Педагогические науки/ 5. Современные методы преподавания

Асп. Запорожець О.О.,

Харківський національний університет ім. Г.С. Сковороди, Україна

Характеристика особливостей ЗМІ при використанні їх у просвітницькій діяльності

Засоби масової інформації (ЗМІ) можна класифікувати за такою типологією: преса, радіо, телебачення, Інтернет.

Всі ЗМІ об'єднує здатність до прямого зв'язку з громадськістю, як би минаючи традиційні інститути зв'язку, такі як церква, школа, сім'я. Якраз ця властивість і може бути використана для максимізації поширення просвітницьких знать серед батьків. Протягом тривалого періоду для широкої публіки головним джерелом інформації служила преса – газети і журнали.

Газета ще більше поступається в оперативності радіоповідомленню, ніж телебачення. Тому зазвичай радіо першим, хоча і в самій короткій формі, повідомляє про те, що трапилося. Декілька відстаючи за часом, телебачення демонструє, як саме це сталося. І тільки наступного дня, а то й пізніше читач отримає газету, в якій прочитає коментар, логічно який може логічно роз'яснити, чому сталося саме те, а не абсолютно інше. Аналітичність – основна перевага преси. Якщо телебачення працює «для всіх», радіо – для «ледачих і квапливих», то газета – виключно «для розумних» або тих, хто бажає виглядати такими: у більшості випадків постійно читають газети люди з вищою освітою.

Преса має ряд інших переваг. До друкованого слова можна повернутися, подумати над ним. Можна передати газету друзям і знайомим, а потім обговорити прочитане. Можна вести газетне досьє, роблячи з неї вирізки. Важливою перевагою є і те, що газети мають стабільну аудиторію в силу можливості підписки на них. Це забезпечує регулярність впливу преси на «свою», цільову аудиторію, що досить важливо при впровадженні батьківської просвіти у маси.

Таким чином, поступаючись в оперативності, емоційності, доступності та ряді інших моментів, друкована преса виграє в аналітичності. Це забезпечує міцність і заглибленість її впливу на свідомість аудиторії.

Газети мають такі переваги перед іншими засобами масової інформації:

– масовість (газети читає майже все населення);

– сталість (газети зберігають тривалий час, особливо в бібліотеках, і до них можна звернутися в будь-який момент);

– вибірковість (певні категорії населення читають певні газети і шукають певні матеріали).

Журнали також відрізняються тематикою, характером подачі матеріалу і, хоча поступаються газетам в оперативності, мають більше можливостей для аналізу.

З точки зору впливу щоденні газети ефективні для подання цільовим аудиторіям оперативних інформаційних повідомлень, щотижневі газети і журнали – для аналітичних і публіцистичних матеріалів. Щомісячні журнали вимагають ще більшої ґрунтовності і глибини аналізу, кращого ілюстративного матеріалу.

Має сенс класифікувати друковані ЗМІ і за іншими показниками, які відображають сутність матеріалів, що подаються глядацькій/читацькій аудиторії (рис. 1.).

Видання, орієнтовані головним чином на зазначені градації, називаються спеціалізованими [1].

Рис. 1. Класифікація друкованих ЗМІ за цільовими групами та інтересом аудиторії

Винахід радіо в кінці XIX ст. радикальним чином і назавжди змінив механізм поширення інформації, зробивши можливим передачу інформації через державні кордони і на далекі відстані. До початку і в період Другої світової війни радіо стало найважливішим інструментом пропаганди. Ще більше зросла його роль в післявоєнний період, коли воно прийшло практично в усі куточки розвинених країн. За своєю значимістю радіо поступово стало поступатися тільки стрімко набирав силу телебаченню.

Перевага радіовпливу полягає в максимальній оперативності, а також технічний простоті формування та розповсюдження інформаційних повідомлень.

До недоліків радіо можна віднести те, що радіоповідомлення сприймаються виключно на слух. Значить, велика кількість фактів, деталей, цифр ускладнює сприйняття. До радіопередачі неможливо «повернутися». Не можна «перепитати» радіоприймач, якщо чогось недочув або недозрозумів. Також недоліком радіо є і той факт, що радіостанції рідко мають постійну аудиторію – вона змінюється навіть протягом дня.

Однак відсутність видовищності радіо програє телебаченню, але є певні переваги, оскільки воно більше стомлює людину з причини все тієї ж видовищності, яка вимагає концентрації уваги. Радіопередача, особливо музична, навпаки, не вимагає абсолютного зосередження слухача у приймача.

