Особливості психологічного здоров’я викладачів вищих навчальних закладів

Корнієнко В.В.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Ніканорова Ю.В.

Головний лікар психоневрологічного диспансеру СМЧ №6

Постановка проблеми. Визначено, що фахівці, які працюють у сфері «людина-людина» рано чи пізно відчувають на собі прояви емоційного перенапруження, фізичного знесилення, зниження робочої продуктивності та таке інше. Це стосується і викладачів вищих навчальних закладів великих промислових міст України, здоров’я яких, а саме його психологічний аспект, ще зовсім мало вивчено, що не дозволяє виявити мішені психологічного впливу в разі його необхідності. Цей факт і визначає актуальність нашого дослідження.

Аналіз наукових досліджень (М. А. Лисняк, H. A. Горбач, Ю. Л. Лисицин, Л. Г. Матрос, В. І. Петленко, Т. Б. Сергєєва, Г. І. Царегородцев, P. A. Зобів, В. М. Келас’єв, Л. В. Колпіна, Т. Б. Соколова, І. М. Гурвич, Л. В. Куликов, Г.С. Никифоров і ін.) показав, що забезпечення високої якості навчального процесу і створення умов для повноцінної реалізації всіх суб’єктів навчання можливо лише за орієнтації на достатньо високий розвиток рівня психологічного здоров’я професорсько-викладацького складу.

У сучасних умовах модернізації українського суспільства зростають вимоги до повноцінного соціального функціонування, оптимальної працездатності й професійного довголіття громадян. Це в свою чергу актуалізує необхідність удосконалення роботи щодо соціально-психологічного забезпечення здоров'я українських громадян і робить першочерговим завданням наукової розробки проблеми їх психологічного здоров'я.

Розв’язання проблеми забезпечення психологічного здоров'я людини можна за допомогою оптимально організованої психопрофілактичної роботи. Розробка ж ефективних психопрофілактичних програм буде мати міцну підставу лише в тому випадку, якщо буде спиратися на результати досліджень психологічного здоров'я (І.М. Гурвич, 1998).

Сучасні умови життєдіяльності актуалізують необхідність оцінки адаптаційних ресурсів людини в період, коли ще відсутні явні ознаки захворювання й існують можливості ефективного відновлення резервів здоров'я. Своєчасна діагностика зниження резервних можливостей людини дозволить дієво регулювати й ефективно впливати на стан здоров'я фахівця з метою забезпечення його збереження.

Метою нашої роботи є вичення факторів, які впливають на психологічне здоров’я професорсько-викладацького складу ВНЗ на основі комплексного психологічного дослідження (діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності й настрою (САН), рівня невротизації по Л.І. Васерману й формування синдрому емоційного вигоряння (СЕВ) за адаптованою методикою В.В. Бойко, особистісного адатапційного потенціалу по Маклакову і Черм’яніну, психологічного благополуччя (Ryff C.), коппінг-стратегії як показника подолання стресу (Плутчик, Келлерман, Конте) для подальшого удосконалення психопрофілактичних заходів щодо його збереження й зміцнення.

Результати дослідження за методикою САН показали, що середні значення за усіма шкалами перебували у верхній границі статистичної норми й склали 5,1 - 5,4 бала, що свідчить про відносно стабільний емоційний показник виконання професійної діяльності з перевагою позитивних емоцій. Найбільше зниження активності, самопочуття й настрою спостерігалося при стажі роботи 10-20 років. Оцінка формування синдрому емоційного вигоряння показала, що більшість викладачів були піддані нервово-психічній напрузі вже при стажі роботи 5-10 років, що вимагає проведення психологічної корекції багатогранного професійного становлення викладачів як з позицій адаптації до професії, так і в плані реалізації потенціалу фахівця. Показник адаптивних здібностей у викладачів ВНЗ в середньому складав 32 бали (5 стенів). Нервово-психічна стійкість була 17 балів (5стенів). Комунікативні здібності показали 9 балів (6 стенів). Вищевизначені показники особистісного адатапційного потенціалу викладачів ВНЗ показали нормальну адаптацію, що означає відносну легкість щодо орієнтування до нової ситуації, чіткість формування стратегії власної поведінки та низькі показники конфліктності.

Про стан психологічного благополуччя ми дізналися із шкали самоставлення (61, 2 балів), позитивне ставлення до інших показало високий рівень (61,8 балів, показники автономії показали середній рівень (59 балів), екологічна майстерність була на рівні 62, 5 балів, що означає високий рівень.

Щодо копінг-стратегій, які використовують викладачі ВНЗ, тобто дій за допомогою яких вони зправляються зі стресом, показали наступні показники: копін-стратегія «вирішення задачі» використувуеться викладачами найчастіше (75%); «орієнтація на емоціі» використовуеться в 47%; «уникнення проблем» - в 58%; переключення на щось зайве -54%; «соціальне переключення» - 58%.

Найбільш часто при подоланні стресу викладачами використовуються такі копінг- стратегіі як «вирішення проблем» і «соціальне переключення». Цей факт говорить про те, що їм потрібна допомога як від оточуючих людей так і від інших соціальних факторів.

Визначено що такі копінг стратегіі як «оріентація на емоціі», «уникнення проблем та «переключення» дуже рідко використовувались при подоланні стресу та переважно людьми з низькою нервово-психічною стійкістю.

Доведено, що в проблемних ситуаціях професорсько-викладацький склад ВНЗ проявляє високу стійкість до стресу, успішно долають всі проблеми та зберігають своє психологічне здоров’я. Не зважаючи на значні успіхи в розробці проблеми психологічного здоров'я людини, багато її аспектів потребують подальшого вивчення. Сучасні показники про сутність і шляхи забезпечення здоров'я, пов'язаного із психологічним рівнем, поки ще далекі від бажаної ясності й у цілому не можуть бути визнані задовільними ( В.А. Ананьев, 1998; Г.С. Никифоров, 2002; і ін.).

Результати даної роботи дозволяють краще зрозуміти проблему психологічного здоров'я і його оцінки, вносять певний вклад у практику соціально-психологічного забезпечення збереження й зміцнення здоров'явикладачв ВНЗ. Однак значна кількість питань ще має бути вивчиною.

Перспективу подальших досліджень у даній області ми бачимо в удосконалюванні й перевірці ефективності технології критеріальної оцінки психологічного здоров'я на вибірках представників різних професій. Заслуговують на увагу дослідження за допомогою запропонованої технології особливостей психологічного здоров'я фахівців-чоловіків. Важливого наукового й суспільного значення набуває проблема вивчення психологічного здоров'я людини в більш широкому життєвому контексті, за межами професійної діяльності.

Використана література

1. Bosma H. Low job control and risk of coronary heart disease in the Whitehall II (prospective cohort study) / H.Bosma, M.G. Marmot H.Hemingway et al. // BMJ. 1997. - Vol. 314. - P. 558 -565.

2. Ferrie J. Lab our market status insecurity and health / J. Ferrie. Hith. Psychol., 1997. - Vol. 2. - P. 373-397.

3. Marmot M. Health and the psychosocial environment at work / Marmot M., Siegrist J., Theorell Т., Feency A. // Social determinants of health (ED BY Marmot M. and Wilkinson R.G.) / Oxford University Press, 2000.-P 105-131. 4

4. Peter R. Does a stressful psychological work environment mediate the effects of shift work of cardiovascular risk factor / R.Peter, L.Alfredson, A.Knuts-son, J.Siegrist. Scand J. : Work Environ. Health, 1999. - Vol. 2. - P.376-381.

5. Siegrist J. Adverse health effects of high-effort / J.Siegrist // Low-reward conditions. J. Occup Health Psychol. 1996. - Vol. 1. - P. 27-31.

6. Siegrist J. Emotions and health in occupational life / J.Siegrist. Patent-Educ. Couns. 1995. - Vol. 25. - P. 227-236.

7. Terry K. Disease management: continuous health-care improvement / K.Terry. Business and Health : Medical Economics Publishing, 1995. - P.65-69.

При аналізі якості життя встановлене, що інтегральний показник у викладачів медичного Вуза був статистично вірогідно нижче популяционной норми (539,4±13,3 і 619,5±25,4 відповідно). Установлене, що найбільший вплив на зниження КЖ у викладачів виявили шкали «соціальне функціонування» і «загальний стан здоров'я», показники по яких були нижче популяционной норми відповідно на 80,4% і 37,5% (мал.2).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше на регіональному рівні: проведене комплексне вивчення психологічного здоров'я професорсько-викладацького складуВНЗ; вивчена якість життя фахівців з вищою освітою, що займаються педагогічною діяльністю, і встановлена значущість різних порушень психологічного статусу в стані їхні здоров'я; науково обґрунтована й розроблена програма соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я викладачів медичного Вуза.

Науково-практична значимість.

Отримана комплексна соціально-гігієнічна характеристика викладачів вищої медичної школи, дозволила объективизировать проведення диспансеризації даної категорії трудящих залежно від умов професійної діяльності, способу життя й психологічного статусу, а також активізувати профілактичний напрямок у зміцненні їх здоров'я. Це дозволяє не тільки зберегти здоров'я значимої для суспільства професійної групи, але й підвищує рівень викладання, який впливає на якість підготовки майбутніх лікарів, покликаних опікувати здоров'я населення. Отримані в ході дослідження дані використані для моніторингу стану здоров'я викладачів, як на індивідуальному рівні, так і керівництвом ГБОУ ВПО «ИГМА» Мін-Здравсоцразвития РФ.

Впровадження результатів дослідження в практику

Отримані в процесі виконання дисертаційної роботи матеріали використані для розробки й впровадження комплексу профілактичних і оздоровчих заходів щодо поліпшення стану здоров'я професорсько-викладацького складу ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразви-Тия РФ, а також впроваджені в профілактичну діяльність БУЗ УР «Республіканський центр медичної профілактики Міністерства охорони здоров'я Удмуртской Республіки» і МУЗ МСЧ №3 м. Іжевська.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах: суспільного здоров'я, економіки й керування охороною здоров'я ФПК і ПП, мобілізаційної підготовки охорони здоров'я й медицини катастроф; у рамках діяльності Профкому співробітників ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ.

За матеріалами дослідження отримано 2 свідчення про інтелектуальну власність.

Апробація роботи

Дисертаційна робота апробована на розширенім засіданні кафедр: суспільного здоров'я, економіки й керування охороною здоров'я ФПК і ПП, гігієни й екологія людини, суспільного здоров'я й охорони здоров'я, мобілізаційної підготовки охорони здоров'я й медицини катастроф, факультетської терапії, пропедевтики внутрішніх хвороб з курсом сестриної справи ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ.

Основні положення роботи обговорені на 5-й міжрегіональної, 9, 10-й міжвузівських наукових конференціях молодих учених і студентів (Іжевськ, 2008, 2009, 2010); V Щорічної Всеросійської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Здоров'я - основа людського потенціалу: проблеми й шляхи їх розв'язку» (С.Петербург, 2010); Другої Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання практичної охорони здоров'я» (Тамбов, 2011); міжнародної науково-практичної конференції «Організаційні аспекти мо-

дернизации охорони здоров'я й підготовки медичних кадрів у Російській Федерації» (Іжевськ, 2011), на засіданнях Профкому співробітників ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразвития РФ.

Положення, що виносяться на захист

1. Здоров'я викладачів медичного Вуза характеризується низьким рівнем і поширеністю хронічних захворювань, що формуються під впливом комплексу факторів, що включають спосіб життя й умови професійної діяльності.

2. Комплексне соціально-гігієнічне дослідження й система багатофакторної оцінки дозволили встановити резерв зниження захворюваності при впливі на ряд модифікованих факторів, що сприяють виникненню хронічної патології в лікарів-педагогів.

3. Розроблена програма соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я викладачів медичного Вуза дозволяє вчасно здійснювати лікувально-профілактичні заходи й диспансерне спостереження.

Особистий внесок автора. Особиста участь автора виразилася у визначенні основної ідеї дослідження, формуванні мети й завдань, виборів методів його виконання, здійсненні збору, статистичної обробки, аналізу матеріалів, узагальненні результатів.

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 3 - у виданнях, рецензируемых ВАК, 1 інформаційно-методичний лист. Обсяг і структура дисертації Робота викладена на 146 стор. комп'ютерного тексту, складається із уведення, огляду літератури, глави матеріалів і методів дослідження, двох глав власних спостережень, висновку, висновків, практичних рекомендацій і додатків. Дисертація ілюстровано 16 таблицями й 21 малюнком. Список літератури включає 223 джерела, у тому числі 56 - закордонних авторів.

Зміст роботи

У введенні обґрунтована актуальність дослідження, сформульовані мета й завдання, його новизна й науково- практична значимість, а також положення, що виносяться на захист.

У першому розділі представлений аналіз стану проблеми й узагальнення даних наукової літератури по темі дослідження. Показане, що наявна інформація про стан здоров'я і якість життя викладачів медичного Вуза носить фрагментарний характер, що дозволило обґрунтувати актуальність і розробити методичні підходи для проведення комплексного дослідження.

У другому розділі викладені методики, дана характеристика й обсяг матеріалів дослідження. Для розв'язку поставлених завдань як бази дослідження була взята ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ. Об'єктом дослідження був професорсько-викладацький склад Вуза. Матеріали дисертації були отримані в період з 2009 - 2011 рр., інформаційна база дослідження представлена в табл. 1.

Кожному етапу дослідження відповідали свої завдання, обсяг і одиниця спостереження, джерело одержуваної інформації, документи збору матеріалу, аналізовані показники. Викопіювання даних проводилося на спеціальні карти, отриманий матеріал після алфавитизации й логічної перевірки якості піддадуть шифровці, комп'ютерній обробці із занесенням у разработочно-аналітичні таблиці. Аналіз ЗВУТ проведений відповідно Міжнародній статистичній класифікації хвороб і проблем, зв'язаних зі здоров'ям, X перегляду.

Вивчення самооцінки здоров'я, умов праці й способу життя викладачів медичного Вуза проведене з використанням соціологічного опитування по спеціально розробленій анкеті, що включає соціально-економічні й соціально-гігієнічні умови життя й трудової діяльності, відомості про стан здоров'я й медичної активності фахівців -усього 203 ознаки й 1418 градацій.

