Физическая культура и спорт / Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения

Маніло Ю.В.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

Фізична підготовка арбітра з футболу

Анотація. Стаття присвячена визначенню шляхів оптимізації підготовки та перепідготовки футбольних арбітрів, вдосконаленню їх фізичної підготовленості для якісного проведення матчів та визначення важливості ролі футбольного арбітра.

Ключові слова: фізичний стан, фізична підготовленість, футбол, футбольні арбітри, футбольні матчі.

Аннотация. Манило Ю.В. Физическая подготовка арбитра по футболу. Статья посвящена определению путей оптимизации подготовки и переподготовки футбольных арбитров, усовершенствованию физической подготовленности для качественного проведения матчей и определения важности роли футбольного арбитра.

Ключевые слова: физическое состояние, физическая подготовленность, футбол, футбольные арбитры, футбольные матчи.

Abstract. Manilo Y.V Physical training football referee. The article is devoted to defining ways to optimize training and retraining of football referees, improve their physical training for high quality of the matches and identifying the importance of the role of a football referee.

Key words: physical condition, physical training, football, football referees, football matches.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день актуальним стоїть питання фізичної підготовки арбітрів з футболу у зв’язку з хорошою підготовкою гравців команд. Підготовка до успішного здійснення діяльності – це процес формування готовності особи до продуктивної участі в ній. У видах діяльності, що вимагає від людини повної віддачі сил і висоти професіоналізму, підготовка обов’язково організується і планомірно здійснюється попередньо і в самому процесі діяльності [1].

Популярність та масовість футболу в нашій країні ставлять високі вимоги до організації та проведення змагань, основні функції в яких виконують безпосередньо арбітри. Саме від арбітрів здебільшого залежить спортивна та видовищна сторона будь-якого матчу [2].

Сучасна система підготовки суддів в спорті загалом, і в футболі зокрема, є складним багатофакторним процесом, який включає мету, завдання, засоби, методи, організаційні форми, матеріально-технічні умови тощо [4]. Визначення чинників, що впливають на ефективність арбітражу в футболі, дозволить суттєво покращити існуючу систему підготовки арбітрів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках наукової теми зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. «Теоретико – методичні основи індивідуалізації у фізичному вихованні та спорті» (номер державної реєстрації 0112U002001). УДК 796.332

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що функціональний фізичний стан арбітрів з футболу на Україні є задовільним і вимагає детального вивчення для покращення швидкісно-силових показників.

Досліджувалися проблеми фізичної підготовленості футбольних арбітрів в працях В.Г. Ліпатова (2001); С.Г. Хусаїнова (2002); А.Д. Будогоського (2003); Є.А. Турбіна (2004); В.В. Соломонко, К.Л. Віхрова, В.С. Ашаніна (2005); М.І. Ступара (2006); В.Д. Петрова (2007), А.Б. Абдули (2009).

Проте, на практиці процес підготовки та перепідготовки арбітрів висвітлений не достатньо, відсутня методика відбору арбітрів, рекомендації в основному сформульовані у вигляді планів семінарів. Серед фахівців існують суперечливіші уявлення про структуру та чинники суддівської майстерності, систему фізичної підготовленості футбольних арбітрів. Тому дослідження, спрямовані на розв’язання визначеної проблеми, залишаються актуальними.

Мета дослідження – дати характеристику стану тренованості, фізичного навантаження арбітра з футболу під час проведення матчу.

Методи та організація дослідження. У дослідженнях використовувалися такі методи: теоретичний аналіз науково-методичної, спеціальної літератури, педагогічне спостереження, опитування.

Результати дослідження та їх обговорення. Сучасний темп гри у футбол пред'являє до арбітра великі вимоги: він повинен швидко переміщуватися по футбольному полю і бути витривалим. За даними наукових досліджень, під час матчу арбітр долає відстань 6-10 км, при цьому 2/3 з них різними способами бігу. Це вимагає хорошої фізичної підготовленості, яка може бути досягнута тільки регулярними тренуваннями [3].

Важливість фізичної підготовки футбольних арбітрів визначається сучасними вимогами до суддівства. Так як основним видом переміщення арбітра є біг, то у процесі фізичної підготовки арбітр повинен звернути увагу на оволодіння головними навичками бігу - він повинен вміти бігати правильно, без зайвої напруги [5].

Нетренований арбітр не зможе витримати напруги змагання та провести гру на високому спортивному рівні. Арбітр втомлюється під час гри, починає нервувати, помилятися у визначенні порушень, пропускати їх, чого б він не зробив за достатньої фізичної підготовленості [1].

Стан підвищеної працездатності називається тренованістю. Фізичні вправи – найважливіший засіб підвищення працездатності арбітра.

Спеціальні вправи – це вправи, які містять елементи рухів або повністю повторюють рухи, які арбітр виконує під час матчу, і при яких окремі м’язи або м’язові групи функціонують таким же або схожим чином. За допомогою спеціальних вправ виховують фізичні якості – силу, витривалість, швидкість, спритність та ін.

Загально-розвиваючі вправи запозичені з різних видів спорту і схожі з рухами, які виконує арбітр під час матчу. Вони сприяють освоєнню та вдосконаленню різноманітних рухових навичок, покращують координаційні здібності. Включення загально-розвиваючих циклічних вправ і спортивних ігор у підготовку арбітра сприяє вихованню загальної витривалості, розвитку м’язів, які не беруть участь або мало беруть участь у процесі проведення гри, а також збереженню високої фізичної та психологічної працездатності [6].

