Іванова О.А., Ладанюк М.В.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна

Вплив стимуляторів росту на анатомо-морфологічні показники листків кукурудзи сорту Суперсолодка

Кукурудза – важлива сільськогосподарська культура, яку використовують як універсальну культуру – на корм худобі, для продовольчих і технічних потреб – виробництва круп і борошна.

Проблеми підвищення продуктивності рослин кукурудзи вирішуються не лише селекційно-генетичними методами, внесенням добрив та пестицидів, а й застосуванням регуляторів росту рослин, які все більше стають невід’ємними елементами інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур [6].

Як встановлено дослідженнями, застосування регуляторів росту надає можливість спрямовано регулювати найважливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізувати потенційні можливості сорту, закладені в геномі природою та селекцією [3]. В сільському господарстві широкого поширення набули регулятори росту Епін та Емістим С [1].

Епін – регулятор росту рослин, стимулятор імунної системи. Діюча речовина епібрасинолід. Препарат регулює захисні функції клітин рослини, знижує стрес пересадки, підвищує стійкість до захворювань, посухи, холоду та інших несприятливих чинників. Обробка насіння Епіном підвищує їх схожість, підсилює захисні властивості рослини.

Eмістим C – високоефективний український біостимулятор росту рослин широкого спектру дії – продукт біотехнологічного вирощування грибів – епіфітів кореневої системи лікарських рослин. Збільшує енергію проростання і польову схожість насіння, стійкість рослин до хвороб (бурої іржі, кореневої гнилі та інших), стресових факторів (високих і низьких температур, посухи, фітотоксичної дії пестицидів), підвищує врожай і поліпшує якість продукції [7].

Метою наших досліджень було вивчення особливостей впливу біопрепаратів Епіну та Емістиму С на ріст і формування листкової пластинки рослин кукурудзи сорту Суперсолодка в умовах вегетаційного досліду.

Насіння кукурудзи обробляли розчином Епіну та Емістиму С у концентрації 0,5 мл/л. Проростки висаджували у вигляді водної культури на поживну суміш Кнопа. Раз в 7-10 днів визначали висоту рослин та обраховували кількість листків. В момент чіткого рістрегулюючого ефекту визначали мезоморфні показники листка.

Нами встановлено, що препарати рістрегулюючої дії призводили до збільшення висоти стебла. Через 10 днів після обробки насіння висота надземної частини у варіанті з використанням Емістиму С була більшою від контролю у 1,4 рази, а у варіанті з Епіном – у 1,5. Така ж тенденція впливу спостерігалася протягом всього періоду дослідження.

Обробка насіння кукурудзи рістрегулюючими препаратами впливала не лише на висоту, а й на формування листків та ступінь їх розвитку. За дії стимуляторів росту відбувається збільшення кількості листків на рослині. Через місяць після обробки кількість листків кукурудзи у варіанті з використанням Емістиму С була більшою від контролю у 1,2 рази, а у варіанті з регулятором росту Епіном – у 1,1 рази.

Дослідження маси сирої та сухої речовини рослин кукурудзи за дії Епіну та Емістиму С свідчать про збільшення цих показників. Відмічалося збільшення маси сухої речовини надземної частини за дії препаратів: зокрема, у 1,3 рази по відношенню до контролю у варіанті з використанням Епіну та у 1,4 рази за дії Емістиму С. Аналогічне збільшення маси було і при дослідженні маси сухої речовини кореневої системи.

Відомо що ріст рослин пов'язаний із функціонування фотосинтетичного апарату. Дослідження продихового апарату [4, 5] рослин кукурудзи сорту Суперсолодка свідчать, що за дії Епіну відмічалося збільшення кількості продихів на 36%, за дії Емістиму С – на 72%. При цьому у варіанті з використанням Епіну збільшувалася і площа продихів. У варіанті з використанням Емістиму С цей показник достовірно не відрізнявся від контролю. Збільшення кількості продихів є позитивною ознакою, оскільки посилює процеси транспірації та газообміну.

Наші дослідження показали, що препарати впливали на формування клітин епідермісу рослин кукурудзи сорту Суперсолодка, відмічалося їх збільшення у варіанті з використанням Епіну. За дії Емістиму С їх кількість достовірно не відрізнялася від контролю.

Аналогічні результати із досліджень впливу стимуляторів росту на продиховий апарат різних рослини відмічали й інші автори [1, 2].

Наші показники корелюють із даними по визначенню інтенсивності транспірації. Так, відмічалося збільшення даного показника у варіанті з використанням Емістиму С на 41%, що відповідало збільшенню кількості продихів у цьому варіанті.

Дослідження мезоморфних показників листків кукурудзи свідчить про достовірне збільшення об’єму стовпчастих клітин у варіанті з використанням Епіну. За дії Емістиму С об’єм стовпчастих клітин був меншим від контролю. Збільшення об’єму стовпчастих клітин є позитивною ознакою, оскільки свідчить про покращення фотосинтетичних процесів. Що ж стосується розмірів губчастих клітин, то їх розміри були більшими від контрольних також за дії Епіну. Це може свідчити про посилення процесів газообміну у рослин кукурудзи за дії даного препарату. При використанні регулятора росту Емістиму С розміри губчастих клітин достовірно не відрізнялися від контролю.

Одним із показників збільшення фотосинтетичних процесів є показники вмісту хлорофілу в листках. Результати наших досліджень свідчать про збільшення вмісту хлорофілу у дослідних варіантах. Так при застосуванні Емістиму С цей показник був більшим від контролю у 2 рази. У варіанті з використанням Епіну вміст хлорофілу був більшим у 1,5 рази.

Отже, обробка насіння кукурудзи сорту Суперсолодка регуляторами росту Епіном (0,5 мл/л) та Емістимом С (0,5 мл/л) впливала на процеси росту і розвитку рослин: формування листкового апарату, процеси транспірації, вміст хлорофілу та накопичення маси рослини.

Література

1. Грицаенко З. М Біологічно активні речовини в рослинництві / З. М. Грицаєнко, С. П. Пономаренко, В. П. Карпенко, І. Б. Леонтюк За ред. З. М. Грицаєнко. – «Нічлава», 2008. – 352 с.

2. Грицаєнко З. М. Біологічні процеси і продуктивність гречки при застосуванні рістрегулюючих речовин / З. М. Грицаєнко, М. П. Ребриков // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. – 2011. – Вип. 75. Ч. 1. – С. 66–71

3. Калитка В. В. Вплив регулятора росту на продуктивність і якість зерна озимої пшениці за умов недостатнього зволоження Південного Степу України / В. В. Калитка, З. В. Золотухіна // Наук. вісн. БНАУ – Агроекологія №6 (86) – 2011р.

4. Курьята В. Г. Действие ретардантов на мезоструктуру листьев малины / В. Г. Курьята // Физиология и биохимия культурных растений. – 1998. – № 2. – С. 144-149

5. Макроносов А. Т. Методика количественной оценки структури и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов /А. Т. Макроносов, Н. А. Борзенкова // Тр. По прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. – №3. – С. 119-131

6. Мельник І. П. Рекомендації по застосуванню біостимуляторів нового покоління в технологіях вирощування сільськогосподарських культур / І. П. Мельник. – Івано-Франківськ ПП «НВ Місто», 2011. – 14 с.

7. Перелік регуляторів росту рослин виробництва ДП МНТЦ «Агробіотех», Емістим С. ТУ У 88.264.021-95 // Посібник українського хлібороба, 2009. – С. 103-104.