К.е.н. Дідур К.М.
Дніпропетровський державний аграрно-економічний
університет, Україна
Якісний склад управлінського
персоналу як запорука ефективності діяльності аграрного підприємства
Основним елементом
соціально-економічної системи є управлінці, які очолюють роботу колективів
людей, визначають стратегію розвитку підприємства, встановлюють конкретні
завдання і забезпечують умови для їх виконання. Саме тому, ефективність
діяльності підприємства головним чином залежить від якісного складу
управлінців, від їх ділових і особистих якостей, професійного та
загальноосвітнього рівня. В аграрному виробництві організація управлінської
праці реалізується під впливом різних факторів, пов’язаних з характером
розвитку суспільно-політичного ладу, формами власності, галузевою специфікою
аграрного сектора економіки. Істотною особливістю управлінської праці в
аграрному виробництві є те, що вона пов’язана з трансформацією інформації як
особливого предмета праці, тоді як діяльність працівників виробничого напрямку
пов’язана з трансформацією предметів праці у продукти споживання. Якісний склад управлінського персоналу характеризується
стажем роботи та професійно-віковою структурою. Структуру персоналу за стажем
можна розглядати як з точки зору загального стажу, так і стажу роботи на
певному підприємстві. Структура персоналу за рівнем освіти передбачає виділення
робітників за вищою, середньоспеціальною, незакінченою вищою та середньою
освітами.
Поточний аналіз професійного складу персоналу є ключовим фактором у підвищенні
рівня технічного прогрессу підприємства та дає змогу визначити дефіцит чи
надлишок працівників певної професії, спеціальності та здійснити оперативні
заходи стосовно підвищення професійного складу кадрів. Освітньо-вікові
характеристики керівників та спеціалістів аграрних підприємств наведено в таблиці
1.
Таблиця 1
|
Найменування посади |
2011 |
2015 |
Кількість працюючих в 2015 р. по відношенню
до 20111р., % |
||||||||||||
|
Передбачено штатним розписом |
Всього працює |
в тому числі |
Передбачено штатним розписом |
Всього працює |
в тому числі |
||||||||||
|
до
30 років |
50 років і старше |
з них |
мають освіту |
до
30 років |
50 років і старше |
з них |
мають освіту |
||||||||
|
жінок 55 р. і старше та чоловіків 60 р. і
старше |
вищу |
середню спеціальну |
жінок 55 р. і старше та чоловіків 60 р. і
старше |
вищу |
середню спеціальну |
||||||||||
|
Кількість працівників, які займають посади керівників і
спеціалістів, осіб |
21153 |
20523 |
3306 |
8650 |
3100 |
8956 |
11341 |
17100 |
16356 |
2906 |
6298 |
2803 |
7547 |
9318 |
79,7 |
|
З них, осіб |
|||||||||||||||
|
Керівники |
1306 |
1300 |
190 |
502 |
187 |
950 |
350 |
1034 |
1025 |
145 |
326 |
118 |
795 |
230 |
78,8 |
|
Їх заступники |
460 |
456 |
85 |
131 |
24 |
302 |
154 |
400 |
395 |
76 |
120 |
19 |
204 |
189 |
86,6 |
|
Головні спеціалісти, осіб |
7896 |
7824 |
1395 |
3156 |
913 |
3450 |
3898 |
5958 |
6078 |
967 |
1775 |
524 |
2885 |
2899 |
77,7 |
|
З них, осіб |
|||||||||||||||
|
головні агрономи |
1659 |
1650 |
210 |
610 |
95 |
700 |
867 |
1170 |
1063 |
205 |
360 |
81 |
504 |
626 |
64,4 |
|
головні зоотехніки |
1050 |
1046 |
160 |
500 |
101 |
470 |
516 |
874 |
860 |
113 |
290 |
84 |
416 |
426 |
82,2 |
|
головні інженери |
1575 |
1570 |
234 |
546 |
129 |
651 |
845 |
1083 |
1071 |
115 |
340 |
84 |
420 |
631 |
68,2 |
|
головні економісти |
1801 |
1758 |
390 |
686 |
281 |
803 |
750 |
1251 |
1506 |
254 |
350 |
112 |
729 |
461 |
85,7 |
|
головні бухгалтери |
1811 |
1800 |
401 |
814 |
307 |
826 |
920 |
1580 |
1578 |
280 |
435 |
163 |
816 |
755 |
87,7 |
|
Керівники середньої ланки |
5420 |
5400 |
996 |
2170 |
603 |
2250 |
3113 |
3925 |
4016 |
1078 |
1230 |
368 |
1780 |
2025 |
74,4 |
|
Інші працівники, які займають посади керівників |
924 |
920 |
105 |
408 |
96 |
340 |
560 |
760 |
753 |
186 |
234 |
67 |
405 |
348 |
81,8 |
|
Спеціалісти |
5147 |
4623 |
535 |
2283 |
1277 |
1664 |
3266 |
5023 |
4089 |
454 |
2613 |
1707 |
1478 |
3627 |
88,4 |
|
в тому числі: |
|||||||||||||||
|
працівники кадрових служб |
861 |
856 |
95 |
301 |
43 |
301 |
440 |
755 |
750 |
115 |
204 |
39 |
345 |
390 |
87,6 |
|
інші працівники, які займають посади спеціалістів |
4286 |
3767 |
440 |
1982 |
1234 |
1363 |
2826 |
4268 |
3339 |
339 |
2409 |
1668 |
1133 |
3237 |
88,6 |
Освітньо-вікові характеристики керівників та
головних спеціалістів аграрних підприємств
Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики у Дніпропетровській
області
Дослідженнями
виявлено проблему забезпечення аграрних підприємств кваліфікованим
управлінським персоналом. Про багато що говорить хоч би той факт, що за останні
п’ять років агрономів, що працюють на селі, зоотехніків, економістів, бухгалтерів
і інших фахівців з вищою і середньою спеціальною освітою стало менше в півтори
рази, а кількість молодих фахівців (до 30 років) скоротилася майже наполовину.
У Дніпропетровській області серед керівників господарств вищу освіту мають
77,6%, а серед їх заступників – 51,6%. При цьому, частка молодих керівників у
сільськогосподарських формуваннях області приблизно однакова з часткою
пенсіонерів, які займають управлінські посади, і становить відповідно 17,8 і
17,1 відсотки. Часто зустрічається ситуація при якій, на посаду керівників,
приходять недостатньо професійно підготовлені люди. Крім того, на даний час,
більш як 60% новостворених підприємств управління здійснюється головами
колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Цьому поколінню керівників
бракує знань з менеджменту, теорії систем та інших економічних дисциплін,
які б в поєднанні з досвідом
сприяли розвитку та процвітанню
підприємств в конкурентному середовищі. Значно погіршився за цей період і кваліфікаційний
склад спеціалістів.
Отже, для успішного
розвитку та підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності
підприємств, необхідно: підвищення кваліфікації персоналу,
відповідно до наявних на підприємстві технічних засобів і особливостей
технології; перепідготовка персоналу за кошти власників підприємств, а також
інтеграція молодих фахівців, що має стати домінантою кадрової політики; активне
застосування планування кадрового потенціалу з врахуванням стану
матеріально-технічної бази, технологічного забезпечення підприємства,
фінансових можливостей щодо здатності виділяти кошти на навчання і
перепідготовку персоналу; забезпечення відповідних соціально-економічних умов
праці; зміна старої системи залучення
управлінських кадрів, в якій ключову роль відігравала наявність диплому, до
залучення персоналу через всебічну оцінку їх професійних, кваліфікаційних,
ділових якостей.