Таблиця 1

Інформаційна база й етапи дослідження

Етап Методи дослідження Матеріали й обсяг

1. Аналіз стану здоров'я професорсько-викладацького складу медичного Вуза по даним ЗВУТ, поглибленого медичного огляду й соціологічного опитування Викопіювання даних з медичної документації, проспективное й ретроспективне спостереження статистичний і системний аналіз, поглиблений медичний огляд, соціологічне опитування Довідково-інформаційне матеріали, обліково-звітна документація за 2009-2011 рр. (звітна форма №40, № 16-ВН), зведені звіти РМИАЦ МЗ УР, бланки листків тимчасової непрацездатності - 576, амбулаторна карта больного (форма 25/у) - 297, професори й викладачі - 409 одиниць спостереження, усього 9389 одиниць інформації

2. Вивчення психологічного статусу і якості життя викладачів Психологічне тестування, статистичний, графічний аналіз, соціологічне опитування Психологічне тести - 414 одиниць спостереження, опитувач якості життя Бр-Зб - 438 одиниць спостереження

3. Соціально-гігієнічна характеристика способу життя й умов професійної діяльності педагогів Соціологічне опитування, статистичний і графічний аналіз, проспективное спостереження Професора й викладачі -409 одиниць спостереження

4. Розробка програми соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я викладачів медичного Вуза Графічний аналіз, метод узагальнення й систематизації, математичне моделювання по теоремі гіпотез Підготовка матеріалів для публікацій

Психоемоційний статус викладачів вивчений на основі діагностики оперативної оцінки самопочуття, активності й настрою (САН), рівня невротизації по Л.І. Васерману й формування синдрому емоційного вигоряння (СЭВ) за адаптованою методикою В.В. Бойко Для дослідження якості життя (КЖ) у якості інструмента був використаний російськомовний аналог універсального опитувача «SF-36 Health status survey». Результати були зіставлені з популяционной нормою, отриманої в многоцентровых популяционных дослідженнях населення Російської

Федерації (А.А. Tzerkova et al., 2000; A.A. Новик, Т.І. Ионова, 2002; Ю.Л. Шевченко й соавт., 2007), при проведенні яких використовувався аналогічний опитувач. Збір інформації проводився на основі інформованого згоди респондентів з дотриманням принципів біоетики.

Після збору, перевірки, угруповання й зведення отриманих даних було проведено статистична обробка отриманого матеріалу з використанням стандартних пакетів програм прикладного статистичного аналізу (Sta-tistica 6.1; Microsoft Excel 2000) із застосуванням альтернативного, варіаційного, кореляційного аналізу, розрахунків величин відносного ризику й математичного моделювання по теоремі гіпотез (формула Байеса).

У третьому розділі представлена характеристика кадрового забезпечення й комплексна оцінка стану здоров'я професорсько-викладацького складу ГБОУ ВПО «ИГМА». Іжевський державний медичний інститут був організований в 1933 р. Постановою Ради Народних Комісарів РСФСР. У цей час у структурі академії працюють 52 кафедри й 5 факультетів. За час існування Вуза підготовлене більш 23 тисяч лікарів.

Аналіз кадрового складу показав, що освітній процес здійснюється висококваліфікованими фахівцями. Усього в академії на початок 2012 р. працює 471 викладач, з них учені ступені й звання мають 70,4% педагогів. Професорсько-викладацький склад переважно представлений жінками, частка яких становить 68,4%. Середній вік педагогів склав 45,5±3, 4 роки. Оцінка вікового складу показала, що половина викладачів ставилася до двом найбільш активному в соціальному, фізичному й психологічному аспектах віковим групам: 31-40 років і 41 - 50 років, що обумовлює значимість комплексного соціально-гігієнічного вивчення їх стану здоров'я.

Установлене, що в професорсько-викладацького складу ГБОУ ВПО «ИГМА» рівень ЗВУТ як у випадках, так і в днях був нижче показників медичних працівників Удмуртской Республіки. Так, число випадків ЗВУТ у середньому у викладачів було менше із усіх причин відповідно в 1,5

і через хворобу - в 1, 4 рази; число днів - із усіх причин відповідно в 1, 7 рази, через хворобу - в 1,5. Отримані показники ЗВУТ ми зв'язуємо з низькою активністю оформлення листка непрацездатності викладачами. І, дійсно, це підтвердили результати соціологічного опитування. Так, при загостренні хронічного захворювання тільки18,3±3,1 фахівців оформляли листок непрацездатності. З 100 лікарів-педагогів третина часто або постійно в стані нездужання продовжувала працювати, 19,1±3,4 лікувалися будинку самостійно. При цьому основною аргументацією була висока викладацька відповідальність, розцінювана як необхідність підтримки в студентів відповідного рівня знання преподаваного предмета, і відсутність адекватної заміни.

При порівняльному аналізі частоти ЗВУТ у цілому по провідних класах хвороб установлене, що в обох групах перше місце по числу випадків непрацездатності займали захворювання органів подиху, друге місце - хворобам системи кровообігу. Звертає увагу, що на третьому місці у викладачів перебували хвороби нервової системи, на четвертому - очі і його придаткового апарата, тоді як у медичних працівників вони займали відповідно шосте й сьоме місце (табл. 2).

Таблиця 2

Частота ЗВУТ по провідних класах хвороб (на 100 працюючі)

Класи хвороб Викладачі ИГМА Медичні працівники УР

число випадків ранг число випадків ранг

1. Хвороби нервової системи 2,7 3 1,7 6

2 Бола™ ока і його придаткового апарата. 1,9 4 0,6 7

3. Хвороби системи кровообігу 4,5 2 5,6 2

4. Хвороби органів подиху 15,6 1 28,7 1

5.Хвороби органів травлення. 1,8 5 4,3 5

6.Хвороби кістково-м'язової й сполучної тканини. 1,3 7 4,7 3

7.Хвороби сечостатевої системи. 1,4 6 4,1 4

8. Інші 14,7 - 16,4 -

Усього по захворюваннях 43,9 - 66,1 -

У зв'язку з виявленням у дослідженні великої кількості викладачів, які навіть у період хвороби не оформляли листки непрацездатності, що приводить до неповної реєстрації захворюваності, нами були проаналізовані результати поглибленого медичного огляду (із залученням фахівців: гастроэнтеролог, кардіолог, невролог, отоларинголог, пульмонолог), проведеного в 2009 р. Установлене, що тільки 7,7±2,6 з 100 оглянутих фахівців були віднесені до групи практично здоровіших. У цілому захворюваність по даним поглибленого медичного огляду склала 136,2 на 100 обстежених, що в 3, 1 рази перевищило регистрируемую по даним ЗВУТ. Комбінація двох хронічних захворювань було виявлено в 34,2±5,9, трьох - в 9,1±1,1, чотирьох - в 3,6±1,9 з 100 викладачів. При цьому серед педагогів, що страждають хронічними захворюваннями, на диспансерному обліку полягали тільки 37,2±2,9, з них тільки 21,3±4,3 спостерігалося в довіреного лікаря, інші - за місцем проживання.

Аналіз самооцінки стану здоров'я показав, що 60,0±3,7 з 100 опитаних уважали своє самопочуття задовільним, поганим -9,6±2,7, третина) відносила себе до практично здоровіших. Однак наявність хронічних захворювань при соціологічнім опитуванні відзначила більш ніж половина (63,9±3,9) викладачів, практично кожний (94,5±5,8) протягом року переніс гостре респіраторне захворювання. Часом формування хронічної патології в 32,6±4,6 з 100 респондентів був період дитинства і юності, у кожного п'ятого - хронічне захворювання сформувалося під час навчання в медичному вузі, у кожного десятого - у перші 3 року роботи, у третини — після 3-х років професійної діяльності.

У цій же главі представлені результати оцінки психологічного статусу і якості життя фахівців. Установлене, що рівень невротизації професорів і викладачів відповідав середньому (14,3 бала). Найбільш високі показники виявлені при найменшому стажі роботи (мал.1).

до 10 років 10-20 років більш 20 років

Рис. 1. Рівень невротизації викладачів залежно від стажу

(у балах)

На нашу думку, це пов'язане з тим, що молоді викладачі, що перебувають у процесі професійного становлення, найбільш піддані впливу стрес-факторів, пов'язаних з первинною адаптацією до змісту професійної праці й конкретним умовам його реалізації, внаслідок чого вони випробовують хвилювання й тривогу як у процесі підготовки до лекційних і семінарських занять, так і при безпосередньому спілкуванні зі студентами. Ріст майстерності й професійна зрілість полегшує положення педагогів зі стажем роботи більш 10-ти років і рівень невротизації знижується. Фахівці з найбільшим педагогічним стажем і значним досвідом роботи проявляють найбільш високу стійкість до стресу, що забезпечує продуктивний характер адаптації до самих різних скрутних обставин і приводить до найменших показників невротизації.

Результати дослідження з методики САН показали, що середні значення по всіх шкалах перебували у верхній границі статистичної норми й склали 5,2 - 5,5 бала, що свідчить про відносно стабільний емоційний тлі виконання професійної діяльності з перевагою позитивних емоцій. Найбільше зниження активності, самопочуття й настрою спостерігалося при стажі роботи 10-20 років. Оцінка формування синдрому емоційного вигоряння показала, що більшість лікарів-педагогів були піддані нервово-психічній напрузі вже при стажі роботи 5-10 років, що вимагає проведення психологічної

корекції багатогранного професійного становлення викладачів як з позицій адаптації до професії, так і в плані реалізації потенціалу фахівця.

При аналізі якості життя встановлене, що інтегральний показник у викладачів медичного Вуза був статистично вірогідно нижче популяционной норми (539,4±13,3 і 619,5±25,4 відповідно). Установлене, що найбільший вплив на зниження КЖ у викладачів виявили шкали «соціальне функціонування» і «загальний стан здоров'я», показники по яких були нижче популяционной норми відповідно на 80,4% і 37,5% (мал.2).

Загальний стан здоров'я Психічний здоров'я доЗ-лфизическое функціонування

Життєздатність

Інтенсивність болі

Рольове фізичне функціонування

'олевое емоційне функціонування

Соціальне функціонування —& -викладачі ИГМА —■ - Популяционая норма

Рис.2 Профіль КЖ викладачів медичного Вуза

Низькі бали по шкалі «соціальне функціонування» свідчать про значне обмеження соціальних контактів, зниженні рівня спілкування у зв'язку з погіршенням фізичного й емоційного стані, що має важливе соціальне значення, тому що приводить до погіршення якості викладацької діяльності. Порівняльна оцінка динаміки рівня КЖ залежно від віку й стажу трудової діяльності показала, що з їхнім збільшенням відбувається статистично значиме зниження рівня КЖ по всіх шкалах опитувача й інтегральному показнику.

У четвертому розділі представлені результати вивчення способу життя й особливості умов праці викладачів, як факторів, що визначають рівень їх здоров'я. У процесі дослідження встановлене, що житлові умови в 87,7±7,0 з 100 обстежених нами фахівців були гарними. Однак кожний шостий співробітник медичної академії не мав власного житла, кожний четвертий - потребував розширення житлової площі, кожний третій - не мав у домашніх умовах ні робочого кабінету, ні робочого місця для підготовки до навчального процесу.

Аналіз самооцінки матеріального становища показав, що тільки 2,4±0,5 викладача вважало його дуже гарним, 13,4±3,1 - гарним, 56,4±2,7 - задовільним, 27,8±3,5 - поганим. Середньодушовий дохід нижче прожиткового рівня відзначений практично в третини опитаних. Переважна більшість (92,7±9,1) викладачів були не задоволені своєю заробітною платою. Однак вона була основним фінансовим джерелом життя в переважного (77,7±6,4) числа опитаних. Невипадково половина обстежених була змушено сполучати свою викладацьку діяльність із додатковою роботою, з них 30,6±4,4 підробляли в сфері освіти, 46,1±4,6 працювали лікарями в практичній охороні здоров'я.

Оцінка формування навичок здоровішого способу життя показала, що серед професорсько-викладацького складу більшість (79,9±4,7) було некурящих або, що кинули курити - 14,5±3,2. Однак регулярно курив кожний сьомий викладач, з них більш третини викурювало більше пачки сигарет у день. Серед курящих половина представлена жінками, з яких значна частина курила регулярно. У результаті дослідження виявлена висока частота вживання спиртних напоїв. Так з 100 опитаних 83,7±2,3 уживали спиртні напої, з них кожний четвертий чоловік практично регулярно, більшість жінок - тільки по святах.

Організація відпочинку педагогів у вільний час змушувала бажати кращого. Так, після трудового дня й у вихідні дні з 100 респондентів

34,4±3,1 дивилися телевізор, 33,9±3,1 - займалися домашніми справами, 25,8±3,4 - проводили час із дітьми. Активно відпочивали тільки 11,9±2,9 і зовсім не відпочивали 15,3±3,2 з 100 фахівців. При цьому половина викладачів була незадоволена тем, як проводить свій вільний час, основними причинами якого були утома після навчальних занять у Вузе й недолік вільного часу для відпочинку через необхідність продовження роботи, відзначені відповідно 39,6±4,4 і 24,6±4,1 з 100 респондентів.

Аналіз медичної активності виявив низький її рівень у значної кількості фахівців, що мають вищу медичну освіту. Так, з 100 опитаних за медичною допомогою при захворюванні відразу при погіршенні стану зверталося 20,9±3,4, після того як не допомогло самостійне лікування - 35,1±3,1, коли ставало важко працювати 22,4,0±3,4. Рекомендації з удосконалювання способу життя й здо-ровьесберегающему поведінці виконувалися ще меншою кількістю респондентів. Так, активно займалося фізкультурою й спортом тільки 8,1 ±2,5 з 100 викладачів, 33,9±3,0 займалися час від часу, а 58,0±1,5 -не займалося взагалі.

