Технічні науки. Транспорт

Степанов О.В., к.т.н., доцент

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

Вплив фактора людини на безпеку

автодорожнього руху

Якщо розглядати безпеку автодорожнього руху, то при управлінні автотранспортом саме людина вносить у систему управління деяку невизначеність її функціонування. Високі швидкості руху автотранспорта, зростання інтенсивності дорожнього руху при збільшенні обсягів перевезень і вимог до їх якості накладають певні вимоги до забезпечення транспортного процесу. У зв’язку з цим, безпека автотранспорту в транспортному процесі неможлива без своєчасного виявлення людського фактору водія, без відсторонення від управління автотранспортом осіб зі зниженими функціями, нездатних повною мірою забезпечити ефективність функціонування транспортного процесу.

Водій автотранспорту є одним із головних учасників дорожнього руху, тому психічний і фізичний стани його організму багато в чому обумовлюють можливість виникнення ДТП. При управлінні автотранспортом, помилки у виконанні тих чи інших дій можуть бути пов’язані з незадовільним психічним станом водія [4]. При цьому у водія з’являється пригнічений настрій, підвищена дратівливість, сповільненість реакцій, виникають помилки при виконанні необхідних дій, особливо при раптових відмовах устаткування або раптових аварійних ситуаціях, а іноді, навпаки, зайві хвилювання, метушливість, розсіюють увагу [6]. Причинами, що сприяють появі такого стану у водія, можуть бути переживання якоїсь неприємної події, стомлення, захворювання, невпевненість у своїх силах або недостатня підготовленість до різних дорожніх ситуацій. Причиною також можуть бути відсутність або недостатність інформаційної підтримки при дорожньому русі, особливо сильно ця проблема проявляється в екстремальних ситуаціях та в умовах дефіциту часу на прийняття рішення [5].

Аналіз літературних джерел [1–4] показує, що проектування людської діяльності ґрунтується на фундаментальних дослідженнях вищих психічних функцій людини – сприйняття, пам’яті, образного мислення, які є внутрішніми психологічними інструментами і засобами діяльності людини. До числа таких внутрішніх засобів відносяться досвід, знання, навички людини, які становлять у сукупності її професійний вигляд. На основі внутрішніх засобів діяльності формуються постійні та оперативні образно-концептуальні моделі, що визначають діяльність людини та процес прийняття нею рішення. Можна відзначити, що саме проектування діяльності людини полягає в узгодженні внутрішніх і зовнішніх засобів діяльності, проектуванні узгоджених концептуальних та інформаційних моделей, що повністю використовують психологічні можливості людини з прийому та переробки інформації.

Здатність людини сприймати інформацію є її найважливішою якістю, що дозволяє їй орієнтуватися в навколишньому середовищі, здійснювати яку-небудь діяльність, накопичувати знання. Умови сприйняття інформації багато в чому визначають напруженість роботи і відповідність між прийнятою інформацією і об’єктивною реальністю. Для ряду видів діяльності характерні особливі умови сприйняття інформації, при яких через брак часу можливе виникнення ситуації, в якій людина стає нездатною до досягнення поставленої мети або досягнення мети вимагає значних психофізіологічних витрат. Такого роду обмеження, що накладаються на діяльність людини, визначають в діяльності водія автотранспорту, оскільки брак часу при оцінці дорожньо-транспортної ситуації стає однією з причин ДТП [3, 5].

Оскільки водій може одночасно сприймати інформацію кількома аналізаторами, то його можна було б розглядати як багатоканальну систему прийому інформації. Відповідні реакції в основному формуються в центральній нервовій системі, тому багатоканальність передачі інформації порушується. При управлінні автотранспортом деякі реакції водія формуються без активної участі свідомості. Тому водій може реагувати практично одночасно і на сигнали, обробка яких вимагає активного зосередження уваги, і на сигнали, реакція на які автоматизована [1].

Психофізіологічні дослідження фактора людини, що інтенсивно розвиваються останнім часом, показують важливу роль фактора людини у забезпеченні безпеки автодорожнього руху [2, 6]. Схема взаємодії окремих факторів усередині всієї комплексної системи ВАДС досить складна і зв’язки між ними, як правило, замикаються на головній ланці комплексу – людського фактора психофізіологічних механізмів усього процесу сприйняття.

Література:

1. Лобанов Е. М. Дорожные условия и эмоциональная напряженность водителя / Е. М. Лобанов. ― Тр. МАДИ, 1973, вып. 52.― С. 109–118 .

2. Лобанов Е. М. Роль человеческого фактора в организации и безопасности движения / Е. М. Лобанов — Тр. МАДИ. 1968, вып. 27. ―

С. 89–102.

3. Лукьянов В. В. Проблемы квалификации дорожно-транспортных происшествий [Текст] / В. В. Лукьянов. ― М.: Юрид. лит., 1979. ―167 с.

4. Психологические проблемы взаимной адаптации человека и машины в системах управления [Текст] / под ред. Б. Ф. Ломова и др. ― М.: Наука, 1980. ― 317 с.

5. Суворов Ю. Б. Судебная дорожно-транспортная экспертиза. Судебно-экспертная оценка действий водителей и других лиц, ответственных за обеспечение безопасности дорожного движения, на участках ДТП [Текст] / Ю. Б. Суворов. ― М.: Издательство «Экзамен», издательство «Право и закон», 2003.― 208 с.

6. Юрьев Н. Человеческий фактор / Н. Юрьев // Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра, М. — 2003. — Сентябрь (№ 09). — С. 14–15.