Драган Аліна Дмитрівна

аспірант кафедри менеджменту

Національного університету харчових технологій

ПЛАНУВАННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

ПРИ ЦІНОУТВОРЕННІ НА КОВБАСНІ ВИРОБИ

Існуюча система ціноутворення на продукцію, яка склалась в умовах екстенсивного розвитку підприємств м’ясопереробної галузі, призвела до зниження ролі ціни. Аналіз практичних підходів до ціноутворення в значній мірі свідчить, що принцип покриття індивідуальних витрат підприємства дозволяє отримувати прибуток, не дбаючи про ефективність господарювання. Це створило можливість і пряму зацікавленість у підвищенні оптових цін з метою підвищення доходу (виручки) від реалізації продукції без збільшення обсягів виробництва продукції.

Підприємства м’ясопереробної галузі виробляють продукцію першої необхідності, тому повинні працювати в повній відповідності за вимогами споживачів. Так, у ковбасному виробництві виробляється широкий асортимент продукції, який залежить від наявного попиту на готову продукцію, від структури наявної сировини та її раціонального використання. Застосовуючи різні технологічні операції можна виробляти різну продукцію із однієї тієї самої сировини, як за якістю, так і за ефективністю. Вибір асортименту продукції повинен проводитись таким чином, щоб задовольняти потреби споживачів і бути економічно вигідним для підприємства.

Тому необхідно удосконалити планування рентабельності продукції при розрахунку цін за кожним найменуванням продукції. Для цього необхідно розробити критерії щодо класифікації продукції і для кожної групи продукції запропонувати розміри планової рентабельності продукції.

На нашу думку, класифікацію ковбасних виробів, пропонується здійснювати на підставі наступних критеріїв: стратегічні ресурси сировини, що формують експортний потенціал продукції підприємства; структура матеріальних ресурсів та якість сировини; досконалість та екологічність технологічного процесу виробництва продукції; енергетична цінність продукції; дотримання Міжнародних стандартів якості продукції; забезпечення Державних стандартів України; тривалість терміну зберігання та реалізації продукції; рівень платоспроможності споживачів продукції.

За даними критеріями пропонуємо класифікацію ковбасних виробів за наступними групами: елітні, делікатесні, дієтичні (дитячі), традиційні, соціальні.

До елітної групи відноситься продукція вищого ґатунку, яка вироблена із стратегічних ресурсів – найкращої сировини високої енергетичної цінності за Міжнародними стандартами якості, за складними технологічними процесами, довгострокового терміну зберігання і реалізації, що формує експортний потенціал підприємства.

До делікатесної групи відноситься продукція вищого ґатунку, яка вироблена з якісної сировини відповідної енергетичної цінності, за Державними стандартами України, середнього терміну зберігання і реалізації продукції.

До дієтичної групи відноситься продукція, яка виготовлена із парного і охолодженого м’яса, високої якості сировини відповідної енергетичної цінності, за досконалими технологічними процесами, Державними стандартами України, зі скороченою тривалістю зберігання і реалізації продукції.

До традиційної групи відноситься продукція високої якості першого і другого ґатунку відповідної енергетичної цінності, яка вироблена за Державними стандартами України, на досконалому технологічному обладнанні та середньої тривалості зберігання і реалізації продукції.

До соціальної групи відноситься продукція високої якості, яка вироблена із м’ясної сировини із рослинними добавками, із субпродуктів другої категорії достатньої енергетичної цінності, в межах допущених Державними стандартами України, з коротким терміном зберігання та реалізації продукції.

Класифікація ковбасних виробів передбачає розподіл груп, починаючи від дорожчої за цінами продукції до найбільш дешевої.

Важливими принципом організації фінансів підприємства виступає самофінансування. Для роботи підприємства на умовах самофінансування, за рахунками економістів-практиків, підприємствам необхідно забезпечити рентабельність виробництва та реалізації продукції на рівні 25–35%.

На нашу думку, вищий рівень рентабельності виробництва та реалізації продукції, потрібно планувати при розрахунку оптових цін на ковбасну продукцію, що входить до елітної групи − 25–35%. Рівень рентабельності – 25% при розрахунку мінімальних цін, 35% − при розрахунку максимальних цін.

На ковбасну продукцію, що входить до делікатесної групи пропонуємо планувати рівень рентабельності продукції при розрахунку оптових цін на 5% нижче, тобто 20–30% витрат на виробництво та реалізацію продукції. Аналогічно плануємо рівень рентабельності при розрахунку оптових цін на ковбасну продукцію, що входить до дієтичної групи 15–25%.

Рівень рентабельності 10–20% пропонується застосовувати при розрахунку оптових цін на ковбасну продукцію, що входить до традиційної групи. Рівень рентабельності 8–15% нами пропонується встановлювати на продукцію, що включена до соціальної групи.

На нашу думку, планувати розмір прибутку за рентабельністю, при розрахунку оптових цін має здійснюватися на основі двох принципів:

1) для забезпечення самофінансування розвитку підприємства на продукцію елітної групи, що формує його експортний потенціал, потрібно планувати розмір рентабельності в межах 25–35%;

2) для забезпечення доступності продукції широким верстам населення з низькою платоспроможністю на соціальну групу ковбасних виробів потрібно планувати розмір рентабельності в межах 8–15%.

Отже найвищі ціни будуть на елітну групу ковбасної продукції, а найнижчі ціни − на соціальну групу ковбасної продукції.