Психология и социология/10. Психология труда

Гримало Т.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

Мотивація студентів технічного фаху: аналіз проблеми

Важливість вузівського етапу становлення особистості, сензитивність цього періоду розвитку особистості студента до формування у нього мотиваційно-особистісної сфери підкреслюється багатьма дослідниками.

Соціально-психологічні дослідження 90-х років XX століття констатують, що основні мотиви вступу в технічні вузи в цей період були пов'язані або з відстрочкою від армії, або з легкістю вступу. Тому не дивно, що характерними особистісними особливостями майбутніх інженерів були низький рівень домагань, низька потреба в досягненнях, відсутність інтересу до самовдосконалення [2].

Однак те, що відбувається з початку XXI століття бурхливий розвиток ультрасучасних технологій спричинило за собою і зміну ставлення до професії інженер. Підвищились вимоги і до особистості інженера.

Серед основних протиріч, що безпосередньо впливають на якість вузівської підготовки фахівців, можна назвати протиріччя між знаннями, вміннями і навичками, передбаченими освітніми стандартами, і мотиваційної неготовністю студентів оцінювати їх значущість у своєму професійному становленні, між необхідністю докорінної модернізації підготовки не тільки когнітивного компонента професіоналізму студентів, а й плану їх особистісного розвитку [3]. Найважливішою умовою оптимізації потенціалу особистості студента є її спрямованість, вивчення якої заслуговує серйозного аналізу.

Однак багато проблем, пов'язаних із загальним розвитком мотиваційно-особистісної сфери студентів технічних спеціальностей і підтриманням професійної та навчальної мотивації, ще недостатньо вивчені.

Метою є аналіз проблеми мотивації студентів технічного фаху.

Мотивація студентів технічних вузів відзначається певною специфікою. Н.В. Підбуцька та О.В. Курявська виявили, що серед студентів технічних спеціальностей задоволення від діяльності, почуття компетентності та почуття самодетермінованості виражені на середньому рівні, а докладені зусилля на низькому. У студентів технічних спеціальностей переважаючою є загальножиттєва мотиваційна спрямованість, тобто вони більше орієнтовані на життєзабезпечення, комфорт, соціальний статус та спілкування. Навчальна спрямованість сформована недостатньо, студенти технічних спеціальностей орієнтовані на свободу процес та результат та менш за все на егоїзм [6]. В роботі Н.В. Комусової показано вплив самої професійної спрямованості на структуру навчальної мотивації в динаміці її розвитку від першого курсу до останнього. Дослідниця виявила, що провідним мотивом вступу до вузу є інтерес до професії. Можна було б очікувати, що переважання мотивів при виборі професії має проявити себе у високих абсолютних показниках професійної спрямованості студентів при їх вступі до вузу. Однак первинні очікування не виправдалися. Середнє значення індексу задоволеності, за яким визначався рівень професійної спрямованості, становив у всіх першокурсників тільки 0,5 при його максимальному значенні, рівному одиниці. На всіх наступних курсах спостерігається його подальше зниження, і на IV курсі індекс задоволеності складає всього 0,33[цит. за 1]. Дослідження Я.А. Коновко показало переважання низького і середнього рівнів мотивації професійного навчання серед випускників і, в цілому, більш високий рівень професійної мотивації серед першокурсників [4]. Отже, можна говорити про те, що рівень професійної мотивації падає до старших курсів. О.О. Красильникова, ґрунтуючись на результатах власного дослідження, пише про те, що студенти політехнічного коледжу відрізняються недостатнім рівнем розвитку мотивації навчально-професійної діяльності, що виражається в недостатньому усвідомленні випробуваними ціннісної значимості навчально-професійної діяльності для свого особистісного, в тому числі інтелектуального розвитку, а також для подальшої професійної діяльності [5].

Висновки. Таким чином, результати наявних психологічних досліджень свідчать про певну дефіцитарність мотивації студентів технічного фаху, що обумовлює необхідність розгортання подальших досліджень у даному напрямку, які мають стати підґрунтям для формування відповідних корекційних програм та заходів.

Література

1. Егоров В.В. Изменения в мотивационной сфере студентов технических вузов/ В.В. Егоров, Э.Г.Скибицкий, Е.Г. Огольцова// Фундаментальные исследования. – 2011. – № 8 (3). – С. 504-509.

2. Иванова М. А. Сущность и содержание процесса развития профессиональной компетентности у студентов технических вузов в условиях глобального кризиса/ М. А. Иванова, И. С. Лебедева. – СПб, 2009. – 288с.

3. Кабанов Г.П. И.Ю. Качество подготовки специалистов в техническом вузе и технологии обучения/ Г.П. Кабанов, И.Ю. Соколова – Томск: Изд-во ТПУ, 2003. – 203 с .

4. Коновко Я.А. Мотивация профессионального обучения студентов технических специальностей / Я.А. Коновко // Управление в социальных и экономических системах: матер. ХXII международной науч.-практ. конф., Минск, 17 мая 2013 г. – Минск, 2013. – С. 171–172.

5. Красильникова О.А. Проблема развития мотивации учебно-профессиональной деятельности студентов политехнического колледжа [Электронный ресурс] / О.А. Красильникова // Психология, социология и педагогика. - 2014. - № 10. Режим доступа: http://psychology.snauka.ru/2014/10/3755

6. Підбуцька Н. В. Психологічні детермінанти внутрішньої мотивації до навчання у студентів технічних спеціальностей / Н. В. Підбуцька, О. М. Курявська // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія: щоквартальний науковопрактичний журнал. - 2012. - № 3. - С. 80 -86.