Основною мотивацією для невиконань рекомендацій лікаря практично в половини опитаних з'явилося несерйозне відношення до захворювання, низьке фінансове становище відзначила третина. Звертає увагу, що кожний четвертий респондент пояснював це недовірою до свого лікаря, уважали непереконливим ради лікаря 29,8±4,0 з 100 фахівців. Математичне моделювання по формулі Байеса показало, що якби всі викладачі виконували рекомендації лікаря в повному обсязі, то захворюваність хронічною патологією знизилася б на 17,2%, а якби половина педагогів займалося фізичною культурою, то частота хронічних захворювань склала б 96,2 на 100 обстежені.

При оцінці трудової діяльності лікарів-педагогів установлене, що вона сполучена зі значним професійним навантаженням, зв'язаної не-

посередньо як із проведенням, так і з підготовкою до педагогічного процесу. Тривалість голосового навантаження при проведенні семінарських занять і читання лекцій склала в середньому 4,1±0,3 і 2,8±0, 2 години на день, а аудиторне навантаження - 16±1,3 і 125±4,5 людей відповідно. Крім того більшу частину виробничої діяльності займала практична лікувально-діагностична й науково-дослідна робота (мал.3).

Рис. 3 Характеристика навантаження при роботі у Вузе (на 100 опитані)

Невипадково тривалість робочого дня тільки в половини викладачів становила 8 годин, інші працювали від 8-мі до 12-ти годин. Незважаючи на тривалу тривалість трудового дня з 100 респондентів більшість (80,3±2,1) затримувалися у вузі після закінчення робочої зміни, 70,1±5,1 продовжували ще працювати й вдома. При цьому основними причинами необхідності продовження професійної діяльності в позаурочний час були названі достаток звітності й підвищення стандарту навантаження (відповідно в 26,2±3,6 випадках), а робота вдома в 80,4±2,9 викладачів була пов'язана з необхідністю підготовки до занять, в 38,4±4,2 - з перевіркою студентських завдань.

З метою виявлення основних факторів ризику нами був проведений аналіз впливу окремих факторів на виникнення хронічних захворювань у викладачів вищої медичної школи. Ці фактори, для кращого осмислення й виділення «керованих» з боку медичних працівників, були зведені в 5 груп. При цьому була виявлена статистично достовірна залежність із 38 вивчених по 20 ознаках (табл.4).

Таблиця 4

Фактори ризику розвитку патології у викладачів Вуза

№ Ризик - фактори 7? <3 ОР

Соціально-економічні

1. Несприятливі житлові умови (жил. площа менш 5 кв.м., на 1 чл. родини) 7,62 0,44 2,71

2. Незадоволеність житло-побутовими умовами 5,76 0,39 2,52

3. Середньомісячний дохід менш 5 тис. руб., на 1 чл. родини 8,01 0,56 6,43

Гігієнічний^-гігієнічні-соціально-гігієнічні

4. Зловживання алкогольними напоями 10,32 0,76 9,68

5. Паління 7,44 0,54 6,41

6. Низька фізична активність 8,14 0,68 8,22

7. Відсутність занять фізичною культурою 5,72 0,33 3,81

Професійні

8. Стаж роботи у вузі більш 10 років 3,69 0,23 2,11

9. Стаж роботи у вузі більш 20 років 5,68 0,49 3,04

10. Трудова діяльність більш 8 годин на день 5,81 0,84 2,51

11. Наявність психо-емоційної напруги 17,63 0,88 7,92

12. Продовження роботи вдома 12,44 0,23 3,83

13. Підвищене педагогічне навантаження (проведення семінарів, читання лекцій) 3,32 0,21 1,87

14. Голосове навантаження при аудиторних заняттях понад 4 години 19,97 0,99 12,34

Біологічний^-біологічні-медико-біологічні

15. Вік старше 40 років 5,47 0,31 2,33

16. Часті гострі респіраторні захворювання 5,79 0,75 3,94

Медична активність

17. Пізніше звертання до лікаря при захворюванні 29,64 0,69 6,44

18. Невиконання рекомендацій лікаря 11,56 0,41 4,99

19. Необіг до лікаря (самостійне лікування) 15,82 0,76 5,98

20. Відсутність відвідувань поліклініки із профілактичною метою 3,82 0,22 1,97

На підставі проведеної комплексної оцінки стану здоров'я й виявлених факторів ризику нами була розроблена програма соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я викладачів медичного Вуза (наведена в дисертації), яка дозволила вчасно здійснювати лікувально-профілактичні заходи й диспансерне спостереження. Функціональна схема реалізації програми представлена на мал.4.

Організація санаторно-курортного, санаторно-профилакт. лікування викладачів, що мають хр. захворювання й фактори ризику на виникнення хр. патології, проведення до омлл екса лантух-турно-масових, спортивних і физкультурно-оздоровит. мероприят.

Моніторинг стану здоров'я довіреним лікарем ЛГТУ:

• формування диспансерних груп з урахуванням результатів медичних оглядів (здоровіші, практично здоровіші, особи з медик про-соціальними факторами ризику)

• вибір індивідуальних методів профілактики, лікування й реабілітації з урахуванням групи диспансерного спостереження

• контроль над станом здоров'я співробітників медичного Вуза

• моніторинг якості життя фахівців

• аналіз захворюваності з ВУТ

• розробка й реалізація індивідуальних і групових програм по профілактиці Звутс обліком медихскхзциальнък факторів ризику

Клінічний психолог .

• Соціологічний моніторинг формування синдрому емоційної напруги у викладачів

• Профілактика психоюгических проблем, що виникають у процесі освітньої діяльності

• Психологічна корекція й розвантаження викладачів

Формування потреби в здоровішому способі життя:

• раціоналізація праці н відпочинку

• раціоналізація харчування

• відмова від шкідливих звичок н споживання алкоголю

• зайняте фізкультурою

Рис. 4. Функціональна схема реалізації програми соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я викладачів медичного Вуза

Висновки

1. Комплексна оцінка стану здоров'я викладачів медичного Вуза показала низький його рівень. Наявність хронічних захворювань при соціологічнім опитуванні виявлене більш ніж у половини (63,9±3,9) викладачів, практично кожний (94,5±5,8) протягом року переніс гостре респіраторне захворювання. ЗВУТ у педагогів за період 2009-2011 рр. як у випадках, так і в днях була нижче показників медичних працівників УР із усіх причин у середньому в 1, 5 рази, через хворобу - в 1, 4 рази відповідно. Це свідчить про низької активності оформлення викладачами листка непрацездатності, що склала при загостренні хронічного захворювання ( за даними соціологічного опитування) 18,3±3,1 з 100 обігів. Захворюваність по даним поглибленого медичного огляду склала 136,2 на 100 обстежених, що в 3, 1 рази перевищило регистрируемую по даним ЗВУТ.

2. Показники КЖ у викладачів медичного Вуза, особливо по шкалах «соціальне функціонування» і «загальний стан здоров'я» був статистично вірогідно нижче популяционной норми. При оцінці психологічного статусу встановлене, що більшість лікарів-педагогів були піддані нервово-психічній напрузі вже при стажі роботи 5-10 років, що вимагає проведення психологічної корекції багатогранного професійного становлення викладачів як з позицій адаптації до професії, так і в плані реалізації потенціалу фахівця.

3. Середньодушовий дохід нижче прожиткового рівня відзначений у чверті опитаних, кожний восьмий співробітник медичної академії не мав власного житла. Установлене, що, незважаючи на наявність вищої професійної медичної освіти, викладачі характеризувалися недостатнім рівнем медичної активності, а саме - несвоєчасним обігом за медичною допомогою в лікувально-профілактичні установи (в 81,3±3,4випадках з 100), перевагою самолікування у випадку виникнення захворювання (в 37,8±3,0 випадках з 100).

4. Професійна діяльність професорсько-викладацького складу була сполучена зі значним викладацьким навантаженням, зв'язаному безпосередньо як із проведенням, так і з підготовкою до освітнього процесу й характеризувалася комбінацією декількох видів діяльності -педагогічної, науково-дослідної, лікувальної, суспільної разом з органами охорони здоров'я.

5. Із установлених факторів ризику виникнення хронічної патології ведучими були: стаж роботи у вузі більш 20 років, наявність психоемоційної напруги, голосове навантаження при аудиторних заняттях понад 4 години, зловживання алкогольними напоями, паління й низький рівень медичної активності. Розроблена програма соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я викладачів медичного Вуза дозволила вчасно здійснювати лікувально-профілактичні заходи й диспансерне спостереження викладачів медичного Вуза.

Практичні рекомендації 1. Внесені пропозиції перед Міністерством охорони здоров'я Удмуртской Республіки:

1.1. про введення в штатний розклад лікувально-профілактичних установ Удмуртской Республіки додаткової посади клінічного психолога для ведення консультативного приймання й психологічної реабілітації медичних працівників;

1.2 про розробку разом із клінічними кафедрами й - суспільного здоров'я й охорони здоров'я цільової програми по контролю стану здоров'я фахівців з вищою медичною освітою, що регламентує діяльність усіх зацікавлених служб і відомств;

1.3 про впровадження в діяльність лікувально-профілактичних установ методики вивчення якості життя й емоційної напруги медичних працівників, оцінка яких може служити прогностичним критерієм рівня стану здоров'я фахівців.

2. Внесені пропозиції адміністрації, ректорату ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ рекомендувати:

2.1 проведення соціально-гігієнічного моніторингу здоров'я викладачів відповідно до розробленої програми;

2.2 організацію центру медичної профілактики професорсько-викладацького складу із впровадженням системи профілактичного медичного обслуговування здоровіших і практично здоровіших співробітників із проведенням моніторингу здоров'я у вигляді замкненого циклу: скрининг (масова діагностика й виявлення груп ризику), профілактика з обов'язковою психологічною корекцією й оцінка ефективності.

2.3 містити договори з лікувально-профілактичними установами на проведення щорічних профілактичних оглядів з обов'язковим включенням наступних фахівців: отоларинголог, невропатолог, окуліст, гастроэнтеролог, кардіолог, клінічний психолог з наступним динамічним диспансерним спостереженням викладачів.

3. Профспілкової організації рекомендувати розробляти й впроваджувати програми по формуванню здоровішого способу життя викладачів і майбутніх лікарів (студентів).

4. Довіреним лікарям ЛПУ:

4.1 лікувально-профілактичні заходи щодо поліпшення здоров'я професорсько-викладацького складу проводити диференційоване з урахуванням виявлених факторів ризику й наступним контролем їх ефективності;

4.2 вести полицевой облік і аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності професорсько-викладацького складу медичного Вуза; при диспансеризації виділити групу підвищеного ризику, куди включити викладачів, що мають стаж роботи понад 20 і більш років, у віці старше 40 років, що працюють із перевищенням навчального навантаження й сформованим СЭВ; проводити контроль обсягу і якості медичних оглядів.

Адекватною моделлю для нашого дослідження є фахівець-учитель, що обумовлюється суспільною значимістю педагогічної діяльності, її напруженим, стрессогенным характером, високим ризиком виникнення особистісної деформації й психологічного неблагополуччя, що, у свою чергу, може впливати на стан здоров'я студентів.

У ряді сучасних досліджень (Л.М. Митина, 2005; Л.Г. Татарникова, 2006; і ін.) відзначається, що здоров'я вчителів перебуває на вкрай низькому рівні у зв'язку як із соціокультурними умовами сучасного суспільства, так і із внутрішніми факторами, до яких ставляться, насамперед, низька мотивація й недостатня культура підтримки власного здоров'я педагогів. Одним з індикаторів соціального нездоров'я є професійне вигоряння, що веде до зниження ефективності діяльності вчителі і якості його життя. Таке- Стан справ обумовлює необхідність соціально-психологічного забезпечення соціального здоров'я вчителів і створення сучасного методичного інструментарію соціально-психологічної діагностики стану соціального здоров'я вчителів.

Незважаючи на значні успіхи в розробці проблеми соціального здоров'я людину, багато її аспекти потребують подальшого вивчення. Сучасні вистави про сутність і шляхи забезпечення здоров'я, пов'язаного із соціальним рівнем, поки ще далекі від бажаної ясності й у цілому не можуть бути визнані задовільними (В.А. Ананьев, 1998; Г.С. Никифоров, 2002; і ін.).

Недостатньо розробленої залишається проблема по методичнім забезпеченню оцінки стану соціального здоров'я людину. Один з 4 ключових питань у даній області - виявлення складу й розкриття змісту критеріїв соціального здоров'я. Аналіз існуючих критериальных підходів до оцінки здоров'я показує їхній обмежений, багато в чому приватний характер. Пропоновані на даний момент критерії не дозволяють системно оцінювати стан соціального здоров'я. людину (Г.С. Никифоров, 2002).

Таким чином, можна говорити про існування протиріччя між практичною затребуваністю вдосконалювання роботи із соціально-психологічного забезпечення соціального здоров'я людину й недостатнім науковим обґрунтуванням критеріїв оцінки індивідуального соціального здоров'я.

На основі зазначеного протиріччя сформульована проблема дослідження:' розробка й обґрунтування критеріїв оцінки індивідуального соціального здоров'я вчителів.

Необхідність дозволу виявленого протиріччя обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Ціль дослідження - виявити інтегральні соціально-психологічні критерії оцінки індивідуального соціального здоров'я вчителів.

Завдання дослідження:

1. Провести огляд сучасного стану проблеми соціального здоров'я людину в міждисциплінарному контексті й аналіз основних критериальных підходів до оцінки здоров'я людину.

2. Виділити й обґрунтувати інтегральні соціально-психологічні критерії оцінки соціального здоров'я людину.

3. Розробити технологію оцінки стану соціального здоров'я вчителя на основі виділених інтегральних соціально-психологічних критеріїв.

4. Апробувати виділені інтегральні соціально-психологічні критерії оцінки індивідуального соціального здоров'я на вибірці вчителів загальноосвітніх шкіл.

5. Оцінити індивідуальне соціальне здоров'я вчителів і виявити вчителів групи ризику схильності професійному вигорянню.

6. Розробити рекомендації із соціально-психологічного забезпечення збереження й зміцнення соціального здоров'я вчителя.

