Біологічні науки /2 Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студент СВО магістр Немикін О.М., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Накопичення та перерозподіл азотовмісних сполук між органами рослин томатів під впливом інгібіторів росту

Останнім часом у рослинництві все частіше застосовуються різноманітні біологічно активні речовини з метою оптимізації продукційного процесу. Серед них, досить часто застосовуваною групою є антигіберелінові препарати – ретарданти та етиленпродуценти. [4]. Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних відносин у рослині, а від так і на перерозподіл пластичних речовин та мінеральних елементів.[2].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони багаті на вітаміни, пектини, каротиноїди, оксикислоти, що зумовлює високі смакові, дієтичні і лікувальні властивості [2]. Тому, доцільно вивчити вплив ретардантів на накопичення і перерозподіл різних форм азоту у органах рослин томатів.

У вегетаційний період 2015 року дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна [1]. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [3]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [1].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту у органах дослідних рослин (рис.)

Встановлено, що різні за механізмом дії ретарданти по різному впливали на вміст азоту у корінні рослин томатів. ЕW-250 та ССС-750 зумовлювало відтік азотовмісних сполук із коренів за рахунок білкового азоту. За дії 2-ХЕФК вміст різних форм азоту у корінні дослідних рослин зростав.

Нами встановлено, що протягом вегетації у стеблах томатів

спостерігалося зменшення вмісту небілкового азоту у контролі та досліді. Ретарданти ЕW-250 та ССС-750, посилювали відтік азотовмісних сполук з стебел до листків та плодів. Наприкінці періоду досліджень за дії ЕW-250 вміст білкового азоту у стеблах був нижчим ніж у контролі на 18%, а не білкового 34%. Під впливом ССС-750 вміст білкового азоту зменшувався на 29%, а небілкового на 34%. Після обробки 2-ХЕФК вміст загального азоту зростав за рахунок білкової його форми (8%), в той час коли вміст небілкової його форми зменшувався на 9%.

Дослідивши динаміку накопичення різних форм азоту у листках рослин томатів, встановлено, що інгібітори росту сприяли накопиченню азотовмісних сполук за рахунок білкової форми на початку вегетаційного періоду та їх інтенсивний відтік від листків у період цвітіння, бутонізації та закладки й формування плодів на рослині. У контролі вміст загального та білкового азоту спочатку зменшувався, а у другій половині вегетаційного періоду зростав В цілому у рослин оброблених інгібіторами росту 2-ХЕФК, ЕW-250 та ССС-750 вміст білкового азотув листках у фазу активного карпогенезу перевищував контрольний показник відповідно на 26, 9 і 19%.

Нами встановлено, що обробка ретардантами зменшувала вміст небілкового азоту у плодах дослідних рослин протягом усього періоду досліджень. Вміст білкової форми азоту на початку вегетації був більшим ніж у контролі, а в кінці досліджуваного періоду різко знижувався у порівнянні з контролем. На нашу думку, це пов’язано з посиленою реутилізацією різних форм азоту для формування плодів, яких на оброблених ретардантами рослинах закладалося більше.

Досліджено, що внаслідок обробки рослин томатів ЕW-250 і ССС-750 кількість плодів на рослині на початок фази активного карпогенезу зростала на 51 і 29%. За дії 2-ХЕФК кількість плодів на дослідних рослинах знижувалася на 28% .

Отже, перерозподіл азотомістких сполук між вегетативними та генеративними органами в бік останніх зумовило зростання кількості плодів на рослині, а накопичення різних форм вуглеводів у плодах забезпечувало зростання їх маси, що повинно стати передумовою покращення урожайність культури томатів.

Література

1. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

2. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.

4. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве/ Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова // Агрохимия. – 1998. – № 10. – С. 37-44.