Стасів Н.Ю.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,

Львівська область, Україна

 

ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ТА ОПЕРАЦІЙ

НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

Комп'ютер упевнено і надійно входить в шкільні будні. При цьому вікова межа зустрічі з комп'ютером, його оволодінням нестримно знижується. З простими ігровими комп'ютерними пристроями дитина взаємодіє вже з 3 - 4 років. До моменту вступу до школи (6-7 років ) у дітей, як правило, є деякий досвід спілкування з комп'ютером і тоді виникають питання: як він працює; з чого складається; що у нього усередині; чому він виконує команди. На ці та інші питання і покликаний відповісти шкільний курс інформатики. Починати навчання доцільно з молодшого шкільного віку, оскільки відомо, що найміцніші і довічні знання і навики дитина отримує у початковій школі.

Це пов’язано з тим, що:

- молодший шкільний вік більш сприятливий до навчання;

- знання і навики, отримані в початковій школі, стають основою і засобом всієї подальшої пізнавальної діяльності.

Оволодіння комп'ютером відбувається в ігровій формі, дозволяє здійснювати зв'язок з такими предметами як українська мова (кросворди), математика (розв’язування прикладів в ігровій формі), малювання, музика. Навчання мистецтву роздумувати, умінню планувати свої дії, здатність передбачати різні обставини і діяти відповідно до них - це завдання допомагає нам вирішити програмний продукт. Таким чином, учні знайомляться з комп'ютером, вчаться спілкуватися з ЕОМ в режимі діалогу, знайомляться з поняттями меню, курсор, програмними засобами, розвивають логічне і алгоритмічне мислення.

Йдучи від простого до складного, розв’язуючи цікаві завдання з казковими сюжетами і героями, учень розв’язує логічні завдання, направлені на опанування мистецтва складання алгоритмів; в ігровій формі знайомиться з склад­ними поняттями: комп'ютер, монітор, клавіатура; спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на встановлення подібності і відмінності. Потім йдуть складніші завдання, розраховані не лише на пояс­нення вчителя, виконання разом з вчителем, але і на самостійну роботу. Завдання вчать дітей мислити, правильно і зв’язно викладати свої думки. Взагалі гра - істотний компонент пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Прагнення до гри, інтерес до ігрових ситуацій на уроці, захопленість ігровим сюжетом - це закономірне явище, обумовлене психологічною потребою дітей цього віку.

Умови ефективного використання комп’ютерних технологій у дошкільному і молодшому шкільному віці, проблеми їх впливу на емоційну, вольову, моральну сферу дітей є актуальним питанням. Чим молодший вік дитини, тим більш відповідальним є вирішення питання про застосування будь-яких впливів на її формування. Але, якщо вже відбувається застосування комп’ютерів у молодшому віці й воно є ефективним, позитивним для розвитку, то це створює умови для подальшої більш успішної інтеграції дитини у сучасне інформаційне середовище школи. Вона може з більшою користю для себе використати інформаційні технології в середньому і старшому шкільному віці, коли ці тех­но­логії вже стають невід’ємним елементом навчального процесу, а також під­готуватися до життя в сучасному інформаційному технологічному середовищі.

Розробляючи методику роботи, необхідно спиратись на теоретичні уявлення вітчизняної та зарубіжної психології про вікову періодизацію та кризи розвитку і новоутворення у молодшому шкільному віці, а також на положення Л.С. Виготського, що інтелектуальний розвиток дитини полягає не стільки в кількісному запасі уявлень, скільки в рівні розвитку інтелектуальних процесів, тобто в якісних характеристиках дитячого мислення. Готовність дитини до діяльності в комп’ютерно-орієнтованому середовищі передбачає не тільки розумовий розвиток, а також розвиток навичок соціалізації, засвоєння необхідних норм та правил поведінки.

Чи можливо у початковій школі розвинути вказані здібності? Досвід науковців та вчителів-практиків  вказує на те, що не тільки можливо, а й необхідно це робити для повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому акцент слід робити на розумовий розвиток, а не на бездумне натискання клавіш. Пропонуємо такі напрямки роботи щодо пропедевтики основних понять інформатики:

-  класифікація об'єктів за їх властивостями, знаходження властивостей об'єктів, що є спільними, об'єднання однорідних предметів у групи;

-         знаходження спільного в складових частинах об’єктів;

-         робота з графами на основі теорії множин;

-            зображення множин з різним взаємним розміщенням (підмножини, перетин) і визначення елементів, що розміщені в області перетину множин;

-            робота з алгоритмами - визначення послідовності дій, їх запис, виконання алгоритму за його записом;

-    елементи комбінаторики - визначення можливих варіантів розв'язку завдань, визначення, по можливості, оптимального розв'язку;

-         операції з висловлюваннями, визначення їх істинності.

Завдяки тому, що дані напрямки тісно пов'язані з програмою початкової школи, а нові знання повинні вводиться з опорою на вивчене на інших предметах (це в першу чергу стосується математики), ці питання можуть легко засвоюватися учнями 1-4 класів.

На основі цих напрямків розроблено початковий курс інформатики. Головна заслуга такого пропедевтичного курсу в тому, що він створює основу для розумового розвитку дитини і до введення в середніх і старших класах основних понять інформатики.