Спеціальну фізичну підготовку можна віднести до швидкісно-силової підготовки, розвитку якостей спеціальної швидкості та спеціальної витривалості, які найбільш необхідні арбітру під час проведення матчу.

Завдяки витривалості забезпечується ефективність роботи протягом необхідного часу навантаження і висока якість виконання рухів до кінця матчу, а також прискорюється процес відновлення після стомлюючого навантаження. Показники витривалості підвищуються за рахунок раціональності рухів (ощадливої витрати енергії), раціонального функціонування серцево-судинної та дихальної системи, обміну речовин, а з іншого боку – за рахунок розвитку здатності до оптимального керування моторикою [2].

При переміщенні арбітра по футбольному полю під час матчу функціонує більше 67 % всіх м’язів, тому стомлення носить глобальний характер.

Основними дистанціями, які пробігають арбітри з максимальною швидкістю, є 10, 20 і 40 м. Тому дуже важлива здатність підтримувати високу швидкість протягом усього матчу, на фоні втоми.

Швидкісну витривалість можна визначити як здатність арбітра виконувати вправи, які тривають від 10 секунд до 3-5 хвилин. Швидкісна витривалість арбітра залежить від:

· технічної підготовленості (вміння правильно та ефективно використовувати техніку бігу);

· запасу швидкості (вміння розвивати на коротких відрізках швидкість дещо більш високу, ніж середня швидкість під час ривка в період матчу);

· вміння шляхом максимальної концентрації вольових зусиль протидіяти наступаючому стомленню, «відсувати» його.

На практиці розрізняють загальну і спеціальну витривалість.

Загальна витривалість – це здатність довгостроково проявляти м’язові зусилля порівняно невисокої інтенсивності. Вважається, що загальна витривалість є основою для виховання всіх інших проявів витривалості.

Спеціальна витривалість – це здатність прояву м’язових зусиль у відповідності зі специфікою вправи. В арбітражі це виражається у здатності в різному темпі, залежно від ситуації гри, переміщатися по футбольному полю протягом 90 хвилин.

Для оцінки рівня фізичної підготовленості та професійної придатності футбольних арбітрів використовується фітнес-тест ФІФА, розроблений комітетом арбітрів ФІФА разом зі Спортивно-медичним комітетом і затверджений у жовтні 2005 року, до складу якого входить два тести.

В якості першого контрольного нормативу для визначення рівня швидкісних якостей виконувався спринтерський біг 6х40 м. Рівень швидкісної витривалості визначається після 8-ми хвилинної перерви тестом «біг із зростанням інтенсивності», який оцінювався кількістю відрізків по 150 м, які долали арбітри за 30 с. з переходом на ходьбу за свистком інструктора. Арбітр має пройти 50 м, на що йому відводиться 35 с. Мінімальна кількість відрізків бігу, що встановлена нормативом для арбітрів та асистентів арбітрів – 20 разів.

Якщо арбітр займається фізичною підготовкою самостійно, то його заняття, так само як у спортивній секції, повинні будуватися за періодами (підготовчий, змагальний і перехідний).

Висновки.

1. Вся тренувальна робота по різнобічній підготовці арбітра проводиться на фоні розвитку загальної та спеціальної витривалості, так як під час проведення матчу в арбітра функціонує 67 % м’язів.

2. В підготовчому періоді необхідно приділяти увагу різнобічній фізичній підготовці, розвитку швидкості, сили, гнучкості та техніці бігу.

3. Фізичний стан футбольних арбітрів у процесі контролю за їхньою підготовкою розглядається як один з критеріїв визначення рівня їхнього здоров’я, що дозволяє індивідуалізувати процес підготовки та перепідготовки. Для характеристики фізичного стану нами застосовувалися показники фізичного розвитку і визначення ступеня його гармонійності.

4. Фізичний розвиток будь якої людини є генетично запрограмованим, однак ступінь його реалізації залежить від конкретної взаємодії організму з оточуючими факторами.

5. Результати проведених досліджень показали, що успішність суддівства, в більшій мірі, залежить від рухової активності арбітрів, що пред’являє адекватні вимоги до їх фізичної підготовленості та вмілому використанню різних видів рухової діяльності на практиці під час проведення матчів різного рівня.

Регулярний контроль фізичного стану та рівня підготовленості дозволить розробити систему педагогічних прийомів, спрямованих на удосконалення підготовки та перепідготовки арбітрів різної кваліфікації.

Перспективою подальших досліджень може бути розробка тренувальних програм підготовки арбітрів та визначення моделі підготовленості футбольних арбітрів.

Література

1. Вихров К. Л. Компаньон футбольного арбитра / К.Л Вихров. – К.: Федерация футбола Украины, Комби ЛТД, 2006. – 352 с.

2. Зуев В.Н. Спортивный арбитр: учебное пособие / В.Н. Зуєв – М.: Советский спорт, 2004. – 394 с.

3. Петров В.Д. Физическая подготовка футбольных арбитров /В.Д. Петров, А.Б. Абдула. – Харьков, 2007. - 96 с.

4. Спирин А. Н. Судейство: взгляд на проблему. – М., Общероссийская ассоциация Центр–«Футбольный арбитр» / А. Н. Спирин, А. П. Будогосский. – М. – 2003. – 273 с.

5. Турбин Е.А. Формирование специальных навыков футбольних арбитров начальной підготовки: автореф.. на соискание научной степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Е.А. Турбин. – Малаховка. – 2009. – 24 с.

6. Шаленко В.В. Підготовка арбітрів у футболі: Методичні рекомендації для студентів спеціалізації «Футбол» / В.В. Шаленко, В.І. Перевозник. - Харків: ХДАФК. - 2001. - 92 с.