Гіпотези дослідження:

- рівень соціального здоров'я вчителя можна оцінювати за допомогою інтегральних соціально-психологічних критеріїв: гармонійність відносин особистості із соціальним оточенням і соціальна зрілість особистості;

- учителі з більш високим рівнем індивідуального соціального здоров'я менше піддані ризику професійного вигоряння.

Об'єкт дослідження - соціальне здоров'я.

Предмет дослідження - соціально-психологічні критерії оцінки соціального здоров'я вчителя.

Вибірку дослідження склали вчителя загальноосвітніх шкіл

302 чіл.). Усі респонденти - жінки у віці від 24 до 67 років ( середній вік - 46 років); стаж педагогічної діяльності - від 1 року до 42 років середній стаж - 19 років).

У якості теоретико-методологічних підстав дослідження виступали: методологічні принципи єдності суб'єктивного й об'єктивного, єдності й взаємозалежності людину й суспільства (Б.Г.

Ананьев, Б.Ф. Ломів, В.Н. Мясищев); концепція Всесвітньої Організації

Охорони здоров'я «Здоров'я для всіх»; биопсихосоциальная модель здоров'я

Дж. Энгеля; екзістенціально-гуманістичні концепції здоровішої особистості (А. Адлер, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл); концепція б відносин особистості В.Н. Мясищева; теоретичні й практичні розробки нового наукового напрямку - психології здоров'я (Г.С. Никифоров, 1991; В.А. Ананьев, 1998; І.Н. Гурвич, 1998; і ін.). Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури.

2. Комплекс соціально-психологічних діагностичних методик для оцінки показників соціального здоров'я.

3. Методи математико-статистичної обробки даних: пакет прикладних статистичних програм>«8ТАТ18Т1СА-6.0».

Вірогідність і надійність результатів забезпечувалася всебічним аналізом теоретичних і емпіричних джерел для висування гіпотези дослідження, вибором і застосуванням методичних засобів, адекватних мети й завданням, достатнім обсягом експериментальної вибірки, коректним аналізом отриманих результатів і їх інтерпретацією, використанням методів математичної статистики для обробки отриманих даних.

Положення, що виносяться на захист.

1. У якості інтегральних соціально-психологічних критеріїв оцінки соціального здоров'я людину можуть виступати гармонійність відносин особистості із соціальним оточенням і соціальна' зрілість особистості. У гармонійності відносин особистості із соціальним оточенням відбивається стан соціального здоров'я людину, а в показниках соціальної зрілості особистості - потенціал його соціального здоров'я.

2. Існує взаємозв'язок між показниками соціального здоров'я (гармонійність відносин особистості* із соціальним оточенням, соціальна зрілість особистості) і ступенем професійного вигоряння вчителів. Учителі, що володіють високим рівнем соціального здоров'я, демонструють більш низьку * ступінь професійного вигоряння.

3. Технологія критериальной оцінки соціального здоров'я вчителя як комплекс соціально-психологічних методик пройшла емпіричну перевірку й може бути рекомендована для фахівців, що здійснюють діагностику соціального здоров'я педагогів. Наукова новизна дослідження.

1. Теоретично обґрунтовані й емпірично підтверджені інтегральні соціально-психологічні критерії оцінки соціального здоров'я людину.

2. Визначений зміст інтегральних соціально-психологічних критеріїв соціального здоров'я людину й виділені основні показники гармонійності відносин особистості із соціальним оточенням і соціальної зрілості особистості.

3. Розроблена технологія критериальной оцінки соціального здоров'я вчителя, на основі застосування якої можливо оцінювати рівень індивідуального соціального здоров'я й виділяти групи педагогів з різним ступенем виразності соціального здоров'я й схильності професійному вигорянню.

4. Виявлений зв'язок показників індивідуального соціального здоров'я й компонентів професійного вигоряння вчителів. Теоретична значимість дослідження полягає в розширенні проблематики соціальної психології особистості: у розробці проблеми соціального здоров'я людину й соціально-психологічних критеріїв його оцінки, у розгляді поняття «соціальне здоров'я людину» у контексті соціально-психологічного знання. Запропоноване визначення поняття соціальне здоров'я людину, під якою слід розуміти стан динамічної рівноваги між вимогами соціуму й соціальною зрілістю особистості. Показане, що соціальне здоров'я людини-відбиває ступінь гармонійності відносин особистості із соціальним оточенням і ступінь її соціальної зрілості. На підставі аналізу сучасного стану проблеми індивідуального соціального здоров'я й критериальных підходів до його оцінювання в різних наукових дисциплінах виділені й обґрунтовані інтегральні соціально-психологічні критерії оцінки соціального здоров'я людину.

Практична значимість результатів дисертаційного дослідження в рамках соціальної психології полягає в тому, що на основі виділених інтегральних соціально-психологічних критеріїв розроблена й апробована технологія критериальной оцінки соціального здоров'я людину ( на прикладі вчителів). Запропонована технологія включає комплекс соціально-психологічних методик і дозволяє оцінювати рівень соціального здоров'я представників професійних груп педагогів. Теоретичні положення й емпіричні результати дослідження вносять новий зміст у практику методичного забезпечення соціально-психологічної діагностики соціального здоров'я фахівців.

Технологія критериальной оцінки соціального здоров'я людину може бути рекомендована для проведення наукових досліджень, для розробки програм психопрофілактичної роботи, спрямованої на попередження порушень соціального здоров'я, для практичних психологів, що здійснюють соціально-психологічне забезпечення здоров'я фахівців. Вона може знайти застосування в системах підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів психологічних і педагогічних спеціальностей.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні й емпіричні результати дослідження апробовані в ході доповідей на засіданнях кафедри психології здоров'я Санкт-Петербурзького державного інституту психології й соціальної роботи (Спбгипср), на III

Міжнародному конгресі «Людей, спорт, здоров'я» (2007), на щорічній

Міжнародної наукової конференції «Ананьевские читання» ( 2008-2010 рр.), на Круглому столі, з міжнародною участю «Психологія здоров'я: новий науковий напрямок» (2009), Всеросійських і міжнародних 9 науково-практичних конференціях (з 2006 по 2010 рр.). Зміст роботи відбитий в 20 публікаціях, у т.ч. в 2 статтях у виданнях, рецензируемых ВАК.

Робота обговорювалася на засіданнях кафедри прикладної соціальної й організаційної психології Спбгипср.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із уведення, трьох глав, висновки, висновків, списки літератури й додатків. Основний текст дисертації викладений на 161 сторінках. У роботі втримується 21 таблиця й 6 малюнків. Бібліографічний список містить 230 робіт, у тому числі 20 - на іноземних мовах.

Висновок дисертації по темі "Соціальна психологія", Анісімов, Олексій Ігорович

Результати дослідження підтверджують актуальність соціально-психологічного забезпечення психопрофілактичної роботи в школі, необхідної для збереження й зміцнення соціального здоров'я вчителів.

ВИСНОВОК

У дисертаційнім дослідженні представлений соціально-психологічний аналіз проблеми соціального здоров'я людину. Огляд сучасного стану даної проблеми в міждисциплінарному контексті підтвердив актуальність і значимість соціально-психологічних досліджень у цій області. Виявлена багатогранність проблематики здоров'я, у тому числі й властиво соціального здоров'я, недостатня її розробленість.

Проведений аналіз існуючих критериальных підходів до оцінки здоров'я дозволив показати обмеження цих підходів і необхідність < нового критериального підхід, у рамках якого було б можливо виділити інтегральні критерії оцінки соціального здоров'я людину.

На основі аналізу сучасних теоретичних і експериментальних досліджень, критериальных підходів до оцінювання стану здоров'я й, опираючись на сучасну концепцію ВІЗ, ми обґрунтували доцільність оцінки соціального здоров'я людину по двом інтегральним соціально-психологічним критеріям:

1) гармонійність відносин особистості із соціальним оточенням;

2) соціальна зрілість особистості.

З обліком виділених критеріях ми сформулювали визначення I поняття «соціальне здоров'я людину». Під соціальним здоров'ям людини слід розуміти стан динамічної рівноваги між вимогами соціуму й соціальною зрілістю особистості. Соціальне здоров'я людини відбиває ступінь гармонійності відносин особистості із соціальним оточенням і ступінь її соціальної зрілості.

Аналіз сучасних досліджень по проблемі здоров'я вчителів виявив недостатню методичну оснащеність психопрофілактичної роботи зі збереження й зміцненню здоров'я педагогів. Це дозволило сформулювати завдання створення сучасного методичного

134 забезпечення соціально-психологічної оцінки індивідуального соціального здоров'я вчителів у рамках психопрофілактичних заходів.

На основі виділених інтегральних соціально-психологічних критеріїв розроблена технологія критериальной оцінки соціального здоров'я людину. Проведена операционализация інтегральних критеріїв соціального здоров'я, визначені основні соціально-психологічні показники гармонійності відносин особистості із соціальним оточенням і соціальної зрілості особистості.

Розроблена технологія критериальной оцінки індивідуального соціального здоров'я включає комплекс соціально-психологічних методик і націлена на визначення рівня соціального здоров'я вчителів у контексті їх професійної діяльності.

Проведене емпіричне дослідження показало, що виділені інтегральні соціально-психологічні критерії, розроблена технологія критериальной оцінки соціального здоров'я й сформований I на їхній основі комплекс соціально-психологічних діагностичних методик дозволяють адекватно вирішувати завдання по оцінці соціального здоров'я вчителя.

Опираючись на отримані результати емпіричного дослідження, ми розробили й запропонували адміністраціям загальноосвітніх шкіл Санкт-Петербурга рекомендації із соціально-психологічного забезпечення збереження й зміцнення індивідуального соціального здоров'я вчителів.

Результати даної роботи дозволяють краще зрозуміти проблему індивідуального соціального здоров'я і його оцінки, вносять певний вклад у практику соціально-психологічного забезпечення збереження й зміцнення здоров'я вчителів. Однак значна кількість питань ще має бути вивчити.

Перспективу подальших досліджень у даній області ми бачимо в удосконалюванні й перевірці ефективності технології критериальной оцінки індивідуального соціального здоров'я на вибірках представників різних професій. Заслуговують на увагу дослідження за допомогою запропонованої технології особливостей соціального здоров'я фахівців-чоловіків. Важливе наукове й суспільне значення має проблема вивчення соціального здоров'я людину в більш широкому життєвому контексті, за межами професійної діяльності. Не втрачає своєї актуальності завдання по більш глибокім дослідженню взаємозв'язку й взаємовпливу соціальної складовій здоров'я з іншими його головними складовими - фізичним і психічним здоров'ям людину.

Проблема соціальної здоров'я, міждисциплінарні. Зробив великий внесок у своєму рішенні вчених філософів (Y.l. Lisitsyn, л. г. моряк, в. і. Petlenko, Т.б.сергєєва, г. Царегородцев, т.д.), соціологи (річних зобу, в. м. Kelas'ev, л. в., Kolpino, Т.б.соколова, тощо.), психологи (в. а. Ананьєв, Гурвіц і. н., л. в. куликів, г. с. Никифоров т.д.), педагоги (Baikova л. г. атаки тощо.). В останні роки кілька монографій були опубліковані (річних зобу й Kelas'ev в. м., 2004-2008; Атака. г., 2007; Л. в., Kolpino, 2009; Т. б. Соколова, 2009), було проведення низки наукових конференціях (Москва, Білгород, 2001; 2006; 2008; у Тамбов, Ульяновську, 2009), які зосереджені на соціальних питань, пов'язаних з здоров'я людини. Для досягнення рішення проблемизабезпечення здоров'я людини за допомогою оптимально організовані психо профілактичних робіт (а. і. Vyalkov, л. г. моряк, в. і. Petlenko, в. о. Пономаренко, г. і. Царегородцев, і т.д.). Проектування ефективних профілю. . Розробка ефективних програм запобігання буде мати міцну базу, у випадку, що буде будувати за результатами здоров'я-психологічних досліджень (Гурвіц і. н., 1998). Сучасні житлові умови необхідність обновити оцінки адаптації людських ресурсів, у тієї годину, коли немає очевидних ознак захворювання є й можливості залишає за собою w ефективного відновлення здоров'я. Своєчасна діагностика зменшити заповідника потенціалу людини буде ефективно регулювати й ефективно впливати на стан здоров'я фахівця для того, щоб забезпечити її збереження (в. о. Пономаренко, 1992). Адекватні моделі для нашого дослідження є вчителя спеціаліст, через громадські актуальність педагогічну діяльність, її зайнятий, стрес, високий ризик розвитку особистих деформації й Психологічний стрес, який, у свою чергу, може мати негативний вплив на на...

Список литературы диссертационного исследования кандидат психологических наук Анисимов, Алексей Игоревич, 2011 год

1. Абульханова К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова. М.: Мысль, 1991.-299 с.

2. Агаджанян H.A. Стресс, физиологические и экологические аспекты адаптации, пути коррекции / H.A. Агаджанян, C.B. Нотова. Оренбург: ИПК ГОУ ОГУ, 2009.-274 с.

3. Адлер А. Понять природу человека Пер. с англ. / А. Адлер. СПб.: Гуманитар, агентство Акад. проект, 2000. - 251 с.

4. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: Лекции по введению в психотерапию для врачей, психологов и учителей: Пер. с англ. / А. Адлер. М.: Изд-во ин-та психотерапии, 2002. - 212 с.

5. Александрова Г.Г. Психологические критерии социальной зрелости личности в условиях современного российского общества: Автореф. дис. . канд. психол. наук: 19.00.05. / Г.Г. Александрова; Казан, гос. ун-т. Казань, 2004.-21 с.

6. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье / Н.М. Амосов. М.: Молодая гвардия, 1978.-191 с.

7. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев; Рос. акад. наук, Ин-т психологии. М.: Наука, 2000. - 350 с.

8. Ананьев В.А. Основы психологии здоровья: Учеб. пособие Кн.1: Концептуальные основы психологии., / В.А. Ананьев: — СПб.: Речь, 2006. — 384 с.

9. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник для студентов вузов, обучающихся по спец. "Психология" / Г.М. Андреева. Изд. 5-е, испр. и доп.. - М.: Аспект Пресс, 2005. - 362 с.

