д.г.н. Воловик В. М., магістр Мамалига А. І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

 

Польські сакральні ландшафти Поділля

 

Клас сакральних ландшафтів Поділля можна розділити на два підкласи: політеїстичний та монотеїстичний [1]. Політеїстичні (язичницькі) сакральні ландшафти є найближчими до поняття етнокультурних ландшафтів.

Підклас монотеїстичних ландшафтів виділений на основі відповідного вчення, є фактичним антиподом до язичницьких та неоязичницьких ландшафтів. У підкласі виділено три групи варіантів: християнську, іудейську, ісламську [2]. У християнській групі, залежно від конфесійного критерію, виокремлюють такі варіанти польських сакральних ландшафтів (табл. 1).

Таблиця 1

Варіанти польських сакральних ландшафтів

№

Варіант

Характеристика

Приклади

1

Соборний

Головний храм у місті, містечку або монастирі з прилеглими ландшафтни­ми комплексами. Храмові комплекси включа­ють територію з церквою, дзвіни­цею, цвинтарем, часто – огороджений. Довкола церкви насаджували липу гостролисту.

Спасо-Преображенський собор (м. Вінниця)

2

Монастирський

У складі комплексу кілька храмів, їдальня, лікарня, над­брамна та домова церкви, капли­ця, дзвіниця; споруди допоміж­ного призначення: келійний корпус, будинок намісника, господарчі служби, недільна школа, готель, виробничі майстерні.

Монастирі УГКЦ (м. Бучач, Зборів, Тернопіль тощо), РКЦ (м. Збараж, Зборів, Чортків)

3

Храмовий

Залежно від напряму християнства виділяють сак­ральні ландшафти православної церкви, костелу, кірхи з прилеглими ландшафтними комплексами

Костел Успіння Пре­святої Діви Марії Хмельниць­кої області; костел Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки Тернопільської області

4

Храм-пам’ятка

Розташовані у значимих місцях і на честь визначних подій. Через меморіальне значення та острівне розташування у селитебних ланд­шафтах мають специфічні архітектурні особливості.

 

5

Храмовий (при установах)

Входять до складу комплексів загального призначення: лікарні, приюти, училища.

 

6

Храмовий (усипальниця)

Виконує одночасно сакральну і тафальну функції

Склеп родини Потоцьких (м. Печера Вінницької області)

7

Оборонний храмовий

Виконує сакральну і белігеративну функції. Споруджували у XIV-XVII сторіччях

Оборонний костел Успіння Пресвятої Богородиці (с. Біще Тернопільської області)

Формування польських сакральних ландшафтів Поділля з XIV сторіччя зумовлено впливом францисканського, домініканського (рис. 1), бенедиктинського та кармелітського орденів.

Рис. 1 Домініканські сакральні споруд Поділля

Серед ландшафтних комплексів поширені: костельний, монастирський, госпітальний, меморіальний. Монастирські комплекси виконували не лише сакральну функцію, а й белігеративну. Існували дорожні монастирі для відпочинку знатних людей, монастирі-в’язниці. Одним з найвідоміших греко-католицьких сакральних ландшафтів є Зарваницький духовний центр [26], розташований у межах надзаплавної тераси та слабко покатого схилу плато, обмеженого з одного боку річкою Стрипою, і іншого лісовим масивом. До складу центру відносять: церкву Пресвятої трійці (1754 р.), собор Зарваницької Матері Божої (2000 р.), каплицю, дзвіницю, хресну дорогу, каплицю-меморіал, надбрамну церкву Благовіщення, співоче поле, бювети.

Найвідомішими польськими сакральними пам’ятками є Архикатедральний собор (м. Тернопіль), Марійський духовний центр у Зарваниці, костел Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (м. Кременець Тернопільської області), костел Святого Станіслава (м. Чортків Тернопільської області), Свято-Преображенський кафедральний собор (м. Вінниця), костел Успіння Пресвятої  Діви Марії (м. Летичів Хмельницької області), костел Святої Анни (м. Бар Вінницької області), костел Непорочного Зачаття Діви Марії (с. Мурафа Вінницької області) [99]. До монастирів греко-католицької церкви відносять: а) Тернопільська область – Василіянський монастир Чесного Хреста Господнього (Бучач), Василіянський монастир Різдва святого Івана Хрестителя (Краснопуща), Василіянський монастир Різдва Пресвятої Богородиці (Улашківці), Василіянський монастир Преображення Господнього (Чортків); Хмельницька область – Василіянський монастир Пресвятої Трійці; Вінницька область – Василіянський монастир Різдва святого Івана Хрестителя (Бар). З монастирів римо-католицької церкви у Хмельницькій області у містечку Старокостянтинів розташовано монастир Капуцинів.

Сакральні ландшафти Поділля мають просторові особливості розташування: більшість християнських підтипів сформовані на місці слов’янських язичеських, для яких характерне підвищене гіпсометричне положення. Сакральні ландшафти церква – костел – синагога, які є домінантами містечка і міста, одночасно є культурними індикаторами поліетнічного страту ландшафту і формують ядро етнокультурних кварталів [2].

 

Література:

1.         Воловик В. М. Етнокультурні ландшафти: регіональні структури і природокористування / В. М. Воловик. – Вінниця : ТОВ «Вінницька міська друкарня», 2013. –  464 с., іл.

2.                   Воловик В. М. Класифікація сакральних ландшафтів / В. М. Воловик // Фізична географія та геоморфологія. – К. : ВГЛ «Обрії», 2013. – Вип. 2 (70). – С. 145-154.