Але найголовніше полягає в тому, що зображення обмежує міру використання слова, змушує принципово по-іншому вживати його. У відсутність «картинки», при використанні тільки звуку, радіомовлення здатне сильніше приковувати увагу до змісту програм, що є особливо важливим у просвітницькій діяльності.

Дослідження показують, що основними слухачами державних радіостанцій є пенсіонери (80%) і домогосподарки (60%). Молодь переважно є цільовою аудиторією радіостанції FM-діапазону.

Телебачення.

Для телебачення період від його виникнення до перетворення на важливий інструмент сучасного життя дуже короткий, що пояснюється головним чином бурхливими темпами його розвитку і поширення.

Головна перевага телебачення полягає в самій його природі: це наявність «картинки», демонстрація рухомого відеоряду. Саме ця унікальна властивість надає телевізійному впливові значну емоційну силу. Поєднуючи зорові і слухові образи, показуючи події чи явища в динаміці, русі, телебачення виявляється найбільш заразливим засобом у всій системі сучасної масової комунікації. Г.Г. Почепцов наголошує: людям вдається побачити по телебаченню набагато більше, ніж це дозволяє зробити газета. За його даними, 69% одержуваної з телеекрану інформації не дублюється словами (табл. 1.2.2) [2].

Інтернет.

Інтернет – це середовище інформаційного обміну, що найбільш динамічно розвивається в історії людства. Він являє собою багатосторонній ЗМІ, що створює безліч різних форм комунікації. За М. Моррісом вони поділяються на такі категорії:

– асинхронна комунікація «один на один» (електронні листи); 

– асинхронна комунікація «багатьох з багатьма» (зведення, листи розсилок, де потрібна згода на розсилки або пароль, для входу в програму, в якій повідомлення стосуються певних тем); 

– синхронна комунікація «один на один», «один і декілька», «один з декількома» будуються навколо будь-якої конкретної теми, наприклад, рольові ігри, чати; 

– асинхронна комунікація, де зазвичай користувач намагається розшукати сайт для отримання певної інформації, тут можна зустріти комунікацію «багато і один», «один на один», «один і багато» (веб-сайти, гороскопи) [3].

Відносно традиційних ЗМІ, Інтернет випереджає їх за такими параметрами: 

1) Мультимедія – Інтернет має можливість об'єднувати візуальні, звукові, друковані та відео-аспекти інших ЗМІ, при цьому ціна пересилання листа електронною поштою значно нижча пересилання за допомогою звичайної. 

2) Персоналізація – Інтернет забезпечує необхідною інформацією на будь-якому рівні зацікавленості індивідуумів або груп людей. 

3) Інтерактивність – Інтернет передбачає діалог, а не монолог, який мають на увазі традиційні ЗМІ. Взаємодія, діалог і зворотній зв'язок між сотнями користувачів можливі через електронну пошту, інформаційні табло, форуми, чати і телеконференції. 

4) Відсутність посередників – Інтернет дає можливість прямого доступу уряду до населення і навпаки, населення до влади, без втручання та маніпуляції з боку ЗМІ. 

Сьогодні Інтернет є потужним джерелом просвіти, оскільки від виступає у ролі засобу масової інформації, інформаційної навчальної структури, величезного світового довідника, засобу реклами і самореклами, масиву для розваг, дошки оголошень [4].

Аналіз попередніх досліджень вказує на те, що найбільший просвітницький ефект досягається у випадку, коли у роботі з різними видами ЗМІ упор робиться на їх сильні сторони та аспекти:

– друковані ЗМІ – логічні;

– радіо – звукові;

– телебачення – візуально-образні;

– Інтернет – усе вище перелічене, а також можливість зворотного зв’язку.

Резюмуючи все вище написане про засоби масової інформації, доцільно підкреслити головне. Всі вони мають як переваги, так і недоліки. Тому при проваджені будь-якої форми просвітницької діяльності ніколи не можна вибрати один-єдиний канал і обмежитися виключно тільки їм. Тільки сукупне використання всіх або максимально можливого числа існуючих засобів комунікації дозволяє просвітницьким знанням поширюватися максимально ефективно.

Литература:

1. Брайант, Дженнингз , Томпсон, Сузан. Основы воздействия СМИ. : Пер. с англ. — М. : Издательский дом "Вильяме", 2004. – 432 с.

2. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации / Г.Г. Почепцов. – К.: Ваклер; М.: Рефл-бук, 2001. — 656 с.

3. Морріс М., Оган С. Інтернет як мас-медіа / / Журнал комунікації. - 1996 - № 1. – С. 42.

4. Багрин Ю. Интернет как новый маркетинговый канал // Маркетинг и реклама. – 1999. – № 11.