Варварук Л.Ю., Бахмат Ю.О., Тарасюк Я.В.,
Золоташко Л.О.,
Шевчук О.А.
Вінницький державний педагогічний
університет імені Михайла Коцюбинського
Криклива С.Д.
Вінницький національний медичний
університет ім. М.І. Пирогова
У зв’язку
з поглибленням антропогенного тиску на природні угруповання зменшується площа
останніх, тому і проблема збереження фіторесурсів, а особливо рідкісних та
зникаючих видів рослин, постає надзвичайно гостро. В зв’язку з цим виділяють
природоохоронні території світового, регіонального та місцевого значення. Згідно
цього прийнято рад нормативних документів, що визначають природоохоронні
об’єкти, території та передбачають заходи по збереженню певних категорій
рослин. Зокрема, згідно «Червоної книги України» на території Вінницької
області зростає 103 види вищих судинних рослин, що потребують охорони [2, 4],
14 з них підлягають особливій охороні за Бернською Конвенцією (1979) та 5
належать до Європейського Червоного списку рідкісних видів, які зникають у
Всесвітньому масштабі (1991)
[2].
З метою збереження червонокнижних та рідкісних видів рослин Вінниччини було
здійснено обстеження території та дослідження видового складу рослинності
ландшафтного парку місцевого значення «Немирівське Побужжя» поблизу села
Гвоздів Немирівського району на підтвердження наявності рідкісних та зникаючих
видів рослин, оцінка стану їх популяції.
Під час обстеження лучного фітоценозу поблизу
села Гвоздів було виявлено наступні види рослин: Fragaria viridis Duch., Potentilla
erecta (L.) Henpe, P. anserina L. та P. argentea L., Geum rivale
L., Agrimonia eupatoria L. з родини Rosaceae; Galinsoga parviflora Cav., Achillea
millefolium L., Taraxacum officinale
Wigg., Artemisia absinthium L., Echinops sphaerocephalus L., Аrctium
tomentоsum L., Lactuca serriola L. з
родини Asteraceae; Ranunculus acris L., Pulsatilla pratensis s.l. incl. P. bohemica з
родини Ranunculaceae; Urtica dioica L. з родини Urticaceae; Plantago media L. та Pl.
lanceolata L. з родини Plantaginaceae;
Euphorbia cyparissias L. з родини Euphorbiaceae; Lysimachia nummularia L. з родини Primolaceae; Rumex
hydrolapathum Huds., Polygonum persicaria L. та P.
hydropiper L. з родини Polygonaceae;
Cerastium arvense L., Stellaria media (L.) Vill., Spergula
arvensis L. з родини Caryophyllaceae;
Malva neglecta L. з
родини Malvaceae; Verbascum phlomoides L., Linaria vulgaris Mill. з родини Scrophulariaceae; Asperula odorata L. з родини Rubiaceae;
Sisymbrium officinale (L.) Scop., Barbarea
vulgaris R. Br., Lepidium ruderale
L., Thlaspi arvense L., Capsella bursa-pastoris L. з родини Brassicaceae; Trifolium repens L., Tr. pratense L., Tr. aureum L., Coronilla
varia L., Medicago falcata L., Astragalus onobrychis L., Chamaecytisus blockianus L. з родини Fabaceae; Eryngium campestre L. з родини Apiaceae;
Carex praecox Schreb., С.
acuta L., C. riperic Curt. з
родини Cyperáceae; Juncus inflexus L. з
родини Juncaceae; Festuca pratensis Huds., Lolium рerenne L., Poa trivialis L., Dactylis
glomerata L., Deschampsia caespitosa
(L.) P. Beauv., Agrostis tenuis Sibth., Phléum
praténse L., Elymus repens
(L.) Gould, Bromopsis inermis (Leys).
Holub з родини Poaceae. На
обстеженій території переважають види родин Fabaceae та Poaceae.
Серед виявлених видів рослин до рідкісних
та зникаючих належить Chamaecytisus
blockianus L. з родини Fabaceae
та Pulsatilla pratensis s.l. incl. P. bohemica з родини Ranunculaceae.
