Психология и социология / 7. Общая психология

Алексеєнко Н.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

ПСИХОЛОГІЧНА РОЗУМНІСТЬ ЯК ВИД ОСОБИСТІСНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Однією з характеристик, що відображають ступінь доступності людині його внутрішнього досвіду, зміст переживань, наскільки вони йому цікаві, якою мірою він емоційно включений у побудову образу Я, є психологічна розумність.

У сучасних дослідженнях, які намагаються виділити "гарячі" типи інтелекту шкали психологічної розумності використовуються для валідизации показників самосвідомості особистості.

Разом з цим, термін «психологічна розумність» не має точного визначення досі, і іноді вважається синонімом з розумінням, пов'язаним з такими термінами, як самоаналіз або самосвідомость.

Мета: розлянути теоретичні підходи до визначення психологічної розумності як особливого виду особистісного інтелекту.

Дж. Майер зі співавторами вважає, що емоційний і соціальний інтелект потенційно можуть розглядатися як смислові складові особистісного інтелекту, а сам конструкт особистісного інтелекту складається з чотирьох гілок: здатність дізнаватися пов'язану з особистістю інформацію за допомогою самоспостереження і спостереження за іншими («розпізнавання інформації»), здатність формувати отриману інформацію в точні моделі особистості («формування моделі»), здатність використовувати особисту інформацію для прийняття рішення («напрям вибору») і здатність систематизувати цілі і плани для отримання найкращого результату («систематизація планів»). Дослідники вказують, що виділення особистісного інтелекту як окремого виду інтелекту правомірно, і використання створеної на базі теорії методики TOPI (Test of Personal Intelligence) показує значущі відмінності між людьми за його показниками і при цьому не демонструє надмірно значущою зв'язку з іншими особистісними методиками [7].

Як підкреслює, Є.М. Павлова, уявлення про особистісний інтелект, який стоїть на стику емоційного і когнітивного компоненту, може бути представлений як новий крок у розгляді проблеми єдності інтелекту та афекту. З'єднання в рамках концептуального поля особистісного інтелекту емоційних, соціальних, практичних і когнітивних елементів дозволяє представити його як значущу складову інтелектуально-особистісного потенціалу людини, що приймає рішення в ситуації невизначеності [3, с. 57].

Дж. Майер зі співавторами, котрі вводять поняття особистісного інтелекту, включають у нього чотири сфери: а) здатність впізнавати "особистісну" інформацію за допомогою інтроспекції і самоспостереження, а також спостереження за іншими; б) здатність формувати точні "моделі особистості"; в) керуватися при виборі інформацією про особистості там, де це необхідно; г) систематизувати цілі, плани і життєву історію для отримання хороших результатів. Ними визначено, що особистісний інтелект досить незалежний від факторів "Великої П'ятірки", але корелює з психологічної розумністю, а саме – зі шкалами 1) віра в користь обговорення своїх проблем, 2) прагнення до розуміння себе і оточуючих і 3) відкритість новим ідеям і внутрішні ресурси для зміни [7].

Психологічна розумність - це здатність людини бачити зв'язок між своїми думками, почуттями і діями. Тобто людині важливо прояснення того, що він відчуває, думає [4].

Психологічна розумність включає в себе: здатність людини до самоаналізу, самоспостереження, самоаналізу і, в кінцевому рахунку розуміння; його інтерес і мотивація до роботи; його здатність зрозуміти і побачити зв'язок між поточними проблемами всередині себе [6].

Г.Д. Тэйлор визначає психологічну розумність як здатність ідентифікувати динамічні компоненти й співвідносити їх з особистісними труднощами [5].

Психологічна розумність, як вважає О.Р. Тучина, відбивається у схильності до рефлексії мотивації поведінки, думок і почуттів - своїх та інших людей [4]. В цьому визначенні з‘являється орієнтація не тільки на себе, але і на інших.

За думкою М.О. Новікової та Т.В. Корнілової, психологічна розумність демонструється суб'єктом в тій мірі, в якій він висловлює зацікавленість і здатність до рефлексії щодо психічних процесів, взаємовідносин і значень поведінки як в афективній, так і в інтелектуальній сферах [цит. за 2].

Психологічна розумність розглядалася як інтерес і мотивація до досягнення психологічного розуміння особистості [цит. за 4]. Психологічна розумність може бути визначена як схильність до участі в актах афективних та інтелектуальних досліджень, знання про те як поводиться людина та як аналізує поведінку [8]. Психологічна розумність виступає як властивість суб'єкта, що відображає ступінь його доступу до власної сфері почуттів, прагнення зрозуміти себе і оточуючих, віра в користь обговорення своїх проблем, зацікавленість в мотивах поведінки оточуючих і готовність до змін [цит. за 6].

Як зазначає М.О. Новікова, змінна психологічної розумності також включає в себе компонент відкритості до нового [1, с. 78].

Висновки. Отже, психологічна розумність - це багатовимірний феномен, що відображає ступінь доступу суб'єкта до сфери власних почуттів, прагнення зрозуміти себе і оточуючих, віра в користь обговорення своїх проблем, зацікавленість в мотивах поведінки оточуючих і готовність до змін. Психологічну розумність визначають як особливий вид особистісного інтелекту, який включає здатність до самоаналізу, самоспостереження і саморозуміння.

Література

1. Новикова М.А. Самооценка интеллекта в связях с факторами принятия неопределенности (у студентов вузов): дисс. канд. психол. наук: 19.00.01/ М.А. Новикова. – Москва, 2013. – 232с.

2. Новикова М. «Психологическая разумность» в структуре интеллектуально-личностного потенциала (адаптация опросника) / М.А. Новикова, Т.В. Корнилова // Психологический журнал. – 2014. – Т.35. – № 6. – С. 63 - 78.

3. Павлова Е.М. Креативность и эмоциональный интеллект в структуре интеллектуально-личностного потенциала человека: дисс. канд. психол. наук: 19.00.01 / Е.М. Павлова. – М. – 2015. – 215 с.

4. Тучина О.Р. Основные направления исследования феномена самопонимания в современной психологии [Электронный ресурс] / О.Р. Тучина // Современные исследования социальных проблем. - 2012. - № 2. - Режим доступа: www.sisp.nkras.ru.

5. Тэйлор Г.Д. Надёжность и факториальная валидность русской версии 20 –пунктовой Торонтской шкалы алекситимии / Г.Д. Тейлор, Л. К. Квилти, Р.М. Бэгби и др. // Социальная и клиническая психиатрия. – 2012. – № 3. – С. 20 - 24.

6. Conte H. The Psychological Mindedness Scale: Factor structure and relationship to outcome of psychotherapy / H. Conte, R. Ratto, T. Karasu // Journal of Psychotherapy Research and Practice. - 1996. – №5. - P. 250 - 259.

7. Mayer J.D. Does personal intelligence exist? Evidence from a new ability-based measure / J.D. Mayer, A.T. Panter, D.R. Caruso // Journal of Personality Assessment, 2012. – Vol. 94. – №2. – P. 124–140.

8. Pidgeon A.M. Investigating the relationship between reckless behaviours, gender, psychological mindedness, and attachment security [Electronic resource] / A.M. Pidgeon, L. Ford // The International Journal of and. Healing and Caring - 2013. -Available: http://epublications.bond.edu.au/hss_pubs/825.