К. п. н. Магрламова Камілла Газанфарівна

ДЗ  «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Освітня медична система та кваліфікаційні рівні доступні для українських та іноземних громадян

Актуальність проблеми. В наші дні медична освіта в Україні є невід'ємною частиною національної системи освіти і охорони здоров'я. І вважається одним з кращих в світі, залучаючи щорічно тисячі іноземних студентів. Випускники українських медичних вузів високо цінуються за свої фундаментальні знання і прекрасні практичні навички. Згідно з останніми даними, освітній потенціал України дозволив нам увійти в 10-ку країн-лідерів у сфері міжнародної освіти, про що свідчить актуальний попит на отримання вищої освіти в Україні громадянами інших держав.

Після прийняття Болонського процесу, Україна реформувала свою систему освіти, адаптувавши її таким чином до стандартів Європейського Союзу. На даний момент підготовка фахівців для сфери охорони здоров здійснюється у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, серед яких: 64 медичних коледжу, 47 медичних училищ та їх філій, 2 інститути медсестринства, 12 медичних університетів, 2 медичні академії, 1 національний фармацевтичний університет і 3 академії післядипломної освіти. Шість медичних університетів і одна медична академія післядипломної освіти мають статус національних. Варто зазначити, що Український диплом сьогодні отримує широке міжнародне визнання, а рівень професійної підготовки – високі оцінки зарубіжних роботодавців.

Структура вищої медичної освіти в Україні заснована на системах освіти передових країн світу у відповідності з рекомендаціями ЄС, ЮНЕСКО, ООН та інших міжнародних організацій. Будучи невід'ємною складовою української освітньої системи, вища медична освіта в Україні регулюється законом «Про вищу освіту», положенням «Про спеціалізації (інтернатури)» та положенням «Про клінічній ординатурі». Чотирирівнева система навчальних закладів забезпечує якісне навчання з подальшим наданням таких кваліфікаційних рівнів як Молодший спеціаліст (2-3 роки), Бакалавр (3-4 роки), Спеціаліст (6 років) і Магістр (1-2 роки).

Вищу освіту можна здобути у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації. Абітурієнти повинні мати закінчену середню освіту або кваліфікацію молодшого спеціаліста/бакалавра для того, щоб мати можливість отримати вищу медичну освіту. Для отримання післядипломної освіти кандидат повинен мати документ, що підтверджує кваліфікацію спеціаліста або магістра.

Багаторівнева структура вищої медичної освіти означає, що після завершення навчання якогось конкретного рівня студенти можуть продовжити навчання далі. Українські медичні випускники в обов'язковому порядку проходять інтернатуру, а також за бажанням магістратуру або клінічну ординатуру, в той час як іноземці, які отримали кваліфікацію спеціаліста, мають право пройти тільки магістратуру чи клінічну ординатуру.

Таким чином, у відповідності із законодавством України, освітня система включає в себе такі кваліфікаційні рівні:

Етап

Кваліфікаційний рівень

Період навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

Післядипломна

освіта

Докторантура

Доктор наук (Науковий ступінь доктора наук)

Мінімум 3 роки

Аспірантура

Кандидат медичних наук (Вчений ступінь кандидата медичних наук)

Мінімум 3 роки

Магістратура

Магістр

(Диплом магістра)

1-2 роки (60-120 ECTS)

Клінічна

ординатура

Фахівець з вторинної спеціалізацією (Сертифікат про закінчення клінічної ординатури)

2-4 роки (120 240 ECTS)

Інтернатура за спеціальністю

Фахівець з первинною спеціалізацією (Сертифікат фахівця)

1-3 роки (60-180 ECTS)

Вища освіта

Закінчена вища освіта

(Спеціаліст)

Спеціаліст

(Ділом спеціаліста)

6 років (360 ECTS) для спеціальності "Лікувальна справа", "Педіатрія", "Медико-профілактична справа", "Медична психологія";

5 років (300 ECTS) для спеціальності "Стоматологія", "Фармація"

Базова вища освіта (Бакалаврат)

Бакалавр

(Диплом бакалавра)

3-4 роки (180-240 ECTS) або 2-3 роки (на базі незакінченої вищої освіти)

 

Незакончена

вища освіта

Молодший спеціаліст (Диплом молодшого спеціаліста)

2-3 роки (120-180 ECTS) або 3-4 роки (після 9 років середньої освіти)

Середня освіта

Повна середня освіта

Атестат про повну загальну середню освіту

2-3 роки

Базова середня освіта

Сертифікат про базову середню освіту

5 років

Початкова середня освіта

 

4 роки

Дошкільна освіта

 

 

Українські медичні заклади мають різні медичні спеціальності які доступні не тільки для українських,а й іноземних громадян. Далі ми розглянємо медичні спеціалізації:

Лікувальна справа

Рівень підготовки – спеціаліст;

Кваліфікація – лікар;

Термін навчання — 6 років.

