К.І. Бородіна, Р.А. Білаш

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

ДІЯ ІНСЕКТИЦИДІВ НА КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА (LEPTINOTARSA DECEMLINEATA SAY) В УМОВАХ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Комахи є невід’ємною частиною всіх природних та штучних угрупувань і відіграють у них значну роль, підтримуючи певний колообіг речовин, але окремі види комах – фітофагів завдають відчутної шкоди культурним рослинам і тому сприймаються людиною як шкідники.

Підвищення врожайності та зменшення втрат продукції рослинництва – основні завдання сільськогосподарського виробництва нашої країни.

У зв’язку з цим сьогодні більшу увагу слід приділяти розширенню та  застосуванню мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.

У дослідженні комах – шкідників спостерігається два підходи: прагматичний та екологічний.

Прибічники прагматичного підходу вивчають шляхи повного знищення шкідників різними методами. Прибічники екологічного намагаються розробити комплекс заходів з метою обмеження чисельності шкідників, але збереження їх як компоненту біосфери, тому необхідно досліджувати фізіологічні та екологічні особливості комах – шкідників окремої місцевості, вплив на них комплексу екологічних факторів. На жаль, за останні 15-20 років на території України кількість подібних досліджень кардинального зменшилася, що призвело до кількох суттєвих негативних наслідків.

По-перше, це застосування неадекватних, хімічно шкідливих засобів боротьби з шкідниками. По-друге, виникнення швидкої адаптації комах-шкідників до отрутохімікатів і повне знищення комах-нейтралів, запилювачів, хижаків та інших. По - третє, збільшення чисельності комах-шкідників.

Колорадський жук серед шкідників сільськогосподарських культур виділяється значним поширенням, шкідливістю, пристосуванням до змін умов існування, відсутністю природних ворогів.

Потенціального колорадський жук найбільш шкідливий в районах, достатньо забезпечених темпом, дає до двох-трьох поколінь на рік. На Україні найбільш шкідливим він є в зоні Полісся та Лісостепу, де тепло, а під картоплею та іншими пасльоновими культурами зайняті значні площі.

Шкідливість колорадського жука може бути оцінена з екологічної та з біологічної точки зору. Термін “ екологічна шкідливість ” означає ступінь збитків, які заподіяні картоплі або іншій культурі, що вирощуються. Вони можуть бути оцінені у ціновому вираженні. Екологічна шкідливість знаходиться у прямій залежності від величини урожаю й від ринкової вартості сільськогосподарської продукції.

Термін “ біологічна шкідливість ” визначає результат взаємодії окремих особин або популяцій комах і рослин. У точному значенні слова біологічна шкідливість може бути оцінена лише ступенем впливу колорадського жука на репродуктивну здатність ушкодженої рослини. Ступінь біологічної шкідливості залежить від характеру впливу комах на рослину й від стійкості рослини до комахи – шкідника [1, с.4].

Шкідливість колорадського жука надзвичайно велика, зумовлюється високою плодючістю самок і ненажерливістю личинок. На плодючість жуків впливає кількість і якість спожитого корму. Личинки і жуки об’їдають листки, черешки і навіть стебла картоплі. Якщо немає листя , живляться ягодами і бульбами. При середній чисельності на полі 20-40 личинок на один кущ картоплі листки рослини об’їдаються повністю, це призводить до зниження урожаю в 10 разів [2,с 38].

Високі та стійкі врожаї сільськогосподарських культур неможливо отримати без систематичного використання отрутохімікатів для боротьби із шкідниками рослин. Застосування пестицидів дає подвійний ефект: знищує шкідників культурних рослин  і тим самим стимулює засвоєння мінеральних добрив.

На Україні методику випробування і застосування інсектицидів у боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських культур вивчали С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко [4]. Методам боротьби з колорадським жуком присвячені праці В.І. Саніна [5], Л.А. Ільчук, Д.В. Ільчук [2]. Дія і після дії інсектицидів і їх сумішей з потейтином  на колорадського жука описані Н.М. Кошевською [3].

Мета нашого дослідження – вивчити ефективність дії різних сучасних інсектицидів для захисту картоплі від колорадського жука.

Методика проведення дослідження

Схема досліду

Контроль без обробки.

Картопля оброблена інсектицидом “ Антижук ” (у фазі вегетації).

Картопля оброблена інсектицидом “ Конфідор Максі ” (у фазі вегетації).

Картопля оброблена інсектицидом “ Еней ” (у фазі вегетації).

Картопля оброблена інсектицидом “ Ратибор ”  (у фазі вегетації).

Картопля оброблена інсектицидом “ Каліпсо ” (у фазі вегетації).

Повторність досліду 6-ти кратна.                        

Технологія вирощування картоплі – загальноприйнята (70х50 см) для Лісостепової зони Сумської області.

Густота посадки бульб 50 кущів на 14 м2

Робота виконана у відповідності з комплексною темою дослідження кафедри теорії і методики викладання природничих дисциплін Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка “Вивчення біологічного різноманіття Сумської області ”.

Результат дослідження

Застосування інсектицидів здійснювалося згідно інструкції.

Ефективність дії різних сучасних препаратів для захисту картоплі від колорадського жука наведені в таблицях 1, 2 і рисунку.

