к.філол.н. Чуйко Г.В., Нечипоренко М.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Особливості прояву агресивності підлітків

 

Напружена, нестійка соціальна, економічна, екологічна, політична об­ста­новка, що склалася в даний час у суспільстві, зумовлює зростання різ­них відхилень в особистісному розвитку і поведінці зростаючого поко­лі­н­ня. Серед них особливу тривогу викликають не тільки прогресуюча від­чу­же­ність, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їхній ци­нізм, жорстокість, агресивність. Агресія – одна з тем, вивчення якої ціка­вить не тільки спеціалістів різних галузей психології, а також соціологів, працівників правоохоронних органів, педагогів, філософів. Агресивна поведінка – одне з центральних питань розуміння людської природи.

У психологічній науці відсутнє єдине визначення поняття «агресія». Однак більшість авторів вважають, що агресія – це форма поведінки, яка спрямована на заподіювання фізичної або психологічної шкоди живій істоті, а агресивність – тенденція особистості до деструктивних дій, яка набувається в процесі розвитку її в суспільстві.

Дослідженням агресивної поведінки займалися відомі психологи: А.Адлер, А.Бандура, А.Басс, Дж.Доллард, Р.Берон, Л.Берковіц, К.Лоренц, З.Фрейд, Е.Фромм, П.В. Симонов, Л.М. Семенюк, І.А. Фурманов, О.Б. Бовть, ін., проте дана проблема не втрачає актуальності.

Згідно психологічного словника, «агресія (від лат. aggredi – нападати) – це індивідуальна чи колективна поведінка, дія, спрямована на нанесення фізичної чи психологічної шкоди, збитку чи на знищення іншої людини чи групи людей» [2, с.9]. Виходячи із цього, її можна розглядати як: будь-яку поведінку, що містить загрозу чи завдання шкоди; нанесення навмисних образ; спробу нанесення фізичних і психічних травм.

Науково обґрунтованими і цікавими для батьків, педагогів, пси­хологів є характеристики форм агресивних реакцій, виділених А. Бас­сом і А. Дар­ки: фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи; вер­ба­льна агресія – вираз негативних почуттів через форму і зміст сло­весних зве­р­тань до інших осіб; непряма агресія – використання проти ін­ших осіб плі­ток, жартів, прояв неспрямованих та неупорядкованих ви­бу­хів люті; не­га­­тивізм – опозиційна форма поведінки, спрямована проти ав­то­ритету та ке­рівництва, яка може наростати від пасивного опору до ак­ти­в­них дій про­ти вимог; роздратування – схильність до роздратування, готов­ність при най­меншому збуджені проявити різкість, грубість; підозрілість – схи­ль­ність до недовіри та обережного ставлення до людей, впевненість, що на­в­ко­лишні мають намір зробити шкоду; образа – незадоволеність кимсь або всім світом за дійсні або вигадані страждання; аутоагресія – почуття про­ви­ни, ставлення і дії до себе та навколишніх, які виникають з мож­ли­вого пе­реконання самого досліджуваного, що він є поганою людиною [1].

У цій роботі ми перевіряли гіпотезу про існування залежності між особистісними характеристиками та схильністю підлітка до проявів агресивності. Для досягнення мети дослідження використовувався комплекс методик: «Агресивна поведінка» (Є.П. Ільїн, П.А. Ковальов); опитувальник агресивності Л.Г. Почебут; діагностики рівня емпатичних здібностей В.В. Бойко; «Вербальна діагностика самооцінки особистості»; для діагностики рівня соціальної фрустрації Л.І. Вассермана (Модифікація В.В. Бойко) (РСФ); тест «Велика п'ятірка» (Р. МакКрае, П. Коста). Вибіркою послужив 9 клас (n = 17) Чернівецької ЗШ № 3.

Аналіз даних методики «Агресивна поведінка» (Є.П. Ільїн, П.А. Ко­ва­льов) показує: у вибірці переважають показники прямої фі­зи­ч­ної агресії, середня – 5,06 балів; другу позицію займають показники ве­р­бальної прямої та непрямої агресії – по 4,59 балів; на останній позиції се­ре­дній показник непрямої фізичної агресії – 4,41 балів; середній показник не­стриманості на середньому рівні прояву – 14,06 балів; порівняння про­я­вів агресивності за статтю показує, що різниця помітна лише за по­каз­ни­ком вербальної агресії – дівчата її проявляють частіше та більше, ніж хлопці.

За методикою Л.Г. Почебут «Опитувальник агресивності» виявлені та­кі показники: переважає прояв вербальної агресії, де середня вища за се­ре­д­ній показник – 4,65 балів; на другій позиції – показник самоагресії (3,94 ба­лів), наступний – показник фізичної агресії (3,82 балів); далі – емоційна (3,53 балів) агресія, на останній (3,06 балів) позиції – предметна агресія; за­га­льний середній показник агресивності, 19,12 балів, відповідає се­ре­д­ньо­му рівню прояву; переважають середні рівні як агресивності, так і адап­то­ва­ності (у 70,59 % опитаних), ще 17,65 % підлітків надмірно агресивні у по­ведінці, проте гірше адаптовані, решта – добре адаптовані й мало аг­ре­си­в­ні – 11,76 %; за шкалою вербальної агресії, переважає високий рівень прояву – в 47,06 % вибірки; за рештою шкал – середній.

За методикою В.В. Бойко виявлено: за загальним показником емпатії в групі майже порівну розподілилися три рівні: середній (29,41 %), нижче середнього (35,29 %) та дуже низький (35,29 %); тобто, емпатія у даній ви­бір­ці розвинута недостатньо; за середніми показниками шкал у структурі ем­патії, дещо переважає інші проникаюча здатність в емпатії (середня – 3,35 балів), хоча й інші шкали, зокрема, інтуїтивний канал в емпатії (3,29 ба­лів), установка в емпатії (3 бали), раціональний канал (2,94 балів) та іден­тифікація (2,82 балів), не набагато менше розвинуті; виключення тут ста­новить емоційний канал емпатії (2,18 балів), де середня менша за інші.