10. Анисимов А.И. Психологическая оценка социального здоровья учителей / А.И: Анисимов // Вестник психотерапии. 2010. - №35 (40). - С! 92-101.

11. Анисимов А.И. Социальное здоровье студентов / А.И. Анисимов, H.H. Киреева // Вестник СПбГУ. Серия 12: Психология. 2009. - Вып: 1. — 4.1. — С. 165-183.

12. Анисимов А.И. Тренинг оптимизации взаимоотношений // Арбузова E.H. Практикум по психологии общения / E.H. Арбузова, А.И. Анисимов, О.В. Шатровой. СПб.: Речь, 2008. - С. 99-110.

13. Анисимова O.A. Психолого-педагогическая компетентность как фактор сохранения и укрепления профессионального здоровья учителя: Автореф. дис. . канд. психол. наук: 19.00.07. / О: А: Анисимова; Психол. ин-т РАО. -М., 2002.- 18 с.

14. Баевский P.M. К проблеме оценки степени напряжения регуляторных систем организма / P.M. Баевский // Адаптация^ и проблемы общей патологии: Тез. докл. Всесоюз. конф. 3-4 дек. Т.1. Новосибирск, 1974.- С. 88-111.

Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat http://www.dissercat.com/content/sotsialno-psikhologicheskie-kriterii-otsenki-sotsialnogo-zdorovya-uchitelei#ixzz4SYTXGQHV

ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ Актуальность исследования. Высшее медицинское образование является важнейшей составной частью системы непрерывного профессионального образования. При этом от результатов деятельности и состояния здоровья участников образовательного процесса в огромной степени зависит возможность максимальной передачи знаний и опыта, способствующих воспитанию и обучению будущих специалистов (Земцов Е.В. и соавт., 2004; Печеркина A.A., 2009; Густелева А.Н., 2009).

Социальная значимость труда преподавателя медицинского ВУЗа определяется необходимостью решать задачу формирования студента не только как будущего специалиста, но и как здорового человека, здоровой личности, ориентированной на соблюдение здорового образа жизни (Ю.К. Бахтин и соавт., 1999; В.М.Алексеева и соавт., 2004; М.С. Микерова, 2007; Т.В. Никулина, 2011). А это возможно, только если педагог на собственном опыте познал ценность здорового образа жизни, целенаправленной работы над своим здоровьем (E.H. Грачёва, Н В. Сапрыкина, и соавт., 2007; Е.Т. Ермукашева, 2009; А.Я. Рыжов и соавт., 2010).

Между тем, изучение здоровья медицинских работников, проведенное рядом исследователей (Капцов В.А., 1988; Степанов С.П., Глушкова Н.И., 2003; Амиров Н.Х. и соавт, 2005; Головкова Н.П. и соавт., 2006; Бектасова М.В., 2008; Косарев В.В., Бабанов С.А., 2009; Калининская A.A., 2009), свидетельствует об их высокой заболеваемости, уровень которой превышает таковой в ведущих отраслях промышленности. Необходимо подчеркнуть, что показатели болезненности профессорско-преподавательского состава медицинских ВУЗов носят латентный характер из-за недоучтенных случаев заболеваний и не поддаются достоверному анализу, поскольку нет единой системы их учета (Микерова М.С. и соавт., 2006; Трегубова Е.С., Нехорошев A.C., 2011). При этом на текущий момент участники образовательного процесса в высшем учебном заведении не выделяются в отдельную группу при планировании профилактической и лечебной работы (Лисняк М.А., Горбач H.A., 2011).

Ответственный характер трудовой деятельности педагогов высшей профессиональной школы характеризуется эмоциональной насыщенностью и значительным числом факторов, вызывающих различные стрессогенные ситуации и снижение их качества жизни. Однако в доступной нам литературе опубликованы единичные работы, посвященные данной проблеме (Одерыше-ва Е.Б., 2000; Фролов А.Г. и соавт., 2006; Сорокина М.А., 2008; 2011; Коста-кова Т.А., 2011; Трегубова Е.С., 2011), которые в основном затрагивали изучение психологических свойств личности преподавателей, особенностей их эмоционального реагирования и копинг-поведения. В этой связи для принятия решений по укреплению здоровья педагогов необходим научно обоснованный подход на основе комплексного социально-гигиенического анализа факторов, влияющих на состояние их здоровья. Все вышесказанное обусловило актуальность диссертационной работы, определило цель и задачи.

Цель: на основе комплексного социально-гигиенического исследования разработать рекомендации по совершенствованию медико-профилактических мероприятий по сохранению и укреплению здоровья преподавателей медицинских ВУЗов.

Задачи:

1. Дать характеристику профессорско-преподавательского состава ГБОУ ВПО «Ижевская государственная медицинская академия» (ИГМА) и изучить состояние их здоровья по данным заболеваемости с временной утратой трудоспособности (ЗВУТ), углубленного медицинского осмотра и субъективной оценки.

2. Оценить качество жизни и психологический статус преподавателей.

3. Дать социально-гигиеническую оценку образа жизни и условий профессиональной деятельности педагогов.

4. Оценить влияние на здоровье специалистов комплекса социально-гигиенических, социально-экономических, профессиональных и социально-психологических факторов и разработать программу социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа.

Научная новизна исследования

Впервые на региональном уровне: проведено комплексное социально-гигиеническое изучение здоровья профессорско-преподавательского состава медицинского ВУЗа; получена интегральная оценка зависимости здоровья врачей-педагогов от комплекса социально-гигиенических, гигиенических, социально-психологических факторов, условий профессиональной деятельности и образа жизни; методом математического моделирования установлен резерв снижения заболеваемости при воздействии на ряд модифицированных факторов, способствующих возникновению хронической патологии у преподавателей; изучено качество жизни специалистов с высшим медицинским образованием, занимающихся педагогической деятельностью, и установлена значимость различных нарушений психологического статуса в состоянии их здоровья; научно обоснована и разработана программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа.

Научно-практическая значимость.

Полученная комплексная социально-гигиеническая характеристика преподавателей высшей медицинской школы, позволила объективизировать проведение диспансеризации данной категории трудящихся в зависимости от условий профессиональной деятельности, образа жизни и психологического статуса, а также активизировать профилактическое направление в укреплении их здоровья. Это позволяет не только сохранить здоровье значимой для общества профессиональной группы, но и повышает уровень преподавания, который влияет на качество подготовки будущих врачей, призванных охранять здоровье населения. Полученные в ходе исследования данные использованы для мониторинга состояния здоровья преподавателей, как на индивидуальном уровне, так и руководством ГБОУ ВПО «ИГМА» Мин-здравсоцразвития РФ.

Внедрение результатов исследования в практику

Полученные в процессе выполнения диссертационной работы материалы использованы для разработки и внедрения комплекса профилактических и оздоровительных мероприятий по улучшению состояния здоровья профессорско-преподавательского состава ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразви-тия РФ, а также внедрены в профилактическую деятельность БУЗ УР «Республиканский центр медицинской профилактики Министерства здравоохранения Удмуртской Республики» и МУЗ МСЧ №3 г. Ижевска.

Материалы диссертации используются в учебном процессе на кафедрах: общественного здоровья, экономики и управления здравоохранением ФПК и ПП, мобилизационной подготовки здравоохранения и медицины катастроф; в рамках деятельности Профкома сотрудников ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ.

По материалам исследования получены 2 свидетельства об интеллектуальной собственности.

Апробация работы

Диссертационная работа апробирована на расширенном заседании кафедр: общественного здоровья, экономики и управления здравоохранением ФПК и ПП, гигиены и экология человека, общественного здоровья и здравоохранения, мобилизационной подготовки здравоохранения и медицины катастроф, факультетской терапии, пропедевтики внутренних болезней с курсом сестринского дела ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ.

Основные положения работы обсуждены на 5-й межрегиональной, 9, 10-й межвузовских научных конференциях молодых учёных и студентов (Ижевск, 2008, 2009, 2010); V Ежегодной Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Здоровье - основа человеческого потенциала: проблемы и пути их решения» (С.Петербург, 2010); Второй Международной научно-практической конференции «Актуальные вопросы практического здравоохранения» (Тамбов, 2011); международной научно-практической конференции «Организационные аспекты мо-

дернизации здравоохранения и подготовки медицинских кадров в Российской Федерации» (Ижевск, 2011), на заседаниях Профкома сотрудников ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразвития РФ.

Положения, выносимые на защиту

1. Здоровье преподавателей медицинского ВУЗа характеризуется низким уровнем и распространенностью хронических заболеваний, формирующихся под влиянием комплекса факторов, включающих образ жизни и условия профессиональной деятельности.

2. Комплексное социально-гигиеническое исследование и система многофакторной оценки позволили установить резерв снижения заболеваемости при воздействии на ряд модифицированных факторов, способствующих возникновению хронической патологии у врачей-педагогов.

3. Разработанная программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа позволяет своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия и диспансерное наблюдение.

Личный вклад автора. Личное участие автора выразилось в определении основной идеи исследования, формировании цели и задач, выборов методов его выполнения, осуществлении сбора, статистической обработки, анализа материалов, обобщении результатов.

Публикации

По материалам диссертации опубликовано 14 научных работ, в том числе 3 - в изданиях, рецензируемых ВАК, 1 информационно-методическое письмо. Объём и структура диссертации Работа изложена на 146 стр. компьютерного текста, состоит из введения, обзора литературы, главы материалов и методов исследования, двух глав собственных наблюдений, заключения, выводов, практических рекомендаций и приложений. Диссертация иллюстрирована 16 таблицами и 21 рисунком. Список литературы включает 223 источника, в том числе 56 - зарубежных авторов.

Содержание работы

Во введении обоснована актуальность исследования, сформулированы цель и задачи, его новизна и научно- практическая значимость, а также положения, выносимые на защиту.

В первой главе представлен анализ состояния проблемы и обобщение данных научной литературы по теме исследования. Показано, что имеющаяся информация о состоянии здоровья и качестве жизни преподавателей медицинского ВУЗа носит фрагментарный характер, что позволило обосновать актуальность и разработать методические подходы для проведения комплексного исследования.

Во второй главе изложены методики, дана характеристика и объем материалов исследования. Для решения поставленных задач в качестве базы исследования была взята ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ. Объектом исследования являлся профессорско-преподавательский состав ВУЗа. Материалы диссертации были получены в период с 2009 - 2011 гг., информационная база исследования представлена в табл. 1.

Каждому этапу исследования соответствовали свои задачи, объем и единица наблюдения, источник получаемой информации, документы сбора материала, анализируемые показатели. Выкопировка данных проводилась на специальные карты, полученный материал после алфавитизации и логической проверки качества подвергнут шифровке, компьютерной обработке с занесением в разработочно-аналитические таблицы. Анализ ЗВУТ проведен согласно Международной статистической классификации болезней и проблем, связанных со здоровьем, X пересмотра.

Изучение самооценки здоровья, условий труда и образа жизни преподавателей медицинского ВУЗа проведено с использованием социологического опроса по специально разработанной анкете, включающей социально-экономические и социально-гигиенические условия жизни и трудовой деятельности, сведения о состоянии здоровья и медицинской активности специалистов -всего 203 признака и 1418 градаций.

Таблица 1

Информационная база и этапы исследования

Этап Методы исследования Материалы и объём

1. Анализ состояния здоровья профессорско-преподавательского состава медицинского ВУЗа по данным ЗВУТ, углубленного медицинского осмотра и социологического опроса Выкопировка данных из медицинской документации, проспективное и ретроспективное наблюдение статистический и системный анализ, углубленный медицинский осмотр, социологический опрос Справочно-информационные материалы, учетно-отчетная документация за 2009-2011 гг. (отчетная форма №40, №16-ВН), сводные отчеты РМИАЦ МЗ УР, бланки листков временной нетрудоспособности - 576, амбулаторная карта больного (форма 25/у) - 297, профессора и преподаватели - 409 единиц наблюдения, всего 9389 единиц информации

2. Изучение психологического статуса и качества жизни преподавателей Психологическое тестирование, статистический, графический анализ, социологический опрос Психологические тесты - 414 единиц наблюдения, опросник качества жизни БР-Зб - 438 единиц наблюдения

3. Социально-гигиеническая характеристика образа жизни и условий профессиональной деятельности педагогов Социологический опрос, статистический и графический анализ, проспективное наблюдение Профессора и преподаватели -409 единиц наблюдения

4. Разработка программы социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа Графический анализ, метод обобщения и систематизации, математическое моделирование по теореме гипотез Подготовка материалов для публикаций

Психоэмоциональный статус преподавателей изучен на основе диагностики оперативной оценки самочувствия, активности и настроения (САН), уровня невротизации по Л.И. Васерману и формирования синдрома эмоционального выгорания (СЭВ) по адаптированной методике В.В. Бойко Для исследования качества жизни (КЖ) в качестве инструмента был использован русскоязычный аналог универсального опросника «SF-36 Health status survey». Результаты были сопоставлены с популяционной нормой, полученной в многоцентровых популяционных исследованиях населения Российской

Федерации (А.А. Tzerkova et al., 2000; A.A. Новик, Т.И. Ионова, 2002; Ю.Л. Шевченко и соавт., 2007), при проведении которых использовался аналогичный опросник. Сбор информации проводился на основе информированного согласия респондентов с соблюдением принципов биоэтики.

После сбора, проверки, группировки и сводки полученных данных была проведена статистическая обработка полученного материала с использованием стандартных пакетов программ прикладного статистического анализа (Sta-tistica 6.1; Microsoft Excel 2000) с применением альтернативного, вариационного, корреляционного анализа, расчета величин относительного риска и математического моделирования по теореме гипотез (формула Байеса).

В третьей главе представлена характеристика кадрового обеспечения и комплексная оценка состояния здоровья профессорско-преподавательского состава ГБОУ ВПО «ИГМА». Ижевский государственный медицинский институт был организован в 1933 г. Постановлением Совета Народных Комиссаров РСФСР. В настоящее время в структуре академии работают 52 кафедры и 5 факультетов. За время существования ВУЗа подготовлено более 23 тысяч врачей.

