Веретник Л. Ю., Гриньова В. І. , Панченко В.В.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

ВИКОРИСТАННЯ СЛЕНГУ В РОМАНІ ДЖ. СЕЛІНДЖЕРА «НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ»

Молодіжний сленг вивчається дуже активно, але, в основному, аспектно. Лексичний склад англійської мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Існування різноманітних діалектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Сленг розвивається та змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг – це динамічне утворення, його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива складова мови, яка допомагає «тримати» її «живою».

Проблемою вивчення сленгу займались такі вчені, як Е. Партрідж, С. Флекснер, В. Фріман, М. Маковський, Г. Менкен, А. Баррере, Ч. Леланд, І. Р. Гальпєрін, В. Дж. Бурк, В. А. Хомяков, І. В. Арнольд, Т. А. Соловйова та багато інших. У словниках Хоттена, Бауманна, в статтях вітчизняних дослідників сленга наводиться довгий список бібліографії; існує чудова праця-довідник Берка, з котрої можна взяти ряд висловлювань про сленг письменників та літераторів тощо [3, с.158].

Учений Хомяков В. А. у своїй книзі «Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия» вказує, що вперше термін сленг зі значенням «language of low or vulgar type» (мова просторічного або вульгарного типу) був вжитий у 1756 році. З 1802 року цей термін розуміють як «the cantor jargon of a certain class or period» (жаргон певного класу або періоду). Вже з 1818 року під сленгом стали розуміти «language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense» (мова надзвичайно розмовного типу, яку вважають нижчою за рівнем мови освіченої людини та яка містить як нові, так і розповсюджені слова, які використовуються у невластивому їм значенні) [1, с.58].

З погляду лінгвістики, сленг – це не літературна лексика, тобто слова і поєднання, що знаходяться за межами літературної англійської (Standard English) з точки зору вимог сучасної літературної норми. Сленгові слова посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зарахувати до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов’язані певною сукупністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті різних соціальних прошарків.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв’язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Це призводить до вживання нецензурної лексики.

Таким чином, під молодіжним сленгом ми розуміємо сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають у фамільярних, дружніх відносинах.

Не викликає сумнівів той факт, що підлітки висловлюються, використовуючи у своїй мові весь арсенал лексичного, граматичного, стилістичного вираження думки, характерний для свого часу.

Джером Селінджер у романі «Над прірвою у житі» подає нам чудовий зразок сучасної йому молодіжної мови, що зазначають практично всі літературознавці [6].

Мова головного героя роману Голдена Колфілда відзначається певними особливостями, що характеризують емоційний стан хлопця, а також своєрідні мовні тенденції тієї епохи.

Зразками сленгу можуть слугувати наступні речення: «Then the old lady that was around a hundred years and I shot the breeze for a while» – «Потім я базікав якийсь час із жінкою похилого віку, якій було близько 100 років» [6, с.240].

«The first thing I did when I got off at Penn Station, I went into this phone booth. I felt like giving somebody a buzz.» – «Перш за все, після того як висадився на станції Пен, я попрямував до телефонної будки. Я відчував, що мені необхідно комусь дзвякнути» [6, с.58].

«She probably knew what a phony slob he was.» - «Ймовірно, вона знала, яким нікчемним ледащо він був» [6, с.4].

Наступним розглянемо приклад: «What I did, I started talking, sort of out loud, to Allie. I do that sometimes when I get very depressed» – «Я почав розмовляти з Алі якось голосно. Іноді я поводжусь таким чином, коли дуже пригнічений» [6, с.98]. «I can’t always pray when I feel like it. In the first place, I’m sort of an atheist.»-«Я ніколи не можу молитися, якщо відчуваю щось типу того. По-перше, я, якоюсь мірою, – атеїст» [6, с.99].

