Гнатюк В. О., Юзвак І.В.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Фурман І.В.

Вінницький національний аграрний університет

Удосконалення фінансового управління підприємством на основі бюджетування

 

В умовах ринкової економіки, якій притаманні самостійність суб`єктів господарювання та власна відповідальність підприємств за результати фінансово-господарської діяльності, виникає потреба у постійному контролі, аналізі й прогнозуванні змін фінансового стану та оцінки фінансових можливостей підприємства на майбутнє. Ефективність використання фінансових ресурсів за їх складовими можливо здійснити лише при наявній системі бюджетування як фінансового управління. На сучасному етапі господарювання роль бюджетування в управлінні підприємством підвищується.

В економічно розвинених країнах бюджетування як спосіб детального обліку та організації витрат в управлінні розроблений достатньо давно і, за останні 50 років, був упроваджений на переважній більшості підприємств. В Україні сучасні технології бюджетування почали застосовуватися лише на початку ХХІ ст., а тому викликають підвищений інтерес у фахівців відповідного спрямування і підприємців. Адже саме впровадження системи бюджетування вважається одним з найдієвіших інструментів підтримки прийняття управлінських рішень, тому що дозволяє передбачити та заздалегідь оцінити фінансову спроможність окремих напрямів бізнесу підприємства, що, в свою чергу, забезпечує фінансову стійкість і успішний розвиток вітчизняних підприємницьких структур.

Зарубіжні корпорації, підприємства активно використовують ці системи у своїй діяльності. Процес бюджетування ґрунтується на загальній концепції розвитку підприємства, детальніше розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії і являє собою єдину систему взаємопов’язаних технічних, організаційних і економічних змін на визначений період часу.

Сьогодні бюджетування як управлінська технологія дає змогу «знайти критерій для оптимального розподілу бюджетних коштів між конкуруючими варіантами їх застосування» [10]. Ця технологія охоплює всі функціональні сфери діяльності підприємства: маркетинг, адміністрування, управління персоналом, виробництво, закупки, продажі та контроль якості.

Бюджетування, як ефективний інструмент управління діяльністю господарюючих суб’єктів уже достатній час позитивно оцінюється в країнах з розвинутою ринковою економікою, оскільки цей процес пройшов довгий та складний шлях розвитку та доказав на практиці свою «життєздатність». В Україні впровадження бюджетування також «набирає обертів» [3].

Метою діяльності комерційного підприємства в умовах ринкових відносин є збільшення прибутку. Досягти цього можна збільшенням виробництва та реалізації продукції, утриманням лідируючого положення на ринку, систематичним оновленням асортименту продукції, поліпшенням технології виробництва і т. ін. Мета діяльності підприємства та шляхи її досягнення визначаються у процесі стратегічного планування, результатом якого може бути план розвитку підприємства на тривалий час та стратегія досягнення визначеної мети.

Деталізація перспективного планування здійснюється шляхом бюджетування, тобто визначення короткострокових (поточних) завдань в межах загальної довгострокової стратегії.

Бюджетування – це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Бюджет підприємства – це план його майбутньої діяльності, виражений системою кількісних і вартісних показників [7] .

Стоянова О.С. вважає, що бюджетування – це кількісне втілення плану, що характеризує доходи і видатки на певний період, і капітал, який необхідно залучити для досягнення заданих планом цілей [9].

Шумило Ю.О. характеризує бюджетування з одного боку, як процес складання бюджетів, а з іншого – як управлінську технологію, призначену для управління виробництвом і підвищення фінансової обґрунтованості прийнятих управлінських рішень [11].

Проаналізувавши зазначені вище думки, можемо сформувати власне бачення сутності бюджетування. Отже, на нашу думку, бюджетування – це планування доходів і витрат підприємства виконання, контролю та аналізу фінансового плану, який охоплює всі сторони діяльності господарської структури, що дозволяє зіставити всі витрати і отримані результати на наступний період.