Доступно для українських та іноземних громадян.

Стоматологія

Рівень підготовки – спеціаліст; Кваліфікація – лікар-стоматолог; Термін навчання — 5 років. Доступно для українських та іноземних громадян.

Фармація

Рівень підготовки – спеціаліст;

Кваліфікація – провізор;

Термін навчання — 5 років.

Доступно для українських та іноземних громадян.

Педіатрія

Рівень підготовки – спеціаліст;

Кваліфікація – лікар-педіатр;

Термін навчання — 6 років.

Доступно тільки для українських громадян.

Медико-профіл. справа

Рівень підготовки - спеціаліст; Кваліфікація – лікар-гігієніст і лікар-епідеміолог; Термін навчання — 6 років. Доступно тільки для українських громадян.


Медична психологія

Рівень підготовки – спеціаліст;

Кваліфікація – провізор;

Термін навчання — 5 років.

Доступно для українських та іноземних громадян.

Щороку кількість іноземців, які здобувають освіту в Україні, збільшується. Так, у 2014/2015 навчальному році контингент іноземних громадян у вищих навчальних закладах України становив приблизно 80 тисяч студентів з 145 країн світу.

Прийом іноземних громадян до вищих навчальних закладів України здійснюється за результатами співбесіди та на підставі розгляду приймальною комісією університету наданих документів про попередню освіту. Вимоги до рівня успішності іноземних абітурієнтів визначаються кожним навчальним закладом окремо.

Навчання іноземців здійснюється українською або російською мовами, проте останнім часом університети активно пропонують англомовні програми.

Іноземні громадяни, що не володіють російською (українською) мовою, мають можливість їх освоїти протягом 10-ти місячного навчання на підготовчому відділенні університетів, після успішного закінчення якого вони можуть продовжити навчання на основних факультетах вищих навчальних закладів України.

На підготовчому відділенні іноземні громадяни крім мовної підготовки можуть також отримати знання з базових дисциплін, які необхідні для подальшого навчання за обраними напрямами / спеціальностями.

Іноземці, які здобули повну загальну середню освіту у закордонних школах з вивченням української мови, та закордонні Українці, статус яких підтверджено посвідченням іноземного українця, можуть також вчитися безкоштовно на підставі квот для закордонних українців, встановлених Міністерством освіти і науки України.

Іноземці, які постійно проживають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти на рівних умовах з громадянами України.

Висновки. Таким чином головною метою оптимізації системи освіти є максимальне задоволення вимог народного господарства в кваліфікованих кадрах. Обмеженнями служать кількість наявних ресурсів і вимоги народного господарства в різних галузях економіки, науки, культури, управління і інтересів учнів. Критерієм оптимальності є максимізація економічної ефективності використання витрачених ресурсів. Щоб впливати на цей критерій, необхідно виділити керуючі параметри.

Складність постановки проблеми полягає в необхідності узгодження суперечливих тенденцій її вирішення. Дійсно, сучасні проблеми розвитку економіки вимагають, з одного боку, чіткого формулювання загальних державних інтересів, з іншого - вирішення цієї проблеми, в даний час, ускладнюється необхідністю задоволення умовам ринкової економіки.

Загальна система освіти формується державою, яка вкладає значні кошти в її розвиток, паралельно направляючи діяльність приватних навчальних закладів шляхом управління якістю підготовки фахівців у різних навчальних закладах, де роль держави в управлінні зводиться до сертифікації їх продукції – умінь і знань фахівців, а в деяких випадках і в заохоченні діяльності тих навчальних закладів, які готують фахівців нової техніки.

Список використаних джерел

 

1.     Белянова В. Д. Эволюция структуры медицинской науки и ее отражение в системе медицинского образования / В. Д. Белянова. — М., 1989. — 29 с.

2.     Біла книга національної освіти України / [Т. Ф. Алексєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл та ін.] ; за заг. ред. акад. В. Г. Кременя ; НАПН України. — К. : Інформ. системи, 2010. — 342 с.

3.     Наказ МОЗ України № 104 від 14 травня 1993 р. «Про стан і перспективи підготовки молодших спеціалістів І–ІІ рівнів акредитації системи навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я України».

4.     Наказ МОЗ України № 19 від 30 січня 1996 р. «Про створення Національної програми розвитку медсестринства України».

5.     Наказ МОЗ України № 401 від 07.07.2011 р. «Про введення в дію складових галузевих стандартів вищої освіти зі спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста галузей знань «Медицина» та «Фармація»».

6.     Наказ МОЗ України № 585 від 08.11.2005 р. «Про затвердження Програми розвитку медсестринства України на 2005-2010 рр.» [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=4423.

7.     Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням — медицина: сукупність норм до обов’язкового мінімуму змісту та рівня підготовки бакалавра. — К., 1994. — 31 с. 162.