За методикою «Вербальна діагностика самооцінки особистості» у досліджуваній вибірці переважаючим рівнем самооцінки є низький – у 88,235 % учнів,  у решти підлітків – середній рівень самооцінки – у 11,76 %; середній показник – 64,94 балів – відповідає низькому рівню самооцінки.

У переважної більшості вибірки дуже низький рівень соціальної фрустрованості, у 76,47 % підлітків; низький рівень показника, як і високий, зафіксовано у одного учня – по 5,88 %; ще у 11,76 % досліджуваних нижче середнього рівень соціальної фрустрованості;

Результати опитувальника «Велика п’ятірка» показують: за середніми, найвищий показник фактора 5 (відкритість) – 56,47 балів, найнижчий – фактора 4 (емоційна стійкість) – 46,29 балів; за фактором 1 «екстраверсія» у групі переважає високий рівень показника, у 58,82 % учнів, ще у 35,29 % - середній; фактор доброзичливості у переважної більшості дев’яти­клас­ни­ків на високому рівні прояву – в 70,59 % учнів, у 11,76 % - середній, у ре­ш­ти, 3 учнів, - 17,65 % - низький, тобто проявляється інший полюс фактора – від­особленість; фактори добросовісності та відкритості у 76,47 % опитаних про­являються на високому, в решти – 23,53 % - на середньому рівні; за фак­тором емоційної стійкості у вибірці є учні з низьким його показником – 17,65 %; у 23,53 % опитаних – високий показник, у решти – 58,82 % – се­ре­д­ній; за фактором 5, відкритості, у більшої частини вибірки, 76,47 %, - ви­сокий, у решти, 23,53 %, - середній рівень прояву показника; у цій вибірці середні показники за усіма факторами у дівчат нижчі, ніж у хлопців.

Проведений нами кореляційний аналіз виявив статистично значиму кореляцію між такими показниками:

Ø    прямою вербальною агресією і фрустрованістю особистості (r = 0,36) та переживанням почуття провини (r = 0,42); та негативна кореляція зі співробітництвом (r = - 0,46) і артистичністю (r = - 0,36);

Ø    непрямою вербальною агресивністю й раціональним каналом емпа­тії (r = 0,35), ідентифікацією в емпатії (r = 0,59), емпатією (r = 0,40), само­оці­н­кою (r = 0,31), соціальною фрустрованістю (r = 0,52), фак­то­ра­ми при­хильності (r = - 0,35) та самоконтролю (r = - 0,36), напруженістю (r = 0,32);

Ø    непрямою фізичною агресивністю та фрустрацією (r = 0,31), факторами прихильності (r = - 0,44) та самоконтролю (r = - 0,41);

Ø    проявами прямої фізичної агресивності та емоційним каналом емпатії (r = - 0,43), фрустрацією (r = 0,37), фактором прихильності (r = - 0,35) та диспозиціями фактора «екстравертованість» домінуванням (r = 0,31) та товариськістю (r = - 0,34);

Ø    нестриманістю опитних і емоційним каналом емпатії (r = - 0,35), самооцінкою (r = 0,31), фрустрованістю (r = 0,47), факторами прихильності (r = - 0,45) та самоконтролю (r = - 0,35);

Ø    вербальною агресивністю (за Л.Г. Почебут) і фрустрова­ні­с­тю (r = 0,49), факторами прихильності (r = - 0,49) та самоконтролю (r = - 0,43);

Ø    фізичною агресивністю й емоційним каналом емпатії (r = - 0,51), ус­тановкою, що сприяє емпатії (r = - 0,42), емпатію (r = - 0,40), са­мо­оцін­кою (r = 0,34), фрустрацією (r = 0,38) та фактором прихильності (r = - 0,36);

Ø    предметною агресією та раціональним каналом в емпатії (r = 0,33);

Ø    емоційною агресією та фрустрацією (r = 0,62), факторами при­хи­льності (r = - 0,45) та самоконтролю (r = - 0,33) та самокритикою (r = 0,39);

Ø    самоагресією й раціональним каналом емпатії (r = 0,35), прони­ка­ю­чою здатністю емпатії (r = - 0,34), самооцінкою (r = 0,61), фру­стро­ва­ні­с­тю (r = 0,35), фактором «емоційна стійкість» (r = 0,36) і допитливістю (r = 0,38);

Ø    агресивністю досліджуваного в цілому та раціональним каналом в емпатії (r = 0,35), установкою в емпатії (r = - 0,32), проникаючою здатністю в емпатії (r = - 0,32), самооцінкою (r = 0,48), соціальною фрустрованістю (r = 0,62), факторами прихильності (r = - 0,46) та самоконтролю (r = - 0,34).

Отже, агресивні підлітки схильні до переживання фрустрації та про­ви­ни, не є емпатійними (за винятком раціонального каналу в емпатії, який до­по­магає приховати агресію), не прихильні до інших людей, не това­ри­сь­кі, не схильні до співробітництва, навпаки, до домінування, мають зави­ще­ну самооцінку, напружені, нездатні до самоконтролю в поведінці; опитані з проявами самоагресії фрустровані, надто самокритичні, емоційно врівно­ва­жені, допитливі, активно користуються раціональним каналом в емпатії; усе вищесказане підтверджує висунуту в роботі гіпотезу.

 

Література:

1.           Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 352 с.

2.           Психология. Словарь / [Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского]. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.