Бюджетування як особливий вид планування має здійснюватись у відповідності з вимогами та принципами, які стали об'єктом наукових досліджень науковців. Так Вербовецька С.Г., досліджуючи питання бюджетування, виділяє наступні принципи бюджетування: повнота, координація, централізація, спеціалізація бюджетів, періодичність бюджетування, прозорість, точність, економічність[1].

Система бюджетування як і будь-яка інша система характеризується сукупністю складових елементів, які внаслідок своєї взаємодії зумовлюють оптимальну організацію людей, процесів та технології у відповідності до сформованих бюджетів з метою реалізації заданої стратегії.

В основу бюджетування покладені управлінські функції, які дозволяють досягти поставлених завдань навіть при заданих обмеженнях у ресурсах, що використовуються, здійснити аналіз відхилень та встановити причини і відповідальних за допущені порушення, з метою знаходження шляхів усунення останніх. Причому, бюджетування є системою, в якій відбувається тісна інтеграція планування, обліку, контролю, аналізу і регулювання діяльності з позиції забезпечення ефективних фінансових результатів й достатнього рівня платоспроможності. До того ж, бюджетування є комплексною системою заходів й охоплює основні сторони діяльності підприємства: виробництво, збут, фінанси та координує їх [2].

Підприємство самостійно обирає форму бюджету, але формується він на основі певної процедури, яка визначає процес бюджетування. Бюджетне планування на підприємстві складається з трьох етапів:

1) підготовка до планування;

2) планування – розроблення бюджетів;

3) контроль за виконанням бюджетів.

В залежності від періоду, на який складаються бюджети, вони бувають: річними, піврічними, квартальними, місячними, тижневими і денними. Значно рідше трапляються бюджети, складені на значно довший період часу.

В процесі бюджетування можуть використовуватися різні алгоритми розробки приватних і зведеного бюджетів, що визначається перш за все виробничими і організаційними особливостями підприємства. У сукупності ці алгоритми формують організаційно-фінансову модель бюджетування, а правильніше – вибрана модель розпадається на окремі розрахункові алгоритми. Модель повинна визначати перелік показників, методи їх розрахунку, черговість розрахунку, характер їх взаємозв’язку. В цілому укрупнена організаційно-фінансова модель бюджетування включає:

- центри відповідальності, в розрізі яких передбачається формувати бюджет;

- номенклатуру продукції, яка плануватиметься при розробці бюджетів продажів і виробництва;

- номенклатуру витрат за різними ознаками групування, перш за все перелік витрат, котрі відносяться до змінних і постійних, прямих і непрямих, виробничих і накладних і т.д.;

- формат бюджетування, під яким розуміються терміни бюджетування і функціональний склад бюджетів, яким припускає оперувати підприємство;

- перелік планованих ресурсів. Він залежить від бажаного ступеня детальності планування;

- елементи фонду оплати праці;

- планування чисельності тих, що працюють і їх середньої заробітної плати по окремих категоріях тих, що працюють;

- планування постачань для окремих споживачів або їх груп для планування продажів і грошових надходжень;

- планування закупівлі сировини, матеріалів, що комплектують в розрізі окремих складів (у ряді випадків);

- систему внутрішніх постачань продукції. Знання її важливе для визначення показників внутрішнього і чистого обігу продукції [4].

Бюджетування здійснюється на регулярній основі. Нерідко розроблений план може бути покладений «на полицю» до кінця року, коли прийде час підбивати підсумки. Зрозуміло, що такий план марний, і час, що пішов на його розробку, витрачено теж марно.

Бюджетування, як будь-який управлінський процес, має здійснюватися безперервно. Затверджений план – це тільки основа для продовження роботи з планування. Цілком справедливим є спостереження, що всякий план застаріває в момент його затвердження. Причина цього – в постійній зміні умов і параметрів, які послужили основою для підготовки планів. Змінюється також розуміння й оцінка ситуації та виникає постійна потреба вносити корективи до розробки планів. Саме у процесі планування керівники всіх рівнів колективно виробляють узгоджені підходи до вирішення проблем, осмислюють завдання, які постають перед ними, оцінюють обмеження, можливості й ризики [5].