Також прикладом може слугувати: «God, my old heart was damn near beating me out of the room. I wished I was dressed at least» – «Господи, моє старе серце сукало із такою клятою силою, що здавалося ось-ось виштовхне мене з кімнати. Я мріяв хоча б про те, щоб бути вдягненим» [6, с.127]. «The next thing I knew, he and old Sunny were both in the room. They acted like they owned the damn place» – «Наступне, що я знав, було те, що він та старенька Санні були обидва вдома. Вони поводилися так, ніби були господарями цього клятого місця» [6, с.101].

Вищенаведені приклади яскраво демонструють схильність Голдена до використання паразитарних слів та словосполучень, що рясно наповнюють мову героя.

Ще однією особливістю мови Колфілда виступає вживання жаргонізмів, що не могло лишитися поза уваги читачів. Розглянемо такі речення: «One of the biggest reasons I left Elkton Hills was because I was surrounded by phonies. That’s all. They were coming in the goddam window» – «Одна з найвагоміших причин, чому я залишив Елктона Хілса було те, що я був оточений непотребом. Це й все. Все полетіло через кляте вікно» [6, с.13]. «Which is something that gives me a royal pain in the ass» – «Це – заноза у моїй дупі» [6, с.98].

Варто зазначити, що використання вищезгадних різновидів сленгу допомагають автору більш яскраво зобразити емоційний стан героїв та поринути в події того часу. Це явище спостерігається у наступних прикладах: «You’re goddam right I am, you dirty crooked bastard!» – «Ти, чорт мене забирай, якщо я не правий, – брудний, потворний покидьок!» [6, с.89]. «All I know is my goddam gloves were in your goddam galoshes» – «У чому я зараз впевнений, так це те, що мої кляті рукавиці були у твоїх клятих калошах!» [6, с.90]. У даному уривку сленгові лексеми виражають емоції героя.

«It’s full of phonies, and all you do is study so that you can learn enough to be smart enough to be able to buy a goddam Cadillac some day, and you have to keep making believe you give a damn if the football team loses, and all you do is talk about girls and liquor and sex all day, and everybody sticks together in these dirty little goddam cliques» – «Тут повно непотребу, а все, чим ти займаєшся, – навчання, бо так ти зможеш достатньо вивчити, щоб бути достатньо освіченим, щоб мати змогу одного дня купити собі клятий Каділак, і ти маєш продовжувати вірити, що тобі буде непереливки, якщо твоя футбольна команда програє, і все що ти робиш – балачки про дівчат, випивку та секс протягом всього дня, і усі лишаються у цьому брудному, нікчемному, клятому натовпі»[6, с.133]. Тут поєднання відчаю та блазнювання демонструється завдяки використанню сленгу.

Загалом використання сленгу у романі Дж. Селінджера можна зустріти майже на кожній сторінці. Більш того, треба зазначити, що деякі слова та звороти, які автор використав як молодіжний сленг, зараз використовуються у літературній мові.

Отже, завдяки проведеному аналізу можна зробити висновок, що сленг – це самобутнє, яскраво забарвлене, неповторне явище, що використовувалося багатьма авторами для більш повного уявлення читачами емоційного стану та почуттів героїв, особливостей ситуацій спілкування та відомостей про час подій. І ця тенденція продовжується до наших часів. .

Література

1. Хомяков В. А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия / В. А. Хомяков. – М.: Либроком, 2009. – 106 с.

2. Шильнов А. Г. Проблема перевода сленговой лексики на примере анализа переводов романа Дж. Д. Сэлинджера «Над пропастью во ржи» / А. Г. Шильнов // Индустрия перевода : материалы VI Международной научной конференции. – П.: 2014. – С. 126-131.

3. Baker S. J. The Australian Language / S. J. Baker Sydney –Sydney.: Sun Books, 1970. – 223 p

4. Baumann H. H. Slang and Cant / H. H. Baumann. – Berlin.: Langenscheidt, 1887. –357p.

5. Hotten J. C. A Dictionary of Modern Slang, Cant and Vulgar / J. C. Hotten. – London.: University of California Libraries, 1860. –328 p.

6. Salinger J. D. The catcher in the rye /J. D. Salinger. – NY.: Back Bay Books, 2001. – 277 p.