Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна
Фразеосемантичне
поле «Обман»
(на
матеріалі німецької та української мов)
Значна частина досліджень, присвячених розумінню природи обману,
розглядає саме детектор обману, теорії його побудови, ефективності та
використання в різних сферах. Психологи, зокрема західні, вдаються до аналізу
вербальних та невербальних ознак прояву поведінки людини, яка обманює. Ряд
досліджень розглядають психологічні причини, мотиви обману, зокрема у дорослих
і дітей [2;3; 6; 7].
Слід зазначити, що глибокими та надзвичайно цікавими у плані визначення
різновидів обману, особистісних та ситуативних чинників, які йому сприяють, є
роботи американського психолога П. Екмана [2]. Разом з тим, російський психолог
В. Знаков визначає, що П. Екман не розрізняє обман та брехню, нечесність та
брехливість, неправду через помилкову (хибну) думку та через жарт [4,
с. 244]. Фактично психолог визначає дві форми обману: перекручування
(викривлення) та умовчання правди.
В. Знаков звертає увагу на той факт, що для П. Екмана брехливість
протилежна не правдивості, а чесності, і це при тому, що чесність базується на
сукупності різних правил поведінки людини [4, с. 245]. П. Екман визнає,
що обманщик може сам вірити у те, про що він говорить, тоді «він не буде
вважатися обманщиком, та його обман розкрити значно важче» [2,
с. 22]. П. Екман визначає обман як дію, якою одна людина вводить в оману іншу,
робить це навмисно, без попереднього повідомлення про свої цілі та без чітко
вираженого з боку жертви прохання не повідомляти правду. Саме таке тлумачення
визнається більшістю дослідників. У П. Екмана визначено також дві форми обману: умовчання
інформації та її перекручування. При умовчанні особа приховує правдиву
інформацію, але і не надає неправдиву. При перекручуванні приховується правда,
натомість подається неправдива інформація [3, с. 22]. Сам П. Екман зазначає, що
умовчання не завжди можна назвати справжнім обманом, на відміну від
перекручування, яке є відвертим викривленням дійсності. У той же час
американський психолог визнає, що існує велика кількість різновидів обману,
серед яких – подання інформації таким чином, щоб у неї не можна було повірити
(за В. Знаковим, це другий різновид) та напівправда (за В. Знаковим, – перший
різновид) [2, с. 29–32].
Нім. Словник Duden дає наступне визначення обману – свідоме введення в оману іншою особою.
Вперше з’явилося в XVI
ст. в «Mittelhochdeutsch» як «betroc».
Метою нашого дослідження є
критичний огляд різних підходів до визначення природи цього явища, розгляд
семантичних моделей у фразеосемантичному полі „Betrug“, аналіз способів
репрезентації обману на фразеологічному рівні української та німецької мов на
прикладі художньої літератури та фразеологічних словників. Об’єктом дослідження слугують твори художньої літератури XIX-XX
ст., сучасні німецькомовні романи, а також фразеологічні словники німецької та
української мов.
Предмет дослідження – фразеологізми з семантичним значенням обманювати / betrügen.
Завдання статті:
1. Розглянути та проаналізувати досліджуване явище «Обман» у фразеології;
2. Проаналізувати фразеологічні звороти з семантичним значенням „betrügen“,
виявити відмінності / ідентичність у
перекладі, а також їхнє лексичне вираження у художній літературі.
3. Здійснити діахронічний аналіз фрагменту фразеологічного поля «Обман».
Основа дослідження базується на матеріалі німецької та української мов.
Найбільшу частину фразеосемантичного поля „Betrug“ складають фразеологізми зі
значенням „betrügen“. Зважаючи на внутрішню форму цих зворотів, можна поділити їх на різні
групи.
1. Фразеологізми, які описують
оману/обман „Betrügen“ як „Порушення зору“ / “Beeinträchtigung des Sehens“. В основі фразеологізмів, які характеризують оману як порушення зору,
лежать деякі семантичні моделі, які знайшли своє відображення ще в 18 ст.:
А) jd. die Augen zuschmieren = betrügen: замазати очі / замилювати очі.
Відвертати, відволікати чию-небудь
увагу від чогось, переводити розмову на іншу тему; обманювати когось.
П.: Роман.
Скажіть, бога ради, від чого це, як тільки балачка наша доходе до краю, до
діла, ви (писар) зразу починаєте замазувати мені очі чортбатьказна-чим? [Кропивницький, Твори, т. II, 1958, стор. 16].
B.: Wer
braucht den diesen ganzen überflüssigen Kram, mit dem ihr uns jetzt
die Augen zuschmieren wollt? [M.Kuss Luzie wartet, 2011/2012, S. 97].