Застосовуючи систему бюджетування, підприємство отримує змогу:

-            складати реальні прогнози фінансово-господарської діяльності;

-            вчасно виявляти найбільш "вузькі" місця в управлінні підприємством;

-            швидко підраховувати економічні наслідки при можливих відхиленнях від наміченого плану та вчасно прийняти ефективне рішення;

-            скоординувати роботу структурних підрозділів і служб для досягнення поставленої мети;

-            підвищити якість управління підприємством за рахунок оперативного відстеження відхилень факту від плану й своєчасно приймати рішення [6].

Бюджетування, на відміну від традиційних способів управління, ефективніше впливає на формування фінансових ресурсів, рух коштів і на фінансово-господарські результати внаслідок оперативнішого отримання інформації, яка є значною аналітичною цінністю для прийняття управлінських рішень. Сьогодні бюджет є  невід’ємною частиною прогнозування та контролю основних показників діяльності підприємства, це інструмент бізнесу, технологія планування, обліку та контролю коштів і фінансових результатів [8].

Отже, за умов ринкової економіки бюджетування стає важливим інструментом управління діяльності підприємства, який дозволяє удосконалити рух грошових коштів, раціонально використовувати його активи та пасиви. За допомогою складання бюджету можна визначити доходи підприємства, способи їх одержання та витрати. Також бюджетуванням можна назвати процес, який об’єднує цілі, плани, встановлює розподіл обов’язків між посадовими особами в бюджетному процесі та оцінку виконання бюджету в кінці звітного періоду.

Система бюджетування, що базується на контрольованому прогнозі, має цілий ряд переваг і в сучасних умовах є одним з найбільш передових методів управління. Система управління підприємством повинна вдосконалюватись з урахуванням накопиченого світового досвіду, новітніх теоретичних й практичних досягнень.

 

Література:

1.                 Вербовецька С.Г. Принципи бюджетування підприємства / С.Г. Вербовецька // Економічний простір. – 2008. – № 19. – С. 267-273.

2.                 Журавльова Т.В. Особливості бюджетування в управлінні сільськогосподарським підприємством / Т.В. Журавльова // Збірник наукових праць. – 2014. – № 2 (26). – С. 71 – 75.

3.                 Квасницька Р.С. Змістовно-функціональні аспекти бюджетування та принципи його побудови на вітчизняних підприємствах / Р.С. Квасницька, С.О. Джерелейко // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2011. – № 1. – С. 217-228.

4.                 Криворотько І.А. Бюджетування як інструмент фінансового управління підприємством / І.А. Криворотько // Збірник наукових праць. – Луцьк: 2012. – 9 (33). – С. 171-177.

5.                 Міновська М.В. Аспекти бюджетування: переваги та недоліки, успіхи та помилки / М.В. Міновська, Ю.О. Виноградова // Вісник Донецького національного технічного університету: зб. наук. праць. – 2007. – № 3 (3). – С. 50-57.

6.                 Прохорова В.В. Бюджетування як прогресивна технологія фінансового планування та оперативного контролінгу / В.В. Прохорова, О.О. Таранець // [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.confcontact.com/.

7.                 Садовська І.Б. Бюджетування і контроль витрат, доходів та фінансових результатів діяльності підприємства. Бюджетування як інструмент управлінського контролю та види бюджетів  // І.Б. Садовська, Т.В. Божидарнік. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://pidruchniki.com/1635031853207/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/buhgalterskiy_oblik.

8.                 Семчук О. Перспективи бюджетування як елементу управління підприємством / О. Семчук // Вісник Львів. УН-ТУ. – 2008. - № 40. – С. 226 – 229.

9.                 Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент: теорія і практика / Е.С. Стоянова // під ред. О.С. Стояновій. – М.: Перспектива, 2001. – 574 с.

10.            Федосов В. Бюджетний менеджмент. Підручник / В.Федосов, В.Опарін, Л.Сафонова та ін. – К.: КНЕУ 2004. – С. 864 – 692.

11.            Шумило Ю.О. Бюджетування як важливий елемент операційного планування  / Ю.О. Шумило // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 7 (73). – С. 105-111.