Біологічні науки /2 Структурна ботаніка і біохімія рослин
Студентка СВО магістр Зятковська І.Л., к.б.н. Рогач В.В.
Вінницький державний педагогічний
університет, Україна
Накопичення та перерозподіл різних
форм вуглеводів між органами рослин
томатів під впливом рістстимуляторів
Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і
стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних
технологій з використанням синтетичних стимуляторів росту рослин [1].
Томати – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його
плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].
Оскільки суть
змін характеру донорно-акцепторних відносин полягає в
перерозподілі потоків асимілятів між органами
рослини, то для розробки заходів екзогенної регуляції онтогенезу за допомогою
регуляторів росту необхідно мати чітке уявлення про динаміку нагромадження і
розподілу пластичних речовин у рослинному організмі.
У 2015 р.
дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан»
с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту
Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту: 1-НОК, ГК3 та 6-БАП. Площа
дослідних ділянок
Результати наших досліджень свідчать, що регуляція
росту томатів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і
перерозподілі різних форм вуглеводів (рис.).
Аналіз динаміки накопичення цукрів у корінні томатів
вказує на те, що в процесі вегетації відбувається відтік вуглеводів переважно
за рахунок редукуючих форм цукрів та крохмалю. Обробка рослин 1-НОК, ГК3
та 6-БАП посилювала процеси відтоку усіх видів вуглеводів і в кінці досліджень
вміст
редукуючих цукрі у тканинах кореня
зменшувався відповідно на 11, 11, 15%. Натомість вміст крохмалю та сахарози
зростав відповідно на 16, 13 і 6% та 44, 35 і 54%.
Проаналізувавши
динаміку накопичення вуглеводів у стеблах рослин томатів, констатуємо факт
відтоку суми цукрів та крохмалю. Стимулятори росту інтенсифікували відтік
цукрів. На початок фази сталого карпогенезу вміст
редукуючих цукрів у стеблах томатів оброблених синтетичними аналогами ауксину,
гібереліну і цитокініну зменшувався відповідно на
11%, 22% і 27%.
Стимулятори росту
посилювали відтік крохмалю з стебел. Практично протягом усього вегетаційного
періоду вміст крохмалю після обробки ГК3 та 6-БАП був меншим у
порівнянні з контролем більш ніж на третину. Лише за дії 1-НОК вміст
полісахариду протягом вегетації практично не відрізнявся від контролю і лише
наприкінці вегетації зменшувався на 6%.
Результати наших
досліджень свідчать, що в процесі вегетації відбувається постійне зменшення
вмісту усіх форм вуглеводів у листках. Нами встановлено, що препарати по
різному впливали на накопичення та перерозподіл різних форм цукрі та крохмалю в
листках.
1-НОК сприяла
накопиченню суми цукрі у листках за рахунок, як редукуючих так і не редукуючи
форм. ГК3 уповільнювала відтік цукрів із листків переважно за
рахунок сахарози в той час коли вміст моносахаридів був нижчим контрольного на
12%. ГК3 посилювала накопичення крохмалю у листках протягом усього
вегетаційного періоду. 6-БАП зменшував вміст усіх форм цукрі на початку
вегетації та сприяв їх накопиченню у листках у кінці вегетаційного періоду.
Зокрема вміст редукуючих форм цукрів на кінець періоду досліджень перевищував
контроль на 18%, а вміст сахарози був більшим на 26%.
Аналіз динаміки
накопичення різних форм вуглеводів у плодах рослин томатів свідчить, що
протягом вегетації відбувалося інтенсивне накопичення усіх форм цукрів і
зменшення вмісту крохмалю, як у контролі так і у досліді.
Встановлено, що
при застосуванні стимуляторів росту відбувається інтенсивний відтік крохмалю з
вегетативних органів до плодів та швидка його реутилізація в них.
Разом з тим на
кінець дослідного періоду за дії препаратів 1-НОК, ГК3 та 6-БАП
вміст крохмалю у плодах перевищував контрольний показник на 47, 90 та 82%. Нами
також встановлено, що стимулятори росту сповільнювали накопичення редукуючи
форм цукрі протягом усієї вегетації. 1-НОК, ГК3 та 6-БАП сприяли
накопиченню сахарози у плодах у порівнянні з контролем. Показник зростав
відповідно на 79, 67 та 21%.
Такі
зміни у перерозподілі та накопиченні вуглеводів у органах рослин томатів
суттєво впливали на продуктивність. Досліджено, що за дії 1-НОК сира маса плодів перевищувала
контрольний варіант у 1,4 рази, під впливом ГК3 у 1,1 рази, а при
застосуванні 6-БАП у 1,5 рази.
Література
1.
Белоногов Д. Е. Влияние
гиббереллина и 6-бензиламинопурина на урожай семян и сухой массы
клевера лугового / Д. Е. Белоногов,
Т. А. Калининская, // Физиология
растений. – 1983. – Т. 30, вып.
4. – С. 724-730.
2.
Казаков Є. О. Методологічні основи
постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков.
– К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.
3.
Кружилин A.C. Помидоры, перцы,
баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.
4.
Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.