Б) jd. Rauch, Dunst, Nebel in die Augen blasen = betrügen: напускати, напустити туману
на кого — робити що-небудь незрозумілим, заплутаним. Фразема широко вживана у
18-19 ст. і зафіксована у словнику Даля. В деяких слов’янських мовах вона й
досі досить вживана. Фраземи пояснюються марновірством / забобонами діяльності відьом і чарівників, які
затуманюють людям голову, пускаючи їм дим, туман в очі. Порівняємо з німецьким
виразом, який подібно інтерпретується: jd. Blauen Dunst vormachen – обіцяти щось неможливе, напустити туману, брехати. Блакитний колір – це
колір ранішнього туману, чогось ідеального як голубизна неба. Фокусники
використовують блакитний колір, щоб відволікти увагу. B.: Ich lasse mir keinen blauen Dunst vormachen, denn ich weiß, wo der Schuh mich drückt [M.de Cervantes Saavedra / Don Quijote, 1825, S.231].
П.: Тут щось таки добре наплутано. Видно, він пустив туману не
тільки мені, а й вам
[Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, с. 74].
В) jd. Sand, Staub in die Augen streuen, werfen = betrügen: пускати
пил в очі. На думку А.А. Івченко, який досліджував цю модель, фразема походить
із праслов’янської мови [5, c. 99]. Фразеологізм є інтернаціоналізмом, який зустрічається не тільки в
слов’янських, а й в інших мовах: німецькій, французькій, англійській,
латинській та ін. Цей зворот можна знайти і в німецькій мові (jd. Sand in die
Augen streuen). Цікавим є вживання в романських мовах, між іншим і в
латинській, компоненту Staub/пил, на відміну від германських, в яких зустрічається
компонент Sand/пісок. Найчастіше про корисливі наміри йде мова, коли говорять
"пустити пил в очі". Істинне
значення фразеологізму «пустити пил в очі»
визначається абстрагуванням від фізичного поєдинку до певних дій над свідомістю
опонента. Воно може бути виражене одним-єдиним словом - «відволікати». Досить
часто його вживають політики, коли мова йде про цілеспрямовані маніпуляціях з
свідомістю людей, спрямованим на приховування істинних мотивів і обставин
корисливою діяльності. П.: До чого ж ми
обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне,
пускати пилюку в очі! [З
газети]. B.: Wer jemandem Sand in die Augen streut, der berichtet ihm eine Wahrheit entstellt, unvollkommen, täuscht ihn [G.Schwedt Wenn das Gelbe vom Ei blau macht/Sprüche mit versteckter Chemie,
2008].
Г) jd. Eine Brille aufsetzen = betrügen: втирати окуляри. Значення фразеологічного звороту «втирати окуляри» і
похідного від нього іменника «окозамилювання» пов’язане з шахрайством, обманом
з метою отримання якої-небудь вигоди. Омана характеризується тут
через одягання окулярів, що пов’язане з уявленням, що окуляри не тільки
псують зір, а й перешкоджають адекватному сприйняттю дійсності. П.: Четвертому покупцеві посередник сам
"втирав" окуляри [СМ, 5.02.1999].
B.: Im Grunde wollte Karl Markusuns mit seiner Ideologie auch schon eine Brille aufsetzen [J.Elschner-Sedivy / Kommune Schneewitchen, 2013, S 170].
2. Фразеологізми, які оману/Betrügen як
«Захоплення/Einfangen» характеризують. До цієї
групи належать фразеологічні звороти, які характеризують оману як захоплення
(різними пастками, приладами). В українському фразеологічному словнику
наведений приклад даного звороту: упійма́тися (пійма́тися, попа́сти) на гачо́к чий / in die Falle/Schlinge/ins Netz/Garn locken.
П.:. Обережна, розумна людина не
піймається на гачок пройдисвіта чи підлабузника (З газети).
3. Фразеологізми, що інтерпретують
оману / Betrügen як „Зачарування / Zaubern. В
основі деяких фразем із значенням обманювати лежить уявлення, що чарівники
можуть викликати затьмарення розуму, таким чином, людина не бачить, що перед
нею відбувається, а те, чого насправді нема.
Прикладом є примовляння в книзі
фольклориста Н. Колпакової „An den goldenen Quellen“.
Цей вираз пов'язаний з уявленням, що можна вилікувати зуби заклинаннями,
примовляннями. Були завжди люди, які заклинанням вірили більше ніж медицині.
Через це вираз отримав іронічне маркування. В.:
„Es gibt verschiedene Möglichkeiten,
dich zu heilen. Du kannst Knoblauch, oder Nelken kauen, das betäubt den
Schmerz. Fürs erste werde ich deine Zähne besprechen, damit die Schmerzen vergehen“ [S.Nitsch. Änlinn und ihr Drache Lütter,
2012, S.56]. В нім. мові („die Zähne besprechen“) в укр. заговорювати
зуби/відводити очі - відволікати від головної теми розмови . П.: Скажіть ви їм (дівчатам) що-небудь, містере Гейвуд, а то вони й вам
зуби заговорять, чого доброго... [Микитенко, Вибрані твори, т. І, 1957,
стор. 232].
Нім. зворот «jd. mit Bohnen betrügen»/ На
бобах ворожити. Фразеологізм походить від того, що колись долю пророкували на
бобах. У деяких джерелах
говориться про те, що ворожити в такий спосіб почали тільки в XVII столітті.
