Экономические науки/ 3. Финансовые отношения.

К.е.н. Ковалевич Д.А.

Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Україна

СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА НЕОБХІДНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Еволюція суспільних та фінансових відносин сприяли виокремленню соціального захисту населення у вагому фінансову складову, що позитивно відображається на життєвому рівні населення. На сучасному етапі розвитку суспільства, головним завданням є забезпечення довгострокової макроекономічної та соціальної стабільності в державі. Соціальний захист та соціальне забезпечення населення є важливою складовою соціальної політики держави, метою якої є надання можливості кожному працівникові одержувати дохід відповідно до особистого внеску в збільшення суспільного багатства, задоволення суспільних потреб.

Питанням забезпечення всім членам суспільства прав та гарантій, встановлених Конституцією України, зокрема на відповідний рівень життя, освіту, охорону здоров’я, відпочинок займається держава як гарант виконання конституційних норм та реалізацію прав людини, яка здійснює заходи спрямовані на забезпечення нормальної соціальної стабільності в країні [1].

У міжнародних актах соціальний захист розглядається, як форма реалізації соціальної політики у вигляді соціальної захищеності, під якою розуміється система гарантій і зобов'язань держави для забезпечення людині права на гідне життя [2].

Соціальне забезпечення - це система суспільно - економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

Рівень соціального захисту населення залишається низьким, тому пошук нових та ефективних методів оптимізації видатків на соціальний захист населення стає невідкладною проблемою , яку необхідно вирішувати.

На зміну системи соціального захисту населення суттєво впливають зміни в бюджетно-податковій політиці країни, державному управлінні. Необхідно розширити джерела фінансового забезпечення системи соціального захисту населення, посилити взаємозв'язок фінансового регулювання із динамікою соціально-економічного розвитку окремих регіонів, так і країни в цілому.

Україна переживає політичну та економічну кризи . У цих важких умовах, важливим є удосконалення механізму фінансового забезпечення соціального захисту населення з урахуванням досвіду країн із розвинутою та трансформаційною економікою, стратегічних завдань соціального та економічного розвитку країни.

Саме в кризових умовах обмеженості бюджетних ресурсів зростає значення підвищення ефективності їх використання і саме цей період є найбільш своєчасним для реалізації непопулярних , проте вкрай необхідних структурних реформ у соціальній політиці держави. [3,с.200].

Важливим є розвиток положень щодо бюджетного, податкового, страхового, кредитного механізмів системи соціального захисту. Проблему фінансового забезпечення системи соціального захисту населення доречно вирішувати з урахуванням макроекономічних тенденцій, демографічних змін, цінової політики, надання послуг у соціальній сфері та інше.

Україна свій розвиток пов’язує з входженням в європейські структури, що зобов’язує дотримуватися відповідних європейських стандартів у найважливіших галузях, в тому числі і в системі соціального захисту. Проблеми соціального захисту актуальні для всіх країн світу, адже в кожній країні, навіть у розвинутих , існують різні категорії населення: люди похилого віку, інваліди, багатодітні сім’ї, безробітні, яким необхідна соціальна допомога.

В Україні зростає кількість людей , що потребують соціального захисту . Необхідно удосконалювати систему державної соціальної допомоги; реформувати соціальні послуги.

Важливим напрямком розвитку системи соціального захисту є подальша децентралізація системи надання соціальних послуг.

Пріоритетним завданнями у сфері соціального захисту та соціального забезпечення є

- застосування соціальних стандартів з урахуванням сучасних економічних реалій;

- перехід від бюджетного до страхового принципу фінансування значної частини видатків на соціальний захист;

- зміна характеру соціальної підтримки громадян на адресний характер;

- впорядкування усіх видів державної допомоги;

- визначення науково обґрунтованих показників оцінки, норм та критеріїв за всіма напрямками видатків на соціальний захист населення.

У процесі трансформації системи соціального захисту населення важливим є узгодження загальності гарантій для всіх громадян із диференційованим підходом до різних соціально-демографічних груп і прошарків населення залежно від їх економічної самостійності, працездатності та способів одержання доходів.

Список використаних джерел

1. Конституція України: за станом на 20.04.2010 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України: від 28.06.1996 р. № 254 /96-ВР. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-% E2%F0

2 . Загальна декларація прав людини від 10грудня 1948р. /ООН,Міжнародний документ.-1948р.

3. Скулиш Ю.І. Проблеми та перспективи бюджетного забезпечення соціальної сфери в Україні : монографія .-К.-2009.-288с.