Анализ кадрового состава показал, что образовательный процесс осуществляется высококвалифицированными специалистами. Всего в академии на начало 2012 г. работает 471 преподаватель, из них ученые степени и звания имеют 70,4% педагогов. Профессорско-преподавательский состав преимущественно представлен женщинами, доля которых составляет 68,4%. Средний возраст педагогов составил 45,5±3,4 года. Оценка возрастного состава показала, что половина преподавателей относилась к двум наиболее активном в социальном, физическом и психологическом аспектах возрастным группам: 31-40 лет и 41 - 50 лет, что обуславливает значимость комплексного социально-гигиенического изучения их состояния здоровья.

Установлено, что у профессорско-преподавательского состава ГБОУ ВПО «ИГМА» уровень ЗВУТ как в случаях, так и в днях был ниже показателей медицинских работников Удмуртской Республики. Так, число случаев ЗВУТ в среднем у преподавателей было меньше по всем причинам соответственно в 1,5

и по болезни - в 1,4 раза; число дней - по всем причинам соответственно в 1,7 раза, по болезни - в 1,5. Полученные показатели ЗВУТ мы связываем с низкой активностью оформления листка нетрудоспособности преподавателями. И, действительно, это подтвердили результаты социологического опроса. Так, при обострении хронического заболевания только18,3±3,1 специалистов оформляли листок нетрудоспособности. Из 100 врачей-педагогов треть часто или постоянно в состоянии недомогания продолжала работать, 19,1±3,4 лечились дома самостоятельно. При этом основной аргументацией являлась высокая преподавательская ответственность, расцениваемая как необходимость поддержания у студентов соответствующего уровня знания преподаваемого предмета, и отсутствие адекватной замены.

При сравнительном анализе частоты ЗВУТ в целом по ведущим классам болезней установлено, что в обеих группах первое место по числу случаев нетрудоспособности занимали заболевания органов дыхания, второе место - болезням системы кровообращения. Обращает внимание, что на третьем месте у преподавателей находились болезни нервной системы, на четвертом - глаза и его придаточного аппарата, тогда как у медицинских работников они занимали соответственно шестое и седьмое место (табл. 2).

Таблица 2

Частота ЗВУТ по ведущим классам болезней (на 100 работающих)

Классы болезней Преподаватели ИГМА Медицинские работники УР

число случаев ранг число случаев ранг

1. Болезни нервной системы 2,7 3 1,7 6

2 Бола™ глаза и его придаточного аппарата. 1,9 4 0,6 7

3. Болезни системы кровообращения 4,5 2 5,6 2

4. Болезни органов дыхания 15,6 1 28,7 1

5.Болезни органов пищеварения. 1,8 5 4,3 5

6.Болезни костно-мышечной и соединительной ткани. 1,3 7 4,7 3

7.Болезни мочеполовой системы. 1,4 6 4,1 4

8. Прочие 14,7 - 16,4 -

Всего по заболеваниям 43,9 - 66,1 -

В связи с выявлением в исследовании большого количества преподавателей, которые даже в период болезни не оформляли листки нетрудоспособности, что приводит к неполной регистрации заболеваемости, нами были проанализированы результаты углубленного медицинского осмотра (с привлечением специалистов: гастроэнтеролог, кардиолог, невролог, отоларинголог, пульмонолог), проведенного в 2009 г. Установлено, что только 7,7±2,6 из 100 осмотренных специалистов были отнесены к группе практически здоровых. В целом заболеваемость по данным углубленного медицинского осмотра составила 136,2 на 100 обследованных, что в 3,1 раза превысило регистрируемую по данным ЗВУТ. Сочетание двух хронических заболеваний было выявлено у 34,2±5,9, трех - у 9,1±1,1, четырех - у 3,6±1,9 из 100 преподавателей. При этом среди педагогов, страдающих хроническими заболеваниями, на диспансерном учете состояли только 37,2±2,9, из них только 21,3±4,3 наблюдалось у доверенного врача, остальные - по месту жительства.

Анализ самооценки состояния здоровья показал, что 60,0±3,7 из 100 опрошенных считали свое самочувствие удовлетворительным, плохим -9,6±2,7, треть) относила себя к практически здоровым. Однако наличие хронических заболеваний при социологическом опросе отметила более чем половина (63,9±3,9) преподавателей, практически каждый (94,5±5,8) в течение года перенес острое респираторное заболевание. Временем формирования хронической патологии у 32,6±4,6 из 100 респондентов был период детства и юности, у каждого пятого - хроническое заболевание сформировалось во время учебы в медицинском вузе, у каждого десятого - в первые 3 года работы, у трети — после 3-х лет профессиональной деятельности.

В этой же главе представлены результаты оценки психологического статуса и качества жизни специалистов. Установлено, что уровень невротизации профессоров и преподавателей соответствовал среднему (14,3 балла). Наиболее высокие показатели выявлены при наименьшем стаже работы (рис.1).

до 10 лет 10-20 лет более 20 лет

Рис. 1. Уровень невротизации преподавателей в зависимости от стажа

(в баллах)

По нашему мнению, это связано с тем, что молодые преподаватели, находящиеся в процессе профессионального становления, наиболее подвержены влиянию стресс-факторов, связанных с первичной адаптацией к содержанию профессионального труда и конкретным условиям его реализации, вследствие чего они испытывают волнение и тревогу как в процессе подготовки к лекционным и семинарским занятиям, так и при непосредственном общении со студентами. Рост мастерства и профессиональная зрелость облегчает положение педагогов со стажем работы более 10-ти лет и уровень невротизации снижается. Специалисты с наибольшим педагогическим стажем и значительным опытом работы проявляют наиболее высокую устойчивость к стрессу, что обеспечивает продуктивный характер адаптации к самым разным затруднительным обстоятельствам и приводит к наименьшим показателям невротизации.

Результаты исследования по методике САН показали, что средние значения по всем шкалам находились в верхней границе статистической нормы и составили 5,2 - 5,5 балла, что свидетельствует об относительно стабильном эмоциональный фоне выполнения профессиональной деятельности с преобладанием положительных эмоций. Наибольшее снижение активности, самочувствия и настроения наблюдалось при стаже работы 10-20 лет. Оценка формирования синдрома эмоционального выгорания показала, что большинство врачей-педагогов были подвержены нервно-психическому напряжению уже при стаже работы 5-10 лет, что требует проведение психологической

коррекции многогранного профессионального становления преподавателей как с позиций адаптации к профессии, так и в плане реализации потенциала специалиста.

При анализе качества жизни установлено, что интегральный показатель у преподавателей медицинского ВУЗа был статистически достоверно ниже популяционной нормы (539,4±13,3 и 619,5±25,4 соответственно). Установлено, что наибольшее влияние на снижение КЖ у преподавателей оказали шкалы «социальное функционирование» и «общее состояние здоровья», показатели по которым были ниже популяционной нормы соответственно на 80,4% и 37,5% (рис.2).

Общее состояние здоровья Психическое здоровье к^^^З^^-^^^лФизическое функционирование

Жизнеспособность

Интенсивность боли

Ролевое физическое функционирование

'олевое эмоциональное функционирование

Социальное функционирование —&—Преподаватели ИГМА —■ - Популяционая норма

Рис.2 Профиль КЖ преподавателей медицинского ВУЗа

Низкие баллы по шкале «социальное функционирование» свидетельствуют о значительном ограничении социальных контактов, снижении уровня общения в связи с ухудшением физического и эмоционального состоянии, что имеет важное социальное значение, так как приводит к ухудшению качества преподавательской деятельности. Сравнительная оценка динамики уровня КЖ в зависимости от возраста и стажа трудовой деятельности показала, что с их увеличением происходит статистически значимое снижение уровня КЖ по всем шкалам опросника и интегральному показателю.

В четвертой главе представлены результаты изучения образа жизни и особенности условий труда преподавателей, как факторов, определяющих уровень их здоровья. В процессе исследования установлено, что жилищные условия у 87,7±7,0 из 100 обследованных нами специалистов были хорошими. Однако каждый шестой сотрудник медицинской академии не имел собственного жилья, каждый четвертый - нуждался в расширении жилой площади, каждый третий - не имел в домашних условиях ни рабочего кабинета, ни рабочего места для подготовки к учебному процессу.

Анализ самооценки материального положения показал, что только 2,4±0,5 преподавателя считало его очень хорошим, 13,4±3,1 - хорошим, 56,4±2,7 - удовлетворительным, 27,8±3,5 - плохим. Среднедушевой доход ниже прожиточного уровня отмечен практически у трети опрошенных. Подавляющее большинство (92,7±9,1) преподавателей были не удовлетворены своей заработной платой. Однако она являлась основным финансовым источником жизни у преимущественного (77,7±6,4) числа опрошенных. Неслучайно половина обследованных была вынуждена совмещать свою преподавательскую деятельность с дополнительной работой, из них 30,6±4,4 подрабатывали в сфере образования, 46,1±4,6 работали врачами в практическом здравоохранении.

Оценка формирования навыков здорового образа жизни показала, что среди профессорско-преподавательского состава большинство (79,9±4,7) было некурящих или бросивших курить - 14,5±3,2. Однако регулярно курил каждый седьмой преподаватель, из них более трети выкуривало больше пачки сигарет в день. Среди курящих половина представлена женщинами, из которых значительная часть курила регулярно. В результате исследования выявлена высокая частота употребления спиртных напитков. Так из 100 опрошенных 83,7±2,3 употребляли спиртные напитки, из них каждый четвертый мужчина практически регулярно, большинство женщин - только по праздникам.

Организация отдыха педагогов в свободное время оставляла желать лучшего. Так, после трудового дня и в выходные дни из 100 респондентов

34,4±3,1 смотрели телевизор, 33,9±3,1 - занимались домашними делами, 25,8±3,4 - проводили время с детьми. Активно отдыхали только 11,9±2,9 и совсем не отдыхали 15,3±3,2 из 100 специалистов. При этом половина преподавателей была неудовлетворенна тем, как проводит свое свободное время, основными причинами которого были усталость после учебных занятий в ВУЗе и недостаток свободного времени для отдыха из-за необходимости продолжения работы, отмеченные соответственно 39,6±4,4 и 24,6±4,1 из 100 респондентов.

Анализ медицинской активности выявил низкий ее уровень у значительного количества специалистов, имеющих высшее медицинское образование. Так, из 100 опрошенных за медицинской помощью при заболевании сразу при ухудшении состояния обращалось 20,9±3,4, после того как не помогло самостоятельное лечение - 35,1±3,1, когда становилось трудно работать 22,4,0±3,4. Рекомендации по совершенствованию образа жизни и здо-ровьесберегающему поведению выполнялись еще меньшим количеством респондентов. Так, активно занималось физкультурой и спортом только 8,1 ±2,5 из 100 преподавателей, 33,9±3,0 занимались от случая к случаю, а 58,0±1,5 -не занималось вообще.

Основной мотивацией для невыполнений рекомендаций врача практически у половины опрошенных явилось несерьезное отношение к заболеванию, низкое финансовое положение отметила треть. Обращает внимание, что каждый четвертый респондент объяснял это недоверием к своему лечащему врачу, считали неубедительным советы врача 29,8±4,0 из 100 специалистов. Математическое моделирование по формуле Байеса показало, что если бы все преподаватели выполняли рекомендации врача в полном объеме, то заболеваемость хронической патологией снизилась бы на 17,2%, а если бы половина педагогов занималось физической культурой, то частота хронических заболеваний составила бы 96,2 на 100 обследованных.

При оценке трудовой деятельности врачей-педагогов установлено, что она сопряжена со значительной профессиональной нагрузкой, связанной не-

посредственно как с проведением, так и с подготовкой к педагогическому процессу. Длительность голосовой нагрузки при проведении семинарских занятий и чтения лекций составила в среднем 4,1±0,3 и 2,8±0,2 часа в день, а аудиторная нагрузка - 16±1,3 и 125±4,5 человек соответственно. Кроме того большую часть производственной деятельности занимала практическая лечебно-диагностическая и научно-исследовательская работа (рис.3).

Рис. 3 Характеристика нагрузки при работе в ВУЗе (на 100 опрошенных)

Неслучайно продолжительность рабочего дня только у половины преподавателей составляла 8 часов, остальные работали от 8-ми до 12-ти часов. Несмотря на длительную продолжительность трудового дня из 100 респондентов большинство (80,3±2,1) задерживались в вузе после окончания рабочей смены, 70,1±5,1 продолжали еще работать и на дому. При этом основными причинами необходимости продолжения профессиональной деятельности во внеурочное время были названы обилие отчетности и повышение стандарта нагрузки (соответственно в 26,2±3,6 случаях), а работа на дому у 80,4±2,9 преподавателей была связана с необходимостью подготовки к занятиям, у 38,4±4,2 - с проверкой студенческих заданий.

В целях выявления основных факторов риска нами был проведен анализ влияния отдельных факторов на возникновение хронических заболеваний у преподавателей высшей медицинской школы. Эти факторы, для лучшего осмысления и выделения «управляемых» со стороны медицинских работников, были сведены в 5 групп. При этом была выявлена статистически достоверная зависимость из 38 изученных по 20 признакам (табл.4).

Таблица 4

Факторы риска развития патологии у преподавателей ВУЗа

№ Риск - факторы 7? <3 ОР

Социально-экономические

1. Неблагоприятные жилищные условия (жил. площадь менее 5 кв.м., на 1 чл. семьи) 7,62 0,44 2,71

2. Неудовлетворенность жилищно-бытовыми условиями 5,76 0,39 2,52

3. Среднемесячный доход менее 5 тыс. руб., на 1 чл. семьи 8,01 0,56 6,43

Социально-гигиенические

4. Злоупотребление алкогольными напитками 10,32 0,76 9,68

5. Курение 7,44 0,54 6,41

6. Низкая физическая активность 8,14 0,68 8,22

7. Отсутствие занятий физической культурой 5,72 0,33 3,81

Профессиональные

8. Стаж работы в вузе более 10 лет 3,69 0,23 2,11

9. Стаж работы в вузе более 20 лет 5,68 0,49 3,04

10. Трудовая деятельность более 8 часов в день 5,81 0,84 2,51

11. Наличие психо-эмоционального напряжения 17,63 0,88 7,92

12. Продолжение работы на дому 12,44 0,23 3,83

13. Повышенная педагогическая нагрузка (проведение семинаров, чтение лекций) 3,32 0,21 1,87

14. Голосовая нагрузка при аудиторных занятиях свыше 4 часов 19,97 0,99 12,34

Медико-биологические

15. Возраст старше 40 лет 5,47 0,31 2,33

16. Частые острые респираторные заболевания 5,79 0,75 3,94

Медицинская активность

17. Позднее обращение к врачу при заболевании 29,64 0,69 6,44

18. Невыполнение рекомендаций врача 11,56 0,41 4,99

19. Необращение к врачу (самостоятельное лечение) 15,82 0,76 5,98

20. Отсутствие посещений поликлиники с профилактической целью 3,82 0,22 1,97

На основании проведенной комплексной оценки состояния здоровья и выявленных факторов риска нами была разработана программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа (приведена в диссертации), которая позволила своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия и диспансерное наблюдение. Функциональная схема реализации программы представлена на рис.4.

