Гуцалюк Я.А., Цимбал Т.В., Гуцалюк М.Ю., Окрукова Т.О.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Бочарова В.Б., Совик Л.А., Віннік Ю.В.

Вінницький національний аграрний університет

ПОШИРЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИНИ ROSA CANINA L. У ЛІСОВОМУ ФЛОРОЦЕНОТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ ВІННИЧЧИНИ

Розробка шляхів раціонального використання і збагачення запасів сировини дикорослих лікарських рослин неможлива без глибокого аналізу еколого-ценотичної приуроченості і особливостей поширення окремих видів у певному регіоні, виявлення, визначення і оцінки запасів, вивчення їх динаміки, а також можливостей цілеспрямованого збагачення. Тому питання вивчення запасів лікарської рослинної сировини та її раціональної заготівлі на сьогоднішній день є досить актуальним.

Лісовий флороценотичний комплекс Вінниччини представлений в основному двома-трьома і більше лісоутворюючими породами, з ярусним почленуванням деревостану, а також чагарниково і чагарниково-трав'яного покриву на окремі яруси та підяруси. До нього входять офіційні види лікарських рослин: Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Quercus robur L., Rhamnus cathartica L., R. canina L., Betula pendula Roth.

У межах досліджуваного регіону із роду Rosa L. зустрічається R. сanina, R. cinnamomea L., R. Villosa L.. Найбільш поширеним видом R. сanina. Поширення інших видів даного роду обмежене, і ми не досліджуємо їх у даній роботі. Рід шипшина розділяється на дві секції: Сinnamomeaе та Сaninaе.

Rosa canina – колючий кущик висотою до 2,5 м із родини Rosaceae. В офіційній і народній медицині плоди шипшини широко використовуються при лікуванні захворювань, які викликані недостатньою кількістю аскорбінової кислоти, при кровавому проносі і маточних кровотечах, а також у якості жовчогінного засобу. Плоди шипшини використовують для профілактики й лікування гіпо- і авітомінозів С і Р, при атеросклерозі, нефритах, гострих і хронічних захворюваннях печінки, кишечника, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, кровотечах (легеневих, маткових), травматичному шоку. Плоди входять до складу вітамінних зборів.

Фітоценокомплекс Rosa canina, у зв'язку з широкою еколого-ценотичною амплітудою виду, охоплює майже всі типи рослинних угруповань Вінниччини. Найбільше зустрічається на схилах балок, по ярах, серед кущистих заростей, у штучних фітоценозах лісопосадок, уздовж доріг.

Початок стадії онтогенезу Rosa canina, спостерігати безпосередньо невдалося. Для ресурсно-демографічного аналізу всі екземпляри були поділені на 7 вікових груп за класифікацією Т. А. Работнова: вегетативні молоді (v1), середні (v2), дорослі (v3); генеративні молоді (g1), середньовікові (g2), старі (g3); сенільні (s).

Ценопопуляції шипшини, які знаходяться на лісових галявинах, відносяться до нормальних неповночленних старіючих. В бімодальному віковому спектрі максимуми припадають на вікові групи v2 і g2. В кущистих угрупованнях ценопупуляції шипшини також являються нормальними неповночленними старіючими. В бімодальному віковому спектрі максимуми припадають на g1-2-вікові групи. Чисельність вегетативних і генеративних екземплярів урівноважена. Найбільша чисельність особин Rosa canina зустрічається серед дерево-кущистих рослинних угруповань та угруповань розріджених посадок лісових порід, а найменша – серед петрофільно-різнотравних рослинних угруповань.

Ценопопуляції кущистих угруповань мають нормальну структуру із загальною кількістю від 15 до 30 особин/100 м², їх бімодальний віковий спектр включає у рівній пропорції віргінільні і генеративні особини. В ефемероїдних угрупованнях з рідкими екземплярами дерев і кущів популяції Rosa canina представлені молодими генеративними особинами у кількості 6-8 особин при загальній чисельності 14-16 особин/100м².

Середні генеративні особини у місця фітоценотичного оптимуму досягають максимальних розмірів, відрізняються стійкістю до хвороб і мають продуктивність від 1 до 3 кг з куща. Продуктивність старих генеративних екземплярів, не дивлячись на їх великі розміри, знижується до 720-840 г. Щільність запасів сировини плодів при близьких значеннях проективного покриття рослин коливається від 750 до 250 кг/га. Щільність фітомаси свіжих плодів від 750 до 1200 кг/га характерна для популяцій дерево-кущистих угрупованнях на обмежених площах (Таблиця).

Найбільш широке поширення мають популяції з запасом сировини плодів від 225 до 550 кг/га, які зустрічаються в основному серед розріджених посадок лісових порід та на лісових галявинах. Найменше сировини дають особини петрофільно-різнотравних угруповань.

Таблиця

Поширення і щільність сировини шипшини собачої (Rosa canina L.) у рослинних угрупованнях

Рослинні угруповання	Чисельність особин, екз./100 м^2		Щільність запасу повітряно-сухої сировини, кг/га
	^всього	^тих, що плодоносять
Дерево-кущисті	30	15	750–1200
Розріджених посадок лісових порід	18–20	10	270–550
Ефемероїді угруповання з рідкими екземплярами дерев і кущів	14-16	6-8	225-450
Петрофільно-різнотравні	5–6	2–3	100–180

Отже, найбільша чисельність особин лікарської рослини Rosa canina у лісовому флороценотичному комплексі Вінниччини зустрічається серед дерево-кущистих рослинних угруповань та угруповань розріджених посадок лісових порід, а найменша – серед петрофільно-різнотравних рослинних угруповань.