4. Фразеологізми, які оману/ Betrügen
інтерпретують як «водити когось за носа / jd. an der Nase herumführen» - обдурювати, заводити
кого-небудь з оману; зволікати. Зворот має місце майже у всіх слов’янських
мовах, так в укр. «водити за носа». В нім. мові вживання фраземи зафіксовано у
16 ст. У «Faust» von Goethe вживається багато разів.
Образ цього дуже старого виразу походить від дресирувальника, експонента, які
їхнім ведмедям (тваринам) просовували кільця в ніс і
вели їх за ці кільця, щоб показати свою владу над ними. П.: О, то негарно – гак водити за ніс своїх
приятелів! [Франко, Твори, т. IX, 1952, стор. 10].
B.: Niemand im Gebäude
ließ sich an der Nase herumführen, vor allem nicht Mick Jagger und Dave Stewart, die in einem Studio am
Ende des Flurs arbeiteten [B. Idol / Dancing with myself, 2014, Kap.29].
5) Фразеологізми, які оману / Betrügen пояснюють як «наклеїти, накласти носа / jd. eine Nase aufsetzen (ansetzen)». Якщо буквально, то jd. eine Nase ankleben, aufsetzen – наклеїти/ натягнути і накласти – ansetzen, обидва зустрічаються у XVIII ст. Вирази стосуються дурнів з довгим носом. Проте не можна зробити
висновок, що вираз накласти носа походить від образу «довгого носу» і має
іронічний відтінок. Жест «довгого носу» зберігся у дитячій літературі.
Прикладами слугують вирази в рос. мові:
«обманули дурака на четыре кулака», у німецькій: „Wilhelm Busch“.
6)
Омана / Betrügen як «Обвести когось навколо пальця / jd. um den
Finger wickeln» - швидко, легко справитися з чим-небудь, перехитрити, ошукати
кого-небудь.
Фразема зустрічається як в українській мові, так і в
інших слов’янських мовах, хоча походження її ще слід перевірити . П.: Чи морською синьою травою Ти (Тоню) круг
пальця хлопця обвела? [Малишко A.,
Звенигора, Вибрані поезії, 1959, с. 27].
B.: Ja natürlich, dachte Eve erbost. Sie hat sofort gewusst, wie
sie dich am besten um den Finger wickeln kann
[J.D.Robb. Einladung zum Mord, 2002, Kap.20].
7) Фразеологізми, що трактують оману / Betrügen як «поши́тися в дурні, записа́тися у ду́рні / jd. zum Narren machen».
Дати себе обманути; бути ошуканим. П.: Розум — це уміння не пошитися в дурні (З
журналу). B.: Er wollte
verdammt sein, wenn er sich derat zum Narren machen ließ [N. Roberts
Sanft kommt der Tod, 2010, Kap.13].
Висновок. Діахронічний аналіз фрагменту
фразеологічного поля обман показує, що ідеографічний аналіз для історичної
фразеології є багатообіцяючий. Дослідження компонентів поля за допомогою різних
періодів розвитку мови відкриває нам можливість не тільки прослідковувати
динаміку фразеологічної системи, а й виявити типові наочні зображення, які
пов’язані з певним фрагментом фразеологічного світогляду. Реконструкція таких
типових уявлень є можливою на основі
структурно – семантичних моделей (порів. jd.
die Augen zuschmieren = betrügen, jd. Rauch, Dunst, Nebel in
die Augen blasen = betrügen, jd. Sand, Staub in die Augen streuen, werfen = betrügen). Ці моделі мають велике значення для
досліджень з етимології, оскільки можуть бути перевірені на об’єктивність. Ще
один приклад фразема «втирати окуляри» походить за етимологією Виноградова [1,c. 114] від жаргону гравців у карти, які використовували так звані «карти з пороху»
і коли було необхідно витирали на них очі з пороху. Цьому поясненню суперечить
структурно-семантична модель jd. die Augen zuschmieren =
betrügen, яка пов’язана з порушенням зору. Відповідно теорія
Виноградова є сумнівною. Як в німецькій, так і в українській мові
репрезентовані семантичні моделі мають спорідненість як у перекладі, хоча і є
деякі відмінності, так і схоже семантичне вираження у художній літературі.
Література
1. Виноградов В.В. История слов. – М.:
Толк, 1994. – 1138 с.
2. Экман П. Психология лжи. –
Питер, 2010. – 304 стр.
3. Знаков В. В. Психология понимания правды. – Спб: Питер, 1999. –
281 с.
4. Знаков В. В. Западные и
русские традиции в понимании лжи: размышления российского психолога над
исследованиями Пола Экмана // Послесловие. Пол Экман. Психология лжи. – Спб.,
2000. – С. 243–266.
5. Ivčenko A.A. Obščeslavjanskij fond frazeologii verchnelužickogo jazyka. In: Ermakova (Hrsg.), 1989. – 97-112
6.
Ильин И. А. О лжи
и предательстве // Аксиомы религиозного опыта. – М., 1993.
7. Соловьев В. С. Ложь //
Энциклопедический словарь / Изд. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – Т. ХVІІа. –
Спб, 1896.
9. Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.