яких є такий порядок, який, з одного боку, не може змусити застигнути навічно в одному стані норми, що його утворюють, і не може оновлюватися, зберігаючи при цьому цілісність, день від дня: саме така перманентна трансформація називається спадковістю права»[2, р.188].  Нинішнє право створювалося на основі права вчорашнього дня, так само як право завтрашнього часу буде виникати з сучасного. Історія – це  стрижень процесу розвитку права - є одночасно і свідком його еволюції, і запорукою її наступності.

Проте сучасні глобалізаційні процеси інтенсивно проникають у всі сфери правового життя, швидкими темпами зміннють сучасну світобудові. І звісно ж змінюють юридичні науки. «Само собою зрозуміло, якщо ігнорувати глибинні причини, закладені в процесі глобалізації, і розглядати її як породження систе­ми самою ж системою, то це приведе в остаточному підсумку до ко­лапсу суспільного світоустрою. Аби уникнути цього, кожна наступ­на модель світового розвитку в умовах глобалізації має стати свідчен­ням модернізації державного управління, що супроводжуватиметься трансформацією, а то і відмиранням застарілих її елементів з відпо­відним встановленням нових структурних внутрішньосистемних зв’язків» [3, c.6]. Це твердження можна експропріювати на юриспруденцію. Правова сфера накопичує новітні знання, акумулює їх, визначає застарілі елементи. Тенденцією розвитку юридичної науки у світлі сучасних трансформаційних реалій виступає становлення як повноцінної науки, навчальної дисципліни, що досліджувала б глобалізацію та правові її проблеми з нової, модерніської методолого-теоретичної позиції.

         Заслуговує підтримки думка науковців про те, що зосереджен­ня уваги світового співтовариства на глобальних процесах і про­блемах сучасності стимулювало трансформацію самої системи на­укового знання. Світобачення - новий науковий напрям. На наших очах поступово зникає межа, яка нещодавно розділяла еко­номістів, соціологів, політологів, культурологів, істориків, право­знавців, екологів та демографів. Інтегральний сенс глобалізаційних процесів та відчуття глобальності стали важливою передумовою інтердисциплінарної інтеграції наукового співтовариства у гло­бальних дослідженнях. Формується системне наукове знання про характер глобальних процесів і проблем сучасності, здатне, у свою чергу, адекватно впливати на розвиток планетарної свідомості. Результати накопичення історичного досвіду і збагачення змісту планетарної свідомості, з одного боку, й об'єктивні тенденції роз­витку світової цивілізації - з іншого, привели до виникнення глобалістики як науки про загальні для всього світового співтовари­ства тенденції, процеси і явища[4, c.7].

Отже на сьогоднішній момент, в системі сучасної правової знання юридична глобалістика може розглядатися в якості самостійного напрямку юридичних досліджень. На нашу думу предметом саме правової глобалістики як міждисциплінарної науки є правова глобалізація та глобальні правові проблеми сучасності. Своє трактування пояснюємо наступним чином: по–перше, глобалізація в загальному є предметом розгляду загальної глобалістики, а правова глобалізація може досліджуватися тільки в межах предметної спеціалізованої дисципліни; по-друге, правова глобалізація породжена і породжує правові проблеми, які можна охарактеризувати як правові проблеми сучасності, тому вони також повинні входити в предмет розгляду правової глобалістики, їх вирішення носить прикладний характер для юридичного наукового знання.

Література:

1.                 Бержель Ж.-Л.  Общая теория права / Ж.-Л.  Бержель; [под. общ. ред. В.И. Даниленко] - М.: Издательский дом NOTA BENE.- 2000 — 576 с.

2.                 Virally M., La pensee juridique (Ed. L.G.D.J. 1960).

3.                 Войтович Р.В. Вплив глобалізації на систему державного управління (теоретико-методологічний аналіз): Монографія / Р. В. Войтович; За заг. ред. д-ра філос. наук, проф. В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2007. - 680 с.

4.                 Співак В. М. Політико-правовий та соціокультурний виміри глоба­лізації: Монографія /  В. М. Співак - К.: Логос, 2011. - 416 с.