викладач Данило С. І.

Ужгородський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Тенденції і перешкоди розвитку роздрібної торгівлі (на прикладі Закарпатської області)

Відмітимо, що у Закарпатській області в останні роки все ще спостерігається збільшення обсягів роздрібного товарообороту на ринках, проте характерною тенденцією у цьому сегменті роздрібної торгівлі є нижчі темпи зростання показників у порівнянні з стаціонарними об’єктами торгівлі. На нашу думку, це позитивно адже сприяє вищому рівню прозорості як функціонування, так і контролю за ринком. Підтвердженням зазначеного є все ще наявність, але як малі темпи зростання, так і невисокий рівень продажу товарів у роздріб, на неформальних ринках.

Вважаємо, що однією з найбільш негативних тенденцій розвитку роздрібної торгівлі області та на виправлення якої слід зосередити значну увагу при формуванні і подальшій реалізації організаційно-економічного механізму регіональної політики регулювання розвитку роздрібної є зниження ролі галузі в забезпеченні зайнятості, що одночасно є й ознакою погіршення її ресурсної забезпеченості. Так, у 2014 р. у роздрібній торгівлі було забезпечено функціонування лише 7,5 тис. робочих місць, коли у 1990 р. таких було 33,6 тис. або, до прикладу, у 2010 р. – 14,9 тис. (удвічі більше, ніж у 2014 р.) [1].

На наш погляд, головними негативними аспектами структури продажу товарів за каналами реалізації у Закарпатській області є мала частка спеціалізованих магазинів з продажу продовольчих товарів (частка таких підприємств становила у 2014 р. лише 5,4 %), наявність об’єктів, що здійснюють торгівлю поза магазинами, з лотків та на ринках (0,8 %), а також мала частка (та тенденція до її зменшення) кількості магазинів самообслуговування (11,5 % та скорочення до 2000 р. на 12,7 в. п.) [1].

Гострою проблемою, над вирішенням якої також слід зосередити регіональну політику в аналізованій сфері, є висока імпортозалежність у сегменті непродовольчих товарів, яка при цьому ще й з року в рік посилюється. Так, у 2014 р. у регіоні було реалізовано в роздріб лише 43,7 % непродовольчих товарів вітчизняного виробництва [1].

Об’єктом уваги регіональних та місцевих органів влади, що відповідальні за ефективне функціонування та розвиток роздрібного торгівлі у Закарпатській області, визнаємо також і суттєві просторово-територіальні деформації. Так, у 2014 р. лише на такі міста як Ужгород і Мукачево припадала майже половина (47,6 %) загального роздрібного товарообороту області

Недостатньо раціональним визнаємо і розміщення ринків по містах і районах Закарпатської області. Так, найбільшою є їх концентрація у великих містах та лише окремих районах регіону. Відповідно, ми вважаємо, що існують і перспективи і можливості для створення та розвитку сучасних торговельно-сервісно-розважальних центрів (ринків) як мінімум у всіх районних центрах та більших містах, особливо де найбільш відчутною є їх відсутність.

Втім, потрібно визнати, що значним недоліком функціонування роздрібної торгівлі Закарпатської області залишається низька оборотність товарних запасів, що в підсумку позначається практично на усіх параметрах її ефективності. Так, коефіцієнт оборотності товарних запасів у 2014 р. становив лише 8,4 рази, тобто один оберт середній залишок товарних запасів галузі складав близько 40 днів, що не може розцінюватися як прийнятне значення.

Наявність негативних аспектів та проявів розвитку роздрібної торгівлі Закарпатської області є суттєвою перешкодою в цілому для соціально-економічного розвитку цього регіону. Такий висновок робимо за показниками рівня розвитку аналізованої галузі. Так, наприклад, вагомою є частка роздрібної торгівлі у ВРП – 46,2 % (у 2014 р.), загальній сумі активів регіональної економіки – 25,3 %, забезпеченні регіонального ринку праці робочими місцями – 14,6 % [1].

Література

1. Головне управління статистики у Закарпатській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uz.ukrstat.gov.ua.