викладач Бойко І. В.

Національний технічний університет України «Київський Політехнічний Інститут ім. Ігоря Сікорського»

Зміни у вимові голосних британського варіанту англійської мови

Мова – це живий організм, який розвивається за своїми законами, і в процесі свого розвитку зазнає змін, а люди як носії мови постійно перебувають в епіцентрі змін, які можуть залишатися непомітними протягом десятків років, а іноді і сотень. Наймасштабніші та стійкі мовні зміни протікають повільно і непомітно. Наприклад, Велике пересування голосних являло собою ряд фонетичних змін, які поступово виникали протягом 350 років, і про які почали замислюватись тільки після закінчення цього процесу. На сучасному етапі використання сучасних технологій зробили можливим відслідковування змін у вимові, які відбулися протягом останнього століття.

Голосні є найбільш вразливими звуками у будь-якій мові. Вони в першу чергу зазнають змін. Для пояснення фонетичних змін висувалися різноманітні причини: «раса», клімат, географічні умови, їжа, види занять, загальний спосіб життя і т. п. Ми пов’язуємо звукові зміни з наростанням швидкості мови, яке в свою чергу є результатом загального інтелектуального прогресу людства. Можна з упевненістю стверджувати, що ми говоримо так швидко і з такою мінімальною напругою, як тільки можливо, постійно наближаючись до тієї межі, досягнувши якого ми змушені, на прохання наших співрозмовників, повторювати наші висловлювання; значна частина звукових змін дійсно так чи інакше пов'язана з цим фактором. Однак ніякий постійний фактор не може пояснити тих конкретних змін, які відбуваються в даний час і в даному місці, але не в інший час або в іншому місці. З іншого боку, можливість впливу тимчасових факторів, подібних названим вище, тобто зміни місця проживання, професії або їжі, виключається в силу того, що звукові зміни відбуваються надто часто і виявляють занадто велику різноманітність.

Так чи інакше, серед сучасних тенденцій у вимові голосних можна відзначити такі зміни.

- Короткі голосні, особливо у ненаголошеній позиції, прагнуть наблизитись у своєму звучанні до нейтрального звука.

- Деякі довгі напружені монофтонги прагнуть до дифтонгізації.

- Ряд існуючих дифтонгів і трифтонгів вже стянулись у монофтонги або прагнуть до монофтонгізації.

- Зрощення з йот має місце у ненаголошених складах, і тепер поширюється на наголошені склади.

- Глоталізація приголосного [t] укорінюється у мові освічених носіїв британського варіанту англійської мови.

- У багатоскладових словах з’являється тенденція до переносу наголосу з першого на другий від початку склад.

Зміни в артикуляції голосних відбуваються систематично та безповоротно. У більшості словників ці зміни, на жаль, не представлені. Тому при вивченні англійської мови як другої іноземної потрібно брати до уваги реальне звучання слів.

Література:

1. Ватсон Е. Р. Фонетические изменения в современном английском языке [Електронний ресурс] / Е. Р. Ватсон. – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/1616816. – Загол. з екрану. – Мова рос.

2. Crystal D. A Pronounced Change in British Speech/ Practical English Teaching. – 1987. – September. – P. 57.

2. Karpova I. New Image of RP [Електронний ресурс] / Irene Karpova. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Nz/89_4/statti/82.pdf. – Загол. з екрану. – Мова англ.