Организация санаторно-курортного, санаторно-профилакт. лечения преподавателей, имеющих хр. заболевания и факторы риска на возникновение хр. патологии, проведение к омлл екса куль-турно-массовых, спортивных и физкультурно-оздоровит. мероприят.

Мониторинг состояния здоровья доверенным врачом ЛГТУ:

• формирование диспансерных групп с учетом результатов медицинских осмотров (здоровые, практически здоровые, лица с медик о-социальными факторами риска)

• выбор индивидуальных методов профилактики, лечения и реабилитации с учетом группы диспансерного наблюдения

• контроль за состоянием здоровья сотрудников медицинского ВУЗа

• мониторинг качества жизни специалистов

• анализ заболеваемости с ВУТ

• разработка и реализация индивидуальных и групповых программ по профилактике ЗВУТс учетом медихскхзциальнък факторов риска

Клинический психолог .

• Социологический мониторинг формирования синдрома эмоционального напряжения у преподавателей

• Профилактика психоюгических проблем, возникающих в процессе образовательной деятельности

• Психологическая коррекция и разгрузка преподавателей

Формирование потребности в здоровом образе жизни:

• рационализация труда н отдыха

• рационализация питания

• отказ от вредных привычек н потребления алкоголя

• занятое физкультурой

Рис. 4. Функциональная схема реализации программы социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа

Выводы

1. Комплексная оценка состояния здоровья преподавателей медицинского ВУЗа показала низкий его уровень. Наличие хронических заболеваний при социологическом опросе выявлено более чем у половины (63,9±3,9) преподавателей, практически каждый (94,5±5,8) в течение года перенес острое респираторное заболевание. ЗВУТ у педагогов за период 2009-2011 гг. как в случаях, так и в днях была ниже показателей медицинских работников УР по всем причинам в среднем в 1,5 раза, по болезни - в 1,4 раза соответственно. Это свидетельствует о низкой активности оформления преподавателями листка нетрудоспособности, составившей при обострении хронического заболевания (по данным социологического опроса) 18,3±3,1 из 100 обращений. Заболеваемость по данным углубленного медицинского осмотра составила 136,2 на 100 обследованных, что в 3,1 раза превысило регистрируемую по данным ЗВУТ.

2. Показатели КЖ у преподавателей медицинского ВУЗа, особенно по шкалам «социальное функционирование» и «общее состояние здоровья» был статистически достоверно ниже популяционной нормы. При оценке психологического статуса установлено, что большинство врачей-педагогов были подвержены нервно-психическому напряжению уже при стаже работы 5-10 лет, что требует проведения психологической коррекции многогранного профессионального становления преподавателей как с позиций адаптации к профессии, так и в плане реализации потенциала специалиста.

3. Среднедушевой доход ниже прожиточного уровня отмечен у четверти опрошенных, каждый восьмой сотрудник медицинской академии не имел собственного жилья. Установлено, что, несмотря на наличие высшего профессионального медицинского образования, преподаватели характеризовались недостаточным уровнем медицинской активности, а именно - несвоевременным обращением за медицинской помощью в лечебно-профилактические учреждения (в 81,3±3,4случаях из 100), предпочтением самолечения в случае возникновения заболевания (в 37,8±3,0 случаях из 100).

4. Профессиональная деятельность профессорско-преподавательского состава была сопряжена со значительной преподавательской нагрузкой, связанной непосредственно как с проведением, так и с подготовкой к образовательному процессу и характеризовалась сочетанием нескольких видов деятельности -педагогической, научно-исследовательской, лечебной, общественной совместно с органами здравоохранения.

5. Из установленных факторов риска возникновения хронической патологии ведущими являлись: стаж работы в вузе более 20 лет, наличие психоэмоционального напряжения, голосовая нагрузка при аудиторных занятиях свыше 4 часов, злоупотребление алкогольными напитками, курение и низкий уровень медицинской активности. Разработанная программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа позволила своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия и диспансерное наблюдение преподавателей медицинского ВУЗа.

Практические рекомендации 1. Внесены предложения перед Министерством здравоохранения Удмуртской Республики:

1.1. о введении в штатное расписание лечебно-профилактических учреждений Удмуртской Республики дополнительной должности клинического психолога для ведения консультативного приёма и психологической реабилитации медицинских работников;

1.2 о разработке совместно с клиническими кафедрами и - общественного здоровья и здравоохранения целевой программы по контролю состояния здоровья специалистов с высшим медицинским образованием, регламентирующей деятельность всех заинтересованных служб и ведомств;

1.3 о внедрении в деятельность лечебно-профилактических учреждений методики изучения качества жизни и эмоционального напряжения медицинских работников, оценка которых может служить прогностическим критерием уровня состояния здоровья специалистов.

2. Внесены предложения администрации, ректорату ГБОУ ВПО «ИГМА» Минздравсоцразвития РФ рекомендовать:

2.1 проведение социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей в соответствии с разработанной программой;

2.2 организацию центра медицинской профилактики профессорско-преподавательского состава с внедрением системы профилактического медицинского обслуживания здоровых и практически здоровых сотрудников с проведением мониторинга здоровья в виде замкнутого цикла: скрининг (массовая диагностика и выявление групп риска), профилактика с обязательной психологической коррекцией и оценка эффективности.

2.3 заключать договора с лечебно-профилактическими учреждениями на проведение ежегодных профилактических осмотров с обязательным включением следующих специалистов: отоларинголог, невропатолог, окулист, гастроэнтеролог, кардиолог, клинический психолог с последующим динамическим диспансерным наблюдением преподавателей.

3. Профсоюзной организации рекомендовать разрабатывать и внедрять программы по формированию здорового образа жизни преподавателей и будущих врачей (студентов).

4. Доверенным врачам ЛПУ:

4.1 лечебно-профилактические мероприятия по улучшению здоровья профессорско-преподавательского состава проводить дифференцировано с учетом выявленных факторов риска и последующим контролем их эффективности;

4.2 вести полицевой учёт и анализ заболеваемости с временной утратой трудоспособности профессорско-преподавательского состава медицинского ВУЗа; при диспансеризации выделить группу повышенного риска, куда включить преподавателей, имеющих стаж работы свыше 20 и более лет, в возрасте старше 40 лет, работающих с превышением учебной нагрузки и сформированным СЭВ; проводить контроль объёма и качества медицинских осмотров.

Список работ, опубликованных по теме диссертации

1. Толмачев Д.А. Методика социально-гигиенического исследования качества жизни и здоровья профессорско-преподавательского состава медицинского ВУЗа // Здоровье финно-угорской молодежи. Роль семьи в формировании здоровья: материалы межрегиональной научно-практической конференции - Ижевск, 2009. - С. 292 - 294.

2. Толмачев Д.А.Значимость заболеваемости с временной утратой трудоспособности в оценке здоровья населения трудоспособного возраста // Современные аспекты медицины и биологии: материалы IX межвузовской научной конференции молодых ученых и студентов - Ижевск, 2009. - С. 74-76

3. Толмачев Д.А. Качество жизни преподавателей медицинского ВУЗа // «Здоровье финно-угорской молодежи. Роль семьи в формировании здоровья»: материалы межрегиональной научно-практической конференции. -Ижевск, 2009. - С. 157- 163.

4. Сысоев П.Г., Толмачев Д.А. Состояние здоровья и качество жизни специалистов с высшим медицинским образованием // «Здоровье, демография, экология финно-угорских народов». - 2010. - №1. - С. 15-18.

5. Характеристика синдрома эмоционального выгорания, обусловленного профессиональной деятельностью медицинских работников / Е.А. Кудрина, H.H. Артемьева, Д.А. Толмачев, П.Г. Сысоев // Общественное здоровье и здравоохранение. - Казань, 2010. - №3. - С. 34 - 36.

6. Сысоев П.Г., Толмачев Д.А. Социально-гигиеническая характеристика образа жизни и условий трудовой деятельности врачей // Современные аспекты медицины и пульмонологии: сборник материалов X межвузовской научной конференции молодых ученых и студентов - Ижевск. - 2010. - С. 59-61

7. Толмачев Д.А., Сысоев П.Г. Оценка синдрома эмоционального выгорания в профессиональной деятельности специалистов с высшим медицинским образованием // Здоровье - основа человеческого потенциала: проблемы и пути их решения: материалы V Ежегодной Всероссийской научно-практ. конференции с международным участием. - СПбГПУ, 2010. - С. 54 - 57.

8. Синдром эмоционального выгорания в профессиональной деятельности специалистов с высшим медицинским образованием У Л.Ф.Молчанова, Е.А.Кудрина, Н.Н.Артемьева, Д.А. Толмачев // ГлавВрач, М.: №10. -2010. -С.62-68.

9. Кудрина Е.А., Толмачев Д.А. Комплексная оценка здоровья профессорско-преподавательского состава медицинского ВУЗа // Современные проблемы науки и образования. - 2011. - № 5; С.40-44 URL: www.science-e(lucation.ru/99-4969

Ю.Сысоев П.Г., Злобина Г.М., Толмачев Д.А. Медицинская активность врачей по данным социологического исследования // Труды Ижевской государственной медицинской академии - Ижевск, 2011. - Т. 49 - С. 50 — 52. И.Кудрина Е.А., Толмачев Д.А. Социально-гигиеническая характеристика здоровья преподавателей медицинского ВУЗа // Современные проблемы науки и образования. - 2011. - № 6; С.20 URL: online.rae.ni/845

12.Толмачев Д.А., Кудрина Е.А., Шубин Л.Л. Условия производственной деятельности и состояние здоровья преподавателей медицинского ВУЗа // информационно-методическое письмо - Ижевск, 2011. - 9 с.

13.Толмачев Д.А., Кудрина Е.А., Молчанова Л.Ф. Методика социально-гигиенического исследования состояния здоровья, условий труда и образа жизни преподавателей медицинской академии: свидетельство о регистрации объекта интеллектуальной собственности № 17.11 от 28.11.2011. М.Толмачев Д.А., Кудрина Е.А., Молчанова Л.Ф. Программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа: свидетельство о регистрации объекта интеллектуальной собственности № 18.11 от 28.11.2011.

Отпечатано с оригинал-макета заказчика

Подписано в печать 22.12.2011. Формат 60x84 'Дв. Тираж 100 экз. Заказ № 2555.

Типография ФГБОУ ВПО «Удмуртский государственный университет» 426034, Ижевск, ул. Университетская, 1, корп. 4.

Оглавление диссертации Толмачев, Денис Анатольевич :: 2012 :: Москва

Введение

Глава 1 Теоретические и методологические аспекты изучения состояния здоровья преподавателей медицинского вуза (обзор литературы)

1.1 Состояние здоровья преподавателей высших учебных заведений в Российской Федерации

1.2 Социально-гигиенические аспекты трудовой деятельности преподавателей высших учебных заведений

1.3 Социально-гигиеническая характеристика условий и образа жизни преподавателей

1.4 Методологические аспекты изучения качества жизни

1.5 Методологические аспекты изучения синдрома эмоционального выгорания

Глава 2. Материалы и методы исследования \ 35 2.1 . Расчет объема выборки и формирование групп наблюдения

2.2. Общая характеристика профессорско-преподавательского состава ГБОУ ВПО «Ижевская государственная медицинская академия»

2.3 Специальные методы исследования.

2.4 Методы статистической обработки полученных материалов.

Глава 3. Состояние здоровья и качество жизни преподавателей медицинского вуза

3.1 Оценка здоровья преподавателей по данным заболеваемости

3.2 Анализ соматического здоровья преподавателей на основе субъективного восприятия 56.

3.3, Оценка психологического статуса профессорско-преподавательского состава 61 3.4 Анализ качества жизни преподавателей медицинского вуза

Глава 4. Социально-гигиеническая характеристика факторов, влияющих на состояние здоровья преподавателей медицинского вуза

4.1 Анализ социально-экономического статуса специалистов высшей медицинской школы

4.2 Социально-гигиеническая оценка формирования здорового образа жизни у преподавателей-медиков

4.3 Характеристика медицинской активности преподавателей

4.4 Социально-гигиеническая характеристика условий преподавательской деятельности

4.5 Комплексная оценка факторов риска возникновения заболеваний у преподавателей медицинского вуза 93 Заключение 100 Выводы 123 Практические рекомендации 124 Список литературы

Введение диссертации по теме "Общественное здоровье и здравоохранение", Толмачев, Денис Анатольевич, автореферат

Актуальность исследования. Высшее медицинское образование является важнейшей составной частью системы непрерывного профессионального образования. При этом от результатов деятельности и состояния здоровья участников образовательного процесса в огромной степени зависит возможность максимальной передачи знаний и опыта, способствующих воспитанию и обучению будущих специалистов (Земцов Е.В. и соавт., 2004; Печеркина A.A., 2009; Густелева А.Н., 2009).

