Філологічні науки/6.Актуальні проблеми перекладу

викладач Макухіна С. В.

Херсонський державний аграрний університет

Закономірності перекладу науково-технічної літератури

У зв’язку з бурхливим розвитком науки та поширенням науково-технічної інформації зросло значення науково-технічного перекладу, як засобу передачі накопиченої інформації та знань. Проблематика перекладу науково-технічної літератури займає одне з провідних місць у сучасному перекладознавстві.

Переклад неодноразово ставав предметом уваги науковців, які намагались дати різні визначення даного процесу. Проаналізувавши праці вчених в цій галузі, слід відзначити, що переклад науково-технічної літератури займає окрему площину в царині перекладу, кардинально відрізняється від перекладів текстів інших галузей певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями.

Технічний переклад представляє собою вид перекладу, який допомагає встановити взаєморозуміння між людьми, що говорять різними мовами. При спрощеному підході під технічним перекладом розуміють переклад технічних текстів. Слід визнати, що найбільш типовими лексичними особливостями науково-технічної літератури є насиченість тексту термінами та термінологічними сполученнями. Терміни представляють собою слова, які мають ті ж лінгвістичні властивості, як і інші одиниці словникового складу, але виражають поняття наукооброблені і властиві лише окремій галузі науки та техніки.

А.Я. Коваленко головним прийомом перекладу термінів вважає переклад за допомогою лексичного еквіваленту, який представляє собою постійну лексичну відповідність, яка точно співпадає з значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти в мові перекладу, відіграють важливу роль в здійсненні даного процесу, адже вони служать опорними пунктами у тексті, від яких залежить розкриття значення інших слів та з’ясування характеру тексту.

До інших особливостей науково-технічної літератури відносять широке вживання різних скорочень, як і тих, що зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. Іншу особливість науково-технічної літератури представляють інтернаціональні слова, які незважаючи на схожість звучання у різних мовах, відрізняються в кожній мові своєю семантикою і стилістичним забарвленням, а в теорії перекладу відомі як “фальшиві друзі перекладача”.

Якщо лексичні відмінності в тексті є очевидними, то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не менш різноманітні. Окрім лексичних та граматичних відмінностей, науковці видокремлюють ще й стилістичні відмінності. Для подолання жанрово-стилістичних труднощів перекладачеві слід, перш за все, навчитись ідентифікувати дані проблеми в науково-технічному тексті. Крім того необхідно формувати навички для подолання різноманітних стилістичних труднощів перекладу з врахуванням норм мови перекладу та жанрових норм культури мови оригіналу.

Для того, щоб уникати виникнення проблем при перекладі необхідно здійснювати належну підготовку майбутніх спеціалістів ще в університеті. При введенні та закріплені лексичного матеріалу рекомендується привчати студентів бачити різноманітні значення слів та словосполучень типових для мови науково-технічної літератури. При обробці граматичного матеріалу потрібно привчати студентів аналізувати різні значення омонімічних форм, а також різноманітні типові для певної мови граматичні форми. Після вивчення основних лексичних та граматичних аспектів та виконання тренувальних вправ з підручників наступає перехід до читання та перекладу оригінальних наукових та технічних текстів. На даному етапі науковці рекомендують звертати основну увагу не на значення вузьких термінів, а на освоєння загальних закономірностей мови і стилю науково-технічної літератури, вимови, словникового складу і граматичної будови. Тексти потрібно вчитись перекладати не механічно або ж інтуїтивно, а з виявленням всіх особливостей, притаманних спеціальній літературі. Студентам та перекладачам необхідно пам’ятати, що приблизне угадування або ж інтуїтивна догадка не повинні мати місця при перекладі, але лише усвідомлений лексико-граматичний аналіз гарантує правильний переклад смислу тексу та думок автора. Одним з ефективним способів навчитись перекладати літературу по спеціальності являється переклад літератури по суміжній або незнайомій області, де потрібно застосовувати лексичний та граматичний аналіз. У процесі всієї своєї перекладацької діяльності перекладач повинен вдосконалюватись у всеможливих дисциплінах та сферах, консультуватись з фахівцями сфери в якій перекладає, постійно читати фахову літературу, ретельно опрацьовувати нову термінологію, працювати з тлумачними словниками, енциклопедіями, ознайомлюватись з усіма чинними стандартами в галузі відповідної спеціалізації та чітко дотримуватись їх положень. Дотримання всіх цих аспектів та постійна робота над собою є запорукою здійснення адекватного перекладу, що відповідає реаліям сьогодення, а також основою успішної перекладацької кар’єри.

Література

1. Дерді Е. Т., Сахро А. С. Причини низької якості науково-технічного перекладу та шляхи їх подолання / Е. Т. Дерді., А. С. Сахро // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки – 2011 –С. 34-39.

2. Жустрін Г. К. Краткий курс перевода научно- технической литературы с английского на русский : посібник / Г. К. Жустрін. – М., 2006. – 112 с.

3. Коваленко А. Я  Загальний курс науково-технічного перекладу : підручник / А. Я.Коваленко. – К.: Інкос, 2002. – 317 с.

4. Кульчицька А. О. Переклад термінів: матеріали Всеукраїнської конференції (“Актуальні проблеми перекладу”). – 2006.