Таблиця 1

Залежність кількості колорадського жука від дії на них інсектицидів

Варіант обробки

Повтор-ність

Кількість колорадських жуків перед обробкою, шт

Кількість колорадських жуків через 6 год. після обробки, шт

Кількість колорадських жуків через 1 добу після обробки, шт

Контроль

(без обробки)

1

404

400

398

2

392

392

395

3

368

369

379

4

369

370

375

5

388

380

380

6

386

382

389

Антижук

1

380

90

0

2

375

88

0

3

400

91

0

4

362

85

0

5

365

85

0

6

384

80

0

Конфідор Максі

1

390

140

50

2

399

142

50

3

380

130

48

4

390

135

50

5

370

121

45

6

387

124

45

Еней

1

370

80

0

2

360

75

0

3

355

75

0

4

381

81

0

5

378

75

0

6

369

71

0

Ратибор

1

390

60

0

2

380

50

0

3

385

45

0

4

399

61

0

5

408

64

0

6

375

40

0

Каліпсо

1

350

100

0

2

375

108

2

3

355

100

1

4

350

99

4

5

370

100

0

6

375

86

1

 

Таблиця 2

Ефективність обробки різними препаратами з метою захисту рослин картоплі від колорадського жука, за середніми даними

Варіант обробки

Кількість колорадських жуків перед обробкою, шт

Кількість колорадських жуків через 6 год. після обробки, шт

Кількість колорадських жуків через 1 добу після обробки, шт

 ± S

V, %

 ± S

V, %

 ± S

V, %

Контроль

(без обробки)

384,5 ± 5,67

3,6

382,2 ± 4,97

3,2

386,0 ± 3,83

2,4

Антижук

377,7 ± 5,65

3,7

86,5 ± 1,65 *

4,7

0

–

Конфідор Максі

386,0 ± 4,06

2,6

132,0 ± 3,47 *

6,4

48,0 ± 1,00

5,1

Еней

368,8 ± 4,09

2,7

76,2 ± 1,52 *

4,9

0

–

Ратибор

389,5 ± 5,01

3,2

53,3 ± 3,98 *

18,3

0

–

Каліпсо

362,5 ± 4,96

3,4

98,8 ± 2,90 *

7,2

2,0 ± 0,71

7,7

Примітка. * – різниця суттєва за t-критерієм Стьюдента на рівні значимості 0,001.

 

Рис. Вплив дії інсектицидів на життєдіяльність колорадського жука

Аналіз експериментальних даних свідчить про те, що перед обробкою суттєва різниця між варіантами досліду була відсутня. Таким чином, необхідну умову для проведення досліджень і об’єктивної оцінки експериментальних даних дотримано.

         Через 6 год. при обробці препаратом “ Антижук ” кількість колорадських жуків  зменшилась з 377,7 особин до 86,5 шт, при обробці препаратом “Конфідор Максі ” – з 386,0 до 132,0, препаратом  “ Еней ” – з 368,8 до 132,0, препаратом “ Ратибор ” – з 389,5 до 53,3 і препаратом “ Каліпсо ” – з 362,5 до 98,8 шт (тал. 1,2). Неповна загибель шкідників спостерігалась у варіантах з обробкою “ Конфідор Максі ” і “ Каліпсо ” (відповідно 48,0 і 2,0 шт). За швидкістю і інтенсивністю дії виділився препарат “ Ратибор ”, який серед досліджуваних рекомендуємо до практичного використання.

         Тривалість дії інсектицидів подано у таблиці 3.

                                                                                                          Таблиця 3              

Тривалість дії різних сучасних препаратів

Назва препарату

Початок дії, хв.

Тривалість дії, діб

Антижук

30

25

Конфідор Максі

60

23

Еней

40

28

Ратибор

30

27

Каліпсо

60

20

 

Досліджувані препарати характеризуються швидким впливом на жука. Перші загиблі особини можна виявити  через 30 хв. (“ Антижук ”, “ Ратибор”),

 40хв. (“ Еней ”) чи 60хв. (“ Конфідор Максі ”, “ Каліпсо ”).  

Дуже важливим питанням є вивчення тривалості дії інсектицидів, що дають можливість вибрати найбільш оптимальний варіант і спрогнозувати необхідність повторних обробок. Так, по ранжиру від найменшої тривалості до найбільшої хімічні препарати розподілились наступним чином: “ Каліпсо ”

(20 діб), “ Конфідор Максі ” (23 доби), “ Антижук ” (25 діб), “ Ратибор ” (27 діб) і “ Еней ” (28 діб).          

Висновки

Вважаючи на проаналізовані особливості впливу і тривалість дії з усіх п’яти препаратів в умовах Сумської області найбільш ефективним є “ Ратибор”.

При цьому не виключена можливість використання й інших досліджуваних препаратів на посівах картоплі.

Тривалість дії препаратів дає можливість спрогнозувати необхідність хімічних обробок.

Література

1.  Гончаров  Н. Р. Вредоносность  колорадского жука, методика её оценки и экологическое обоснование мероприятий по защите картофеля : авторев. дис. на соиск. уч. степени канд. с.-х. наук / Н. Р. Гончаров. – Л.: ВИЗР, 1970. – С. 4.

2. Ільчук Л. А. Хвороби і шкідники картоплі та заходи боротьби з ними: Каталог / Л. А. Ільчук, Р. В. Ільчук. – Львів, Ареал, 2007 – С. 83.

3. Кошевська Н. М. Дія і післядія інсектицидів і їх сумішей з потейтином на колорадського жука / Н. М. Кошевська // Захист і карантин рослин. – 2001. – Вип. 47. С. 100 – 107.

4. Методика випробування і застосування пестицидів / [За ред. С. О. Трибеля] – К.: Світ, 2001. – 448с.

5. Санін В. А. Колорадський жук і заходи боротьби з ним / В. А. Санін. – К.: Урожай, 1986. – 85 с.