Социальная значимость труда преподавателя медицинского ВУЗа определяется необходимостью решать задачу формирования студента не только как будущего специалиста, но и как здорового человека, здоровой личности, ориентированной на соблюдение здорового образа жизни (Ю.К. Бахтин и соавт., 1999; В.М.Алексеева и соавт., 2004; М.С. Микерова, 2007; Т.В. Никулина, 2011). А это возможно, только если педагог на собствен-у ном опыте познал ценность здорового образа жизни, целенаправленной j работы над своим здоровьем (H.H. Грачёва, Н В. Сапрыкина, и соавт., 2007; Е.Т. Ермукашева, 2009; А .Я. Рыжов и соавг., 2010).

Между тем, изучение здоровья медицинских работников, проведенное рядом исследователей (Капцов В.А., 1988; Степанов С.П., Глушкова Н.И., 2003; Амиров Н.Х. и соавт, 2005; Головкова Н.П. и соавт., 2006; Бек-тасова М.В., 2008; Косарев В.В., Бабанов С.А., 2009; Калининская A.A., 2009), свидетельствует об их высокой заболеваемости, уровень которой превышает таковой в ведущих отраслях промышленности. Необходимо подчеркнуть, что показатели болезненности профессорско-преподавательского состава медицинских ВУЗов носят латентный характер из-за недоучтенных случаев заболеваний и не поддаются достоверному анализу, поскольку нет единой системы их учета (Микерова М.С. и соавт., 2006; Трегубова Е.С., Нехорошее A.C., 2011). При этом на текущий момент участники образовательного процесса в высшем учебном заведении не выделяются в отдельную группу при планировании профилактической и лечебной работы (Лисняк М.А., Горбач H.A., 2011).

Ответственный характер трудовой деятельности педагогов высшей профессиональной школы характеризуется эмоциональной насыщенностью и значительным числом факторов, вызывающих различные стрессо-генные ситуации и снижение их качества жизни. Однако в доступной нам литературе опубликованы единичные работы, посвященные данной проблеме (Одерышева Е.Б., 2000; Фролов А.Г. и соавт., 2006; Сорокина М.А., 2008; 2011; Костакова Т.А., 2011; Трегубова Е.С., 2011), которые в основном затрагивали изучение психологических свойств личности преподавателей, особенностей их эмоционального реагирования и копинг-поведения. В этой связи для принятия решений по укреплению здоровья педагогов необходим научно обоснованный подход на основе комплексного социально-гигиенического анализа факторов, влияющих на состояние их здоровья. Все вышесказанное обусловило актуальность диссертационной работы, определило цель и задачи.

Цель: на основе комплексного социально-гигиенического исследования разработать рекомендации по совершенствованию медико-профилактических мероприятий по сохранению и укреплению здоровья преподавателей медицинских ВУЗов. Задачи:

1. Дать характеристику профессорско-преподавательского состава ГБОУ ВПО «Ижевская государственная медицинская академия» (ИГМА) и изучить состояние их здоровья по данным заболеваемости с временной утратой трудоспособности (ЗВУТ), углубленного медицинского осмотра и субъекгивной оценки.

2. Оценить качество жизни и психологический статус преподавателей.

3. Дать социально-гигиеническую оценку образа жизни и условий профессиональной деятельности педагогов.

4. Оценить влияние на здоровье специалистов комплекса социально-гигиенических, социально-экономических, профессиональных и социальнопсихологических факторов и разработать программу социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа.

Научная новизна исследования Впервые на региональном уровне: -проведено комплексное социально-гигиеническое изучение здоровья профессорско-преподавательского состава медицинского ВУЗа; -получена интегральная оценка зависимости здоровья врачей-педагогов от комплекса социально-гигиенических, гигиенических, социально-психологических факторов, условий профессиональной деятельности и образа жизни;

-методом математического моделирования установлен резерв снижения заболеваемости при воздействии на ряд модифицированных факторов, способствующих возникновению хронической патологии у преподавателей; -изучено качество жизни специалистов с высшим медицинским образованием, занимающихся педагогической деягельностыо, и установлена значимость различных нарушений психологического статуса в состоянии их здоровья; -научно обоснована и разработана программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа.

Научно-практическая значимость Полученная комплексная социально-гигиеническая характеристика преподавателей высшей медицинской школы, позволила объективизировать проведение диспансеризации данной категории трудящихся в зависимости от условий профессиональной деятельности, образа жизни и психологического статуса, а также активизировать профилактическое направление в укреплении их здоровья. Это позволяет не только сохранить здоровье значимой для общества профессиональной группы, но и повышает уровень преподавания, который влияет на качество подготовки будущих врачей, призванных охранять здоровье населения. Полученные в ходе исследования данные использованы для мониторинга состояния здоровья преподавателей, как на индивидуальном уровне, так и руководством ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразвития РФ.

Внедрение результатов исследования в практику Полученные в процессе выполнения диссертационной работы материалы использованы для разработки и внедрения комплекса профилактических и оздоровительных мероприятий по улучшению состояния здоровья профессорско-преподавательского состава ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразвития РФ, а также внедрены в профилактическую деятельность БУЗ УР «Республиканский центр медицинской профилактики Министерства здравоохранения Удмуртской Республики» и МУЗ МСЧ №3 г. Ижевска. Материалы диссертации используются в учебном процессе на кафедрах: общественного здоровья, экономики и управления здравоохранением ФПК и ПП, мобилизационной подготовки здравоохранения и медицины катастроф; в рамках деятельности Профкома сотрудников ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразвития РФ. По материалам исследования- получены 2 свидетельства об интеллектуальной собственности.

Апробация работы Диссертационная работа апробирована на расширенном заседании кафедр: общественного здоровья, экономики и управления здравоохранением ФПК и ПП, гигиены и экологии человека, общественного здоровья и здравоохранения, мобилизационной подготовки здравоохранения и медицины катастроф, факультетской терапии, пропедевтики внутренних болезней с курсом сестринского дела ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразвития РФ.

Основные положения работы обсуждены на 5-й межрегиональной, 9, 10-й межвузовских научных конференциях молодых учёных и студентов (Ижевск, 2008, 2009, 2010); V Ежегодной Всероссийской научно-практической конференции с международным участием «Здоровье - основа человеческого потенциала: проблемы и пути их решения» (С.Петербург, 2010); Второй Международной научно-практической конференции «Актуальные вопросы практического здравоохранения» (Тамбов, 2011); международной научно-практической конференции «Организационные аспекты модернизации здравоохранения и подготовки медицинских кадров в Российской Федерации» (Ижевск, 2011), на заседаниях Профкома сотрудников ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразви гия РФ.

Положения, выносимые на защиту

1. Здоровье преподавателей медицинского ВУЗа характеризуется низким уровнем и распространенностью хронических заболеваний, формирующихся под влиянием комплекса факторов, включающих образ жизни и условия профессиональной деятельности.

2. Комплексное социально-гигиеническое исследование и система многофакторной оценки позволили установить резерв снижения заболеваемости при воздействии на ряд модифицированных факторов, способствующих возникновению хронической патологии у врачей-педагогов.

3. Разработанная программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа позволяет своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия и диспансерное наблюдение.

Публикации

По материалам диссертации опубликовано 14 научных работ, в том числе 3 - в изданиях, рецензируемых ВАК, 1 информационно-методическое письмо.

Объём и структура диссертации

Работа изложена на 146 стр. компьютерного текста, состоит из введения, обзора литературы, главы материалов и методов исследования, двух глав собственных наблюдений, заключения, выводов, практических рекомендаций и приложений. Диссертация иллюстрирована 16 таблицами и 21 рисунком. Список литературы включает 223 источника, в том числе 56 — зарубежных авторов.

Заключение диссертационного исследования на тему "Комплексная оценка здоровья и качества жизни преподавателей медицинского вуза"

123 Выводы

1. Комплексная оценка состояния здоровья преподавателей медицинского ВУЗа показала низкий его уровень. Наличие хронических заболеваний при социологическом опросе выявлено более чем у половины (63,9±3,9) преподавателей, практически каждый (94,5±5,8) в течение года перенес острое респираторное заболевание. ЗВУТ у педагогов за период 2009-2011 гг. как в случаях, так и в днях была ниже показателей медицинских работников УР по всем причинам в среднем в 1,5 раза, по болезни — в 1,4 раза соответственно. Это свидетельствует о низкой активности оформления преподавателями листка нетрудоспособности, составившей при обострении хронического заболевания (по данным социологического опроса) 18,3±3,1 из 100 обращений. Заболеваемость по данным углубленного медицинского осмотра составила 136,2 на 100 обследованных, что в 3,1 раза превысило регистрируемую по данным ЗВУТ.

2. Показатели КЖ у преподавателей медицинского ВУЗа,- особенно по шкалам «социальное функционирование» и «общее' состояние здоровья» был статистически достоверно ниже популяционной нормы. При оценке психологического статуса установлено, что большинство врачей-педагогов были подвержены нервно-психическому напряжению уже при стаже работы 5-10 лет, что требует проведения психологической коррекции многогранного профессионального становления преподавателей как с позиций адаптации к профессии, так и в плане реализации потенциала специалиста.

3. Среднедушевой доход ниже прожиточного уровня отмечен у четверти опрошенных, каждый восьмой сотрудник медицинской академии не имел собственного жилья. Установлено, что, несмотря на наличие высшего профессионального медицинского образования, преподаватели характеризовались недостаточным уровнем медицинской активности, а именно — несвоевременным обращением за медицинской помощью в лечебнопрофилактические учреждения (в 81,3±3,4случаях из 100), предпочтением самолечения в случае возникновения заболевания (в 37,8±3,0 случаях из 100).

4. Профессиональная деятельность профессорско-преподавательского состава была сопряжена со значительной преподавательской нагрузкой, связанной непосредственно как с проведением, так и с подготовкой к образовательному процессу и характеризовалась сочетанием нескольких видов деятельности - педагогической, научно-исследовательской, лечебной, общественной совместно с органами здравоохранения.

5. Из установленных факторов риска возникновения хронической патологии ведущими являлись: стаж работы в вузе более 20 лет, наличие психоэмоционального напряжения, голосовая нагрузка при аудиторных занятиях свыше 4 часов, злоупотребление алкогольными напитками, курение и низкий уровень медицинской активности. Разработанная программа социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей медицинского ВУЗа позволила своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия и диспансерное наблюдение преподавателей медицинского ВУЗа.

Практические рекомендации

1. Внесены предложения перед Министерством здравоохранения Удмуртской Республики:

1.1. о введении в штатное расписание лечебно-профилактических учреждений Удмуртской Республики дополнительной должности клинического психолога для ведения консультативного приёма и психологической реабилитации медицинских работников;

1.2 о разработке совместно с клиническими кафедрами и - общественного здоровья и здравоохранения целевой программы по контролю состояния здоровья специалистов с высшим медицинским образованием, регламентирующей деятельность всех заинтересованных служб и ведомств

1.1 1.3 о внедрении в деятельность лечебно-профилактических учреждений методики изучения качества жизни и эмоционального напряжения медицинских работников, оценка которых может служить прогностическим критерием уровня состояния здоровья специалистов. 2. Внесены предложения администрации, ректорату ГБОУ ВПО ИГМА Минздравсоцразвития РФ рекомендовать:

2.1 проведение социально-гигиенического мониторинга здоровья преподавателей в соответствии с разработанной программой;

2.2 организацию центра медицинской профилактики профессорско-преподавательского состава с внедрением системы профилактического медицинского обслуживания здоровых и практически здоровых сотрудников с проведением мониторинга здоровья в виде замкнутого цикла: скрининг (массовая диагностика и выявление групп риска), профилактика с обязательной психологической коррекцией и оценка эффективности.

2.3 заключать договора с лечебно-профилактическими учреждениями на проведение ежегодных профилактических осмотров с обязательным включением следующих специалистов: отоларинголог, невропатолог, окулист, гастроэнтеролог, кардиолог, клинический психолог с последующим динамическим диспансерным наблюдением йрейр1,1фашвзшюй организации рекомендовать разрабатывать и внедрять программы по формированию здорового образа жизни преподавателей и будущих врачей (студентов).

4. Доверенным врачам ЛПУ:

4.1 лечебно-профилактические мероприятия по улучшению здоровья профессорско-преподавательского состава проводить дифференцировано с учетом выявленных факторов риска и последующим контролем их эффективности;

4.2 вести полицевой учёт и анализ заболеваемости с временной утратой трудоспособности профессорско-преподавательского состава медицинского ВУЗа; при диспансеризации выделить группу повышенного риска, куда включить преподавателей, имеющих стаж работы свыше 20 и более лет, в возрасте старше 40 лет, работающих с превышением учебной нагрузки и сформированным СЭВ; проводить контроль объёма и качества медицинских осмотров.

Список использованной литературы по медицине, диссертация 2012 года, Толмачев, Денис Анатольевич

1. Аверин В.А., Бухарина T.JI. Психология медицинского образования. СПб., 1995-168с.

2. Аветисян З.Е. Гигиеническая оценка учебного процесса на 1-2 курсах медицинского вуза: Автореф. дисс . канд. мед. наук. Ростов-на-Дону, 2005. -25с.

3. Агаджанян H.A., Ступаков Г.П., Ушаков И.Б., Полунина И.Н., Зуев В.Г. Экология, здоровье, качество жизни (очерки системного анализа). Москва Астрахань: Издательство АГМА, 1996. 260 с.

4. Актуальные проблемы охраны труда медицинских работников / Е.В. Ластова, A.A. Шепарев, Т.М. Агапова, И.Н. Бакаева // Материалы научно-практической конференции, посященной 75-летию санэпидслужбы РФ. -Владивосток, 1997. С. 59-60.

5. Альбицкий В. Ю., Винярская И. В. Возможности использования критериев качества жизни для оценки состояния здоровья детей // Российский педиатрический журнал. 2007. №5. - С.54-56.

6. Альбицкий, В.Ю: Качество жизни медицинских работников / ВТО. Альбицкий, М.Э: Г'урылева, M.JT. Добровольская и др. // Здравоохранение Российской Федерации. 2003. -№ 3. С.35 — 38.

7. Апухтина М.В. Физиолого-гигиеническая оценка труда учителей в общеобр

Медицинские Диссертации http://medical-diss.com/medicina/kompleksnaya-otsenka-zdorovya-i-kachestva-zhizni-prepodavateley-meditsinskogo-vuza#ixzz4SYWcAyes