Chamaecytisus blockianus L. – ендемічний подільський вид. Ксерофіт,
кальцефіл, нанофанерофіт. Кущ 20-40 см заввишки. Пагони висхідні, опушені.
Листки трійчасті, листочки оберненояйцеподібні або
видовжено-оберненояйцеподібні, опушені. Квітки блідо-жовті, по (2)5-10,
утворюють китицеподібне, згодом головчасте, суцвіття. Плід – біб, видовжений,
густо волохато-волосистий. Цвіте у
травні-серпні. Плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням та
вегетативно [1].
Виявлена на лучно-степових схилах популяція
рослин хоча і малочисельна, проте стабільна, представлена окремими осередками.
Кількість рослин в окремих осередках сягає сотні, серед них генеративних особин
від 3 до 12. Одна генеративна особина може утворювати до 4 підземних пагонів із
1-2 генеративними бруньками, формує негусті куртини. Реальна насінна
продуктивність низька. В даній місцевості розмножується переважно вегетативно.
Chamaecytisus blockianus L за Бернською Конвенцією (1979) належить до категорії
рідкісності R – рідкісні види,
популяції яких невеликі, у даний час не віднесені до категорії «зникаючих» та
«вразливих» хоча їм і загрожує небезпека,
підлягає особливій охороні [2]. Вид рослин охороняється у
заказниках «Грабарківському» та «Самчинецькому» на території Вінницької
області. Чисельність зменшується через лісонасадження, витоптування худобою,
випалювання сухостою, видобування вапняку [3, 4].
Pulsatilla pratensis s.l. incl. P. bohemica з родини Ranunculaceae) –
гемікриптофіт. Багаторічна трав'яна рослина
10-40 см заввишки з товстим, кореневищем і прямостоячим, одноквітковим,
густо-м'яковолосистим, напіврозетковим стеблом. Листки тричі пірчасторозсічені,
опушені, прикореневі довгочерешкові, з'являються до цвітіння або під час
цвітіння; верхні три листки зростаються основами в
дзвоникоподібну обгортку (покривало) з лінійними, м'яко-волосистими частками.
Квітка поникла, вузька дзвоникоподібна, 2-4 см в діаметрі, з 6 яйцеподібних або
широко-яйцеподібних, темно-фіолетових, зовні пухнастих листочків оцвітини.
Цвіте у квітні-травні; плодоносить у червні. Плодики волосисті. Розмножується
насінням [1].
Pulsatilla pratensis s.l. incl. P. bohemica
належить до категорії охорони ІV, тобто невизначені: види, про які відомо, що
вони відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак
достовірна інформація, яка б дозволила визначити, до котрої саме із зазначених
категорій їх можна віднести, відсутня [2].
Виявлено на лучних схилах поблизу с. Гвоздів 4 популяції рослин,
кожна з яких нараховує від 16 до 30 квітконосних пагонів.
На Вінниччиі охороняється у заказниках загальнодержавного
значення Коростовецькому (Гайсинський район), Самчинецькому Урочищі (Немирівський
район), Грабарківському (Могилів-Подільський район) [3, 4].
Антропогенна
діяльність інтенсивніше впливає на склад природних екосистем, тому виявлення
рідкісних видів рослин та визначення стабільності їх популяцій на регіональному
рівні є одним із важливих етапів вирішення питань збереження червонокнижних
рослин.
Література:
1.
Доброчаева Е.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. Определитель высших растений
Украины. – К., 1987.
2.
Загальний перелік рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин
Вінницької області, які потребують охорони. Рішення 34 сесії обласної Ради 5
скликання від 25жовтня 2010 року №1139.
3.
Любчак О.О.. Державне
управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області. / Під заг. ред.
О.Г. Яворської. – Вінниця, 2005. – 52 с.
4.
Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу./ Упорядники О.Ю.
Шапаренко, С.О. Шапаренко – 2-ге видання із змінами. – Х.: Торсінг плюс, 2008. –
384с.